Біохакери і COVID-19. Чи кожна «кухарка» може створити ДНК-вакцину?

Біохакери і COVID-19. Чи кожна «кухарка» може створити ДНК-вакцину?

10:00,
24 Лютого 2021
956

Біохакери і COVID-19. Чи кожна «кухарка» може створити ДНК-вакцину?

10:00,
24 Лютого 2021
956
Біохакери і COVID-19. Чи кожна «кухарка» може створити ДНК-вакцину?
Біохакери і COVID-19. Чи кожна «кухарка» може створити ДНК-вакцину?
Троє експериментаторів власноруч розробили та ввели собі вакцину від коронавірусу. Кажуть, що вона подіяла. Пояснюємо, хто вони такі, навіщо вони це роблять і чи це не заборонено.

Мільярди людей у світі чекають на вакцину від коронавірусу. А деякі — не чекають, а роблять її… власноруч. У лютому видання «Тексти» опублікувало інтерв’ю зі студенткою Дарією Данцевою з Дніпра, яка власноруч створила вакцину від коронавірусу в домашній лабораторії і зробила собі щеплення. Дарія — представниця руху аматорів, які використовують здобутки медицини та біології задля «апґрейду» свого організму. Їх називають біохакерами. Хто вони такі, чого прагнуть і чи слід боятись їхніх експериментів?

Біохакінг, як кажуть його адепти, дозволяє перевести здоров’я з абстрактної категорії у вимірювану. Це біологічне поліпшення — «злам» — тіла та розуму.

2017 року біохакінг захопив Кремнієву долину, де взялися підвищувати персональну продуктивність співробітників високотехнологічних компаній, аби вони краще працювали. Дієти, спортивні заняття, індивідуальні програми покращення сну, біологічно активні добавки, вітаміни, гормони та різні енергетичні коктейлі. Венчурні фонди почали вкладати мільйони в ринок препаратів для покращення роботи мозку.

Мабуть, найвідоміший біохакер у світі — Дейв Еспрі, інвестор із Кремнієвої долини. Сотні харчових добавок, кріотерапія, барокамера, інфрачервоні ванни, стовбурові клітини, введені до суглобів, — усе це, на думку Дейва, дасть йому дожити до 180 років. За словами Еспрі, він уже вклав у свій організм мільйони доларів. Але й непогано заробив на продажі порад щодо продовження життя — і зробив біохакінг модним.

До пострадянських країн мода докотилася після публікації матеріалу «Мені 32 роки і я витратив 200 тисяч доларів на біохакінг». Її автор, росіянин Сергій Фаге, стверджував, що навчався в Корнельському університеті, пішов зі Стенфордської бізнес-школи, заснував кілька технологічних компаній і якусь «секретну» фірму у Кремнієвій долині, а також працював у Google. Щоби стати енергійнішим, здоровішим і щасливішим, Фаге приймав десятки різних препаратів і сотні харчових добавок, а також нормалізував свій сон і займався спортом, консультуючись із лікарями.

Звучить як дещо фанатична версія здорового способу життя. Але є й інші біохакери — вчені-ентузіасти, які експериментують у галузі молекулярної біології, облаштовують у своїх квартирах лабораторії та намагаються «зламати» свій організм на рівні ДНК. В цьому їм допомагає технологія редагування генів CRISPR-Cas9, відкрита близько десяти років тому. У лютому 2013 року вчені довели, що CRISPR-Cas9 можна використовувати для редагування ДНК в культурі клітин мишей і людей — видаляти непотрібні гени або ставити на їхнє місце інші, змінюючи властивості організму. Редагування одного гена коштує близько 75 доларів і триває кілька годин.

CRISPR-Cas9 застосовують у сферах — від медицини до сільського господарства й охорони навколишнього середовища. Якщо 2011 року було опубліковано всього 100 наукових досліджень із використанням цієї технології, то вже 2017-го — 14 тисяч. Та поки експериментатори мріють про розширення можливостей організму, критики застерігають: наслідки непередбачувані й можуть бути страшними.

Навіщо біохакери намагаються зламати організм?

Біохакінг — це свого роду протест. Експериментатори вважають офіційну науку надто елітарною, адже доступ до неї залежить від освіти, а надбання дістаються передусім тим, хто має гроші.

Колишній біохімік Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA), а нині біохакер Джосайя Зайнер 11 грудня 2020 року, напередодні реєстрації першої вакцини від коронавірусу в США, написав, що зробив вакцину в себе на кухні — і вона спрацювала. Зайнер не хоче, аби його роботу називали наукою: мовляв, це щось «чесніше й відкритіше», хоч і не досконале. Створення вакцини власноруч і заохочення до цього інших — це його спосіб «класової війни».

Зайнер розповів, що у травні 2020 року побачив у науковому журналі статтю, де дослідники показали, як за допомогою ДНК-вакцини можуть створити антитіла для захисту від коронавірусу в мавп без шкідливих побічних ефектів. І вирішив спробувати. Експериментатор каже, що біохакери мають перевагу над науковцями та промисловістю, бо можуть проводити швидкі досліди, не чекаючи роками на проходження всіх бюрократичних процедур, а тому могли б отримати результати всього за кілька тижнів. 

 

Як Зайнер робив вакцину?

До експерименту Зайнера долучились українська студентка Дарія Данцева та американець Дейвід Іші. Їхня біохакерська група називається Central Dogma Collective (скорочено — CDC, що збігається з назвою одного з агентств Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США). Вони вирішили, що транслюватимуть у прямому ефірі кожен крок експерименту, аби люди могли повторити це вдома. Документація експерименту теж викладена у відкритий доступ.

Зайнер стверджує, що створення вакцини від коронавірусу коштувало їм близько 3500 доларів, із яких 1600 пішло на синтез ДНК, а 1200 — на набори для вимірювання антитіл до коронавірусного білка.

Зайнер обрав ДНК-вакцину, бо в домашніх умовах іншої б не вийшло. До того ж, мРНК-вакцини, для створення яких, наприклад, компанія Pfizer/BioNTech використовує аденовірус макаки, тоді ще не мали доказів значного успіху. А ДНК-вакцини, хоч і не використовувалися широко для людей, але давно застосовувались у ветеринарії.

По суті ДНК-вакцина — це кільцева ДНК, яка лише доставляє вірусний ген до людських клітин. Її «збірку» можна замовити будь-якій компанії, яка займається синтетичними нуклеїновими кислотами. Для цього експериментаторам потрібно було лише знати потрібний ген, а це не проблема, адже геном коронавірусу вже розшифрований і опублікований. Перевіривши, чи правильно зібрана ДНК, біохакери вкололи собі препарат, зробили аналізи й оголосили, що вакцина спрацювала. Про експеримент написали медіа, зокрема Bloomberg та The Scientist.

 

Хто ці троє такі, щоб робити вакцину?

Зайнер працює у крихітній спальні, Іші — у сільському сараї, а Данцева — у своїй квартирі в старому будинку.

Дейвід Іші розводить собак в американському штаті Міссурі. Його мрія — вивести генно-модифіковану породу собак, що світитиметься. Іші не має медичної та будь-якої іншої спеціальної освіти, а знань про молекулярну біологію набрався, шукаючи способів «удосконалити» собак, яких розводить, аби вони позбулися генетичних хвороб.

Дарія Данцева вчиться на четвертому курсі Дніпровського національного університету. В університеті її захоплення біохакінгом не оцінили, а ось родина підтримала: брати 2018 року подарували першу міністанцію для генної інженерії. Так Дарія заснувала в Україні першу індивідуальну біолабораторію Yanelab. Уже в 2019-му Данцеву запросили на найбільшу у світі конференцію з біохакінгу Biohack the Planet.

Дарія розповіла «Текстам», що вперше перетнулась із Зайнером, знайшовши в мережі його стартап The Odin, який займається біохакінгом. Стартап платив по два долари за згадку у твітері, й Дарія вирішила, що напише багато твітів і заробить 160 доларів на CRISPR-набір для редагування генів. Зайнер оцінив її завзяття — набір вона отримала.

Джосайя Зайнер закінчив Чиказький університет, але каже, що приховує ступінь доктора філософії в межах свого виклику «системі». Останні кілька років він популяризує використання CRISPR у домашніх умовах. На сайті The Odin він виклав інструкцію для зміни людських генів власноруч.

