Вікіпедія була полем російсько-українських баталій задовго до початку війни. А коли російська армія пішла в наступ, українська спільнота вікіпедистів стала на захист своєї країни. Вони організовують інформаційні кампанії, щодня створюють нові статті та блокують правки, які просувають кремлівські наративи. Росія тим часом висловлює претензії до Вікіпедії, вимагаючи привести зміст деяких статей у відповідність до офіційного бачення кремлівської пропаганди.

Український розділ Вікіпедії існує 18 років і зараз посідає сімнадцяте місце з усіх мовних версій Вікі за кількістю статей — їх понад мільйон. За минулий рік їх переглянули мільярд разів. І під час війни, каже координатор програм громадської організації «Вікімедіа Україна » і адміністратор української Вікі Антон Процюк, відвідуваність росте. У порівнянні з березнем 2021 року відвідуваність зросла на 10–15%.

«Ми бачимо 95 мільйонів саме українського розділу Вікіпедії в березні. Очевидно, що з території України читають і російську Вікіпедію, і англійську, тому загальні цифри вищі», — каже Антон. Зараз найбільш відвідувана стаття — «Російське вторгнення в Україну». Також у топі прямо чи непрямо пов’язані з війною статті: «Привид Києва», «Степан Бандера», статті про різні типи озброєння, наприклад, «Байрактар», «Калібр» і «Точку-У». Серед найвідвідуваніших сторінок сучасних українських діячів — Олексій Арестович та Віталій Кім. Стаття про Володимира Зеленського — на третьому місці. «Думаю, що причина проста: люди й так знають, хто такий Зеленський, але хочуть більше дізнатися про Арестовича та Кіма», — каже Процюк.

При цьому кількість людей, які систематично працювали над створенням статей, зменшилася приблизно на 20%. Загинув у бою вікіпедист Микола Кравченко, який був кандидатом історичних наук та ветераном полку «Азов». Із 2019 року він створив понад сто статей у Вікіпедії на теми історії, географії та літератури, останнє своє редагування він зробив за день до російського вторгнення. Щонайменше ще п’ятеро активних українських вікіпедистів, які дописують у російськомовний розділ, із початку війни припинили це робити. Деякі пішли воювати, й організація збирає гроші на їхні потреби та розповідає їхні історії.

«Спільнота велика і різноманітна, тому немає даних про всіх людей. І може бути так, що людина перестала редагувати, але ми не знаємо причин. Але, звичайно, активність серед спільноти впала, на жаль, — каже Анон Процюк. — У когось поганий інтернет, хтось бігає по бомбосховищах, а в бомбосховищі не дуже зручно редагувати Вікіпедію. Хтось переїжджає в безпечніше місце, в когось просто немає моральних сил і часу займатися таким волонтерством». Якщо торік у березні в український розділ Вікі активно дописувала понад тисяча людей, то в березні 2022 року — трохи менше 800. Зазвичай падіння активності відбувається влітку, а березень — активний місяць.

Графіка: Вікімедіа Україна

Аби залучити волонтерів, «Вікімедіа Україна» одразу після початку вторгнення закликала людей, які хочуть допомогти, долучитися до редагування та створення статей. Деякі інформаційні кампанії ще раніше були заплановані на лютий-березень, але під час бойових дій стали ще актуальнішими. Із кінця лютого почалися чотири кампанії, дві з них тривають і зараз:

1. Місяць інформаційного спротиву російському вторгненню в Україну — статті на тему російської агресії в Україні.
2. Проєкт із висвітлення пам’яток культури України, зруйнованих війною.
3. Тиждень Харківщини — одного з регіонів, які особливо постраждали від російської агресії.
4. Місяць культурної дипломатії України 2022 — статті про українську культуру всіма мовами.

Перша кампанія спочатку планувалася протягом березня, але згодом перетворилася на постійний проєкт. За місяць, каже Антон, створили й покращили понад 300 статей в українському розділі Вікіпедії на тему російського вторгнення та спротиву України: про конкретні битви, про військові злочини, про культуру України чи культурний антиросійський спротив по всьому світу. «Звісно, і поза цією кампанією іде робота — нікому не потрібні дозволи, аби писати на цю тему. Але цей проєкт допомагає напрацьовувати матеріали ефективніше та координувати спільні дії, покривати всі прогалини. І покращувати розділи, які стосуються, наприклад, загального контексту російсько-української війни з 2014 року», — розповідає Антон.

Друга кампанія триватимете до кінця квітня: Вікіпедія фіксує пам’ятки культури, зруйновані або пошкодженні під час російської агресії. Ще одна кампанія, «Місяць культурної дипломатії України», почалася до війни й відбувалася вже вдруге. Це ініціатива зі створення статей різними мовами, присвячених відомим українським митцям, які зробили внесок у світову культуру. Її організували разом із «Вікімедіа Україна» Український інститут та Міністерство закордонних справ України. Після початку російського вторгнення до ініціативи виник величезний інтерес. Загалом створили та покращили чотири тисячі статей про українців та Україну. За місяць до кампанії долучилися 253 учасники, і лише 29 із них взяли участь у марафоні вдруге. Загалом вони написали 3813 нових статей та покращили ще 262 у 60 мовних розділах Вікіпедії — це у п’ять разів більше, ніж торік. Під час конкурсу створили статті про Павла Тичину арабською мовою, про Анну Ярославну фінською, про картину «Місячна ніч на Дніпрі» китайською, про гопак перською, про український авангард німецькою та про повість «Тіні забутих предків» французькою. Стаття про Україну зʼявилася мовою науатль (це мова індіанців Мексики та Сальвадору), про Київ — мовою ташельхіт (одна з мов Північної Африки), про Агатангела Кримського — центральною бікольською мовою, про Тараса Шевченка — тагальською мовою (це мови частини населення Філіппін), а про Юрія Винничука — башкирською.

Графіка: Вікімедіа Україна

У 2020–2021 роках росіяни робили спроби втрутитися в роботу українських вікіпедистів. Можна було б чекати, що такі спроби посиляться з початком вторгнення, однак цього не сталося. «В україномовному розділі Вікіпедії людей із проросійськими поглядами практично не залишилося. Їх і до того було небагато. Окремі спроби вписати кремлівські меседжі є, але вони неефективні. Статті про війну популярні, тому добре моніторяться. Якщо хтось зареєструє новий акаунт і спробує щось виправити у статті про Маріуполь, це помітять за кілька хвилин», — розповідає Антон Процюк. Натомість російськомовна спільнота, за словами Антона, порівняно нейтральна; російськомовна стаття про російське вторгнення написана досить об’єктивно.

«Нейтральна та зважена позиція де-факто і є проукраїнською, — каже Антон. — Бо з нейтральної точки зору видно, хто агресор, а хто невинна жертва. Не потрібно бути особливо проукраїнським, аби це зрозуміти». Російська влада, здається, облишила спроби вплинути на Вікіпедію за допомогою «війни правок» та пішла шляхом репресій.

Ще 2020 року завдяки внутрішнім розслідуванням ру.Вікі та розслідуванню видання «Проєкт» стало відомо, що існує щонайменше одна ботоферма під назвою «Датапульт», за допомогою якої російськи замовники намагаються або виправити в потрібному ключі статті Вікіпедії, або дискредитувати джерела, на які посилаються російськомовні вікіпедісти. Або — що стало відомо вже у 2021 році — висунути на посади адміністраторів або бюрократів (вікіпедістів із розширеними правами, які можуть видаляти статті, блокувати акаунти інших редакторів тощо) «потрібних» людей із «правильними» поглядами.

У 2021 році з приводу спроби обрання одного з таких редакторів навіть було ще одне внутрішнє розслідування — і в результаті арбітражний комітет, який вирішує складні питання в мовних розділах Вікіпедії, заборонив групі підозрілих акаунтів редагувати статті, що стосуються політики або нової історії країн, які колись були частиною СРСР, та брати участь у голосуванні при обранні керівних посад у спільноті.

Завдяки скандалу при обранні одного з бюрократів та відео, де співробітники ботоферми хвалилися досягненнями та необачно виклали скрини з переліком акаунтів, що беруть участь у скоординованих діях, російськомовні редактори Вікі виявили та заблокували багато акаунтів, які намагалися впливати на роботу енциклопедії. Але з’явилися інші, розповідає український редактор російської Вікіпедії з ніком Venzz (редакції відоме його ім’я, але заради його безпеки ми не публікуємо його).

«Ми знаємо багато акаунтів, які й зараз намагаються втручатися в роботу Вікіпедії, — каже він. — Але ми моніторимо ситуацію, координуємось із іншими адміністраторами спільноти і знаходимо підозрілі акаунти». Останнім часом, каже Venzz, активізувалося багато «консерв» — тобто не просто анонімів або новачків, які мають обмежені права і від редагування яких легко захистити статті. А саме старих акаунтів, які були створені від трьох до десяти років тому, вже мають історію редагувань, а отже більше повноважень. «Раніше вони писали про оперативну пам’ять, наприклад, чи про котиків, зробили власні 20 правок. А тепер знову редагують і лізуть у політику з провокативними заявами. Пишуть на сторінці обговорення статті “Різанина в Бучі”: “Це все неправда, прочитайте "РИА Новости", там написано, що все це фейк” і тому подібне», — розповідає редактор російської Вікіпедії. Таких людей блокують. Є й адміністратори з прокремлівськими поглядами, але їх небагато й вони не можуть чинити системний спротив.

За словами Venzz, більшість адміністраторів ру.Вікі поділяють основні принципи Вікіпедії — нейтральність та незалежність. Багато з тих, хто редагує російську Вікіпедію, живуть у різних країнах Європи та Америки, серед них є й українці, й росіяни, і грузини, і євреї.

Venzz наводить приклад: кожен окремий мовний розділ має власний арбітражний комітет, який обирається на пів року. Серед членів комітету є представники російськомовної спільноти з усього світу, й українці також. У попередній каденції він сам був членом арбітражного комітету. Є українці й у складі комітету, який під час війни заборонив використовувати у статтях про вторгнення Росії в Україну російські державні джерела, бо вони не є нейтральними та авторитетними. Їх можна використовувати лише задля демонстрації офіційної позиції Кремля. «Від цього у вати дуже сильно пригоріло, але вони не можуть з цим нічого зробити», — додає вікіпедист.

Частина підозрілих акаунтів, на думку Venzz, є реальними людьми, які під час війни, маючи погляди, сформовані пропагандою, та досвід редагування Вікіпедії, вирішили додати кремлівські меседжі у статті про війну з власної ініціативи. Але більшість може бути просто купленими: розслідування 2020–2021 років довело, що акаунти з певними правами, наприклад, підбивача підсумків, який має право вилучати статті, можна було купити за 30–60 тисяч рублів (350–750 доларів за нинішнім курсом). І основна загроза від таких куплених консерв — скоординоване голосування за посади з широкими правами.

З початком війни та активізацією багатьох акаунтів адміністраторам додалося роботи: «Багато людей, які були нейтральними, почали писати про політику. А ті, хто й раніше був політично ангажованим, пішли в атаку. Але дістали серйозну відсіч — такі акаунти отримують топік-бан, тобто їм забороняється писати про Україну взагалі. Якщо людина цю заборону порушує, то її можуть заблокувати. Так, доводиться багато боротися».

Статті в російській Вікіпедії Venzz вважає «більш-менш нейтральними». «Я знаю, україномовні редактори, з якими я спілкуюсь, кажуть: у вас немає проукраїнської позиції. Мені доводиться пояснювати, що все ж таки це російська Вікіпедія, і написати повністю проукраїнську статтю неможливо. Але можна написати нейтральну — і, як видно, це російській владі дуже не подобається», — пояснює він.

З початку війни Роскомнагляд погрожує блокуванням Вікіпедії в Росії, а також вимагає видалити інформацію із семи статей: «Битва за Київ (2022)», «Воєнні злочини в період вторгнення Росії в Україну», «Обстріл лікарні в Маріуполі», «Руйнування Маріупольського театру (2022)», «Різанина в Бучі», «Володимир Путін» та «Російське вторгнення в Україну (2022)».

Останню лише за перший тиждень війни подивилися п’ять мільйонів разів. Якщо інформацію з «антиросійською позицією» зі статей не видалять, російську Вікіпедію планують оштрафувати на чотири мільйони рублів (більше 50 тисяч доларів). Анонімні акаунти в телеграмі викладають персональні дані вікіпедістів, а на початку березня в Білорусі затримали на 15 діб одного з найвідоміших редакторів російської Вікі — білоруса Марка Берштейна. Він і досі перебуває під вартою. Ще одного редактора «Вікіпедії» Павла Пернікова у Білорусі засудили до двох років позбавлення волі в колонії через правки в енциклопедії, звинувативши його в «дискредитації держави». В прокремліських телеграм-каналах погрожуть і іншим редакторам росіськомовної Вікі.

Попри лобову атаку на російськомовну спільноту, російські силовики не полишають спроб відредагувати статті про Україну та війну «звичайними» методами, хоча особливих успіхів у цьому не мають. Ці спроби фіксує бот у твітері «Госправки», який викладає всі правки у Вікіпедію, які внесені з відомих ІР-адрес, що належать державним органам Росії. Там можна побачити, як з ІР-адрес Федеральної служби охорони Росії намагаються виправити статті про Україну — наприклад, додати, що «Путін справедливо и обоснованно сказал, что Украина является неонацистским государством», або змінити «в Україна» на «на Україні». Але правки швидко видаляють, тому особливого сенсу вони не мають.

До речі, є й українській бот «Держредагування», що відстежує правки з ІР-адрес державних органів. На фото — приклад такого втручання з ІР-адреси Верховної Ради у статтю про 37-му мотострілецьку бригаду російської армії.

Так само як і в українському розділі, частина редакторів російськомовного розділу зараз не пише у Вікіпедію. Хтось евакуйовувався, хтось без інтернету, хтось волонтерить — вивозить людей із окупованих міст на власному авто. Але інші намагаються працювати — Venzz, наприклад, працює з бомбосховища, коли обстрілюють його рідний Харків. Він каже, що поки пише, може абстрагуватися від війни і постійних повітряних атак. Останні дві статті, які він написав, — про загиблих від російських бомбувань харківських вчених.

Фото - з приватного архіву Venzz, колаж - Микола Шиманський