«Фейкотрощі»: як азарт допомагає робити студентів медіаграмотнішими
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Фейкотрощі»: як азарт допомагає робити студентів медіаграмотнішими
Навесні в Україні стартує студентська олімпіада з медіаграмотності. Їх організовує фактчек-проєкт «БезБрехні» за підтримки Фонду сприяння демократії відділу преси, освіти та культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. «Фейкотрощі» проходитимуть у форматі брейн-рингу. Як це працюватиме, хто братиме участь і як долучитися, розповідає організатор проєкту — експерт-фактчекер Олександр Гороховський.
Проєкт «БезБрехні» займається перевіркою фактів, протидією дезінформації та маніпуляціям у медіа. Значна частина нашої роботи орієнтована на студентів. «Плацдарм» для всеукраїнської олімпіади з фактчекінгу ми почали готувати ще влітку 2019 року. Отримали підтримку від Посольства США в Україні та планували проводити змагання офлайн… Але епідемія коронавірусної хвороби внесла свої корективи. Вже на початку 2020 року довелося переформатовувати всю концепцію з огляду на нові умови.
Першим кроком було створення методологічної бази — «Словника термінів із медіаграмотності», в якому зараз є трактування двох сотень термінів. Він допоможе учасникам змагань розібратися в основах медіаграмотності.
Ми також створили збірку вправ із медіаграмотності. В ній сімдесят завдань, адаптованих для використання в ігровому форматі. Вони розроблені у трьох категоріях:
- понятійні — на визначення й розуміння ключових термінів;
- кейсові — такі, в основі яких лежать реальні історії, які ми опрацювали, займаючись розвінчуванням фейків і маніпуляцій;
- ситуативні — завдання, в яких змодельована певна ситуація, наприклад, діалог двох спікерів на токшоу, насичений маніпуляціями, які потрібно виявити.
Усі завдання спрямовані на вміння визначити маркери фейків у публікаціях медіа й соцмереж, виявляти ознаки маніпуляцій, розпізнавати пропаганду, мову ворожнечі, вміти застосовувати найпростіші інструменти перевірки фактів, розбиратися, що таке інформаційні війни, що таке боти і як вони діють.
Чимало завдань побудовано на кейсах, пов’язаних із коронавірусною епідемією. Ми знаємо, що коли почалась епідемія, в українському інфопросторі почали тиражуватись у неймовірній кількості розмаїті фейки — від теорій змови і пророцтв до чудодійних рецептів із молока із содою.
Ми спеціально прибрали з усіх завдань деталі: географічні назви, прізвища та імена, дати й періоди. Зробили це, щоб уніфікувати вправи, а учасники могли абстрагуватися від конкретних подій і персоналій. Наприклад, ми використовуємо в завданні маніпулятивні висловлювання конкретних політиків, але формулюємо це так: «Виступаючи перед виборцями, один політичний діяч заявив, що…»
У першій всеукраїнській олімпіаді братимуть участь тридцять дві команди. Кожна складається із шести-семи учасників. Це студенти тридцяти вишів та двох коледжів із різних регіонів. Ми добирали навчальні заклади, де є кафедри й факультети журналістики, соціальних комунікацій, маркетингу або зв’язків із громадськістю. Є серед вишів, залучених у проєкт, і військові університети.
Кожен виш делегував для участі в олімпіаді одного або двох викладачів, які стали кураторами команд. Вони пройшли вишкіл на вебінарах восени, а потім готували учасників до змагань: вивчали методичні матеріали, умови, проводили тестові ігри для кращого розуміння правил.
Планували почати в лютому, але через зимовий локдаун дату старту довелося відкласти. Та команди не гаяли часу: ми залучили їх до тренувальних батлів у форматі коротких зустрічей, під час яких розігруємо три-чотири завдання, відпрацьовуємо злагодженість команд, перевіряємо знання. Сімнадцять команд уже взяли участь у батлах.
У березні-квітні пройдуть п’ять відбіркових регіональних турів, у кожному з яких братимуть участь шість команд. У фінал кожного туру вийде одна команда. Тож у травні у фіналі змагатимуться п’ять команд. Учасники команди-переможця отримують призи — сучасні ґаджети. Титульний приз — кубок із гравіруванням вишу-переможця.
Шкода, що змагання доведеться провести онлайн. На жаль, карантин не дозволяє нам зустрічатися в реалі. Та ми маємо плани продовжувати й розширювати цей проєкт у майбутньому. До другої олімпіади залучимо вже 50‒70 вишів. Сподіваємося провести наступну олімпіаду вже в офлайні. Тоді можна буде запросити вболівальників — це додасть змаганню азарту і драйву.
Крім того, ведемо перемовини з партнерами із Центральної Азії, аби проводити такий проєкт у Казахстані, Киргизстані, Узбекистані й Таджикистані. Ми багато років співпрацюємо з тамтешніми фактчекерами та організаціями, що просувають медіаграмотність.
Фото: тренувальний батл Першої всеукраїнської Олімпіади з медіаграмотності у форматі брейн-рингу «Фактотрощі»/ фейсбук-сторінка Олександра Гороховського