«Поки я пишу це, FDA перебуває у процесі затвердження першої технології лікування людини генною терапією. І все ж для мене це занадто повільно, клінічні випробування тривають ще з 2008 року. Я хочу це прискорити. Я хочу, щоб у людей був вибір щодо своєї генетики. Щоби просунутися вперед, я провів експеримент CRISPR над собою», — пояснював Зайнер свою мету.

Модернізовану власноруч ДНК Зайнер вводив собі щонайменше двічі. Перша ін’єкція мала змінити генетичну структуру його лівої руки та активізувати зростання м’язів. 2017 року перед аудиторією на біотехнологічній конференції в Сан-Франциско він зробив собі укол з копією гена міостатина. Біохакер заявив, що за пів року або більше він отримає суперсилу, однак, хоч гени й зазнали змін, суперкачком Зайнер не став. Що не заважає йому продавати по 20 доларів ДНК, яка, на його думку, сприяє зростанню м’язів.

Друга ін’єкція — з використанням генів медузи — повинна була змусити його світитись у темряві, але теж не спрацювала. Хоча її Зайнер використовує як аргумент, що такі ін’єкції безпечні, адже його здоров’я не погіршилося.

 

Це взагалі законно?

Ані в Гельсінській декларації, як основному документі, який закріплює набір етичних принципів, встановлених Всесвітньою медичною асоціацією в 1964 році, ані в Нюрнберзькому кодексі, де викладені норми дослідницької етики після звірств, скоєних під час Другої світової війни, немає згадки про експерименти над власним здоров’ям. Поки біохакери самі роблять вакцину і вводять її лише самим собі, вони не мусять реєструвати свої препарати та доводити їхню дієвість.

В українському законодавстві детально описані умови, за яких можливе проведення медико-біологічних експериментів із залученням людини. Досліди над собою в Україні також не заборонені, але Конституція закріплює право кожної людини брати участь у них лише з добровільної згоди. Також передбачено, що до будь-яких медичних чи наукових експериментів можуть долучатися лише повнолітні дієздатні люди.

Втім діяльність біохакерів не обмежується введенням препаратів самим собі. Ентузіасти на зразок Зайнера зазвичай ігнорують попередження Управління з санітарного нагляду за якістю продуктів і ліків США (FDA) про те, що продаж трансгенів без схвалення відповідних інстанцій є незаконним. 

У травні 2019 року Зайнером зацікавилися правоохоронці: йому загрожував штраф 10 тисяч доларів або три роки в’язниці за медичну діяльність без ліцензії. У FDA попередили, що вважають будь-яке редагування генів у людей генною терапією, а на це потрібна ліцензія і схвалення препарату. Зайнер обурився, винайняв адвоката і стверджував, що ставить досліди над собою. Мовляв, ніколи нікому не давав ніяких препаратів для ін’єкцій — тільки загальнодоступні дані. У його онлайн-крамниці є попередження, що ДНК, яку він продає, «не призначена для безпосереднього використання людиною».

У лютому 2021 року німецька прокуратура порушила справу проти 74-річного лікаря й бізнесмена Вінфріда Штеккера, який заявив, що створив свою вакцину від COVID-19.  Штеккер 1987 року заснував компанію Euroimmun, що займається методами розпізнавання аутоімунних та інфекційних захворювань. Зараз вона належить американському концерну PerkinElmer. Лікаря звинувачують у тому, що навесні 2020 року він без ліцензії випробував препарат на собі, своїй родині та 65 добровольцях. Штеккер стверджує, що побічних ефектів не було й у всіх вакцинованих з’явились антитіла. Він попросив Інститут імені Пауля Ерліха, що відповідає в Німеччині за реєстрацію вакцин, підтвердити ефективність його препарату, та установа натомість звернулася до правоохоронців. Штеккер не належить до руху біохакерів, однак справа проти нього — прецедент, від якого залежатиме, як ставитимуться в майбутньому до саморобних вакцин від коронавірусу й чи каратимуть їхніх авторів.

Медичні дослідники здебільшого не схвалюють ані біохакінг, ані взагалі експерименти на собі, вважаючи їх безвідповідальними та небезпечними. Однак 2015 року китаянка Ту Юю отримала Нобелівську премію за розробку ліків від малярії, які вона також уперше випробувала на собі.

Фото: trainblue.eu

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Щоб додавати коментарі потрібно Авторизуватись.
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду