Єврокомісія домовляється закупляти вакцини. Чи значить це, що вони вже існують?

Єврокомісія домовляється закупляти вакцини. Чи значить це, що вони вже існують?

12:19,
31 Серпня 2020
938

Єврокомісія домовляється закупляти вакцини. Чи значить це, що вони вже існують?

12:19,
31 Серпня 2020
938
Єврокомісія домовляється закупляти вакцини. Чи значить це, що вони вже існують?
Єврокомісія домовляється закупляти вакцини. Чи значить це, що вони вже існують?
Чиновники домовляються про мільйони доз для жителів європейських країн та їхніх сусідів, але це ще не означає, що ми врятовані.

Останніми днями в мережі можна натрапити на новину про те, що Єврокомісія підписала перший договір на закупівлю вакцини від COVID-19. Якщо не піти далі заголовків, можна дійти висновку, що ту саму вакцину, на появу якої так довго чекав світ, нарешті винайшли й тепер розпочнеться масовий процес вакцинації. Втім, це не зовсім так.

Йдеться про вакцину міжнародної фармацевтичної компанії AstraZeneca, і в ЄС справді домовилися закупити 300 мільйонів доз, із можливістю придбати ще 100 мільйонів додатково для країн-членів, а також їхніх європейських сусідів чи партнерів. І це хороша новина, але ключове полягає в тому, що ця вакцина — досі на етапі випробування, хоча вважається перспективною. Якщо вона доведе свою ефективність, її потребуватиме весь світ, а тому, домовляючись із AstraZeneca, європейські чиновники наразі лише страхують за собою право бути серед перших покупців.

Як пояснює президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: «У той час як ми не знаємо, яка вакцина спрацює найкраще наприкінці (випробувань. — Ред.), Європа інвестує в різноманітний портфель багатообіцяючих вакцин, базованих на різних типах технологій. Це підвищує наші шанси отримати швидкий доступ до ефективного засобу від вірусу».

Ба більше, Єврокомісія обговорює можливі подібні угоди ще з чотирма розробниками, і за останній місяць уже уклала з ними попередні договори. Йдеться про компанії Sanofi-GSK, Johnson & Johnson, CureVac та Moderna. Розповідаємо, що відомо про всі ці потенційні вакцини сьогодні.

AstraZeneca

Ця потенційна вакцина розроблена дослідниками Оксфордського університету в партнерстві з AstraZeneca. Для її виготовлення використовують аденовірус шимпанзе, що у природних умовах заражає саме цих тварин. Його використовують як носій, що має доставити ген S-білка SARS-CoV-2 у людські клітини. У цих клітинах білок розмножиться, на що наша імунна система відреагує виробленням антитіл на боротьбу з цим чужорідним тілом. Оскільки у природних умовах SARS-CoV-2 якраз і використовує S-білок для захоплення людських клітин, вироблених антитіл має виявитися досить, аби здолати інфекцію в зародку.

Вакцина також стимулюватиме виникнення в організмі спеціальних імунних Т-клітин, що мають вбити інфіковані S-білком людські клітини. І наступного разу, коли вже вакцинована людина зіткнеться з інфекцією у природних умовах, її організм пам’ятатиме збудника й тут же нейтралізує його антитілами й Т-клітинами.

Наразі вакцина вже успішно пройшла I/II етапи клінічних випробувань, і перебуває на ІІ (у Великій Британії та Індії) та III (у Південній Африці та США) етапах. Препарат уже випробовували на людях, і серйозних побічних ефектів не виявлено.

Sanofi-GSK

Ця потенційна вакцина розроблена французькою компанією Sanofi в партнерстві із британською фармацевтичною компанією GlaxoSmithKline (GSK). Відомо лише, що для її основи також використовує S-білок, а також комплекс речовин, що посилюють імунну відповідь організму (вироблення антитіл, Т-клітин).

Вакцина має лише розпочати І/II етапи випробувань цього вересня. Розробники ставлять собі за мету пройти всі можливі перевірки та отримати ліцензію на використання до червня 2021 року. Зусилля Sanofi вважаються перспективними, оскільки компанія вже кілька років успішно займається виготовленням вакцин проти різноманітних захворювань. Серед них холера, дифтерія, коклюш, туберкульоз, гепатити А і Б, кір, вітрянка, поліомієліт. Також компанія відповідальна за сотні мільйонів доз проти грипу щороку.

Johnson & Johnson

Вакцина цієї однойменної компанії теж вважається перспективною. Відомо, що в її основі буде неактивний, нездатний до розмноження векторний аденовірус Ad26 (він буде переносити білок SARS-CoV-2). І дослідження показують, що у відповідь на його введення організм виробляє достатню кількість антитіл, «аби забезпечити повний чи майже повний захист легень від інфекції».

Принаймні такими були результати випробування вакцини на приматах. Дослідження показали, що коли після вакцинації їм ввели SARS-CoV-2, то цей коронавірус або не зміг потрапити в нижні дихальні шляхи, або ж його рівень там був низький.

У липні 2020-го компанія вступила на I-II етап випробувань, а у вересні планує перейти до III-го: випробує вакцину на 60 тисячах добровольців.

CureVac

Це німецька компанія, що працює над новим класом вакцин на основі матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК), що відповідає за перенесення інформації про структуру S-білка SARS-CoV-2. Тобто доставляє не сам білок, а «молекулярну інструкцію» до його створення. І щойно наш організм її отримає, то почне виробляти його сам. А потім сам же виробить антитіла та Т-клітини у відповідь на присутність нового чужорідного тіла.

Наразі вакцина успішно пройшла попередні клінічні дослідження та в червні приступила до перевірки на І етапі. Якщо все пройде добре, восени вакцину випробовуватимуть на кількох тисячах добровольців. Найбільше перевага мРНК-вакцин у тому, що на їх виготовлення треба значно менше часу, тому що розробники не виготовляють модифіковані білки самого вірусу, що є досить довгим процесом.

Втім, подібні вакцини також мають багато побічних ефектів, а тому наразі ще жодна мРНК-вакцина не була схвалена до випробування на людях.

Moderna

Ця вакцина, що розробляється біотехнологічною компанією Moderna спільно з Національним інститутом охорони здоров’я США, має працювати за таким же принципом, як і CureVac. Але в липні розробники вийшли вже на останній та наймасштабніший III етап випробування: їхню мРНК-вакцину нині на собі випробовують 30 тисяч добровольців.

Досі результати показали, що вакцина працює ефективно, хоча і з деякими побічними ефектами — з’являється втома, озноб, головний біль, болять м’язи та місце ін’єкції.

А що з іншими вакцинами?

Нині у світі розробляють близько 123 вакцин проти COVID-19, 35 із яких уже випробовують на людях. Хто саме їх робить, які методи використовує та на якому етапі перебувають усі ці вакцини, найзручніше відстежувати за допомогою трекера The New York Times, який оновлюється щодня.

Нагадаємо, що взагалі існує кілька етапів випробувань вакцини:

- спочатку йдуть доклінічні дослідження, коли вчені випробовують вакцину на тваринах і стежать за імунною реакцією організму;

- за ними йде перший етап, коли вчені дають вакцину невеликій кількості людей, щоби перевірити її безпечність та дозування, так само як і отримати підтвердження, що введений препарат стимулює імунну систему;

- другий етап — науковці дають вакцину сотням добровольців, яких розподіляють на різні групи (наприклад, діти та старші люди), щоб дослідити, як на препарат реагують різні організми;

- третій етап — випробування на ефективність, коли вакцину вже видають тисячам добровольців, а науковці тим часом очікують, як багато з них заразяться COVID-19 порівняно з іншою частиною добровольців, які приймають плацебо.

Для пожвавлення процесу часом науковцям дозволяють випробовувати вакцини на першому та другому етапі одночасно. Так чи інакше, третій етап — остаточний. Опісля регулятори в кожній країні переглядають результати досліджень і доходять свого висновку.

Нещодавно ми також писали про російський «Спутник V», яка стала першою у світі зареєстрованою вакциною, схваленою для імунізації населення. Принаймні так стверджували в Росії: згодом з’ясувалося, що Китай усе ж зареєстрував свою вакцину першою й нині випробовує її на військових.

Утім, на відміну від китайських колег, російську вакцину вже вводитимуть не лише добровольцям, а й іншим охочим росіянам. І не лише: як повідомляється на офіційному сайті «Спутник V», у випробуваннях візьмуть участь «ОАЕ, Саудівська Аравія та, можливо, Індія та Бразилія». На цьому ж сайті наводять результати опитування, згідно з яким половина населення Філіппін вважає російську вакцину надійною, безпечною й такою, що може застосовуватися.

Учені ж вважають це небезпечним прецедентом: досі «Спутник V» пройшов лише перший етап випробувань, або ж, можливо, комбінує перший і другий — точно невідомо, тому що публікації про це в наукових журналах відсутні. Вакцину перевірили лише на двох групах здорових добровольців — по 38 людей у кожній, чого замало для того, щоб робити остаточні висновки та запускати вакцину в міжнародне виробництво, як це планує зробити Росія уже з вересня.

Фото: thegaltimes.com

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду