Що говорили на українських каналах про вибори в США? Частина перша

Що говорили на українських каналах про вибори в США? Частина перша

11:40,
5 Листопада 2020
3635

Що говорили на українських каналах про вибори в США? Частина перша

11:40,
5 Листопада 2020
3635
Що говорили на українських каналах про вибори в США? Частина перша
Що говорили на українських каналах про вибори в США? Частина перша
Низка каналів проігнорувала вибори в США, але були й такі, котрі присвятили цій події спеціальні ефіри. Серед них — канал «1+1» і Прямий.

 В ніч із 3 на 4 листопада в Сполучених штатах Америки відбулися вибори президента країни. Американці також вибирали третину сенаторів, весь склад Палати представників та 11 губернаторів.

Mediasapiens уважно стежив за ефірами тих каналів, що присвятили виборам у США спецпроєкти, та розповідає, на чому зосередилися вони під час цієї важливої ночі. В наступному тексті ми розповімо про ефіри на «Україні 24» та ZIKу.

 

Прямий обговорив усе, крім Хантера Байдена

Телемарафон, присвячений президентським виборам у США, тривав на Прямому каналі з 22:00 3 листопада до 6-ї ранку 4 листопада. У студії зі спікерами всю ніч розмовляли ведучі Тарас Березовець, Олександр Близнюк, Олена Курбанова, Павло Рольник, Анастасія Міщенко, а вже під ранок — Михайло Шаманов та Юлія Шпачинська, які поєднували новини зі США з найбільш актуальними українськими, що вже стали відомі на той момент.

«Очима» студії, як повідомив Березовець, були Пітер Залмаєв (включався із Вашингтона) та Катерина Лісунова (Нью-Йорк). Загалом в ефірах каналу торкнулися майже всіх можливих тем у контексті американських виборів: від біографій головних претендентів, особливостей голосування поштою у США цього року — до того, чия перемога є вигіднішою для України, Росії, та що чекає американців, які нібито налаштовані протестувати в разі небажаного для них результату.

Відбувалис включення українців, які або вже довгий час живуть у США і мають право голосувати, або ж які переїхали лише недавно, проте можуть детальніше розповісти, яка атмосфера панує у країні, де вибори зазвичай проходять мирно, а цього року на випадок масових заворушень кількома додатковими парканами обнесено Білий дім, а вікна ресторанів і закладів у великих містах забиті дошками. Примітно, що українці не були представниками єдиного табору — Байдена чи Трампа. Щонайменше двоє із них очевидно захищали діючого президента чи намагалися показати іншу сторону виборчого процесу. «Коли хтось каже, що я не підтримую рух Black Lives Matter чи я хочу проголосувати за республіканців, чи я маю особисту думку — їх звільняють. (…) Чомусь цензура у ЗМІ та на телебаченні йде з одної сторони, і ви знаєте, з якої, — чомусь нас цього вчать ліберали-демократи», — розповідала українка Оксана Давида зі штату Орегон.

Ситуацію та вибори у США порівнювали з українськими політичними реаліями. Особливо багато на цьому фокусувалися перші спікери — депутатка від партії «Європейська солідарність» Марія Іонова та Володимир Омелян, який також був міністром із питань інфраструктури в часи Петра Порошенка. Іонова не раз казала про те, як знизився темп американо-української співпраці та згадувала попередників: «Останні 5 років були надзвичайні, дуже тісні стосунки у стратегічному партнерстві (…) Дуже прикро, що така співпраця на дуже різних майданчиках не те щоби вкрай низька, але для мене абсолютно невидима — ми її не бачимо (….) Мені дуже не вистачає тої динаміки, яку розпочав Петро Олексійович». Натомість Омелян на питання ведучого про те, чи потрібен Україні віцепрезидент, який часто відіграє важливу роль у політиці США, відповів, що, «дивлячись на те, який у нас зараз президент, я взагалі не знаю, чи треба нам президент як такий у цій ситуації».

