25 червня МКС Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт колишнього міністра оборони Сергія Шойгу та начальника генштабу Валерія Герасимова. Суд звинувачує їх у скоєнні воєнних злочинів, зокрема нападів на цивільні об'єкти та завдання надмірної шкоди цивільному населенню, а також у злочинах проти людяності.

«Є достатні підстави вважати, що двоє підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській електричній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року», — йдеться у повідомленні МКС.

Герасимов керує збройними силами Росії з 2012 року. Він був одним із відповідальних за планування повномасштабного вторгнення в Україну. Шойгу є давнім близьким соратником Путіна. Від 2012 і до травня 2024 року він обіймав посаду міністра оборони Росії, поки його на цій посаді його замінив економіст Андрія Бєлоусова. А Шойгу обійняв посаду секретаря Ради безпеки Росії.

Президент України Володимир Зеленський так відреагував на рішення МКС: «Кожен злочинець, причетний до планування та виконання цих ударів, повинен знати, що правосуддя буде здійснене. І ми сподіваємося побачити їх за ґратами». 

Рада безпеки Росії, де Шойгу займає керівну посаду, вважає рішення МКС нікчемним і таким, що прийняте в рамках «гібридної війни» Заходу проти Росії.

Того ж дня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Росію винною в систематичних порушеннях прав людини в окупованому Криму, вчинених з лютого 2014 року, цим ознаменувавши перемогу Києва в його першому міждержавному слуханні проти Москви щодо півострова, що може відкрити шлях для нових подібних справ.

До цього МКС видав уже чотири ордери на арешт російських посадовців. У березні 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт командувачів дальньої авіації Сергія Кобилаша та Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова. А рік перед тим МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію українських дітей.

Щоби проаналізувати реакції російських і проросійських користувачів телеграму на новину про рішення МКС, ми вивантажили 5254 повідомлень із моніторингового сервісу «TeleZip / Mantis Analytics» від 25 червня до 8:00 ранку 26 червня 2024 року. Ключові слова містили прізвища двох російських військових, на арешт кого суд видав ордер. Із цих даним ми сформували вибірку у 586 повідомлень. Теоретична похибка її репрезентативності становить близько 1%.

«Ордером можна підтертися — Росія не визнає Міжнародний кримінальний суд»

У більшості публікацій про арешт Шойгу і Герасимова наголошувалося, що рішення Міжнародного кримінального суду нічого не означає для Росії, бо вона не є підписантом Римського статуту і не  визнає юрисдикцію суду. 

«Рішення палати попереднього слідства Міжнародного кримінального суду щодо секретаря Ради безпеки Росії Сергія Шойгу є нікчемним», — поширювали в телеграм-каналах заяву пресслужби апарату Ради безпеки Росії.

Також у телеграмі поширювали позицію російського народного депутата Костянтина Затуліна, що Росії не варто реагувати на ордер МКС, позаяк Росія не визнає його юрисдикції. 

Деякі повідомлення містили відверті глузування. «Ордерами МКС можна сміливо підтиратися. Росія ігнорує явне і цинічне зневажання права і переслідування її лідерів», — йшлося в телеграм-каналі на 381 тисячу підписників. «Відчайдушні. Герасимов може видати наказ про повну ліквідацію МКС», — написав російський «воєнкор», якого в телеграмі читають майже 866 тисяч.

На думку юристів, ці ордери передбачають, що звинувачені ніколи не матимуть гарантій, що їх рано чи пізно не відправлять до Гааги. Так, прийняте рішення не означає, що завтра злочинці постануть перед судом. Втім, це гарантує, що їх зможуть притягнути до відповідальності.

«Міжнародний кримінальний суд переводить стрілки» 

В іншому пості цей же «воєнкор» із майже 866 тисячами підписників у телеграмі уже зображав російських чиновників, злочини яких розслідує МКС, як «свавільне переслідування»: «У нас Путіна МКС на 11 років заочно посадив за те, що дітей рятував і вивозив сім'ями в Росію. МУС Шойгу і Герасимова арештувати вирішив. А найцікавіше, що тільки наші почали говорити про причетність і відповідальність США до Севастополя — одразу пішли розмови про те, щоб визнати Росію спонсором тероризму... Такі справи. У тисках поки що ми, у тисках». 

Насправді, Путіна Міжнародний кримінальний суд поки не посадив. А, як Шойгу і Герасимову, видав ордер на його арешт у березні 2023 року.

В пості йдеться про успішні атаки Сил оборони України по військових цілях у Криму. Їх пропагандисти подають як такі, внаслідок яких стають жертвами цивільні. Атаки по Криму були не єдиними прикладами того, коли росіяни намагалися звинуватити Україну чи її союзників у воєнних злочинах. Наприклад, пропагандист із 389 тисячами підписників у телеграмі взявся за давніший приклад падіння російського літака на Білгородщині в січні 2024 року. Тоді росіяни поширили списки українських військовополонених, яких начебто везли на обмін.

«Ось вам і ваша експертиза, пендоси збили літак, а хочуть арештувати Шойгу і Герасимова», — написав у телеграмі пропагандист.

Це приклад тактики пропаганди віддзеркалення. Коли звинувачення з агресора зміщується на інших або навіть жертву агресії.

«Лише Пригожин має право виписувати ордери на арешт Шойгу і Герасимова»

Шойгу часто ставав об’єктом критики частини російського агітпропу, про це детально ми писали тут. Зокрема, колишній ватажок російських бойовиків Ігор Гіркін називав Шойгу «фанерним маршалом», звинувачував його у провалі підготовки до війни, жадібності, масштабній корупції та навіть підозрював у свідомій зраді. Конфлікт із Шойгу був однією із заявлених Пригожиним причин його бунту влітку 2023 року. Голова терористичного угруповання «Вагнер» також звинувачував керівництво міноборони Росії в нездатності керувати армією і корупції. Герасимов усю першу половину 2023 року був головною мішенню для критики з боку Пригожина та його медіаімперії. Тому у відповідь на арешт МКС у ворожих телеграм-каналах була поширена позиція, що слідство щодо злочинів (від корупції до зради) Шойгу і Герасимова мають вести в Росії. 

«Ось за корупцію Шойгу і Герасимов повинні відповісти перед судом і прокуратурою РФ, а не перед МКС»,  — написали в російському телеграм-каналі на 495 тисяч читачів. 

В аналізованій вибірці публікацій негативні згадки Шойгу і звинувачення в корупції були набагато частішими, ніж Герасимова. Наприклад, у телеграм-каналі на 75 тисяч підписників про корумпованість Шойгу написали: 

«А нам, тобто бидлу п…. красиві казки про десятки тисяч добровольців. Про якихось бойовиків і нацистів. Про “потерьнєт”. П…. Шойгу замість того, щоб арештувати, пішов на ситу посаду».

А в російському телеграм-каналі на 7 тисяч підписників написали, що чекають, «коли видадуть ордер на арешт Шойгу російською прокуратурою».

Із помстою Пригожина пов’язували ордери на арешт Шойгу і Герасимова ті проросійські користувачі телеграму, які вважають, що вони корупціонери.

«Цілком можливо, що Є. В. Пригожин таки живий. І, змінивши ідентичність, перейшов на бік західних ворогів Кремля. Як ще пояснити, що ордери МКС щодо генералів Шойгу, Герасимова видані прямо у річницю пригожинського повстання — 2023?» — пожартував пропагандист, який має в телеграмі майже 137 тисяч підписників.

Були і серйозніші повідомлення зі згадками Пригожина, які зводились до того, що Шойгу з Герасимовим мали б судити у Росії за корупцію, а не за воєнні злочини. 

 «Ллойд Остін поговорив із новим Шойгу» 

Шойгу також згадували в контексті розмови між міністрами оборони США і Росії Ллойдом Остіном і Андрієм Бєлоусовим. Попередня розмова між представниками Міноборони США та Росії відбулася в березні 2023 року, коли міністром оборони Росії ще був Шойгу. 

Інтерпретації розмови Остіна і Бєлоусова в телеграмі вписуються у дві повторювані тези російської пропаганди. Перша — що допомога Україні, мовляв, провокує Росію вважати партнерів України ворогами Росії чи шкодить тим, хто допомагає.

«Бєлоусов попередив Остіна про ризики ескалації через постачання зброї ЗСУ. Останній раз міністри оборони Росії і США телефонували один одному у березні 2023 року», — повідомили в телеграм-каналі на 13 тисяч підписників. У схожих випадках переважно позицію Бєлоусова, без повідомлення того, що сказав Ллойд Остін.

Друга частина повідомлень стосувалась пропозиції Україні здатись:

«Глава Пентагону Остін поговорив із новим Шойгу. Макрон, як повідомляють ЗМІ, знову висловив бажання вступити в переговори з Путіним. І навіть Україна згодна на переговори на наступному форумі. Війна набридла всім, крім Путіна», — повідомили у телеграм-каналі з п'ятьма тисячами підписників.

Тези про «примус до миру» тягнуться із обговорень Глобального саміту миру, який відбувався 15-16 червня 2024 року у швейцарському Бюргенштоці. Та інших пропозицій досягнення миру на умовах Росії, за якими Україні доведеться змиритись із окупацією територій, зменшенням чисельності Збройних сил України і відмовитись від вступу в НАТО.

Російська пропаганда намагається подавати притягнення до відповідальності її чиновників-злочинців як дріб’язкові. Проте ордери на арешт іще двох російських посадовців від Міжнародного кримінального суду є серйозною справою і кроком до притягнення до відповідальності винних у розв’язанні російської воєнної агресії проти України. 

Ордер на арешт Шойгу і Герасимова, як інших фігурантів, яких розпорядився арештувати МКС, означає, що вони можуть бути затримані та передані до суду у 124 країнах, які ратифікували Римський статут і визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. За Римським статутом, будь-яка країна-підписантка зобов’язана заарештувати й передати будь-кого, на кого видається ордер на арешт МКС. Це істотно обмежує можливості Росії співпрацювати з державами Глобального Півдня, частиною азійських, африканських і латиноамериканських держав, які Росія вважає своїми союзниками. 

Той факт, що до віртуальної лави підсудних долучилися ще двоє кремлівських фігурантів, робить Росію ще більш токсичною союзницею для євроскептиків та інших прихильних до Москви сил Заходу. Західним Putin-versteher’ам (буквально «ті, хто розуміють Путіна») стає все складніше відкрито підтримувати тих, кого міжнародне правосуддя звинувачує в діях проти населення України, адже така позиція маргіналізує їх і солідаризує зі злочинцями. Окрім цього, ці рішення підважили брехню Росії про «гуманне» ставлення до населення, ураження тільки військових об’єктів.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач