Бездимний ресторанний бізнес Туреччини: менше захворювань та більше прибутків

00:00,
30 Листопада 2012
437

Бездимний ресторанний бізнес Туреччини: менше захворювань та більше прибутків

00:00,
30 Листопада 2012
437
Бездимний ресторанний бізнес Туреччини: менше захворювань та більше прибутків
Україна стоїть на порозі зміни соціальної норми щодо куріння в закладах громадського харчування та відпочинку. Ресторатор з Туреччини Ібрагім Хакан Арат розповідає про досвід Туреччини у цьому питанні. 

В рамках інформаційної кампанії стосовно нового закону у листопаді відбувся круглий стіл, під час якого ресторатори, офіціанти, представники органів влади та громадськість обговорили шляхи виконання антитютюнового закону щодо звільнення кафе, барів, ресторанів від тютюнового диму. У засіданні круглого столу взяв участь відомий ресторатор з Туреччини Ібрагім Хакан Арат. Куріння в Туреччині, в тому числі в кафе, барах, ресторанах було заборонено ще у липні 2009 року, він поділився своїм досвідом.

Питання: Коли стало відомо про те, що в ресторанах забороняється курити, яка була реакція рестораторів та відвідувачів?

Відповідь: Звісно, прийняття і виконання закону не сталося одразу. Коли закон про повну заборону куріння набув чинності, була паніка, в тому числі і у рестораторів. Я не став винятком. Але зараз пройшло вже два роки. Звичайно, паніка зникла. Всі прийняли закон і повірили в нього. Ситуація зовсім змінилася.

Я почав свій ресторанний бізнес ще у 1993 р. Це франчайзинговий бізнес. Як бізнесмен можу сказати, що цей закон мав деякий ефект на ресторанний бізнес, але я його підтримував з самого початку, навіть будучи курцем в перший рік дії цього закону. Я був переконаний, навіть якщо ти заробляєш гроші будучи власником бізнесу, не правильно труїти інших сигаретним димом. Це було особисто моє переконання, адже неправильно, коли людям доводиться наражатися на тютюновий дим в кафе, барах, ресторанах, де є активні курці.

Побічним ефектом після введення заборони на куріння в кафе, барах, ресторанах Туреччини стало зростання опалювальних зовнішніх приладів. Оскільки курити не можна всередині, опалювальні прибори встановлюють зовні.

У перші 60 днів дії закону близько 540 традиційних кав’ярень, які спеціалізувалися на каві та сигаретах закрилися. Перші півроку ресторани були на межі закриття бізнесу. В той же час більшість закладів ресторанного господарства почали відкриватися. Однією з причин закриття є загальна тенденція ресторанного бізнесу: 90% ресторанів та кафе закриваються в перший рік свого відкриття, не залежно від законодавчої бази.

Як власник бізнесу хочу сказати, що так, на початках ми втратили певні гроші, але ми багато виграли і наша країна виграла у тому, що ефект від охорони здоров'я був значно більшим ніж ефект, який ми мали до введення закону.

Питання: Чи відбувається порушення закону? Якщо так, то в яких ситуаціях?

Відповідь: З того, що я бачу, живучи в Стамбулі: більше 90% закладів ресторанної індустрії виконують закон. Звичайно, є люди, які порушують закон, але їх незначна кількість

Питання: Що найважливіше отримали люди від цього закону, крім здоров’я? Яка ще помітна користь від закону?

Відповідь: Здоров’я – це очевидно. Крім того, чисте навколишнє середовище (чисте повітря), а також смакові ефекти: зараз, без тютюнового диму, їжа набагато смачніша. Це дуже значний ефект, який дійсно відчувається. Також сім’ї, які мають дітей, раніше не приходили до ресторанів. А тепер вони приходять сюди частіше.

Питання: Як люди поводяться, коли їм доводиться вийти покурити на вулиці?

Відповідь: Як і в будь-якій ситуації з поганою звичкою, люди шукають компанії. Тому зазвичай, якщо людина хоче покурити, вона пропонує комусь, хто сидить за тим же столиком, скласти їй компанію і вони спілкуються на вулиці.

Питання: Туреччина сприймається як Східна країна, де є схильність до солодкого життя. Все ж вам вдалося побороти куріння в ресторанах і домогтися того, щоб люди виконували цей закон. Що було найголовнішим для того, щоб турецьке суспільство прийняло цей закон?

Відповідь: Я думаю, що це ще в процесі. Ще не всі 100% сприйняли цей закон. Це приходить з часом. В нас багато людей курять, серед них є і відомі люди. В нас високий рівень поширеності куріння навіть порівняно з європейськими країнами. Але ефект для здоров’я є найголовнішим аргументом, який з часом призведе до повного прийняття цієї норми законодавства.

Питання: Як туристи з європейських країн ставляться до того, що куріння в ресторанах Туреччини заборонено?

Відповідь: Ми приймаємо багато туристів з Європи та США, де такі норми вже було введено, або рівень сприйняття цієї норми є високим. До введення цієї норми багато туристів скаржилися на те, що в ресторані немає місць для некурців, що їм з дітьми не можна там бути. З точки зору туристичної індустрії це дуже позитивна норма. Варто створити місця для куріння, аби нівелювати напругу серед курців

Переконаний, що Україна може справитися з цією проблемою і можливо краще ніж деякі європейські країни. Спочатку можливо це буде боляче, але люди звикнуть до цього і не курити в кафе, барах, ресторанах стане нормою.

Довідка: Туреччина без тютюнового диму у цифрах

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість госпіталізацій у відділеннях швидкої допомоги 10 лікарень Стамбула в період січень-травень 2010 року порівняно з січнем-травнем 2009 року (заборона куріння в усіх громадських місцях включаючи бари та ресторани, набула чинності з 1 липня 2009 року) скоротилася: від гострих респіраторних захворювань – на 61%, алергічного риніту – на 59%, інфаркту міокарда – на 34%, пневмонії – на 33%, хронічних захворювань легенів – на 21%, гострих бронхітів – на 19%. На сайті євро монітор, який відстежує дані в різних видах індустрії, зазначається, що товарообіг турецьких рестораторів за 2011 рік зріс на 12 %.

Джерело: Interfax-Україна

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ібрагім Хакан Арат
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду