З листопада минулого року на ютуб-каналі Animarody виходить комедійний мультсеріал для дорослих «Університет Чупарського», створений програмістом з Івано-Франківська Миколою Семенюком і звукорежисером із Києва Михайлом Карпанем. Він розповідає про двох студентів вигаданого технічного університету. Микола та Михайло виготовляють свій продукт суто на ентузіазмі, власними силами та у вільний від роботи час, тож на виготовлення однієї 20-хвилинної серії йде близько півтора місяця. Хлопцям вдалося випустити три серії, не враховуючи кілька старіших і коротших мультфільмів із тими ж героями ще до їхнього вступу до вигаданого університету. Станом на 17 травня у каналу хлопців 28,3 тисячі підписників і понад 520 тисяч переглядів.

Микола та Михайло розповіли MediaSapiens про історію створення свого серіалу, про головні труднощі, з якими довелося зіткнутися, та поділилися планами на майбутнє.

Що було до «Університету Чупарського»

Історія створення серіалу почалася сім років тому. «Тоді я закінчив універ, сів у крісло і подумав: “Так… З мене поганий програміст, що ж я вмію робити?”. Я вмію гарно малювати, люблю писати, тому вирішив створити свій мультсеріал. Спершу вигадав ідею з універом, намалював персонажів, тоді вони були зовсім інші, лише один із них лишився такий самий», — розповів автор ідеї, художник та аніматор Микола Семенюк.

Після виходу кількох серій, які зараз уже видалені, він зробив перерву. «Коли придумав серіал, я ще не мав достатньо навичок, щоби створювати його на регулярній основі. Головною проблемою був брак часу та грошей. Тоді я працював на “Новій пошті" аж до виходу “Університету Чупарського”».

У 2020-му Микола повернувся до анімації та випустив першу з нині доступних серій із тими ж героями, але це також ще не був «Університет Чупарського» — через брак коштів він створював короткі скетчі, щоб навчитися краще робити анімацію, випустив кілька пілотних серій. Уже на четвертій версії «пілоту» він зрозумів: ця — те, що треба, і її потрібно розвивати.

Приблизно тоді ж Микола познайомився зі звукорежисером із Києва Михайлом Карпанем і той вирішив долучитися до проєкту.

Про що серіал

Головні герої серіалу — двоє молодих хлопців Андрій та Остап, які вступають до університету Чупарського. Назва вигадана, а сам заклад є збірним образом різних українських вишів. Саме тому, кажуть автори, кожен студент чи випускник українських вишів може побачити там щось близьке до своєї альма-матер.

Андрій — веселий екстраверт. Його прототипом є давній друг Миколи. Той, як і герой, у юності був настільки зацикленим на прагненні хай там що знайти собі дівчину, що всі його спроби познайомитися з кимось виглядають комічними й навіть незграбними. Остап — повна протилежність Андрія і дещо схожий на самого Миколу. Він спокійний, стриманий, намагається не виділятися та робити все за правилами, щоб не було проблем.

У мультсеріалі є інші, хоч і другорядні, але не менш цікаві персонажі. Рома Руденко — уособлення самозакоханості, егоїзму та безкарності, доволі специфічний персонаж, який робить усе, що захоче, бо він це може. Аліса, кажуть хлопці, спершу задумувалася як доволі закрита дівчина, якій набридли постійні «підкати» до неї, але потім її характер вирішили переробити. Тепер це дуже відкрита до спілкування дівчина, яку цікавлять хлопці, яка в компанії поводиться як своя та має хороше почуття гумору. Професор Мурштейко, визнають хлопці, всім нагадує Ріка Санчеза — одного з головних героїв американського мультсеріалу «Рік і Морті». «І це не дивно, адже саме мульт “Рік і Морті” надихнув мене на створення цього персонажа. Звісно, Мурштейко має зовсім інший характер. Закритий, не дуже говіркий, але він дуже розумний», — каже Микола.

У першій серії «Університету Чупарського» Михайло лише озвучив Остапа та допомагав зі звуком. А вже з другої серії він став ще й продюсером, співавтором сценарію, режисером озвучування та займається монтажем звуку й відео.

• Читайте також: Михайло Карпань: «Щойно на ринку з’явиться легальний україномовний продукт, піратські озвучки зникнуть»

Отже, команда тепер складається з двох постійних творців — Миколи та Михайла. Окрім того, до проєкту залучені актори Євген Малуха (український голос Гомера Сімпсона та Альфа), Дмитро Гаврилов (Тор, Дедпул, Відьмак), а також Роман Молодій, Аліса Гур’єва та інші. В одній із серій можна почути Віталія Волочая — українського кіберспортивного коментатора, також відомого як «Вілат».

Донати та вподобайки

Мультсеріал хлопців практично не має фінансування та тримається на їхньому ентузіазмі.

«На жаль, навіть про собівартість поки говорити зарано. Ми маємо фінансову підтримку у вигляді донатів від глядачів, що допомагає закрити базові потреби у виробництві серій, за що їм шалена вдячність. Але на виплату ринкової зарплати цього не вистачає, дуже допомагає лояльне ставлення акторів у цьому плані, левова частка з яких — українські ютуб-блогери. Головний рятівник — Микола, який витягує весь візуал мультфільму на своїх плечах самотужки, а це складно», — розповідає Михайло.

Актори отримують певну оплату, але не дуже високу, адже можливості дуже обмежені. А першу серію вони взагалі озвучили безплатно. Євген Малуха досі не бере грошей за озвучку.

Сценарій, промальовку, монтаж — усе роблять лише Микола та Михайло у вільний від роботи час. Фактично це їхнє хобі, яке забирає чимало часу. «Написання сценарію однієї серії — це плюс-мінус тиждень, відмальовка сцен, нових персонажів і створення анімації — це близько місяця, далі озвучка і монтаж звуку — від півтора до двох тижнів», — каже Микола.

Зараз мультфільм доступний на ютубі. Хлопці зверталися до телеканалів, але відповідей не отримали.

«Вийти на ютуб із серіалом завжди ризиковано. Але для нас, нікому не відомої студії, це виявилося вдалим кроком. Адже “Університет Чупарського” нарешті починають помічати. Перша серія вже має більше ніж 200 тисяч переглядів, і для україномовного ютуб-каналу це вже дуже непоганий результат. Маю мрію по завершенню першого сезону побачити цифру в мільйон переглядів на першій серії», — каже Михайло.

Тож зараз монетизація ютуба — майже єдине, на що хлопці можуть розраховувати. Але щоби покрити витрати, ще треба багато працювати. За підрахунками Михайла, кожна серія має набирати близько 10 мільйонів переглядів, щоб наблизитися до собівартості. «А враховуючи, що ми експлуатуємо делікатні теми та дорослий гумор, є ризик втратити монетизацію взагалі, — ділиться він. — Тут несподівано на поміч прийшла фан-база, що зростає з виходом кожної серії і донатить на вихід нових. Це поки допомагає нам».

Хлопці не знали наперед, чи сподобається «Університет Чупарського» глядачам. Тож вирішили випускати серії, коли ті будуть готові, а не публікувати тоді, коли готовий весь сезон наперед. Тому серії виходять приблизно раз на півтора місяця із трохи хаотичним графіком.

«Ще не закінчивши поточну серію, ми починаємо працювати над наступною. А російська агресія і терор цьому не сприяють. Наприклад, друга серія готувалася в постійних відчайдушних пошуках електрики через блекаути, спричинені ракетними атаками», — скаржиться Михайло.

Читайте також: Анімації майже не видно

Та глядачам мультсеріал, як то кажуть, «зайшов». Навіть за вподобайками найгірший результат «Університету Чупарського» — це 99,3% «пальців угору», тобто 26 тисяч позитивних реакцій і 170 — негативних. Хейтерів, як це часто буває в інтернеті, хлопці не помітили. «Ярих ненависників ще не бачив, хоча інколи в коментарях є критика. На мою думку, вона необдумана, адже порівнює наш мультсеріал з іншими, які роблять анімаційні студії американських телемереж із командою та фінансуванням, у сотні разів більшими», —каже Микола.

«Україномовна аудиторія ютубу, напевно, “найламповіша” з усіх соціальних мереж, — ділиться Михайло. — Але ми розуміємо: коли вийдемо на якійсь іншій платформі — чи у стримінгу, чи на телебаченні — це може змінитися. Адже в такому разі “Університет Чупарського” вже не сприйматиметься суто як вебсеріал, де не така висока планка якості. І тоді порівняння із проєктами Adult Swim або Fox уже будуть справедливішими».

Що далі

Попри всі складнощі хлопці мають ще багато планів. Щонайменше — доробити перший сезон із 10 серій і спланувати другий сезон. Але головне — знайти фінансування, оскільки донати від глядачів не покривають витрат на виробництво. Також хлопці хочуть хоча б мінімально розширити штат художників та аніматорів, щоб випускати серії регулярніше.

«Хотів би зробити декілька мультсеріалів! До “Університету Чупарського”, як я згадував раніше, ще намагався створити мультсеріал “Ангелікон” — я все ще хочу його реалізувати», — ділиться планами головний натхненник проєкту Микола. А Михайло як продюсер думає над додатковими платформами для публікації, окрім ютуба, а також залученням партнерів для кооперації, дистриб'юторів.

• Читайте також: Держкіно: «Мавка. Лісова пісня» стала найкасовішим українським фільмом за часи незалежності

Про мультфільми для дітей хлопці не думають. Кажуть, що це стереотип — думати, що анімовані фільми підходять для перегляду лише малим. Натомість вони й далі планують робити той продукт, у якому орієнтуються найкраще та який розуміють. Анімація для них — це радше інструмент, що дає можливість розказувати неймовірні фантастичні історії, які важко передати, показати у звичайному ігровому серіалі.