Технологічний ринок — в очікуванні другої каденції Дональда Трампа в Білому домі одночасно з острахом і великими сподіваннями. Деякі експерти прогнозують послаблення регулювання для технологій, насамперед для криптоіндустрії, а також менше обмежень для монополістів і вимог до соцмереж. Проте водночас остерігаються занадто вільного підходу до регулювання ШІ й ще більшої проблеми дезінформації.

Технологічний бум чи хаос руками переможця

Однією з головних новин технологічного й не лише ринку перших днів після оголошення перемоги Дональда Трампа стало зростання основної криптовалюти — біткоїна. За останній місяць він збільшився в ціні із $67 тисяч до понад $92 тис. Одночасно з цим можна було спостерігати зростання ціни акцій Nvidia, одного з лідерів у виробництві чипів для штучного інтелекту. Та й акції Tesla так само поповзли вгору. Ціна акцій чи інших цінних паперів певною мірою відображає не стільки поточний стан ринку, скільки віру інвесторів у його подальший розвиток, саме тому зростання таких чітких економічних і фінансових показників технологічного ринку спонукало деяких експертів, серед яких — технологічний редактор The Guardian Роберт Бут, говорити про те, що технологічний світ, імовірно, готуватиметься до буму за каденції Трампа.

Натомість Кевін Руз, американський технологічний журналіст і письменник, по-іншому оцінює наступні чотири роки для технологічного світу. Автор The New York Times нагадує непередбачуваність першого терміну Трампа й очікує «ще більше хаосу та невизначеності» від другого.

Джоанна Костіган, наукова співробітниця Інституту політики азійського суспільства, в колонці для Forbes пише, що великі технологічні зв’язки Трампа та підтримка з боку лідерів технологічного ринку, насамперед від Ілона Маска, можуть послабити його популістську репутацію та об’єднати американське ІТ задля протистояння з Китаєм. Підтримка Трампа з боку Ілона Маска та навіть призначення його на посаду співкерівника департаменту урядової ефективності (Department of Government Efficiency або DOGE) може означати й певні преференції для бізнесів власника Tesla та SpaceX.

Тож не лише українці гадають, чого саме чекати від одного з найбільш непередбачуваних обраних президентів США. Багато журналістів і редакторів опублікували свої прогнози щодо розвитку ринку технологій у наступні чотири роки. Авторка пропонує своє бачення, яке базується на поглядах закордонних експертів і власному аналізі.

Вочевидь, сформулювати прогноз стосовно всіх напрямків ІТ-ринку доволі складно, тож зосередьмося на тих, які стосуються розвитку медіа та технологій. До прикладу, чи вплине новий президент на регулювання соціальних мереж, що він плануватиме робити з тіктоком, яким чином розвиватимуться справи з монополізмом техногігантів і, звісно, які плани у Трампа стосовно розвитку та регулювання штучного інтелекту.

Meta, X та всі-всі-всі. Чого чекати соціальним мережам у найближчі чотири роки

В останній рік соціальні мережі корпорації Meta намагалися відсторонитися від політичного контенту. До прикладу, інстаграм і тредз відмовилися від рекомендації політичних дописів, фейсбук був не особливо прихильний до такого контенту, та й власна позиція Марка Цукерберга полягала в тому, аби, по можливості, триматися якнайдалі від політики.

Водночас сучасний політичний процес неможливий без соціальних платформ. Кампанія цього року активно використовувала тікток, та й ікс (X) не залишився осторонь передвиборчої кампанії. Проте платформа Ілона Маска радше перетворилася на головну фейкопомийку, на якій власник став чи не головним поширювачем дезінформації.

За останній рік Meta зіткнулася з претензіями від батьків неповнолітніх, жертв масової стрілянини та навіть шкільних рад щодо шкоди, яку заподіяли їхнім дітям соціальні мережі. Усе це доповнюється позовом із боку прокурорів понад 40 штатів, який теж стосується кризи ментального здоров’я серед молоді через захоплення соцмережами.

Тож якщо вісім років тому, за першої каденції Трампа, основною проблемою соцмереж було їх використання для політичних маніпуляцій, то тепер американське суспільство стурбоване залежністю неповнолітніх від соціальних медіа. І на цю проблему майбутній адміністрації потрібно буде реагувати.

Окрім того, проблема актуальності розділу 230 Закону про пристойність у комунікаціях, який регулює відповідальність соцмереж за контент користувачів, нікуди не зникла. Журналісти Wired нагадують, що незадовго до закінчення свого першого президентського терміну Трамп погрожував накласти вето на законопроєкт про значні витрати на оборону, якщо законодавці не скасують розділ 230, який він назвав щитом відповідальності для технологічних компаній і «загрозою нашій національній безпеці та чесності виборів». За умови отримання контролю республіканців над Конгресом під час майбутнього терміну Трампа це положення закону може бути змінено.

Кевін Руз у NYT нагадує, що «протягом багатьох років республіканці у Вашингтоні стверджували, що провідні американські соціальні мережі упереджено ставляться до них». Це теж може вплинути й на політики щодо модерації контенту самих соцмереж, так і на зміну розділу 230. Окрім того, не варто забувати й риторику Трампа стосовно Цукерберга, який говорив, що саме ця платформа вплинула на результат виборів у 2020 році та «завдала великої шкоди країні».

Проте відвертий нейтралітет глави Meta та його привітання з перемогою обраного президента пом’якшили позицію Трампа. Компанія Meta наразі є фігуранткою цілої низки судових позовів, серед яких — антимонопольні претензії щодо придбання інстаграму і вотсапу. Відхилена у 2021 році, ця справа була знову актуалізована у 2024-му. Позиції нової адміністрації щодо технологічних монополій загалом і регулювання великих компаній напевне вплинуть на майбутнє гіганта соцмереж.

Натомість платформі X Ілона Маска, ймовірно, нічого не загрожує, попри те, що деякі експерти, як-от технічний аналітик Бенедикт Еванс, назвали його «координаційним сайтом для дезінформації», а в ЄС цій платформі вже не одноразово висували претензії в поширенні дезінформації. На питання, чи робитиме щось адміністрація Трампа проти дезінформації в соціальних мережах, Бен Еванс пише, що нічого: «Він любить дезінформацію. В технологічному секторі поширена думка, що модерація контенту вийшла з-під контролю, і ми повинні відмовитися від неї». Проте, за словами автора, ймовірним розвитком подій може стати те, що соціальні медіа будуть усе більше орієнтуватися на праві політичні погляди та контент. Це припускає зміну в типі контенту, який ці платформи пріоритезують або просувають, відображаючи ширшу схильність до консервативних ідеологій.

Кроком, який може демонструвати наміри нової адміністрації, стало призначення республіканця Брендана Карра на посаду керівника Федеральної комісії зі зв’язку США — структури, яка займається регулюванням комунікацій. Карра називають критиком BigTech, який неодноразово критикував техногігантів через те, що вони буцімто стали головними цензорами для американців, які разом з іншими структурами, до прикладу, компанією NewsGuard, стали тими, хто нав’язує американцям однобічні наративи. Яким чином це призначення відіб’ється на політиці нової адміністрації стосовно цензури, боротьбі з фейками та регулюванні соцмереж, сказати складно, проте очевидно, що цим питанням нова адміністрація приділятиме увагу.

Майбутнє тіктоку

Ще одна проблема, з якою доведеться розбиратися адміністрації Трампа, є заборона тіктоку, прийнята у квітні Палатою представників і підтримана Джо Байденом.

Відповідно до закону про заборону тіктоку, ByteDance мала продати тікток у США до січня або зіткнутися із загальнонаціональною забороною. Попри те, що саме Трамп був ініціатором заборони цього додатку ще у 2020 році, у 2024-му цього, скоріш за все, не станеться, — обраний президент уже змінив свою думку та пообіцяв зберегти тікток у Сполучених Штатах. Трамп неодноразово змінював свої позиції з різних питань, і так може бути й стосовно тіктоку, але у своїй передвиборчій кампанії він прямо закликав голосувати за нього тих, хто за збереження соцмережі в США.

Не варто забувати й про суд, який зараз триває у США. В який саме спосіб буде збережено тікток — чи шляхом перемоги в суді, чи скасуванням законопроєкту, сказати складно, але саме такий розвиток подій дуже ймовірний.

Антимонопольні позови та Google

Технологічні монополії — це ще одна проблема, яка чекає на Трампа на початку президентства, точніше, судові позови щодо них. Загалом Трамп як бізнесмен не особливо підтримує державне регулювання великих бізнесів. Натомість обраний Трампом віцепрезидент Джей Ді Венс висловив підтримку руйнування монополії. Під час кампанії він сказав, що «ми повинні бути стурбовані великими технологічними компаніями та деякими злиттями, які призводять до цензури американських громадян». Джей Ді Венс також говорив: «Коли у вас є такі компанії як Facebook і Google, які цензурують американських громадян, що ускладнює американцям участь у власному політичному процесі, це є серйозною проблемою», додавши: «Я вважаю, що для цього має бути антимонопольне рішення».

З іншого боку, за словами Кевіна Руза, Трамп звільнить усіх, хто пов’язаний з антимонопольними битвами адміністрації Байдена з великими технологічними компаніями Кремнієвої долини. Насамперед голову Федеральної торгової комісії Ліну Хан. Адже, на думку Трампа, технологічні монополії надають США глобального впливу, тимчасом як ШІ стає питанням національної безпеки. «Китай боїться Google», — сказав Трамп минулого місяця та додав: «Ми не хочемо, щоб Китай мав ці компанії».

Проте Трамп неодноразово висловлював незадоволення роботою Google і навіть називав її нелегітимною й такою, яка втручається у вибори та показує лише негативні історії про нього. Консерватори вже давно висловлюють претензії Google через те, що пошукова система, на їхню думку, упереджена проти консерваторів.

А під час кампанії Трамп телефонував виконавчому директору Google Сундару Пічаї, щоб поскаржитися на те, що пошукова система компанії не показує достатньо хороших новин, і погрожував, що міністерство юстиції притягне компанію до відповідальності за втручання у вибори.

Якщо пригадати, що за останній тиждень у США активізувався антимонопольний позов проти Meta, а міністерство юстиції США повідомило, що вимагатиме від компанії Google продати браузер Chrome, то можна припустити, що такі антимонопольні претензії можуть бути засобом тиску на техногігантів, причому вибіркового (навряд чи в цьому контексті щось загрожуватиме компаніям Ілона Маска). А ще — така судова тяганина може стати інструментом, за допомогою якого BigTech змусять піти на поступки з питань, важливих для нової адміністрації.

Через усе це можна припустити, що Google не вдасться повністю уникнути антимонопольних претензій. Проте яким буде їхній результат і чи не перетвориться це слухання на фактор впливу на компанію, сказати наразі складно. Нова адміністрація Трампа навряд чи відмовиться від антимонопольних позовів проти Big Tech, цитує Wired Адама Ковачевича, генерального директора Chamber of Progress. «Але він, швидше за все, спробує використати ці позови як важіль впливу на компанії, щоб отримати прихильне ставлення до речей і контенту».

Штучний інтелект отримає новий поштовх

Ні Трамп, ні Гарріс не говорили багато про штучний інтелект під час передвиборчої кампанії. Але можна сказати, що розвиток цієї технології зазнає нового поштовху за каденції обраного президента. Влітку технологічний ринок США сперечався про контроверсійний закон про штучний інтелект штату Каліфорнія, який потенційно міг би завадити розвитку цієї інновації. Губернатор заблокував закон, а проблема регулювання ШІ залишилася відкритою.

Відсутність федеральних законів, що регулюватимуть цю технологію, на відміну від ЄС з її AI Act, може отримати додатковий позитивний ефект, особливо в контексті технологічного протистояння з Китаєм.

Не варто проте забувати, що в Ілона Маска є компанія зі штучного інтелекту xAI, яка напевне виграє від регулювання, тим більше що Ілон Маск підтримав суперечливий законопроєкт у Каліфорнії.

Тож можна припустити, що пріоритетом для адміністрації Трампа буде забезпечення першості США в перегонах за розробку більш потужних і продуктивних алгоритмів штучного інтелекту, особливо порівняно з їхнім головним геополітичним суперником, Китаєм.

У епоху великих мовних моделей і потреби потужних тренувань зі штучного інтелекту Трамп міг би також розглянути можливість надання федеральних ресурсів для забезпечення масштабних проєктів штучного інтелекту, необхідних для підтримки успіху американського ШІ. Ще одним імовірним варіантом розвитку подій можуть стати санкції, спрямовані на обмеження можливостей китайських компаній, що займаються штучним інтелектом, до прикладу, заборона вести бізнес зі США й отримувати доступ до чипів, необхідних для створення найсучаснішого штучного інтелекту.

Одна з найчіткіших заяв Трампа щодо майбутнього штучного інтелекту — це обіцянка скасувати розпорядження адміністрації Байдена — виконавчий наказ чинного президента про штучний інтелект, головна мета якого — запровадити заходи, спрямовані на обмеження потенційно ризикованого використання ШІ, обмежити упередженість в алгоритмах і посилити федеральний контроль над найпотужнішими моделями.

Увага до технологій

Насправді це не всі кроки новообраного президента, які можуть вплинути на технологічний сектор і соціальні медіа. Потенційне послаблення регулювання криптовалют уже відобразилося в зростанні ціни на біткоїн, а очікуване Ілоном Маском скорочення стимулів для виробників електрокарів може збільшити конкурентну перевагу Tesla, позбавивши його необхідності боротися за покупців з іншими автовиробниками. Жорсткі кроки щодо мігрантів можуть викликати незадоволення компаній Кремнієвої долини — території, яка акумулює таланти з усього світу. Окрім того, проблемним питанням залишається забезпечення мережевого нейтралітету й організація доступності швидкісного інтернету на всій території країни з одночасним захистом магістральних кабелів від їх пошкодження терористичними угрупованнями за кордоном.

Вибірковий підхід до регулювання BigTech — імовірний напрямок політики нової адміністрації. Проте загалом команда Трампа напевне дбатиме про розвиток технологічного сектору загалом і штучного інтелекту зокрема, особливо в контексті потреби збереження технологічного домінування США в протистоянні з Китаєм.

Титульне фото: Getty Images