Для багатьох незрозумілими залишаються правила блокування контенту соціальною мережею. Одним блокують акаунт за невдале слово в коментарі чотирирічної давнини, іншим дозволяють публікувати роками фейкову інформацію. Мільйони переглядів у цій соціальній мережі набирає маніпулятивне відео, яке видає американського політика за дурня. А нещодавно керівник компанії Марк Цукерберг заявив, що у Фейсбуку залишатимуть тексти із запереченням Голокосту.

«Імунітет» до блокування мало навіть відео, де дорослий чоловік б’є дитину. А також відверто расистський мем, на якому маленьку дівчинку тримають головою у ванні з підписом: «Коли твоя донька закохалась в чорного хлопчика».

Невже соцмережу справді ніхто не чистить?

(Не) залізні стандарти

У Фейсбука є свої правила щодо контенту, а точніше — стандарти спільноти. І щоб ваш пост видалили, треба порушувати саме їх.

 Відео про стандарти Фейсбука

Коли вас зловлять на порушенні правил, вам можуть заборонити публікувати дописи, а потім — відключать профіль. Якщо схоже, що ви не просто когось ображаєте, але й можете реально зашкодити людям, соціальна мережа обіцяє повідомити правоохоронців.

Ось перелік заборонених тем.

1. Насильство та кримінал.

«Ми розуміємо, що люди зазвичай висловлюють зневагу чи незгоду, погрожуючи або закликаючи до насильства жартома й несерйозно. Саме тому намагаємося оцінювати мову, контекст і деталі, щоб відрізнити випадкові висловлювання від тих, що становить реальну загрозу для громадської чи індивідуальної безпеки», — пише Фейсбук.

Видалять дописи з таким контентом:

Блокують за цією статтею терористичні організації, а також тих, хто займається торгівлею людьми та іншим криміналом, наприклад продає наркотики й вогнепальну зброю.

2. Цькування й домагання.

Фейсбук видаляє дописи, в яких заохочується самогубство чи самокалічення. Проте залишає такі матеріали зі знаком попередження, якщо це новини.

Соціальна мережа заявляє, що видаляє дописи, в яких цькують чи принижують людей. Особливо фільтрується інформація щодо неповнолітніх.

Цькуванням вважають насмішки про сексуальну орієнтацію чи фізичні характеристики. І якщо ви порівнюєте когось зі свинею, — це може бути видалено.

Забороняються в соціальній мережі також поширення чужої приватної інформації (документи, контакти тощо). Не слід переслідувати інших, наприклад, нав’язливо намагатися контактувати з людиною, незважаючи на чітке небажання цього з її боку.

Під цю статтю підпадають і залякування, висловлювання презирства, заклики до чиєїсь смерті чи каліцтва.

3. Мова ворожнечі та оголення.

«Ми визначаємо мову ненависті як пряму атаку на людей на основі того, що ми називаємо захищеними характеристиками: раса, етнічна приналежність, національне походження, релігія, сексуальна орієнтація, стать, гендерна ідентифікація, серйозна інвалідність чи хвороба. Ми також надаємо певний захист тим, хто має статус іммігранта», — пише соціальна мережа.

Однак якщо таку лексику поширюють для «підвищення рівня інформованості чи з освітньою метою», її можуть залишити. Тут варто чітко зазначати в дописі, чому ви це поширили. Також дозволяється використовувати такі слова для гумору.

Видалять і той контент, який прославляє насильство чи страждання. Якщо ж допис не сильно порушує правила, Фейсбук може просто поставити знак попередження. Позначку поставлять і на акт самоспалення, якщо він є політичною дією. Але не блокуватимуть.

Неприпустимими є публікація жорсткого контенту, світлин зі статевим актом чи геніталіями. Неприкриті жіночі соски — під забороною, якщо не йдеться про годування груддю, хвороби або політичний акт. Також не можна публікувати оголених дітей чи контент про сексуальну експлуатацію.

Хоча у правилах ідеться про «реальних оголених людей», інколи Фейсбук настільки суворий, що видаляє навіть зображення класичних картин. Нещодавно були заблоковані відомі картини Пікассо, а на сторінці туристичного бюро в Бельгії соціальна мережа видалила зображення картин Пітера Пауля Рубенса. Бюро навіть створило щодо цього смішне відео, де в музей приходять «інспектори соцмереж», які забороняють відвідувачам дивитися на картини.

4. Захист авторського права.

«Ми просимо вас поважати авторські права, торговельні марки та інші законні права людей», — пише соціальна мережа. Поки що все це контролюється крізь пальці. Проблеми можуть виникнути, якщо ви використали для відео чужу музику чи назвали бізнес-сторінку ім’ям зареєстрованого бренду. За картинки з Гугла, радше за все, вас не заблокують.

Ситуація може змінитися, якщо у Європейському Союзі набудуть чинності нові правила щодо захисту авторських прав. Згідно з інформацією видання The Wired, під заборону можуть потрапити навіть інтернет-меми. Крім того, онлайн-платформи зобов’яжуть використовувати «технології розпізнавання змісту» для сканування контенту перед його публікацією.

6. Спам і фальшиві новини.

Соцмережа заявляє, що вона проти спаму і введення людей в оману неправдоподібними заголовки. Ще просять не видавати себе за когось іншого й використовувати тільки своє ім’я.

У цьому ж розділі стандартів пишуть також про важливість «зниження поширення неправдивих новин». Але Фейсбук каже, що між фейками, сатирою й судженням дуже нечітка межа й вони не будуть видаляти фальшиві новини. Їх просто значно менше показуватимуть у стрічці новин — на самій платформі вони залишатимуться. Якщо користувачі — або тисячі ботів — вирішать поширити ці фейки безпосередньо зі сторінки, очевидно, що це буде можливим.

Нещодавно представники компанії розказали детальніше про цей механізм. Коли інформацію в дописі визнають фейком, соціальна мережа зменшує майбутні перегляди повідомлення на 80 %. Для злісних правопорушників охоплення аудиторії зменшуватимуть майже на 100 %.

Але питання викликає інструмент прямих відеотрансляцій. Якщо не блокують ані акаунти користувачів, які поширюють фальшиві новини, ані їхні сторінки, то ці юзери без проблем можуть поширювати фейки, виходячи в ефір. Тут фільтри Фейсбуку страшно діряві.

Модераторам складно

У Фейсбуку 2 млрд користувачів, які щоденно створюють мільйони дописів, відео та фото. Тільки в Україні аудиторія цієї соціальної мережі сягає 11 млн.

Зазвичай дописи видаляють після того, як на них скаржаться інші користувачі. Це доволі легко зробити: тиснете на три крапки у кутку допису, потім даєте свою оцінку контенту й уточнюєте, що саме вас турбує.

Скриншот

Після того, як на допис поскаржилися, він відправляється на модерацію. Фільтрує контент або сама соціальна мережа, або інші профільні організації. Як розповів MediaSapiens менеджер корпоративних комунікацій Фейсбуку Ян Скієгенний (Jan Ściegienny), для видалення допису достатньо й однієї скарги.

«Якщо допис порушує наші стандарти спільноти, ми знімаємо його. Якщо це не так, ми залишаємо його. Для перегляду вмісту достатньо однієї скарги. Ми не видаляємо вміст лише тому, що про нього було повідомлено певну кількість разів. Лише порушення наших стандартів змусить нас видалити його. Однак багато скарг можуть сигналізувати нам, що щось має бути пріоритетним і це треба розглянути швидше», — каже Ян.

У Фейсбуку близько 8 тисяч модераторів, які працюють у режимі 24/7. На вирішення долі посту в них є менше хвилини і стандарти, які покривають далеко не всі питання.

Видання The Verge поговорило із колишніми модераторами соціальної мережі. Вони розказали, що найпростіше блокувати було контент зі сценами насильства. Для складніших випадків — наприклад, політичної пропаганди — інструкцій ніяких не було.

Складно і з мовою ворожнечі, бо часто ці слова неоднозначні. Віце-президент Фейсбуку з публічної політики у Європі, Близькому Сході та Африці Річард Аллан (Richard Allan) наголошує на цьому у своїй статті.

