Куратор навчально-просвітницького проєкту TEDxKyiv Владислав Грезєв та історик, виконавчий директор громадської організації ARC.UA Станіслав Грещишин запустили ютуб-канал «Кум Кум». Вони публікують відео у форматі відвертих розмов між двома кумами, які проходять на кухні одного з них, на різні «тригерні» для молоді теми. Допомагав створювати «кумівський» контент і відповідав за те, що бачили глядачі у кадрі, режисер Володимир Тихий. Самі ж Стас та Влад невимушено та відверто розповідають глядачам, що таке наркозалежність; про власний сексуальний досвід; як врятуватися від похмілля; як уберегтися від венеричних хвороб. Ще куми намагаються пояснити молоді, що дбати про своє здоров’я важливо. І на власному прикладі, йдучи в лабораторію, показують, що здавати аналізи та проходити інші обстеження, — зовсім не страшно. Про сексуальну освіту, ідею проєкту, перший сезон та плани на другий говоримо із кумом Владиславом Грезєвим.

—  Владиславе, з першого випуску я зрозуміла, що йтиметься про секс і все, що з ним пов’язане, проте другий випуск був про наркотики, третій — про алкоголь. Ви навіть говорили про медичну реформу й сімейних лікарів. То про що проєкт?

— Все, що зараз є на нашому каналі, — п’ять випусків і кілька маленьких додаткових відео, — це перший сезон, для якого ми знімали просвітницькі відео для підлітків на актуальні теми — секс, наркотики, інтимне здоров’я і не тільки. Це важливі теми, які майже не порушуються в школі, це інформація, яку варто знати, щоб не наражати себе на небезпеку. Після того, як вийшло відео про секс, дехто писав, що мав у школі один урок, присвячений так званій сексуальній освіті, або ж так само одне заняття, на якому розповідали про шкоду наркотиків. Але ми впевнені, що цього недостатньо, тому вирішили говорити про секс, венеричні захворювання, контрацепцію, наркотики, алкоголь та інші теми більш предметно та без упереджень. В останньому випуску, наприклад, ми говорили про надзвичайні ситуації, як діяти у випадку катаклізмів. Ми не соромимося говорити відверто, розповідати глядачам історії з власного життя, вживати сленгові слова. У такий спосіб ми намагаємося бути на одній хвилі з нашою аудиторією.

— Ваш проєкт називається «Кум Кум» і у кадрі ми справді бачимо двох кумів, які сидять на кухні і спілкуються між собою в невимушеній атмосфері. Чому обрали саме такий формат і чому, на вашу думку, він мав спрацювати?

— Ми аналізували україномовний контент на ютубі й побачили, що немає чогось подібного для підлітків. Ми не побачили відео, в яких важливу інформацію, знання якої допомагає людям не потрапити в халепу й уникнути помилок, подавали б у такій формі. Час від часу разом зі Стасом та ще одним другом ми збираємося у когось вдома на кухні і обговорюємо якісь суспільно важливі питання. Ми любимо такі розмови й вирішили, що це вдалий формат для проєкту — двоє друзів, які довіряють один одному, відверто спілкуються на важливі теми. Нам здавалося, що людям це має відгукнутися, адже хтось може побачити в цьому форматі себе, тому що так само збирається зі своїми друзями. А комусь, навпаки, можливо, бракує подібних обговорень у колі своїх знайомих, і тим цікавіше йому буде дивитися.

— Цей формат дечим нагадує шоу «Ебаут», у якому Яся Кравченко, Наті Авдєєва та Катерина Мотрич теж говорять відверто на інтимні теми…

— Так, я теж бачу схожість. Теж дружнє коло, важливі теми. Але мені здається, що вони більше дискутують у кадрі, розвивають полеміку. У нас інший підхід.

— Ти кажеш, що ви зі Стасом намагалися ділитися своїм власним досвідом. Наприклад, в одному з відео ви розповідаєте, що майже не мали досвіду вживання наркотиків, але зізнаєтеся, як курили траву. Наскільки все те, що ви озвучували — про вас? Наскільки ви готові відкриватися своїм глядачам та бути відвертими?

— Ми максимально відверті, нічого не приховували. Усі розмови на відео, які ви бачите, можна назвати імпровізацією, ні в мене, ні у Стаса не було заготовленого заздалегідь тексту. Звісно, ми готувалися до запису, тезово прописували те, що говоритимемо, розробляли план та структуру випуску, обговорювали, як краще увійти в тему та вийти з неї. Коли ми ставили один одному запитання під час запису, то ніколи не знали, що почуємо у відповідь і в який бік може звернути розмова. Ми знімали відео в колі знайомих людей, тому спілкувалися щиро й у момент зйомки не замислювалися над тим, що це можуть дивитися тисячі глядачів.

— Коли ви говорите про секс, здається, що звертаєтеся виключно до хлопців. Саме вони є вашою цільовою аудиторією?

— У першому випуску ми говорили про секс, бо ця тема привертає увагу. Можна сказати, що це був маркетинговий хід. І так, у цьому епізоді ми більше звертали увагу на питання, які стосуються чоловічого здоров’я, тому що нам здавалося, що хлопці ще менше, ніж дівчата, обговорюють інтимні теми й досить легковажно ставляться до свого здоров’я. Ми намагалися достукатися до них: пояснювали, коли і до яких фахівців варто звертатися; говорили про венеричні хвороби й чому важливо вчасно здавати аналізи. Хоча, говорячи про секс, ми зверталися до хлопців, статистика показала, що дівчатам такий контент теж сподобався. У випусках про алкоголь чи наркотики вже не було цього поділу, й ми говорили з усіма незалежно від статі.

— У тому ж першому відео ви звертаєтеся до своєї аудиторії — хлопців, пропонуєте їм дізнатися, як у дівчат працює статева система, й наголошуєте, що людям важливо знати, як функціонує тіло партнера чи партнерки. Чи не плануєте більше розповідати хлопцям про жіночий організм? Наприклад, про те, чому жіноче тіло менструює.

— Навряд ми робитимемо щось таке. Ми не ставили собі за мету створити суто освітній контент й дати молодим людям комплексні знання на такі серйозні й глибокі теми. Ми розуміли, що не зможемо втримати увагу нашої цільової аудиторії — молодих людей, якщо будемо їх навчати. Тому ми шукали баланс: подавали наукові факти, давали поради, що і як робити у критичних ситуаціях, говорили про лайфхаки (наприклад, показували, як потрібно одягати презерватив. — Авт.) й жартували. Ми хотіли зацікавити людей темою й сподівалися, що після перегляду наших роликів вони захочуть заглибитися в тему й почнуть гуглити.

— У майбутньому також працюватимете в такому ж форматі? 

— Ми плануємо наступний сезон, проте змінимо підхід до створення контенту. Ми більше не хочемо записувати просвітницькі відео про здоров’я. Я переконаний, що до молоді має промовляти молодь. Молоді люди краще сприймають інформацію, коли з ними спілкується люди їхнього віку. Хоча ми зі Стасом і намагалися багато жартувати, говорили не науковою мовою, а пояснювали тему доступними й інколи сленговими словами, але все ж ми зрозуміли, що навіть наш дует інколи може не викликати довіри в молодих людей. Наприклад, коли про контрацепцію розповідає одружений чоловік, який уже має дитину. Знаючи це, його порадам про те, як уникнути незапланованої вагітності, підлітки вже навряд довірятимуть. Я, звісно, жартую, але коли вони бачать перед собою дорослих бородатих чоловіків, можуть сприймати нас як наставників чи вчителів, а це не той результат, якого б ми хотіли досягнути. Мені здається, що підлітки мають бачити в таких проєктах так само підлітків, які будуть з ними на одній хвилі і місточок довіри вибудовуватиметься вже за рахунок образу в кадрі.

— У своїх відео ви говорите про сексуальні стосунки між хлопцем і дівчиною, але зовсім не згадуєте нічого про гомосексуальні стосунки й, наприклад, про перший секс між двома хлопцями… Чому? Вважаєте тему гомосексуальних інтимних стосунків неактуальною? 

— Ми розуміли, що не зможемо всього розповісти й цьому потрібно присвячувати окремий випуск. Як на мене, ми загалом темі сексу приділили недостатньо часу. Нам навіть дорікали у коментарях, що ми не розповіли про анальний секс, наприклад. А з іншого боку, ми намагаємося у відео розповідати про себе й наш досвід, а досвіду гомосексуальних стосунків у нас немає. 

— На яку тему з тих, які звучали у ваших відео, найбільше реагувала аудиторія? 

— Найпопулярнішим став епізод про секс і венеричні захворювання. Можливо, через те, що це була перша тема. Чомусь відео про наркотики не так сильно зайшли, як ми думали. Але нам треба ще краще працювати над тим, щоби контент доходив куди треба, знаходив свою цільову аудиторію. 

— Як ваше оточення сприйняло те, що ви відверто розповідаєте про власний досвід?

— Цілком нормально. Попри те, що в першому епізоді була купа інтимних моментів. Були люди, які казали, що я їх здивував. Мовляв, вони звикли, що я займаюся правами людини, реформами. А тут я сиджу й розповідаю про те, що іноді мастурбую. Дехто писав, що раніше вважав мене занудою, а тут виявилося, що я ще й жартувати вмію, і взагалі веселий.

Всі зрозуміли, що явища, про які ми розповідаємо, існують у реальному життя, але є люди, які соромляться про це говорити, а ми не посоромилися. Нам також казали, що ми робимо потрібну справу, обіцяли, що покажуть наші відео своїм молодшим братам. Це цінно для нас. Із критикою чи булінгом ми не стикалися, проте в коментарях до першого відео, в якому ми натягали презерватив та матрьошку із зображенням Путіна, російські тролі влаштували скандал. 

— У своїх відео ви зі Стасом несхвально відгукуєтеся про те, як на тему сексу й інтимного здоров’я з учнями спілкуються у школі. Як гадаєш, яким мав би бути курс сексуальної освіти для школярів? 

— Мені б хотілося, аби в школярів був комплексний курс, під час якого їм би розповідали не лише про інтимні стосунки, а й про ті самі наркотики, алкоголь, про інші загрози, які можуть чекати на молоду людину за межами школи. Я би запровадив такий курс в 11 класі і розповідав школярам про реальний, дорослий світ. 

— Нерідко ініціативи зі впровадження подібних уроків, зокрема, на теми сексу, стикаються із супротивом освітян, батьків, представників церкви. Нещодавно такий випадок трапився у Львові. Як думаєш, чи були би противники в курсу, який пропонуєш ти? 

— Я думаю, що потрібно підходити хитро та стратегічно і якщо впроваджувати подібний курс, то на національному рівні — в усіх державних школах. Звісно, спершу його можна проводити за згоди батьків. Але це принаймні дасть можливість його пройти тим учням, які цього хочуть. І це вже буде успіх, адже школярі спілкуються між собою на перервах, і вони так чи інакше матимуть у своєму дискурсі ці теми, навіть якщо батьки не згодні. Але я переконаний, що потрібно говорити не лише про секс, а про все, з чим молода людина може стикнутися поза школою. Варто говорити навіть про аферистів у мережі, маніпуляції в ЗМІ, медіаграмотність. Якщо об’єднати всі ці важливі теми в один курс, супротиву, гадаю, буде менше. 

— У ваших відео, зокрема в ролику про те, куди звертатися, коли болить, ви розповідаєте про медичну реформу. Складається враження, що ви є її амбасадорами. 

— Так, раніше ми за Стасом займалися адвокацією медичної реформи. Але розповідали у відео про неї не через це. Нам подобається концепція нової системи сімейної медицини. Ми хотіли розповісти про сімейних лікарів, чому важливо їх мати, чим вони займаються. Пояснити, що сімейна медицина — це вхідна точка в систему охорони здоров’я. 

— На каналі «КумКум» ви обговорюєте дражливі теми. Ті ж самі наркотики, наприклад. Як гадаєш, чи можна за допомогою таких проєктів, як ваш, зняти стигму? 

— Так, але за бажання зруйнувати стигматизацію треба завжди тримати баланс, щоби не перетворитися із просвітницького проєкту на пропагандистський. Наприклад, якщо йдеться про наркотики. Як розповідати про це так, щоби уникати віктимізації, але й не пропагувати вживання наркотичних засобів? Це складно. Перед публікацією ми показали наш випуск на цю тему кільком людям. Деякі казали, що їм здається, ніби ми пропагуємо наркотики. Тому, щоби здолати стигму, весь подібний контент має бути дуже чутливим. А ще має бути системний підхід: про це мають говорити й писати медіа, знаменитості, блогери, лідери думок.