Аваков та «Опозиційний блок» «вгадали» меседжі роспропаганди?

Аваков та «Опозиційний блок» «вгадали» меседжі роспропаганди?

13:54,
21 Листопада 2017
10410

Аваков та «Опозиційний блок» «вгадали» меседжі роспропаганди?

13:54,
21 Листопада 2017
10410
Аваков та «Опозиційний блок» «вгадали» меседжі роспропаганди?
Аваков та «Опозиційний блок» «вгадали» меседжі роспропаганди?
Український телеефір практично очистився від пропагандистських меседжів Кремля. Натомість усю «брудну роботу», яку раніше робили редакції, тепер виконують політики.

Порівняльну таблицю політичних маніпуляцій у російських ЗМІ та на українському ТБ у вересні — жовтні 2017 р. дивіться тут.

Традиційна осіння активізація політичної боротьби в Україні так само традиційно супроводжувалася сплеском інформаційної уваги з боку російських ЗМІ. Проте їхня реакція настільки очікувана і стандартна, що вже не викликає ні здивування, ні роздратування.

Зокрема, будь-який політичний конфлікт в Україні, як-от навколо Саакашвілі, тлумачиться як ознака наближення краху «київського режиму». Так само влітку 2015-го російські ЗМІ чекали на падіння влади після перестрілки в Мукачеві, восени 2015-го — після голосування змін до Конституції, на початку 2016-го — після корупційного скандалу (йдеться про заяви Саакашвілі, в яких він звинувачував Яценюка в корупції), восени 2016-го — після підвищення комунальних тарифів, навесні 2017-го — під час блокади Донбасу.

Тим часом нічого не відбувалося, і зрештою українське питання потрапило на узбіччя інформаційного порядку денного РФ. Тож восени цього року росіяни проґавили таку резонансу тему, як суперечки навколо проекту нового закону про освіту та визначення української мови як основної мови навчання (дискусія з боку угорців почалася ще в червні, росіяни спізнилися на кілька місяців). У 2014–2015 рр. такої помилки годі було чекати. Проте запізніла і шаблонна реакція вкотре підкреслила нещирість піклування російської влади про «права російськомовного населення».

Окрім мовного питання та повернення Саакашвілі, російські медіа у вересні — жовтні зосередилися на критиці Президента України Петра Порошенка, використовуючи такі приводи як ініціатива Путіна щодо миротворчої місії ООН на Донбасі, внесення у Верховну Раду законопроектів про реінтеграцію Донбасу, пожежу в дитячому таборі «Вікторія» під Одесою, наміри створити Українську помісну православну церкву та пожежу на складах боєприпасів у Калинівці.

Основні меседжі бути такі:

  • закон про освіту розколе країну та призведе до сепаратизму й нових заворушень на заході України;
  • введення миротворців ООН на українських умовах призведе до геноциду донеччан на окупованих територіях;
  • США підтримує Саакашвілі й готує черговий переворот в Україні, який завершиться новим Майданом і новою «громадянською війною», як у 2014 р.;
  • в Україні посиляться гоніння проти вірян УПЦ МП;
  • вибухи в Калинівці приховують зловживання оточення Порошенка з продажу зброї за кордон.

За підсумками моніторингу українського телеефіру у вересні — жовтні можемо стверджувати, що жоден телеканал не ретранслював цих тез як думку редакції. Водночас низка політиків здобувала безперешкодний доступ до ефіру, щоб виголошувати тези, подібні на російську пропаганду.

Зокрема, впевнене лідерство в цій категорії зберігають представники «Опозиційного блоку». Новий закон про освіту знову актуалізував можливості для використання мовного питання з метою мобілізації політичної підтримки. Хоча такі спікери «Опоблоку» як Вадим Новинський, Олександр Вілкул та Юлія Льовочкіна не повторювали кремлівських меседжів про «етноцид російськомовних», вони активно використовували напівправду про невідповідність положень закону «європейським нормам», нав’язували свою думку як «доконаний факт» щодо «неконституційності закону». Прикро, що далі за політиків пішов лояльний до керівництва «Опозиційного блоку» поважний експерт Андрій Єрмолаєв, який так само поставив під сумнів державні кордони та громадянський мир в Україні, які і втікач — екс-депутат Володимир Олійник.

«Інтер», 23 жовтня 2017 року, 20:00:00

«Андрей Ермолаев, президент Центра социологических исследований “София”: Люди ждут долгосрочных выборов. Люди хотят выборов, а не катастроф. Люди, и правда, не хотят революций, а хотят перемен. Но желательно, чтобы эти перемены были в результате хоть какого-то примитивного, но политического компромисса, политического решения и прошли по правилам. Это реинтеграция теперь уже страны, а не Донбасса. Реинтеграция страны. Нам нужно восстанавливать единство в самом широком смысле, социальном, этническом — потому что языком взорвали все меньшины — региональном, потому что, как оказывается в некоторых случаях даже с границами разбираться нужно — и перезагрузкой государства».

«Комсомольская правда», №112c, 30 вересня 2017 року:

«Владимир Олейник, экс-депутат Верховной Рады Украины: Такими действиями Киев только убеждает восставший Донбасс в правильности выбранного пути. Мало того: протесты могут возникнуть и на русскоязычных территориях, подконтрольных Украине. Часть детей и родителей будут оказывать внутреннее сопротивление, они будут ненавидеть и думать, что делать с этой властью. И такое не только в русскоязычных регионах. Компактно проживающие в Закарпатье венгры тоже выступили против закона. В Черновицкой области негодуют румыны, в Одесской — болгары и молдаване. Здравомыслящие украинцы прекрасно понимают, какую опасность представляет закон, если он будет внедрен, ведь это прежде всего не антирусский, а антиукраинский проект».

У питанні розміщення миротворців ООН керівництво «Опозиційного блоку» спочатку повністю солідаризувалося з Путіним і росіянами, щоб уже через кілька днів і до кінця жовтня обмежуватися загальними, розмитими коментарями на цю тему.

Спочатку 6 вересня Юрій Бойко прямо пов’язав ведення миротворців із перспективою надання Донбасу «спеціального статусу». Надалі жоден спікер «Опоблоку» не наважився повторити цю кремлівську тезу: Новинський, Льовочкін і сам Бойко говорили про миротворців виключно як гарантів миру в регіоні, покладаючи на українських дипломатів завдання виробити умови розміщення миротворчого контингенту.

«Інтер», 6 вересня 2017 року, 20:00:00:

«Екатерина Лысенко, ведущая: В "Оппозиционном блоке" поддерживают идею миротворческой миссии и подчеркивают что выступали за введение голубых касок сразу после подписания Минских договоренностей.

Юрий Бойко, лидер фракции "Оппозиционный блок": В мире 30 таких миссий. И везде, где они входили в голубой каске, везде прекращалась стрельба и останавливалась война. Мы хотим остановить войну. Вся страна этого хочет, кроме партии войны, которая тут же начала критиковать из парламента эти инициативы. Для этого голубые каски на линии разграничения — это вариант, который позволит обеспечить этот режим. Дальше политический процесс, который связан с законом об особом статусе их территории, на определенный период для восстановления инфраструктуры. Это воссоединение, интеграция этих территорий с Украины, возврат людей. Это была наша инициатива для того, чтобы сделать разъединение вооруженных сил и обеспечить режим тишины, не допустить стрельбы и убийств, то на линии разграничения должны стоять голубые каски. В общем позитивно это оцениваем, считаем, что это откроет дорогу к политическому регулированию процесса. А самое главное — это прекратятся убийства и перестанут гибнуть люди».

«Независимая газета», №231, 24 жовтня 2017 року:

«Гораздо более сложный вопрос в контексте переговоров о миротворческой миссии — это мандат миротворцев. Российская сторона, как известно, предложила ввести голубые каски для защиты гражданской миссии ОБСЕ, работающей в Донбассе. Киев настаивает на полноценной миротворческой миссии, что требует размещения ее на всей территории Донбасса и по линии границы с РФ. Логика украинской стороны в том, что, закрыв границу с Россией, можно отсечь ДНР и ЛНР от поставок подкрепления, без которых республики нежизнеспособны.

Президент РФ Владимир Путин в ходе итоговой пленарной сессии международного дискуссионного клуба "Валдай" сравнил ситуацию в Донбассе с ситуацией в Сребренице. "Там будет просто резня устроена, мы это не сможем допустить и никогда не допустим", — сказал Путин».

Проте найбільшою несподіванкою стали слова міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який прокоментував здійснений Михеїлом Саакашвілі в оточенні прихильників силовий перетин кордону. Аваков провів паралель із подіями 2014 року на контрольно-пропускному пункті «Ізварине», що його прорвали російські бойовики. Мимохіть Аваков підіграв російській пропаганді, яка так само пов’язала прорив Саакашвілі із наближенням нового «майдану» та подальшого нового розколу України. Про цю загрозу заговорив пізніше й «Опозиційний блок». Таким чином, керівник МВС і один із очільників «Народного фронту» ситуативно опинився по один бік барикад з опонентами Президента і Росією.

ICTV, 11 вересня 2017 року, 18:45:00

«Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав екс-президента Грузії і тих, хто напередодні разом із ним порушили кордон, юридично оформити свій візит. Очільник МВС провів свою аналогію з учорашніми подіями.

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України: Я вчера, когда смотрел эти кадры, когда гикающая толпа людей с возгласами "Миша! Миша!" атаковала пограничников в спину, я поймал себя на мысли, что это — копия 14-го года. Контрольно-пропускной пункт "Изварино". Люди, которые кричали "Россия!", и только флаги были не украинские, а русские. Вот такая горькая аналогия».

«1+1», 11 вересня 2017 року, 19:30:00

«Арсен Аваков, Міністр внутрішніх справ України: Я вчера, когда смотрел эти кадры, когда гикающая толпа людей с возгласами: "Миша, Миша" атаковала пограничников в спину, я поймал себя на мысли, что это копия четырнадцатого года, контрольно-пропускной пункт Изварино. Люди, которые кричали: "Россия", и только флаги были не украинские, а русские. Вот такая горькая аналогия».

«Інтер», 11 вересня 2017 року, 20:00:00

«Наталья Белышева, ведущая: "Бездарной пьесой" назвали в "Оппозиционном блоке" историю с Саакашвили. По мнению политиков, ситуация эта говорит о глубочайшем кризисе власти. И может привести к национальной катастрофе.

На своем сайте эта политсила призывает органы местного самоуправления не включаться в подобные игры политиков. И считает, что власть нуждается в перезагрузке. Изменить ситуацию, по мнению оппозиционеров, могут досрочные выборы».

«Інтер», 18 жовтня 2017 року, 20:00:00

«Юрий Бойко, глава фракции "Оппозиционный блок": Це політичні амбіції, але вони не враховують ситуацію в країні сьогоднішню. Наша країна третього майдану не переживе, і ми категорично проти таких революційних перетворень, тому що якщо тільки в нас в країні революція — падає в три рази національна валюта, народ стає біднішим, а враховуючи рівень накалу в суспільстві, ще може бути і розкол країни. Наша позиція не змінилась: ми вимагаємо переобрання цього парламенту, він не користується довірою людей, але це повинні бути вибори, еволюційний розвиток, а не будь-яка революція, яку сьогодні намагаються створити».

«Коммерсант. Daily», №173, 19 вересня 2017 року

«“Вся эта история вокруг Саакашвили уже нанесла серьезный удар по престижу страны. И еще нанесет. Получается, что наша власть не в состоянии контролировать границу и даже не может наказать тех, кто нарушил закон — демонстративно, в прямом эфире. Случившееся должно стать тревожным звонком для президента Порошенко. Силовики показали, что в критической ситуации не встанут на его сторону и не будут применять оружие. Они не хотят повторять печальный опыт “Беркута”, бойцы которого пострадали за то, что выполняли приказ”,— говорит “Ъ” депутат Запорожского областного совета от “Оппозиционного блока” Юлия Ковалевская.

“Слабая власть — это не всегда плохо”

Еще один собеседник “Ъ”, бывший заместитель главы секретариата президента Виктора Ющенко Марина Ставнийчук считает, что и власти, и противостоящий им Михаил Саакашвили ведут опасную игру: “Сейчас, допустив прорыв границы, они на наших глазах открыли западный фронт. Эти люди своими руками ведут дело к распаду государства. Два раза украинцы выходили на майдан с мечтами о светлом будущем, и два раза их обманывали. Нынешний политический класс не способен решать задачи, стоящие перед страной. Особенно Верховная рада, состав которой был обновлен на две трети. В итоге мы и получаем один кризис за другим”».

«Российская газета», №236, 19 жовтня 2017 року

«Свободное падение

Чем бы ни закончился кризис власти на Украине — выпутается известный хитрец Порошенко из создавшегося положения или его сменит еще неведомый избранник — это не решит экономических проблем страны и наверняка не установит мир на Донбассе — все его сегодняшние соперники как один русофобы, адепты силового подавления республик и выхода из Минских соглашений. Единственным и уже свершившимся итогом является кончина мифа о благотворном "евромайдане" как вершине национального духа. Рожденная четыре года назад в дыму покрышек политическая сила фрагментировалась и приступила к внутривидовой борьбе, самой принципиальной и кровавой. Майдан умер, да здравствует майдан».

«Эксперт», №43, 23 жовтня 2017 року

«Пока между протестующими, делающими вид, что это мирный протест, и властью, делающей вид, что она разрешила митинговать и что-то контролирует, установилось временное перемирие. Порошенко в очередной раз показал: рассчитывать ему не на кого. Силовики формально выполняют его приказы, но с такой неохотой, что это больше походит на "итальянскую забастовку". Протестующие, в свою очередь, пребывают в шаговой доступности от трех центров власти, которые некому защищать. И если власть не пойдет на выполнение их ультиматума, то ничего другого не останется, кроме как зайти в эти здания и взять власть в свои руки. При этом опыт Виктора Януковича, который наивно согласился на досрочные выборы, показывает: выполнение ультиматумов оппозицию не интересует, оно, напротив, только побуждает их действовать быстрее».

У підсумку можна стверджувати, що інформаційна ситуація дедалі більше нагадує 2008–2009 рр., коли суперники в Україні використовували в політичній боротьбі тези, які вміло підхоплювалися російськими ЗМІ та агентами впливу для просування тез про розкол країни та нежиттєздатність держави. При цьому українські телеканали були просто інструментами такої боротьби. Невже історія повторюється?

Громадська організація «Детектор медіа» здійснює цей проект за підтримки «Інтерньюз Нетворк». Висновки й погляди, що були висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з поглядом «Інтерньюз Нетворк».

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Скрін-шот Інтера
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду