«Вільні голоси Криму»: до друку готується документальна книжка про кримських журналістів-політв’язнів

«Вільні голоси Криму»: до друку готується документальна книжка про кримських журналістів-політв’язнів

15:15,
17 Травня 2024
1348

«Вільні голоси Криму»: до друку готується документальна книжка про кримських журналістів-політв’язнів

15:15,
17 Травня 2024
1348
«Вільні голоси Криму»: до друку готується документальна книжка про кримських журналістів-політв’язнів
«Вільні голоси Криму»: до друку готується документальна книжка про кримських журналістів-політв’язнів
Двомовне видання потрібне для адвокаційної роботи українських правозахисників на міжнародних майданчиках з повернення політв’язнів.

У видавництві Vivat  восени вийде друком документальна книга «Вільні голоси Криму», в якій представлять шістнадцять текстових портретів про громадянських журналістів-політвʼязнів. Це спільна ініціатива Українського ПЕН, медіа The Ukrainians Media, Центру прав людини Zmina та видавництва, що є продовженням кампанії #SolidarityWords на підтримку авторів-політв'язнів в окупованому Криму, повідомили у пресофісі Українського ПЕН.  

«Мета "Голосів вільного Криму" — привернути увагу до справ українських заручників Кремля. Кожен текст покликаний тримати у фокусі уваги українців історії кримських журналістів, яких незаконно ув'язнила російська окупаційна влада. Друге завдання проєкту — адвокаційне — сприяти міжнародному тиску на росію задля звільнення політв'язнів. Саме тому книжка вийде двома мовами — англійською та українською», — повідомила виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту Тетяна Терен

Команда проєкту розповідає історії життя політв'язнів, затримання та перебування в неволі. Публікації містять уривки з щоденників, листів, виступів у судах. Автори текстів досліджують судові справи, комунікують з родинами і правозахисниками.  

Усі текстові портрети про журналістів-політв’язнів також публікуються на сайті The Ukrainians. Наразі вже вийшло чотири матеріали. Перша історія — про кримськотатарського журналіста й політика, першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого Росія звинуватила в «диверсії» та увʼязнила на 17 років. Другий портрет — ув’язненого позаштатного журналіста «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка. Його РФ засудила до шести років колонії загального режиму. Третя історія — про  Амета Сулейманова, громадянського журналіста з Бахчисарая, батька чотирьох синів, котрого російські окупанти ув’язнили за бажання показувати правду. Четверта — про Сервера Мустафаєва, правозахисника, засудженого до 14 років колонії суворого режиму.  Його родина була депортована з Криму в 1944 році.  

Редакторкою історій стала авторка книжки «За Перекопом є земля» Анастасія Левкова. Серед журналістів проєкту — Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Олеся Яремчук, Віра Курико, Рустем Халілов, Ольга Духнич, Євгенія Генова. Упорядницями текстів є репортерка Олеся Яремчук та співзасновниця The Ukrainians Media Інна Березніцька.

Книжка вийде друком українською та англійською мовами у видавництві Vivat восени. Видання важливе для адвокаційної роботи українських правозахисників. 

«З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві зі зрозумілих причин дещо змістився фокус уваги — ті злочини проти людських свободи і прав, що нині відбуваються в окупованому Криму, опинилися в тіні загальної ситуації в країні. Тому нині дуже важливо продовжувати говорити про це та підтримувати тих, хто стоїть за свої права в надзвичайно складних умовах. Наша місія — зберегти історії кримських політв’язнів та максимально зробити їх почутими в глобальному співтоваристві», — сказала гендиректорка видавництва Vivat Юлія Орлова.

За даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на 24 квітня 2024 року окупанти незаконно ув’язнили 218 людей, з яких 133 — кримські татари. Арештованими є 40 осіб, у тому числі 29 кримських татар, ув’язненими — 150, у тому числі 98 кримські татари, без статусу — 28, серед них шестеро кримські татари. Серед тих, кого Росія тримає в неволі, — 16 медійників, блогерів і громадянських журналістів.

Крім того, за інформацією менеджерки проєктів Zmina Вікторії Нестеренко, упродовж 2022–2023 років правозахисна організація зафіксувала в Криму 162 випадки атак проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів. 

«Найчастіше кримські журналісти зіштовхуються з погрозами, затриманнями, арештами та штрафами за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях», — повідомила Вікторія.

Спецпроєкт «Вільні голоси Криму» втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).

Фото: анонс книги «Вільні голоси Криму» / Український ПЕН

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
ПЕН
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду