Автори:

Наталія Міняйло

У соціальних мережах поширюють інтерв’ю 1997 року, в якому засновник методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції) Керрі Мулліс, лауреат Нобелівської премії 1993 року, стверджує: «ПЛР тести взагалі не можуть виявляти вільні інфекційні віруси». 

Цю цитату навмисне вирвали з контексту і сфальсифікували її первісне значення. Однак це не завадило поширенню фейку. Його у Facebook поширили понад 1000 разів, пише Reuters.

У російськомовному фрагменті Facebook цю цитату переклали дещо по-іншому: «ПЦР не может сказать больны ви или нет». Однак її так само продовжують приписувати Керрі Муллісу, який помер ще в березні 2019 року від хвороби легень.

Насправді цитата, яку приписують Муллісу в англомовному інтернеті, належить не йому, а іншому науковцеві Джонові Лаурінценові. Її взяли з його статті 1996 року, де він розповідає про ВІЛ та СНІД, однак не про COVID-19. Однак творці фейку подають цю цитату в контексті коронавірусу.

Як відмічають журналісти проєкту «По той бік новин», винахідник методу, який зараз використовується для тесту на COVID-19, не казав, що його не можна використовувати для виявлення вірусів. Саме інтерв’ю було записане ще в 1997 році. Це видно за зовнішністю науковця - на відео він явно молодший за 74 роки. Насправді на відео науковець розповідає, що за допомогою ПЛР ви не зможете виміряти скільки у вас інфекції, однак тест за дотримання усіх необхідних умов зможе показати, чи вірус у вашому організму чи ні.

Тобто творці фейку взяли адекватну думку (ПЛР не визначає кількість речовини, а лише її наявність) і довели її до абсурду. 

Однак на відео науковець промовив одну необережну фразу про те, що ПЛР не визначає, хворі ви чи ні. Через цю коротку необережну фразу люди, які поширюють це інтерв’ю, хибно стверджують, що ПЛР-тест взагалі ні про що і не має жодного сенсу.

Однак саме метод ПЛР, який Мулліс винайшов ще у 1983 році, дозволяє виявляти в організмі людини речовини в дуже малих концентраціях (серед іншого й вірусні РНК). Але ПЛР сам по собі не скаже, як багато в організмі вірусних часток (якщо вони є) та як це вплине на організм — чи буде людина хворіти з симптомами, чи буде лише переносником вірусу (з ймовірною можливістю когось заразити) абощо.

Втім, як пишуть журналісти з «По той бік новин», у певних випадках можлива хибна інтерпретація того, що знайшов ПЛР-тест. На прикладі вірусу імунодефіциту науковець метафорично каже, що якщо ви знайшли багато шматків, що схожі на шматки яблука, це ще не означає, що ви знайшли яблуко.

У відео Мулліс починає філософствувати про те, що «все є в усьому» і ледь не доходить до висновку, що вільні РНК ВІЛ (наприклад) можна випадково знайти у будь-кого. Що мав на увазі науковець, зараз сказати дуже складно, але відомо, що Мулліс відрізнявся неординарними і суперечливими поглядами на багато наукових проблем.

У своїй біографії, виданій у 1998 році, Нобелівський лауреат висловив незгоду з науковими спостереженнями про зміну клімату, виснаження озонового шару. Також він сумнівався у зв’язку між вірусом ВІЛ та СНІДом. Він вірив у змову між екологами, урядами та вченими. На його думку, такими методами  вони намагаються просунути свої кар'єри і заробити гроші.

Мулліс - не перший Нобелівський лауреат, який мав суперечливі погляди на багато важливих наукових проблем. Наприклад, у квітні 2020 року французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини 2008 року Люк Монтаньє заявив, що SARS-CoV-2 – штучний вірус, розроблений в лабораторії міста Ухань.

На його думку, китайські вчені не ставили перед собою мету викликати пандемію або створити біологічну зброю. Їхні наміри були благими, а саме: розробити вакцину від СНІДу.

Нагадаємо, у соціальній мережі Facebook поширювали фейкову інформацію про те, що тести на коронавірус нібито пошкоджують гематоенцефалічний бар’єр. Це у свою чергу нібито призводить до запалень мозку.

Фото: Pixabay