У ефірах згадували також про ситуацію зі знесенням пам’ятників у США («наздогнало те, що було в Україні»), негативний осад після дебатів кандидатів у президенти(«стара демократія по змісту і формам нагадала "стадіон так стадіон"») та розділення між виборцями («різні покоління воюють одне проти одного, що часто буває і на українських виборах»).

Цікаво, що в сюжетах Прямого про життєвий шлях, політику та зв’язки з Україною обох кандидатів не згадувалося про скандал із сином Джо Байдена, хоча це було однією із ключових подій передвиборчої кампанії. Нагадаємо: Трампа підозрювали в тому, що він тиснув на президента Володимира Зеленського, щоби в Україні розслідували діяльність Хантера Байдена, через що американського президента навіть хотіли усунути шляхом імпічменту. Після тих подій Україна стала досить токсичною країною для американської політики, про що побіжно згадували експерти в цю ніч на Прямому, але без пояснення, що цьому передувало.

Зате не забули потролити Росію, яку, як відомо, й під час нинішньої кампанії ловили на намаганнях втрутитися у вибори в США. Коли з’єднання із Залмаєвим із Вашингтона погіршилось, у студії ведучий Тарас Березовець прокоментував це так: «Зв’язок перервався — і сподіваємось, що це не Russia Today втрутилась у нашу трансляцію. Але хто його зна… А, ні, зв’язок відновився. То все-таки ми перемогли, якщо це була Russia Today».

Протягом наступних кількох годин, крім українців із США, у студії чи сюжетах кореспондентів з’являлися журналісти — керівниця української служби «Голос Америки» Мирослава Гонгадзе, оглядач «НВ» Іван Яковина, Сергій Бережний («Ліга.net»), переважно колишні політики та чиновники — колись депутат від «Народного фронту» Сергій Висоцький, прем’єр-міністр (2019-2020) Олексій Гончарук, російський опозиціонер Ілля Пономарьов, посол України у США (2015–2019) Валерій Чалий, посол США в Україні (2003–2006) Джон Гербст, міністр закордонних справ (2003–2005, 2010–2012) Костянтин Грищенко, дипломат та в. о. міністра закордонних справ (2009) Володимир Хандогій, експерти з питань міжнародних відносин — начальниця відділу міжнародного співробітництва Дипломатичної академії України Катерина Смаглій, директор із комунікацій при Українському конгресовому комітеті Америки Андрій Добрянський, український дипломат і шоумен Дмитро Чекалкін, блогери Мирослав Олешко, Ігор Айзенберг, Павло Дальнобой, політтехнолог Денис Богуш, а також російські політологи — Марія Снєгова, Андрій Піонтковський, Леон Вайнстайн, та українські — Олексій Голобуцький, Володимир Коваль, Максим Яковлєв та інші.

У телемарафоні торкалися різноманітних тем: реформи в США, боти й дезінформація на виборах, команди та програми кандидатів, вади виборчої системи, за кого голосують українці, агітація за кандидатів із боку зірок, відносини Китаю й Америки, вплив виборів на американський бізнес. Вже ближче під ранок почали з’являтися перші результати виборів, і увага переключилася на них, проте стабільно протягом усієї ночі домінували кільках наступних тем.

1. Велика явка та роль коронавірусу в кампанії. «Мобілізація виборців надзвичайна — виграє той, хто мобілізував нових. І тут пандемія і коронавірус теж грає роль», «Всі казали, що Трампу немає конкурента, і він однозначно переможець. Але чорний лебідь стався — пандемія» (Омелян).

2. Якою прокинеться Америка після виборів. Майже всі спікери зійшлися на думці, що ситуація напружена. «Запити на протестні заходи подавались уже давно, тому і Вашингтон, і Філадельфія готуються» (Гонгадзе), «Ставки високі. Щойно він (Трамп. — Ред.) втрачає свій президентський імунітет, на нього чекає купа звинувачень, справ кримінальних, починаючи з економічних злочинів і закінчуючи несплатою податків, співпрацею з російськими спецслужбами, тож будуть використані всі можливі інструменти… Все найцікавіше ще попереду» (Чекалкін).

Хіба що Іван Яковина, який перебував у Вашингтоні та дізнавався настрої на вулицях, переконаний, що на серйозні протести люди не налаштовані: «Білі люди з грошима, якщо все піде не так, будуть сидіти біля телевізора — мітингувати не підуть. А чорношкірі та молодь абсолютно дезорганізовані, від них революції не дочекаєшся…Протестів серйозних не буде.. Не знаю, що і може зараз змістити Трампа з поста президента — мабуть, практично нічого».

3. Велика увага кандидатів до України. Спікери багато уваги присвятили тому, що говорив Байден про Україну й чи справді необхідно було стільки уваги приділяти українцям під час дебатів і у виборчих програмах. Тут думки розділилися, їх можна проілюструвати двома цитатами. «Україна є форпостом (для США. — Ред.), і для Європи» (Іонова), «Україна може стати розмінною монетою» (Грищенко).

4. Байден чи Трамп: який президент вигідніший для України? Серед тих, хто висловлювався з цього приводу, вистачало оптимістів, які переконані, що відносинам обох країн нічого не загрожує, тому що президента в будь-якому разі контролюють Адміністрація та Конгрес. «Проукраїнська риторика Вашингтону збережеться, хто би не переміг», «Завдяки Трампу, як би не було, ми отримали зброю, вирішено ситуацію по "Північному потоку-2". Бо якщо би він не зупинив "Північний потік-2", невідомо, як би себе повели росіяни і чи виграли би ми ті три мільярди доларів у Арбітражі, якими зараз так хвалиться Зеленський, не маючи до цього жодного стосунку» (Омелян), «І з тими, і з тими можна абсолютно нормально працювати, якщо є довіра і ти розумієш основи стратегічного партнерства. Не бачу великих змін у майбутньому» (Чалий).

Але були й песимісти: «Якщо тебе не турбує переобрання, ти можеш робити все що завгодно… Не думаю, що від нього можна очікувати серйозної та значної підтримки України» (Смаглій), «Симпатизую Байдену. Бо основним його пріоритетом буде підтримка України в її протистоянні російській агресії. І це не просто фраза» (Піонтковський). А також ті, хто переконаний у рішучості та правильній політиці Трампа: «Якби в 2014-му були не демократи у владі та не Обама, то Крим був би Україною» (Олешко), «Не бачу жодного проколу, який би приніс шкоду Україні» (Дальнобой).

5. На кого з кандидатів ставить Кремль. Це питання коментували переважно російські експерти, і їхня думка відрізнялася від настроїв українців: більшість переконана, що Москві було би спокійніше з більш передбачуваним Байденом. «Особисто для Путіна Трамп цікавіший, бо він поважає крутих пацанів із яйцями і грошима. Дідусь Байден явно не герой путінського роману, але Байден Путіну вигідний, а Україні більше вигідний Трамп… при Байдені буде політика більш м’яка, що і при Обамі» (Пономарьов), «Попри свою досить пропутінську риторику, Трамп та його Адміністрація, особливо Конгрес, виявились насправді більш жорсткими та ввели досить жорсткі санкції по відношенню до Росії» (Снєгова), «Москва шалено підтримує Трампа…але той же Деркач, який хотів підтримати Трампа, піддався санкціям від американської адміністрації» (Піонтковський).

На телемарафоні був також інтерактивний момент: українці, які стежили за виборами вночі, також могли відправляти смс-повідомлення й таким чином голосувати за свого кандидата. Так на телевізійному окрузі Прямого переміг Байден.

«1+1» зосередився на американських реаліях

На відміну від Прямого, канал «1+1» обмежився спецвипуском «ТСН». Ведуча Лідія Таран вела ефір із виїзної студії на Times Square, головній площі Нью-Йорка, допомагали їй кореспондентки в інших містах США — Яна Слєсарчук та Ольга Кошеленко. Всі їхні сюжети загалом можна переглянути за годину, й більшість із них додатково прокручували чи доповнювали на ранок 4 вересня, вже після ночі виборів.

Журналісти «ТСН» звертали увагу на те, чи ходили в масках представники штабів обох претендентів у президенти, а також кілька разів розповіли про те, як Дональд Трамп планував влаштувати післявиборчу вечірку у Вашингтоні, проте мер міста нагадав про карантинні обмеження.

Глядачам підготували сюжети про біографію обох кандидатів, а також багато спілкувалися зі звичайними американцями у провінції, щоб розповісти про особливості агітації, коли на вулицях не зустріти білбордів. Спікери були різними — як прихильники Байдена, так і Трампа. «Він грубіян і неввічливий, але робить корисні речі. Я би не хотів, щоб моя донька вийшла за такого, але він — хороший президент», — пояснював один американець.

Загалом автори сюжетів «ТСН» більше фокусувалися на буденному американському житті: як змінився Нью-Йорк під час пандемії Covid-19, чому на дільницях можна голосувати без паспорта й ніхто не боїться за фальсифікації, за кого агітують зірки, а також інтер’єр, традиції та вечірки всередині Білого дому. Цікаво, що в сюжетах кілька разів помітно наголошували на віці конкурента Трампа: «Дідуся супроводжували обидві онучки», «Джо Байден став політиком, коли більшість виборців ще не народилось». А геополітики було небагато. Серед спікерів, яких запросили до участі в телемарафоні: міністр МЗС за часів Порошенка Павло Клімкін, директорка центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, директор центру дострокового голосування Пол Гронке, Мирослава Гонгадзе, а також нинішній посол України у США Володимир Єльченко. Журналісти повсякчас цікавились у кореспондентів на місцях про настрої американців («чи все ще досі схоже на фестиваль, чи все ж люди починають гуртуватися на протести?», «чи натягнута нервова струна?»), проте домінували такі теми.

1. Україна в центрі американських виборів. Тут згадували дебати кандидатів та особливості американо-українських відносин. «Кандидати шантажували одне одного Україною» (Гронке), «Після процедури імпічменту Україна стала тотально токсичною» (Клімкін). «Були плівки Байден — Порошенко, та сутність проблеми немає відношення до нинішньої влади» (Єльченко). «Його (Байдена – Ред.) політична ціль була зробити з України власну політичну спадщину, власну історію успіху як віце-президента США, щоб потім з нею балотуватись у президенти. Тому він так жорстко ставив питання антикорупції та інші питання реформи» (Гетьманчук).

2. Слава Байдена в Україні. Журналісти як не забули включити в сюжет відео про те, коли під час свого виступу в Україні Байден цитував Тараса Шевченка, так і нагадали глядачам про історію з Хантером Байденом: «Склалася парадоксальна ситуація, коли батько на посаді віце-президента США закликає українських посадовців боротися з корупцією, а син водночас працює в одній із найбільш корумпованих компаній». Та Альона Гетьманчук запевнила: «Немає жодних підстав вважати, що працевлаштування Хантера Байдена вплинуло на порядок денний і політику США щодо України, коли Байден був віцепрезидентом. На будь-яких переговорах воно (це питання. — Ред.) не звучало».

3. Який кандидат вигідний Україні. Клімкін був прямолінійним: «Трамп не буде вкладатись у реформи в Україні, й не буде штовхати свою адміністрацію». Інші спікери говорили більш зважено. «Байден, насправді, може стати найбільш підготовленим президентом з історії США з питань України» (Гетьманчук), «Справжня стратегічна військова допомога почалась при Трампові… З іншого боку, в Байдена є набагато більше людей, які на експертному рівні розуміють сутність проблеми навколо України» (Єльченко).

 

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду