Автори:

Юлія Поліковська

Регулярне користування інтернетом корелює із задоволенням власним добробутом та соціальним благополуччям у 84,9% випадків на глобальному рівні. Такого висновку дійшли професор Ендрю Пшибильський з Оксфордського університету в Англії та доктором Матті Вуорре з Тілбурзького університету в Нідерландах, повідомило The Guardian.

Вони дослідили підсумки міжнародних опитувань Gallup у період із 2006 по 2021 рік, у межах яких проводять інтерв’ю із 1 тисячею респондентів зі 168 країн світу. Загалом було охоплено відповіді близько 2,4 млн учасників опитувань віком від 15 років, яких запитували про їхній доступ до інтернету, стільникового та мобільного, а також про показники благополуччя: задоволеність власним життям, соціальне життя, мету життя та відчуття благополуччя в суспільстві.

Дослідники використали понад 33 тисячі статистичних моделей, щоб дослідити зв’язки між впливом доступу до інтернету та соцмереж на задоволеність життям та сегментуючими чинниками, такими як доходи, рівень освіти, стан здоров’я та стосунків. Результати дослідження опублікували в журналі «Technology, Mind and Behaviour».

У підсумку вони дійшли висновку, що у 84,9% випадків вплив доступу до всесвітньої мережі позитивно впливає на всі аспекти задоволеності життям, у 14,7% — незначно, а в 0,4% — негативно.

• Читайте також: 80% громадян в Україні користуються інтернетом щодня, — соцопитування

Науковці пояснили, що до цього з’являлися дослідження лише про негативний вплив перебування в інтернеті та соцмережах на користувачів, особливо молодь та дітей, що мають підкріплювати регулювання діяльності відповідних платформ. Проте за словами Ендрю Пшибильського, вони недостатньо якісні та обмежувалися здебільшого аудиторіями країн Північної Америки та Європи.

«Наш аналіз вперше перевіряє, чи впливає доступ до інтернету та регулярне користування ним на добробут людей на глобальному рівні», — додав він.

Автори дослідження чесно визнали, що оперуючи такими даними, не змогли встановити причинно-наслідковий зв'язок між доступом до інтернету та задоволеністю приватним та соціальним життям. Не було даних про те, скільки саме проводять часу люди в інтернеті тощо. Варто додати, що сам перелік зі 168 країн світу не є вичерпним, вартість доступу до мережі дуже відрізняється в різних країнах, до того ж у низці країн існує державна онлайн-цензура.

Коментуючи дослідження для видання, професорка Сімеон Єйтс з Ліверпульського університету зазначила: «Те, що люди повідомляють про вищий рівень добробуту, не означає, що в мережі з ними не відбувається нічого негативного».

Доцентка інформаційних систем та менеджменту англійського Університету Ворвіка Швета Сінгх заявила, що абсолютно безпечного середовища в інтернеті поки що не існує.

Як аргумент вона нагадала, що наразі кількість випадків секстингу — обміну особистими фото або відео сексуального характеру за допомогою електронних пристроїв — у Канаді досягла нового максимуму, і особливо від цього почали страждати хлопці-підлітки.

«Мені дуже хочеться погодитися з цими висновками опитування й справді сподіватися, що вони повністю правдиві, але, на жаль, є контраргументи, які свідчать про те, що це не завжди так», — додала вона.

Нагадаємо, нещодавно громадська організація #Stop_sexтинг запустила в телеграмі чатбот, у якому представлена інформація про основні ризики, з якими можуть зіткнутися діти в мережі, та рекомендаціями щодо того, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Фото: ілюстративне / Unsplash