З початком повномасштабної війни багато українців змінили своє ставлення до Росії загалом і російської мови зокрема. Варто уточнити, що люди переходили на українську хвилями в 90-х і після 2014 року. Але велика війна спричинила велику дерусифікацію у 2022 році.

Ракети й окупація українських територій стали останньою краплею для частини наших співгромадян. Одним перехід дався легше, другим було важче й потрібна була якась база, місця, де б можна було свою українську розвивати. Тож почали з'являтися розмовні клуби, відеоуроки в ютубі, ролики в соцмережах тощо. Багато знаменитостей переходили на українську мову, подаючи приклад своїм прихильникам. Але питання, як ми взагалі русифікувалися, як заговорили українською та чи настільки суржик страшний, як його малюють, є напрочуд важливими. І український ютуб має на них відповіді. 

Одним із найпопулярніших каналів на цю тему є «Твоя підпільна гуманітарка». У самій назві криється його мета — розповідати у форматі лекцій та інтерв'ю про гуманітарні науки. Цей ютуб-канал створили філологи — Остап Українець, Катерина Дудка та Євген Лір, тож фахове пояснення, підкріплене посиланнями на джерела, ми почуємо. Катерина Дудка працює за кадром. Євгенові Ліру особливо добре вдаються розповіді про різноманітну нечисту силу. Його таємничий образ і глибокий голос дуже добре підкреслюють цю тему.

Хоча, крім усієї цієї чортівні, він також говорить і про більш «приземлені» речі, як-от запозичення українських слів англійською, українську латинку тощо. Нині Євген Лір активно волонтерить для ЗСУ. Відео «Твоєї підпільної гуманітарки» зняті досить просто — ведучий звертається до свого глядача в камеру, складних декорацій тут немає. Це, якщо забажаєте, така лекція, але не розтягнута в часі. До слова, Остап Українець порушує питання, які деякі філологи воліють замовчувати або висвітлювати однобоко. Наприклад, суржик.

Цьому мовному явищу присвячено аж два відео на каналі, зняті з різницею в майже три роки. І за ними можна простежити, як «Твоя підпільна гуманітарка» розвивалася — і світло в кадрі покращилось, і гарні вазонки з'явились. Але головне — це зміст. Якщо говорити стисло, то є діалекти, говірки, а є літературна мова, і все, що в неї не надто вписується, заведено вважати суржиком. Звісно, не варто відкидати й російський вплив: 

«Свого часу (йшла) боротьба за те, щоб позбутися шкідливих російських впливів, які дійсно були, й дуже помітні — не думайте, що я це якось заперечую. Ця боротьба з суржиком свого часу радикалізувалася і поступово перетворилася в намагання знищити все, що нагадує російське. Так у деяких головах ненормативними стали фрази "на протязі" чи "виглядати" в значенні "мати вигляд". Хоча жодної реально мовної підстави відмовляти їм у нормативності не існує. Але більшість філологів, звісно, назвуть ці версії суржикізмами. В принципі, це дуже сильно нагадує політику самої Росії, коли регіональним нормам відмовляють у праві на існування, оскільки вони не дотягують до певного вищого ідеалу, єдиної мови, якою мають говорити всі в країні». 

Ну і про те, які саме теми на «Моїй підпільній гуманітарці» «залітають» найкраще. Після «Євробачення», де брав участь гурт Go-A, випуск про культурні коди в їхньому виступі отримав майже 370 тисяч переглядів. Понад 200 тисяч зібрало відео про те, які українські слова запозичила англійська мова. Завдяки англійським субтитрам вдалось охопити більшу аудиторію. Випуск «Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан» має 146 тисяч переглядів. Суперечлива назва зіграла свою роль — глядач зацікавився. Розповідь про те, чи матюкалися наші предки, теж мала успіх, бо тема досить цікава й не кожен філолог про неї захоче розповідати, — 269 тисяч. 

Ще один фаховий погляд на мову має письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова. На своєму ютуб-каналі авторка розповідає, до яких методів вдавалися в Радянському Союзі, аби звеличити російську мову й принизити українську. Ці відео вона почала записувати під час роботи над книжкою «Мова-меч. Як говорила радянська імперія». Складається враження, що Євгенія не надто переймається «картинкою» — відео записані у звичайному помешканні, без виставленого світла та продуманих ракурсів, декорацій і, здається, на телефон.

Натомість авторка зосереджується на матеріалі, про який говорить, і робить це спокійно, не передаючи куті меду з ура-патріотизмом. Євгенія в першому відео сказала: «Я буду коротенько розповідати, враховуючи attention span (українською "тривалість уваги". — "ДМ") сучасної аудиторії». Цю фразу можна поширити на всі випуски «Мова-меч», адже їхня тривалість у середньому становить 15 хвилин. Цього часу вистачає для того, щоб розповісти загальну інформацію, яка стосується теми відео. 

Відео з циклу «Мова-меч» мають у середньому 12 тисяч переглядів. Одним із найпопулярніших став випуск «Индик, або новий-старий правопис» — 79 тисяч переглядів. Проте варто віддати належне, що про мовні явища, які відбувалися в Радянському Союзі, частиною якого була Україна, авторка говорить достатньо просто, не перевантажуючи глядача всілякими філологічними термінами. 

Не обходить своєю увагою Євгенія й коментарі. За її словами, глядачі запитували, чому вона у своїх відео порушує тему СРСР, мовляв, це ж минуле, навіщо його ворушити. «Мені цікаво, як ми опинилися в мовній реальності, яка є тепер. Крім того, мені здається, що нам важливо пропрацювати цю мовну травму. І дати собі відповідь, що з нами сталося або що з нами зробили», — відповіла авторка. Ця цитата вичерпно описує контент цього каналу — розібратися, який вплив мало тривале існування нашої держави в складі Радянського Союзу і як це позначилося не лише на мові, а й на ментальності. 

Ukraїner не можна зарахувати до філологічних ютуб-каналів, однак там вийшов документальний фільм «Повернення до української мови». У ньому йдеться про шлях, який подолала українська за тридцять із гаком років — від ухвалення в УРСР у 1989 році закону про мову, який визнав українську державною та сприяв її поширенню, першого фестивалю «Червона рута» й до становища мови після повномасштабного російського вторгнення. Крім ноток ностальгії у вигляді кадрів із «Території А», перших українських дубляжів, автори фільму нагадують глядачеві про спроби знищення мови, як російська буквально захопила вітчизняний інфопростір. 

Цю історичну розповідь доповнюють коментарі знаменитостей, які проговорюють свій шлях до української в житті та роботі, — Фоззі та Фагот із гурту ТНМК, акторка й співачка Марічка Штрибулова, комікеса Настя Зухвала, блогер і популяризатор української мови Андрій Шимановський. Вони мають свою аудиторію, частина якої подивиться цю документальну стрічку. Водночас у фільмі є й коментарі фахівців, які займаються вивченням української. Це Артур Пройдаков, учитель української мови та літератури, який родом із Горлівки. Він щиро говорить про свій перехід:

«Я не буду ідеалізувати: українською ми не говорили в побуті. Я читав гарно твори, міг писати, читати твори на уроках української мови та літератури. [...] Я любив слухати футбольні трансляції українською мовою, любив українську музику, сучасну українську літературу. Все це мало на мене великий вплив і завдяки цьому захотів розмовляти українською». 

А мовознавець і соціолінгвіст Богдан Ажнюк так описав становище української мови після 24 лютого 2022 року: «Якщо подивитися на ситуацію цинічно, не з української позиції, а відстороненої, то президент Росії зробив колосальний внесок у зміцнення престижу, сили, потужності, бажання переходити на українську. Якщо цинічно на це подивитися. За це доводиться дорого платити».

Актуальна тема і вдалий підбір героїв зробили свою роботу — наразі документальна стрічка «Повернення до української мови» має понад 300 тисяч переглядів.

Один із найпопулярніших ютуб-каналів на нашу тему — «Ідея Олександрівна». Зокрема, там можна знайти низку випусків, присвячених діалектам. Авторка, Ідея Олександрівна, розповіла, чому вирішила зачепити таку тему: «Ця серія робиться для того, щоб після перегляду середньостатистичний глядач міг відрізнити коней від корів, бойків від гуцулів, а також перестав думати, що діалекти — це тільки на заході України. А програма максимум — це ще й зацікавити людей цією темою, а також розвіяти кілька мітів про діалекти. Адже багато хто плутає діалектні чи архаїчні, тобто старі риси з впливами російської мови». 

До слова, авторка є філологинею за фахом, тому тямить у всіх цих мовних штучках. Її яскрава зовнішність контрастує з чорним тлом, на якому вказуються риси того чи того діалекту. Випуски записує сама, часом їй допомагає кицька Мальва, що, безперечно, додає мімішності. Думаю, ця серія про діалекти стане в пригоді не тільки людям, які хочуть глибших знань із цієї теми, а й студентам-філологам, які вивчають діалектологію. Бо до них говорить фактично їхня ровесниця. Крім того, Ідея додає відео з прикладами живої мови, немає сухої теорії, як в університеті. Остап Українець, до слова, теж робив відео про українські наріччя (група діалектів, яка має спільні риси та походження) на каналі «Моя підпільна гуманітарка». 

