Експерти та журналісти закликають громадян частіше використовувати закон про доступ до публічної інформації [фото]

00:00,
28 Вересня 2012
1128

Експерти та журналісти закликають громадян частіше використовувати закон про доступ до публічної інформації [фото]

00:00,
28 Вересня 2012
1128
Експерти та журналісти закликають громадян частіше використовувати закон про доступ до публічної інформації [фото]
З нагоди Міжнародного дня Права знати, медіаексперти та журналісти обговорили, чи стали органи влади більш відкритими за час дії Закону «Про доступ до публічної інформації». Також у Києві відбулась вулична презентація фотопроекту «Відкритий доступ».  

Сьогодні на прес-конференції «Доступ до інформації: Чи стала влада відкритішою?» Центр політичних студій та аналітики презентував проміжні результати моніторингу органів місцевої влади щодо надання публічної інформації. Як зазначив Віктор Таран, директор Центру, останні дані свідчать про те, що органи місцевої влади продовжують часто ігнорувати інформаційні запити, надавати  відповіді невчасно чи не в повному обсязі. А на запити, надіслані електронною поштою, журналісти часто отримують неналежно оформлені відповіді, які не можна  використати як офіційні документи.

За результатами рейтингу за вересень у «відкритості» лідирують такі органи місцевої  влади як  Вінницька ОДА, Запорізька та Луганська. Найбільш закритими є Волинська і Чернівецька ОДА. Серед міських рад найбільше балів набрали: Житомирська, Ужгородська, Івано-Франківська, Запорізька та Київська міська рада. Найбільш закриті:  Дніпропетровська, Харківська, Чернігівська та Рівненська міська ради.

Щодо міністерств, то за результатами моніторингу найбільш відкритим виявилось  Міністерство оборони та Міністерство культури. Останні місця у рейтингу відкритості посідають Міністерство аграрної політики, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство закордонних справ та Міністерство охорони здоров’я.

Віктор Таран зауважив, що іноді причиною невиконання закону є недостатня забезпеченість органів влади, тобто відсутність  структурних підрозділів, які б відповідали  саме за надання інформації за запитами. Також пан Таран закликав громадян користуватися ресурсом «Прозора демократія», що присвячений саме особливостям закону про доступ.

Ольга Сушко,  юрист Інститут Медіа Права,  розповіла, що зараз Інститут веде 16 судових справ, пов’язаних з порушенням законодавства про доступ до публічної інформації, 4 справи виграні та 2 справи передані до Європейського суду.

Пані Сушко відзначила, що тенденції розгляду судових справи неоднозначні: «З одного боку, чим більше суди працюють з законом про  доступ, тим більше зростає їх освіченість, вони більше застосовують прямі норми закону. З іншого боку, суди нерідко нехтують навіть очевидними аргументами». Справи, в  яких найчастіше виникають складнощі, стосуються ненадання інформації про використання бюджетних коштів, а також справи, які стосуються  інформації про оплату праці народних депутатів тощо.  Крім того, судді схильні перебільшувати застосування законодавства про захист персональних даних: як правило, щоб захистити інформацію про високопосадовців.

«У 2012 році відчувається менше пожвавлення серед громадськості, менше ентузіазму серед журналістів та менше звернень до суду щодо порушень закону про доступ до публічної інформації, - зауважила  пані Сушко. -  Але не слід здаватися, тому що чим більше судової практики буде в Україні, тим активніше суди вивчатимуть законодавство та практику Європейського  суду».

Мустафа Найем, журналіст телеканалу «ТВі» та сайту «Українська правда», відзначив: важливо, аби в суспільстві сформувалось розуміння того, що цей закон існує не лише для журналістів, а для всіх громадян. Покращень щодо задоволення інформаційних запитів він не помітив, навіть формулювання «відписок», які журналісти отримують від органів влади,  за останні два роки не змінились.

«Щоб отримати потрібну інформацію, можна використати  такий інструмент: надсилати запит не за адресою, а у вищі інстанції,  - порадив Мустафа Найем. – Тобто, якщо надсилаєте запит в ОДА, а вам відмовляють,  то можна той же запит направити в адміністрацію Президента. Вони потім направляють його  в ОДА – і  тоді  ви отримуєте відповідь. Адміністрація не завжди вдається в деталі, яка інформація є важливою для місцевої влади».

На сьогодні однією з найбільших загроз для  доступу до публічної інформації є законопроект про наклеп – вважає Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації.   «Якщо приймуть закон про наклеп, то це відкине нас на 10 років назад  в контексті доступу до інформації, -  відзначила пані Сюмар. -   Оскільки, чи буде в українців доступ до інформації, значною мірою залежить від того, чи зможемо ми захиститися від кримінальної відповідальності, яка загрожує сьогодні всім, і не тільки журналістам. Нагадаємо, що 1-го жовтня  відбудеться мітинг біля комітетів Верховної Ради «Захисти своє право знати. Скажи «ні» закону про наклеп».

На прес-конференції також було продемонстровано трейлер до однієї з новел документального фільму-альманаху «Відкритий Доступ» - «Межигір’я».

А на Майдані Незалежності з нагоди Міжнародного Дня Права знати сьогодні відбулась вулична презентація фотопроекту «Відкритий Доступ». 

Мета фотопроекту – популяризувати використання  Закону «Про доступ до публічної інформації» серед громадян.

У фотозйомці взяли участь 22 провідні українські журналісти, в тому числі представники руху «Стоп Цензурі!».

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Всі фото: Павло Довгань.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду