Британському мебляру приписують розгадку таємниці наскельних малюнків віком 20 тисяч років
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Британському мебляру приписують розгадку таємниці наскельних малюнків віком 20 тисяч років
Британський мебляр Бен Бекон проаналізував позначки на малюнках віком 20 тисяч років і дійшов висновку, що вони можуть стосуватися місячного календаря, повідомляє «ВВС News Україна».
Після цього команда спеціалістів довела, що стародавні люди робили записи про час репродуктивних циклів тварин.
Печерні малюнки тварин, таких як олені, риби та велика рогата худоба, були знайдені в печерах по всій Європі. Науковці досі не знали значенням крапок та інших знаків на зображеннях, тому Бекон вирішив спробувати їх розшифрувати.
Бекон шукав інформацію в інтернеті та в Британській бібліотеці, переглядаючи фотографії печерних малюнків і, «зібравши якомога більше даних, почав шукати повторювані візерунки».
Зокрема, він досліджував знак «Y» на деяких картинах, який, на його думку, міг бути символом «народження», оскільки він показував, що одна лінія виростає з іншої. Попри те, що для науковців Бекон був «фактично людиною з вулиці», мебляр у своїх пошуках спромігся залучити і науковців.
Бекон співпрацював із командою, до складу якої входили два професори з Даремського університету та один з Університетського коледжу Лондона. Опрацювавши цикли народження схожих сучасних тварин, вони дійшли висновку, що кількість позначок на наскельних малюнках була рекордною у місяці, які збігалися зі шлюбним періодом у тварин.
Висновки команди були опубліковані в Кембриджському археологічному журналі. Професор Пол Петтітт з Даремського університету сказав, що «радий, що сприйняв це серйозно», коли Бекон зв'язався з ним.
«Результати показують, що мисливці-збирачі Льодовикового періоду першими використовували системний календар і позначки для запису інформації про основні екологічні події в цьому календарі…Ми можемо показати, що ці люди, які залишили спадщину образотворчого мистецтва в печерах Ласко (у Франції) та Альтамірі (в Іспанії), також залишили записи раннього часовимірювання, які зрештою стануть звичним явищем для нашого виду», — каже Петтітт.
Бекон каже, що наші предки були «набагато більше схожі на нас, ніж ми думали раніше. Ці люди, відокремлені від нас багатьма тисячоліттями, раптом стали набагато ближчими».
Фото: durham.ac.uk