Авторка кожне відео присвячує окремому діалекту й, судячи з цифр, робить це не в порожнечу, адже в середньому випуски набирають по 250 тисяч переглядів. 

Неочікувано свою увагу на українську мову звернув і Рінат Ахметов. Повномасштабне вторгнення направду подарувало нам безліч іронічних ситуацій. На ютуб-каналі банку ПУМБ, власником якого є олігарх, з'явився подкаст «Безумовно, українською». Й помітно, що зроблений він не за три копійки: знято на три камери в затишній студії з неоновими вивісками. Формат подкасту сприяє залученості глядача до бесіди ведучого та гостя. Й спілкування відбувається на рівних, адже обоє мають досвід переходу на українську й розуміють одне одного. Ставка авторів, зокрема, зроблена на впізнаваних людей у кадрі. Ведучий подкасту «Безумовно, українською» Антон Мурафа — популярний блогер в інстаграмі й тіктоці. Його гостями є українські знаменитості.

Кожен гість ішов до української своїм шляхом. Наприклад, комік Василь Байдак, поїхавши до Харкова на навчання, обрав мовою спілкування українську: «У мене було дуже багато російськомовних друзів, у гуртожитку російськомовна компанія, лекції були російською. Але це мій свідомий вибір». 

Даша Астаф'єва колись соромилась суржика, яким говорила з дитинства, але потім змінила своє ставлення: «Суржик зараз допомагає мені перейти на чисту українську». 

Співачка та блогерка Даша Майорова мала не такий простий досвід. У соцмережах почала писати українською через кілька місяців після початку повномасштабної війни, бо, за її словами, «дуже тиснули люди». А через певний час і повністю заговорила українською. 

У восьми випусках подкасту демонструються різні приклади мовної трансформації. Найбільше переглядів зібрав випуск із Надею Дорофєєвою — 113 тисяч. І це зрозуміло — вона має багато прихильників, за її творчістю та життям стежать підписники. До того ж Надя щиро розповідає свою історію переходу, що також чіпляє. Відео зі знаменитостями, які активні в соцмережах і роблять цікавий контент, дивляться більше — в середньому це 95 тисяч переглядів. Найменше — 53 тисячі — назбирав випуск із маркетинг-директоркою банку Ксенією Сікорською.

Якщо на базовому рівні українську ви вже опанували, час прискіпливіше вивчити правила. На ютуб-каналі «Солов’їне шоу | Хто ми є» виходить програма, куди запрошують знаменитостей, аби перевірити, чи, бува, не плутають вони, приміром, прислівник із прийменником і чи вміють розставляти розділові знаки. За гумор відповідає ведучий Володимир Жогло, а теорію підкаже вчителька української мови Катерина Тимошенко. Перший епізод з'явився в ютубі у серпні 2022-го, а з 1 жовтня «Солов'їне шоу» почало виходити та СТБ. Тут усе зроблено, як то кажуть, не за три копійки: світла студія, фільмує все це дійство кілька камер, за якими сидять глядачі. 

Після перегляду «Солов'їного шоу», найімовірніше, якісь правила в голові й залишаться, бо протягом випуску ти мимоволі відповідаєш на ті ж питання, що й учасники. Ось така ігрова форма, загорнута в гумор, сприяє вивченню української. 

Крім того, «Солов'їне шоу» вийшло за межі ютубу. У спецвипуску з Владом Шевченком Володимир Жогло сказав таке: «Ми в мережі часто зустрічаємо, що у школах починають грати у "Солов'їне шоу" активніше й активніше». Суперницею блогера стала школярка однієї з київських гімназій. 

Що «зірковіші» гості, то більше переглядів мають випуски. Перший, із Бампером і Сусом, набрав понад 850 тисяч, відео з тіктокерами — в середньому по 350 тисяч. Батл Владлена Мараєва з Сергієм Лиховидою, який вийшов два місяці тому, зібрав 74 тисячі переглядів. Імовірно, аудиторія історика більше сконцентрована на його інтерв'ю й не дивиться шоу з його участю. До того ж Владлен занадто серйозно поставився до виконання завдань і забував жартувати. А останній випуск зі співачкою Roxolana й учасником Kalush Orchestra Килимменом за місяць має 59 тисяч. Між ведучим та учасниками не було «хімії», що й, можливо, вплинуло на перегляди. 

Після перегляду цих різних каналів зловила себе на думці, що українську нарешті витягнули з вінків і калини. Про мову говорять, не прикрашаючи її сумнівною мішурою «другої у світі за милозвучністю». І тішить, що ця тема стала трендовою.