«ViRтуальність забутих предків»: поховання бронзової доби відтворили у тривимірній графіці з доповненою реальністю

«ViRтуальність забутих предків»: поховання бронзової доби відтворили у тривимірній графіці з доповненою реальністю

17:10,
31 Жовтня 2023
1262

«ViRтуальність забутих предків»: поховання бронзової доби відтворили у тривимірній графіці з доповненою реальністю

17:10,
31 Жовтня 2023
1262
«ViRтуальність забутих предків»: поховання бронзової доби відтворили у тривимірній графіці з доповненою реальністю
«ViRтуальність забутих предків»: поховання бронзової доби відтворили у тривимірній графіці з доповненою реальністю
Проєкт, втілений у Полтаві за даними археологічних знахідок у кургані, дозволяє побачити зовнішність і поховальне знаряддя представників археологічної культури, які жили в Україні чотири тисячі років тому.

Команда полтавського «Центру охорони та досліджень пам’яток археології» (ЦОДПА) реалізувала аудіовізуальний проєкт — експозицію «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби».

Глядачі експозиції з допомогою віртуальної реальності можуть побачити поховання доби ранньої бронзи, яке археологи вважають похованням давньої шаманки, а також кількох захоронень, що розміщувалися поруч із нею в одному кургані. Основою для виставки стали результати досліджень археологами кургану поблизу міста Гребінка на Полтавщині.

Цінні археологічні знахідки, виявлені у кургані на Полтавщині

З давньою історією ми знайомимося, зокрема, завдяки знахідкам археологів і їхньому подальшому дослідженню й інтерпретуванню. Віртуальні цифрові технології дають можливість якомога яскравіше, деталізованіше та продуманіше відтворити у тривимірній графіці результати зусиль науковців.

Як розповів МеdiaSapiens керівник ЦОДПА В’ячеслав Шерстюк, розкопки вони провели у 2007 році, коли понівечений часом курган опинився в межах ділянки під будівництво АЗС. Для отримання висновків археологічної експертизи обов’язковою умовою вказали проведення розкопок і дослідження. Археологи натрапили на поховання, що дозволяє персоніфікувати представників катакомбної культури, які жили на теренах Полтавщини 4 тисячі років тому, і, як підтверджують знайдені артефакти, мали власний світогляд, вірування, обряди та займалися творчістю і новаторством.

«Нашим прагненням є не залишати археологію “німою” наукою, а осучаснити, модернізувати й показати засобами археології багатотисячолітню історико-культурну спадщину України на прикладі унікальних археологічних комплексів, що підтверджують, що на території України ще 4 тисячі років тому був сформований етнос із достатньо глибоким метальним, духовним світом, культурними традиціями, про що ще мало хто знає», — сказала координаторка проєкту Ксенія Малік.

Знайомство з катакомбною культурою у VR

Завітавши на експозицію до Центру та надягнувши VR-окуляри, кожен зможе віртуально політати, оглянути панораму поруч із курганом, а потім спуститися у катакомбу — поховальне приміщення під землею.

Для відвідувачів підготували віртуальний квест. При взаємодії з артефактами, які відтворюють знайдені, можна побачити їхнє справжнє прадавнє призначення.

У чотирьох поховальних камерах розміщені рештки тіл представників катакомбної культури, умовно названі науковцями «шаманка», «воїн», «художниця» та «велет».

3D-реконструкція поховання шаманки

Досліджуючи поховання «шаманки», науковці з’ясували, що йдеться про жінку віком 25–30 років, зростом 154–158 см, із фізично добре розвиненим тілом.

«Знайдений інвентар, його розміщення та контекст дали змогу визначити цей інвентар як предмети шаманського застосування та символи високого соціального стану, а саму небіжчицю ідентифікувати як шаманку, знахарку, представницю високої соціальної касти», — розповіли автори проєкту.

У її намисті виявили зуб, ушкоджений карієсом, надзвичайно рідкісною на той час хворобою. Найімовірніше, цілителька вирвала його у свого одноплемінника, позбавивши його таким чином сильного болю. Цей зуб став її «лікарським трофеєм».

Біля небіжчиці знайшли горщик, але не позад голови, а в ногах і перевернутий. У багатьох давніх народів перевернуті догори дном посудини, сам ритуал перевертання, ототожнювалися з потойбічним світом, переходом у засвіти, зміною одного простору іншим, одного стану на інший, сказав В'ячеслав Шерстюк. Змістове навантаження перевернутого посуду він пов’язав із таким обрядом.

Найбільш виразно шаманська риса небіжчиці вимальовувалася знахідкою решток бубна та палиці-калаталки поряд. Усередині бубна було знайдено рештки органічної речовини, яку дослідники ототожнили з залишками ароматичних речовин для обкурювання, за допомогою яких шамани «оживлювали» бубни та входили в транс.

Також знайшли необпалену каолінову посудину, всередині якої лежали кремінець і дуже маленьке шильце для нанесення татуювань.

Високий соціальний статус небіжчиці, за словами Шерстюка, засвідчувало рідкісне для тогочасних поховань дерев’яне колесо, яке слугувало як маркером «статусності», так і своєрідним заслоном, що закривав вхід до камери. Воно було своєрідною перемичкою між життям і потойбіччям, між світом живих і мертвих.

Після віртуальної екскурсії у доповненій реальності (AR) за допомогою смартфона можна побачити, як «шаманка» ймовірно виглядала за життя. Щоб служниця культу в повний зріст з’явилася в кімнаті, достатньо перейти за посиланням або за QR-кодом, без установлення додаткових застосунків. Розробка дозволяє наблизити «шаманку» та її предмети для детального огляду.

Також автори проєкту, застосувавши технологію WebGL, створили онлайн-екскурсію, яка дозволяє познайомитися з шаманським похованням і його артефактами через звичайний браузер з екрана комп’ютера. Це підхоже рішення для проведення демонстрації, на лекціях, заняттях з історії, тематичних заходах.

Автори проєкту розраховують, що їхні розробки стануть у пригоді вчителям і викладачам історії, популяризаторам науки, історико-культурної спадщини та локального туризму, колегам-археологам.

До того ж команда проєкту сподівається, що внаслідок його популяризації зміниться ставлення жителів громад на Полтавщині до курганів як до ровесників єгипетських пірамід, які можуть познайомити сучасників із прадавньою історією наших земель, і для їх збереження розвиватимуть власні історико-культурні проєкти.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду