Автори:

Юлія Поліковська

Найактуальнішим джерелом знань про минуле для громадян є перегляд документальних фільмів на історичну тематику та відповідного контенту на відеоплатформі «Ютуб». Про це свідчать результати дослідження щодо рівня обізнаності громадян в історії України та ставлення до історичних постатей і подій, проведеного компанією «Оперативна соціологія» на замовлення Українського інституту національної пам’яті та презентованого сьогодні, 25 жовтня, в Укрінформі.

«Було питання про те, з яких каналів українці отримують сьогодні знання про історичне минуле. Тут перші місця традиційно займають перегляд документальних фільмів на історичну тематику та ютуб. Але хочу окремо відзначити, що третій пункт — книжки, статті в друкованій пресі на історичну тематику. Цей канал зріс за останній рік: із 41% українців, які отримували інформацію з цих джерел, до 57%», — розповів засновник ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко.

Він додав, що це може свідчити про певний ренесанс українського книгодрукування на історичну тематику.

Згідно з дослідженням, якщо у 2023 році майже 45% українців заявляли, що їхній інтерес до історії України значно збільшився, то у 2024 таких було 32%.

«Але частина тих, хто сказав, що (інтерес до історії. — Ред.) не змінився або частково збільшився, трошки зросла. Тому, в принципі, можна казати про те, що інтерес до історії залишається досить високим», — прокоментував соціолог.

Дослідження зафіксувало зниження інтересу до історії серед молоді.

«В розрізі вікових груп ми маємо певні досить тривожні сигнали. Так, рівень зацікавленості в історії найвищий у найстаршій віковій групі. Тобто можна сказати, що з віком інтерес до історії зростає. Але якщо подивитись по наймолодших групах, 18–24 роки, то за рік рівень інтересу молоді до історії суттєво зменшився. Тобто, якщо у 2023 році 23% в групі 18–24 сказали, що історія їм цікава, то в цьому році таких вже було 11%. Також ми бачимо у групі 25–34 зменшення інтересу до історії», — повідомив засновник ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко.

За рік збільшилась кількість людей, які підтримують політику збереження національної пам'яті, торік таких було 31%, зараз — 36%. Частково підтримують 53%.

За словами Денисенка, тих, хто зовсім не підтримує, дуже невелика кількість, причому можна відзначити, що майже у всіх містах є консенсус щодо цього питання.

Дослідження також показало, що рівень негативного ставлення українців до російських історичних постатей зростає. Зокрема, у 2023 році 18% українців повністю негативно ставилися до поета Олександра Пушкіна, а в цьому році таких вже було 37%.

Водночас у сприйнятті українських історичних постатей відбуваються досить динамічні зміни в позитивний бік, зокрема, позитивне ставлення до провідника ОУН Степана Бандери за рік зросло на 10%, зазначають соціологи.

• Читайте також: «Завдяки їм»: на онлайн-платформах виклали освітній серіал про історію становлення української нації

Дослідження проводилось у липні — вересні 2024 року компанією «Оперативна соціологія» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Було проведене загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ), опитано 2004 респондентів.

Також проведено презентативне опитування в містах Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, по 250 респондентів у кожному.

Фото: ютуб / Getty Images