Він пише, що за тиждень соціальна мережа видаляє до 300 тисяч дописів. Бувають очевидні випадки порушень правил, але дуже часто модераторам складно зрозуміти, наскільки це виходить за межі стандартів. У випадку мови ворожнечі вони намагаються оцінити контекст і наміри автора.

«У Росії та Україні ми зіткнулися з питанням щодо використання сленгових слів, які дві групи довгий час використовували для опису один одного. Українці називають росіян “москалями”, літературно — “москвич”, а росіяни називають українців “хохлами”, літературно — “чуб”. Після початку конфлікту в регіоні в 2014 році люди в обох країнах почали повідомляти про ці слова, використані іншою стороною, як про мову ненависті. Ми зробили внутрішній огляд і дійшли висновку, що скарги були правильними. Ми почали видаляти обидва терміни. І це рішення спочатку було непопулярним з обох сторін, оскільки це здавалося обмеженнями, але в контексті конфлікту ми відчували, що такі дії є важливими», — пише він.

Утім, нещодавно журналіст британського каналу Channel 4 влаштувався модератором у компанію, яка фільтрує фейсбук-дописи, й виявив, що деякий контент мав преференції. Наприклад, дописи від британських активістів правих політичних сил. Незважаючи на те, що в постах таких радикальних груп присутня мова ворожнечі, їхній контент не видаляли.

За словами журналіста, соціальна мережа також вчить модераторів «не помічати» відео з насильством над дітьми, якщо немає доказів, чи вони неповнолітні. У своїй заяві Фейсбук відкинула закиди й назвала це прикрими помилками.

Нові технології допоможуть

Річард Аллан пише, що штучний інтелект стане важливою частиною модерації, але він не зможе фільтрувати все.

«Ми експериментуємо зі способами приховувати очевидно токсичну мову і продовжуючи інвестувати в ці перспективні технології. Проте попереду ще довгий шлях, допоки машинне навчання та штучний інтелект зможуть подолати складність, пов'язану з оцінкою ненависті», — пише він.

За словами Яна Скієгенного, наразі штучний інтелект добре працює з терористичним контентом. «Більшість такого контенту ми знаходимо своїми силами. У першому кварталі 2018 року в 99 % випадків ми відреагували на контент від ІДІЛ та “Аль-Каїди” до того, як про нього заявили самі користувачі. У більшості епізодів спрацювали наші технології, але інколи такі матеріали помічали наші оглядачі».

Як із блокуванням акаунтів?

Отже, щоб ваші дописи видаляли, потрібно порушувати стандарти Фейсбуку. Якщо робити це систематично, можуть заблокувати акаунт; і роблять це не лише за дописи. Не можна:

MediaSapiens поспілкувався з користувачем, у якого багатий досвід блокування у Фейсбуку — він не завжди фільтрує свою лексику. Його блокували саме через коментарі під іншими дописами. Нещодавно його заблокували через коментар чотирирічної давнини: в часи, коли Росія почала окупацію Криму, він у коментарі вжив слово «русня».

Зазвичай Фейсбук блокує акаунт на три, сім чи тридцять днів. Ви можете заходити в соціальну мережу, читати вхідні повідомлення, стрічку новин, проте ні відповісти, ні тим паче написати пост не дозволяється. Якщо надалі хтось ще поскаржиться на ваші дописи чи коментарі, вам загрожує повне блокування акаунту.

Нещодавно Фейсбук на 30 днів заблокував акаунт і головної редакторки сайту «Заборона» Катерини Сергацкової. Її публікації видаляють уже не вперше. Вона розповіла MediaSapiens, що цього разу соціальна мережа цензурувала її жарт, виявивши в ньому «розпалювання ненависті» та «мову ворожнечі».

Тепер Сергацкова використовує свій другий акаунт, який створила після перших блокувань

«Той пост, за який мене забанили зараз, був опублікований три чи чотири роки тому. Подібна ситуація трапилася місяць тому зі старим відео про людей, які вийшли проти “Маршу рівності”. Вони викрикували нецензурщину на адресу ЛГБТ. Хтось поскаржився на це відео, і Фейсбук вирішив мене забанити на 30 днів. Утім тоді я надіслала їм прохання переглянути таке рішення (зробити це можна тут. — MS), і вони акаунт розблокували», — розповідає Катерина. Соціальна мережа того разу відновила їй доступ до акаунту за декілька годин.

Пані Катерина також розповідає, що сама скаржилася на відео, де справді присутнє насильство: б’ють людину чи знущаються з неї. Іноді це транслюють у прямому ефірі на Фейсбуку. Однак на ці скарги Сергацкова та її знайомі отримували повідомлення від соцмережі, що це не порушує її стандартів.

«Не знаю, як насильство на цих відео можна не помічати, — каже вона. — Дуже багато постів із мовою ненависті, закликами до побиття когось Фейсбук пропускає і відписує нам, що норми не порушені. А коли це стосується моїх постів, у яких я ніколи не допускаю мови ворожнечі, то реакція жорстка. Навіть щодо жартів. Ці правила дуже дивні».

Блокування дописів стало новою зброєю Росії

Щоб розібратися з такими «винятками», MediaSapiens поспілкувався із заступником міністра інформаційної політики Дмитром Золотухіним. Він розповів, що в лютому-березні цього року українським сегментом Фейсбуку прокотилася чергова хвиля блокувань. Нещодавно міністерство надсилало листа до компанії із проханням переглянути свої практики блокування.

У зверненні до керівництва соціальної мережі відомство акцентувало, що модератори Фейсбуку часто блокують акаунти українських активістів і журналістів (Віталія Дейнегу, Юрія Каріна, Сашка Лірника, Сергія Лойка та інших), але чомусь не помічають сторінки терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Золотухін підозрює, що до блокувань українців причетна Росія та її «фабрика тролів».

Пан Дмитро зустрічався з менеджерами компанії для обговорення цих питань. Наразі за український сегмент Центральної та Східної Європи відповідає Габріелла Чех, а модерування відбувається в Дубліні (Ірландія).

«Я порушував це питання та говорив про наші гіпотези стосовно того, як російська сторона може використовувати технічні засоби та спеціальні програмні елементи для використання політик соціальної мережі як зброї проти українців. У відповідь мене запевнили, що соцмережа працює над тим, щоб кожен користувач міг отримувати більше конкретної інформації, за що саме їхній контент заблокували», — розповів Дмитро Золотухін. 

Про контент від т. з. ДНР та ЛНР він каже, що існує досить забюрократизований процес визнання організації терористичною, коли соцмережа зобов'язана блокувати її сторінку. Український парламент уже зробив заяву, в якій визнав ці організації терористичними й попросив відповідні структури ООН зробити те саме.

«Але, якщо взяти, наприклад, такий викидень російської пропаганди як “Новоросія”, то це не організація. Відповідно, ніяких юридичних наслідків на соцмережу існування сторінки з такою назвою не накладає. І оскільки Фейсбук — це в першу чергу бізнес-компанія, то жодної мотивації видаляти таку сторінку в компанії немає. А інструментів, щоб тиснути на компанію у законодавчому полі, в українського уряду, як, приміром, у тієї ж Німеччини, зараз немає», — каже пан Дмитро.

Блокування й видалення дописів — це обмеження, які нікому не до вподоби. Однак такі дії, за переконанням Фейсбуку, мають зробити спілкування на її теренах «менш токсичним». Зрозуміло, що видалення контенту (особливо коли це питання політичні) дуже часто викликає спротив. Утім, погодьтесь, із платформою, де є 2 мільярди користувачів з різними принципами й поглядами, складно догодити всім.

Соціальна мережа намагається навести лад у себе, викидаючи сміття у вигляді мови ворожнечі, фейкових акаунтів, контенту з насильством та пропаганди тероризму. Цікаво спостерігати, наскільки вони в цьому досягнуть успіху та чи знайдуть межу між цензурою і свободою висловлювання.