Як сайти соцмереж перемогли телебачення

Схоже, що Facebook, YouTube і Twitter можуть святкувати таку очікувану перемогу над телебаченням (а отже — над традиційними ЗМІ в цілому), принаймні у сфері новин.

Результати дослідження Інституту Ройтерз (Digital News Report-2016), у рамках якого опитали респондентів із 26 країн, засвідчило, що 51 % людей, що мають доступ до інтернету, використовують соціальні мережі як джерело новин щотижня (для 12 % це джерело є основним). Facebook є найпоширенішим сайтом соцмереж для перегляду, розповсюдження та обговорення новин для 44 % опитаних. YouTube — для 19 %, Twitter — для 10 %.

При цьому у віковій категорії від 18 до 24 років 28 % назвали соціальні мережі основним джерелом новин.

Запитання, яке ставили респондентам: Ви зазначили, що використовували ці джерела впродовж останнього тижня, котре з них є для вас головним джерелом? (Статистична база: всі 18–24-річні / 25–34-річні / 35–44-річні / 45–54-річні / 55+, що скористалися джерелами новин за останній тиждень; по всіх країнах).

Така доступність новин підриває традиційні бізнес-моделі в журналістиці. Тим часом, згідно з дослідженням, читачі неохоче передплачують онлайн-видання, тож для останніх реклама стає чи не єдиним стійким засобом для виживання. Крім того, їм доводиться боротися зі ще однією загрозою — програмами, які блокують рекламу.

Facebook, з одного боку, пропонує видавцям доступ до великої аудиторії, з іншого — робить медіа залежними від свого алгоритму. Але тут варто згадати про ще один цікавий аспект: надаючи традиційним ЗМІ, а також онлайн-виданням, які в контексті останніх тенденцій теж ризикують потрапити в цю категорію, доступ до великої аудиторії, Facebook залучає унікальний і якісний контент на власну платформу, чим нівелює необхідність переходу на платформу онлайн-видання (йдеться про сервіс Instant Articles). Columbia Journalism Review теж опублікувала дослідження й інфографіку про зв'язок між новинними редакціями та компаніями, що володіють соцмережами. Реальна проблема, яка виникає з читачами та глядачами на соціальних платформах, — медіа не можуть збирати достатньо інформації про поведінку користувачів, тому не завжди розуміють, як покращити свої новини, статті та інші матеріали.

«У нових тісних зв'язках між медіакомпаніями й технологічними компаніями постають питання: хто видавець і хто володіє аудиторією? На даний момент ця дискусія розглядається в основному з погляду того, як вона впливає на бізнес-моделі й фінансові результати комерційних новинних організацій», — вказують дослідники Columbia Journalism Review.

До речі, нещодавно Facebook скасував можливість для авторів відео вставляти посилання у свої відеоролики. Функція була популярною серед медіакомпаній як спосіб залучити глядачів на свої сайти.

«Це ще один доказ того, що, поглинувши аудиторію газет, Facebook хоче поглинути ще й аудиторію бродкастерів», — каже професор журналістики Лондонського міського університету Рой Грінслейд, колишній редактор Daily Mirror і Sunday Times.

Чому Пол Маккартні не задоволений YouTube?

Важливі події відбулися навколо другої за популярністю платформи. 180 музикантів, серед яких U2, Пол Маккартні, Тейлор Свіфт, Kings Of Leon, а також музичні компанії Universal Music, Sony Music і Warner Music, які володіють правами на композиції, поскаржилися, що гуглівський Youtube не платить їм достатньо грошей за використання музики та не забезпечує реального контролю над публікацією і використанням треків. Музиканти виступили з проханням провести реформу Закону про авторське право в цифрову епоху, який займається регулюванням авторських прав в інтернеті. «Закон про авторське право в цифрову епоху дозволив великим підприємствам, що працюють в області інформаційних технологій, вирости і отримати величезні прибутки, зробивши для споживачів вкрай зручним зберігання практично будь-якої пісні за допомогою смартфона - в той час як заробітки композиторів і виконавців продовжують знижуватися» - сказав менеджер Ірвінг Азофф, який вперше заговорив про необхідність реформи в лютому 2016. «Йдеться не лише про гроші. Мова йде про контроль і те, що ми залишимо за собою в майбутньому», - каже він. 

На свій захист YouTube стверджує, що генерує мільярди прибутків для музичної індустрії, тимчасом як піратські сайти взагалі нічого не платять авторам. До того ж компанія створює складні інструменти, щоби власники музичних творів мали змогу контролювати використання своїх робіт. 

Днями також стало відомо про спільну розробку Youtube та Facebook — ідеться про алгоритм розпізнавання відеороликів екстремістського характеру, який спочатку розроблявся для виявлення та видалення контенту, захищеного авторським правом. Як працює ця технологія? Система шукає хеш файлу — унікальний цифровий ідентифікатор. Хеш файлу у всесвітній мережі — це те ж саме, що й відбиток пальця у світі людей. Він дозволяє інтернет-компанії автоматично видаляти весь вміст із відповідними ідентифікаторами, якщо той контент буде завантажений повторно. Хешуватися може не тільки ввесь файл, а і його частина — до прикладу, окремий шматок відео зі сценою насильства. За оцінками фахівців, необхідність такої технології назріла вже давно, оскільки ISIS активно поширює свої ролики через соцмережі, використовуючи відео зі сценами насильства для залякування.

Вбивства в соцмережах

Сайти соцмереж активно продовжують використовувати як самі терористи, так і ті, хто з ними бореться. New York Times близько двох тижнів тому повідомив, що Омар Матін, який застрелив 49 осіб у гей-клубі Pulse в Орландо, під час масового вбивства писав у Facebook. Він лишав ісламістські записи з декількох акаунтів та шукав у соцмережі будь-яку реакцію на вбивства. Це не може не нагадати поведінки Вестера Лі Фленагана, який, використовуючи мобільний телефон, зняв однохвилинне відео вбивства двох журналістів (Елісон Паркер та Адама Уорда, своїх колег) від першої особи, в якому сам повільно наближався до жертв, займав зручну позицію, простягав руку з пістолетом, вистрілював. А згодом, протягом п’ятигодинної спроби втечі дорогами Вірджинії, знайшов спосіб завантажити відео на акаунти в Twitter тa Facebook разом із особистими образами на адресу колишніх колег.

Тим часом після трагедії в Орландо хакер під псевдонімом WauchulaGhost отримав контроль над акаунтами ISIS. В цілому хакер заволодів доступом до понад двохсот із них. WauchulaGhost змінив графічні заставки на зображення символу ЛГБТ-спільноти — різнобарвного прапора.

Що таке «пакет Ярової» й чим він небезпечний

«Пакет Ярової» — це законопроект, який пропонує «антитерористичні» поправки в десятки російських законів. Держдума РФ ухвалила його у другому й третьому читаннях у п’ятницю, 24 червня. Найбільш одіозні поправки, — позбавлення громадянства та заборона на виїзд з країни, — було скасовано, проте чимало інших значно розширюють можливості втручання держави у приватне життя людини та посилюють наступ на свободу слова в РФ. То чому ж цей «пакет» такий загрозливий? Ось декілька причин:

• він прирівнює заклики до тероризму та його виправдання в інтернеті до аналогічних заяв, здійснених за допомогою ЗМІ, а максимальне покарання становитиме сім років позбавлення волі;
• всі оператори зв’язку зобов’язані зберігати записи дзвінків та будь-яких повідомлень користувачів протягом півроку, а протягом трьох років — метадані (тобто не зміст розмови, а дані про те, що така розмова була); те ж саме стосується інтернет-ресурсів, внесених у відповідний реєстр (проте йдеться не про три роки, а про один);
• шифрування, тобто якщо інтернет-сервіс (месенджер, сайт соцмережі, поштовий клієнт, звичайний сайт) підтримує шифрування даних, його власники зобов’язані допомогти ФСБ розшифрувати будь-яке повідомлення, яке знадобиться силовикам; у випадку відмови — штраф від 800 000 до 1 000 000 рублів.

З рештою поправок «пакет Ярової» пропонує ознайомитися Meduza, що зробила власний розбір законопроекту.

Представники інтернет-галузі вже розкритикували документ, оскільки він загрожує праву на недоторканність приватного життя, а також серйозно збільшує витрати інтернет-компаній. Засновник соціальної мережі «ВКонтакте» і месенджера Telegram Павло Дуров уже відмовився виконувати вимоги «пакету Ярової», оскільки політика його компанії не допускає передачі ключів шифрування третім особам. «Telegram не видає дані або ключі шифрування третім особам, включаючи уряд. Закони, прийняті в окремих країнах, не вплинуть на цю політику», — сказав Павло Дуров.

Щоби цей документ набув чинності, його має схвалити Рада Федерації й підписати президент Росії.

Як відбуватиметься таргетинг реклами по емодзі?

А тепер про Twitter, що посів третю сходинку за результатами дослідження YouGov. 10 %, пам’ятаєте? Так ось, до Всесвітнього дня емодзі компанія оголосила про запуск нової функції: пошук аудиторії для рекламодавців відбуватиметься не лише за ключовими словами, а й за емодзі, які користувачі використовують у своїх повідомленнях. Користувачу, який що-небудь напише, ретвітне чи відповість на повідомлення з конкретним смайлом, що цікавить рекламодавця, може бути показана певна реклама. «Емодзі стали звичним способом для людей, видавців і брендів висловити свої почуття. Ця нова функція відкриває унікальні можливості для маркетологів», — вважають у Twitter. Наприклад, якщо користувач використовує смайлики, які виражають емоції (смуток або радість), бренд може зрозуміти, чи готовий клієнт здійснювати покупки.

Для таргетингу використовуватимуться емодзі, включені до стандарту Unicode. Щоб використовувати новий вид таргетингу, компанії потрібно купити рекламу в Twitter через AdParlor, Amobee, HYFN, Perion, SocialCode або 4C.