Автори:

Ольга Білоусенко

Чи порушує заборона відвідувати школи нещепленим дітям їхнє конституційне право на здобуття освіти? Чи мають учителі платити за власний обов'язковий щорічний медогляд, без результатів якого їх не допустять до викладання? Чи є булінг в університетах і як із ним боротися? Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов та Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» презентували першу щорічну доповідь омбудсмена — «Дотримання прав в освіті за 2020 рік» і розповіли, які права вчителів та здобувачів освіти порушують в Україні і що треба зробити, аби таких випадків більше не було.

Як розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов, Доповідь створили для того, щоб окреслити проблемне поле дотримання прав учасників навчального процесу, визначити, як забезпечуються їхні права, запропонувати способи вирішення проблем. «Така доповідь буде щорічною. Цього року ми вирішили презентувати її вперше, адже хочемо розповісти про стан справ із дотриманням прав людини в освітніх закладах. Наступна доповідь буде глибшою, ми врахуємо всі зауваження, які виникнуть цього року, глибше проаналізуємо проблемні питання та пропонуватимемо шляхи вирішення. Цьогорічна доповідь — це певний підсумок, який дозволяє нам планувати роботу, бо без розуміння того, що і як відбувається, важко діяти далі, щоби краще захищати права людей в освіті», — каже Сергій Горбачов.

Команда освітнього омбудсмена працює зі зверненнями громадян із листопада 2019 року. За 2020 рік Сергій Горбачов отримав 3165 звернень від учасників освітнього процесу — вчителів, батьків, учнів, кожне з яких потребувало ретельної перевірки щодо того, як можна відновити права, припинити порушення. «За рік ми надали 572 рекомендації закладам освіти, 376 — органам управління освітою, надали 1956 консультацій щодо дотримання прав в освіті, 289 разів зверталися до органів державної влади та 14 разів — до правоохоронців», — розповідає освітній омбудсмен.

За його словами, найчастіше люди звертаються через проблеми, пов’язані з повільним оновленням нормативної бази; недофінансуванням; реорганізацією освітньої мережі; неналежною комунікацією з громадою; булінгом; упередженим ставленням до дітей з особливими освітніми потребами. «Чимало людей звертаються по консультації, нам ставлять запитання, які не завжди пов’язані з порушенням прав, часто ми просто маємо розповісти людям, як має бути, які вони мають права, як їм діяти, якщо ці права порушують, куди йти. Правопросвітницька діяльність — важлива складова нашої роботи», — додає Сергій Горбачов.

Омбудсмен пояснив, що чинна нормативна база не завжди відповідає реаліям сучасного життя, тому, на його думку, потрібно швидко реагувати та оновлювати її. «Багато звернень зараз пов’язані з реорганізацією освітньої мережі в рамках якої школи перетворюються на опорні, ліцеї, гімназії. Це викликає купу запитань від освітян, батьків, які інколи потерпають внаслідок таких дій, — каже пан Сергій. — Ми маємо звернення від людей, які розповідали, що дізналися, що в їхній школі не набиратимуть 10-ті класи, за місяць до кінця навчального року. Відповідно, в батьків дев’ятикласників виникає слушне питання — що робити далі?». Для того, щоби змінити ситуацію, команда омбудсмена запропонувала правки до Закону «Про освіту», згідно з якими, повідомлення про зміну статусу школи мають оприлюднюватися не пізніше ніж за півтора року до того, як набудуть чинності.

Також, за словами освітнього омбудсмена, в Україні потрібно змінювати законодавство у сфері протидії булінгу. «Нас дуже хвилює ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Проблема не втому, що школа, система освіти, не знає, як з такими дітьми працювати. Здебільшого вже знає. Але ми стикаємося з численними випадками, коли дитина, яка потребує уваги, опиняється у ролі вигнанця і починається булінг і дитини, і її батьків. Це неправильно. Ми маємо робити все для того, щоби такі дії відчували себе членами суспільства, соціалізувалися, піклувалися з іншими дітьми. Ми не маємо заганяти їх в спеціалізовані заклади освіти», — каже Сергій Горбачов.

Омбудсмен наголосив, що чинний закон про булінг не захищає повнолітніх учасників освітнього процесу, наприклад, студентів вишів, адже булінгом вважається лише та ситуація, де в якості постраждалого або булера виступає особа, якій ще немає 18 років. «Якщо ця ситуація трапляється в університеті, де всі повнолітні, виявиться, що в нас булінгу у вишах у правовому сенсі немає. А це проблема болюча, бо таких випадків вистачає, коли об’єктами цькування стають студенти чи викладачі», — розповідає омбудсмен. Він додає, що проблемою є й те, що чимало людей не розуміють, що таке булінг й відповідно — не можуть його ідентифікувати. «Часто випадки булінгу замовчуються, щоби не виносити сміття з хати. Не завжди адміністрація школи робить щось для того, щоби усунути булінг. Також є випадка, коли булерами стають вчителі й навіть керівники шкіл», — каже пан Сергій.

Омбудсмен розповів, що з початку карантину вчителі також стикнулися із низкою проблем. Серед них — примус до проходження обов’язкових медоглядів за рахунок вчителі, невидача наказів про дистанційну форму навчання в умовах пандемії тощо. Натомість під час виборчої кампанії деяких вчителів примушували агітувати за когось із кандидатів прямо у закладі освіти. 

За словами Сергій Горбачова, чимало батьків звертаються до нього через заборону відвідувати школи учням, які не щеплені від інфекційних хвороб. На думку окремих батьків, така заборона порушує право дитини на освіту. «Але це не так. Закон передбачає різні форми отримання в Україні базової освіти. Можна знайти різні варіанти, якщо батьки вважають, що їхню дитину не варто вакцинувати. Також ми маємо розуміти, що будь-які права мають рівень пріоритету. Найголовнішим правом людини, в тому числі і в освіті, є право на життя і здоров’я», — каже освітній омбудсмен.

Сергій Горбачов підсумовує, що усі проблеми з правами в освіті можна вирішити, якщо правильно їх ідентифікувати та внести необхідні зміни до законодавства. «Українське законодавство у сфері освіти досить глибоко захищає права учасників освітнього процесу але це не виключає порушень, які потрібно усувати. Чимало норм застаріли, і чимало явищ не мають належного обґрунтування в законах. Не вистачає якісної комунікації в освіті, комунікації з громадою», — розповідає пан Сергій.

Для того, щоби системно захистити права вчителів, учнів, студентів та викладачів, Сергій Горбачов пропонує:

• Вдосконалити антибулінгове законодавство;
• Забезпечити прозорість планування та використання публічних коштів, внісшр, зокрема, зміни в Закон «Про освіту»;. Найголовнішим
• Унормувати обов’язковість врахування в місцевих бюджетах витрат на медичні огляди вчителів;
• Передбачити зміни до статті 30 Закону України «Про освіту» щодо інформаційної прозорості закладів освіти;
• Посилити відповідальність за примус до політичної агітації у школах та вишах.