Що відомо про телеграм-канали, які висвітлюють протести в Білорусі
Що відомо про телеграм-канали, які висвітлюють протести в Білорусі
Ще напередодні президентських виборів у Білорусі розпочались проблеми з доступом до інтернету. В таких умовах чи не єдиним засобом комунікації був Telegram. MediaSapiens уже писав про найпопулярніший білоруський телеграм-канал Nexta Live, аудиторія якого сягнула понад 1 млн підписників. Популярність у цьому месенджері почали набирати й інші білоруські канали - «Мая краіна Беларусь», «Беларусь головного мозга», «Чай з малинавым варэннем». Вони оперативно повідомляли про протести та координували акції. hromadske зібрало, що про них відомо.
«Мая краіна Беларусь»
Новинний телеграм-канал «Мая краіна Беларусь» активно публікує інформацію щодо протестів. За словами засновника Сергія Беспалова, за ці дні аудиторія каналу зросла на 70-80 тисяч. Зараз там понад 230 тисяч підписників.
«Telegram став таким центром зв'язку, бо зараз у Білорусі вимкнули інтернет і люди не можуть нікуди зайти, а сайти «Труба», «Онлайнер», «Наша Ніва», «Свобода» просто лягли», - розповідає засновник каналу.
Окрім відео та фото з протестів, «Мая краіна Беларусь» постить інформацію про місця зустрічі мітингарів, закликає виходити на вулиці та координує цей процес.
Над проєктом «Мая краіна Беларусь» Сергій Беспалов довгий час працював сам, проте останні декілька місяців до роботи приєдналося 5 людей. Двоє з них займаються фактчекінгом новин. Частина команди телеграм-каналу «Мая краіна Беларусь» мешкає в Білорусі, але деякі співробітники, зокрема й сам засновник, перебувають за межами країни.
«Беларусь головного мозга»
На каналі «Беларусь головного мозга» (БМГ) зараз 445 тисяч підписників. Останнім часом вони роблять дописи про мітинги в Білорусі. Підписники можуть надсилати новини через телеграм-бот.
Засновник каналу Ігор Лосік зараз перебуває за гратами. До нього прийшли з обшуком у червні 2020 року, потім затримали. У каналі «Беларусь головного мозга» писали, що це була заздалегідь підготовлена операція.
«Затримання Лосіка пов’язане з висловлюваннями Лукашенка про Telegram. Ясно, що цим зачистка не закінчиться», — написали в каналі.
Проти блогера порушили кримінальну справу за статтею 342 «Організація масових заворушень». Правозахисний центр «Весна» визнав його політв’язнем.
«Чай з малинавым варэннем»
Канал «Чай з малинавым варэннем» виріс із російського пабліка з новинами й жартами «Лентач». У 2014 році майбутній засновник «Чай з малинавым варэннем» Ігор Кот влаштувався в «Лентач». Згодом у нього з'явилася ідея створити «білоруський філіал», а назву він обрав через заяву Лукашенка, що чай із малиновим варенням — його улюблений.
Зараз на каналі 132 тисячі підписників. Він публікує новини Білорусі, які також можна надіслати на телеграм-бот каналу.
Нині, за словами Ігоря Кота, над каналом працює 10 людей. Аудиторія за останні дні збільшилася вдвічі. Засновник каналу відчуває відповідальність за подачу інформації, тому команда намагається стримувати емоції.
«Важливе правило редакції: ми ніколи не закликали на жодну акцію та на жоден протест. Якщо ти так робиш, то несеш відповідальність за те, що буде людьми. Наше завдання — показати події, а що з цим робити чи не робити — рішення читача», — пояснює засновник каналу.
Нагадаємо, 9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента. За попередніми результатами, Олександр Лукашенко здобув понад 80%, а кандидатка від опозиції Світлана Тіхановська — близько 10%. Проте вона відмовилася визнавати офіційні результати виборів і закликала людей протестувати.
У різних містах країни розпочалися протести, які влада жорстоко придушує, застосовуючи водомети, світло-шумові гранати та гумові кулі.
11 серпня Світлана Тіхановська покинула Білорусь і прибула в Литву. Протести у країні тривають.
З дня виборів у Білорусі були перебої з інтернетом, роботою соціальних мереж і месенджерів, а також і великих інтернет-медіа. Чинний президент Олександр Лукашенко стверджує, що інтернет у країні вимкнули нібито з-за кордону, щоб «викликати невдоволення в населення».
12 серпня доступ до соціальних мереж, месенджерів, пошукових систем, місцевих та іноземних видань частково відновили.
Фото: УНН