In English

Згідно з Конституцією, чергові парламентські вибори в Україні мали відбутися 29 жовтня 2023 року, вибори президента — навесні 2024 року. Однак після оголошення воєнного стану, відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вибори президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування проводити заборонено. Для проведення виборів потрібно або оголосити про завершення воєнного стану, або ж внести відповідні зміни до українського законодавства та отримати згоду Конституційного Суду щодо легальності проведення виборів в умовах воєнного стану. Під час одного з візитів до Києва американський сенатор Ліндсі Грем сказав, що вибори в країні повинні відбутися наступного року, навіть якщо війна ще триватиме. Законодавець, який є членом сенатських комітетів із питань бюджету та правосуддя, назвав вибори в Україні символом руху до демократії. Президент України Володимир Зеленський сказав, що для виборів у 2024 році в умовах війни потрібні зміни до законодавства та додаткове фінансування. А також додав, що, на його думку, відповідальність за вибори під час війни мають розділити країни Заходу, якщо вони на такому волевиявленні наполягають. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук каже, що найправильнішим рішенням буде провести вибори одразу після скасування воєнного стану в Україні. Детальніше про аргументи експертів на користь неможливості проведення демократичних виборів наразі в Україні ми писали тут. У цьому матеріалі розглянемо, за допомогою яких тактик російські пропагандисти маніпулюють питанням виборів в Україні в умовах воєнного стану.

Частка прихильників і противників ідеї проведення виборів в Україні до закінчення війни істотно різниться. За даними опитування, опублікованого соціологічною службою Центру Разумкова в жовтні 2023 року, ідею проведення виборів до закінчення війни підтримують 15 % опитаних. У своїх відповідях респонденти апелювали до таких аргументів: попри воєнний стан, необхідна ротація або хоча б часткове оновлення влади й еліт, слід напрацьовувати нові шляхи розв’язання наявних проблем і застосовувати нові підходи, і врешті, в такий спосіб Україна доведе, що справді є демократичною державою.

Водночас 64 % опитаних не підтримують ідею проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни, аргументуючи це, зокрема, тим, що в країні немає грошей на вибори, українське законодавство не дозволяє проведення виборів під час воєнного стану, проблематично гарантувати безпеку учасникам голосування, а також що неможливо організувати голосування на окупованих територіях. Згідно з цим дослідженням, 14 % опитаних також вважають, що у випадку онлайн-голосування, якщо його дозволять, російські спецслужби зможуть втрутитися в його процес, 13 % вважають, що є небезпека посилення внутрішньополітичних конфліктів та ухвалення популістських рішень в умовах війни. Колишній президент і очільник опозиційної нині партії Петро Порошенко та громадські організації також відкидають ідею проведення виборів в Україні під час великої війни. Тож усередині країни склався відносний консенсус щодо недоречності та неможливості проведення демократичних виборів у нинішніх безпекових умовах.

Росія провела фейкові вибори на окупованих територіях у вересні. Більшість місцевих жителів ці вибори й не помітили, та агітпроп у своїх інформаційних ресурсах ними вихвалявся. Тож російська пропаганда намагається поширити на внутрішньоукраїнську та зовнішню аудиторію низку тверджень щодо відтермінування виборів в Україні, які мають за мету підважити стійкість української держави в умовах великої війни.

Ми зібрали й узагальнили такі повідомлення.

«Зеленський — диктатор, тому йому вигідний воєнний стан»

Цю тезу аналітикині й аналітики «Детектора медіа» помічали під час моніторингу соціальних мереж ще навесні 2023 року, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Детальніше — в цьому матеріалі. Ця теза виникла в інфопросторі як реакція на інтерв’ю президента України для американського видання The Washington Post, у якому він сказав: «Якщо матимемо воєнний стан, ми не зможемо провести вибори. Конституція забороняє проведення будь-яких виборів під час воєнного стану». На цій фразі базується один із найбільш уживаних пропагандистських аргументів, — мовляв, Зеленському не вигідні вибори, адже тоді він втратить владу. Як тільки буде оголошено про проведення виборів, рейтинги Зеленського впадуть, адже населення масово не підтримує його політику. Подібні повідомлення знов почали з’являтися восени. «Війна — єдине, що зберігає його владу. Вона була вигідна йому з першого дня дотепер. Згадайте, до війни рейтинг Зе знижувався, були проблеми в економіці та, звичайно ж, корупційні скандали. За тиждень — він герой, Боневтік. Через рік — контроль ЗМІ та заборона інакодумства. Як тільки війна закінчиться, люди проголосують хоч за пса Патрона, аби не Зе», — ідеться в одному з анонімних проросійських телеграм-каналів із великим охопленням аудиторії. «Війна залишилася єдиним джерелом влади Зеленського. Вона забезпечує йому небувалі валютні вливання, медійну монополію, силовий диктат, можливість обмежити права та свободи громадян до необхідного йому мінімуму. Зрештою він сам це визнав. Так, побічно, але все ж таки. Як тільки війна закінчиться, Зе — кінець, тому він робить все, щоб вона тривала», — повторює агітпроп свої настанови в іншому пабліку.

Низькі рейтинги Зеленського подаються в таких повідомленнях як самозрозуміла правда. Агітпроп вдається тут до тактики багаторазових повторень. Подібні заяви агітпропу — спроба посіяти сумніви в легітимності української влади, нав’язати думку, що вона перебуває при владі задовго, тож її варто скинути. Іноді в таких контекстах додаються тези щодо потенційних політичних опонентів Зеленського, через яких він начебто також побоюється проводити вибори: «Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс президента вирішив поставити вибори на паузу через останню соціологію, яка демонструє обвал рейтингу Зеленського. Другою причиною став той факт, що Банкова не змогла домовитися з Залужним, щоб він публічно відмовився брати участь у президентській кампанії, ось чому проти Головкома активізували слідчі дії».

Водночас, за даними нещодавнього опитування Центру Разумкова, Зеленський очолює рейтинг довіри до персоналій, йому довіряють 75 % опитаних, тобто нині в нього є чи не найвищі шанси перемогти на виборах. «Я не хочу, щоб стосовно влади було уявлення, що вони за щось тримаються. Я ні за що не тримаюся, я б хотів провести вибори. Чесно, мені б хотілося це зробити протягом року», — сказав Зеленський в інтерв’ю Наталії Мосейчук на «1+1». Він також вказав на причини неможливості провести вибори зараз: бойові дії, зруйнована інфраструктура та велика кількість людей, які через війну виїхали з країни.

Заяви про «диктаторство» Зеленського контрастують із реаліями самої Росії: Путін при владі вже 23 роки, він подовжує свою владу шляхом «обнулєнія», регулярно і в різний спосіб знешкоджує різного штибу політичних опонентів — від несистемної опозиції до колишніх близьких союзників, вибудовує централізовану авторитарну владну вертикаль, придушує свободу слова тощо. Демократія в Росії є фасадною, імітованою, сам Путін називає її «суверенною».

«Через непроведення виборів Україна втратить міжнародну підтримку»

Ще один блок повідомлень стосується нібито розчарування Заходу небажанням української влади проводити вибори. З позицій агітпропу, Захід сумнівається в демократичності Зеленського або навіть хоче його якнайшвидше замінити кимось іншим. Відтермінування виборів у такій картині означає часткову втрату підтримки України з боку союзників. «На думку британської розвідки, відмова від проведення виборів в Україні стане потужним тригером у світі, що Зеленський відійшов від демократичних принципів та узурпує владу завдяки затяжній війні», — ділиться своїми нібито інсайдами один з анонімних проросійських телеграм-каналів. Також трапляються повідомлення, що Зеленський погодився б на вибори лише у випадку згоди Заходу на фальсифікації, але такої згоди він не отримав: «Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс президента відмовився від ідеї з виборами у 2024 році через позицію адміністрації Байдена, яка не схвалила ідею Андрія Єрмака використати додаток “Дія” для організації процесу. Для Банкової це важливе питання, щоб мати контроль над процесом».

Насправді на Заході про бажаність проведення виборів в Україні навіть під час війни розмірковувала лише низка парламентарів і журналістів. Це все були неофіційні заяви. Першим порадив Україні провести вибори нідерландський голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс. Пізніше у схожому ключі під час візиту до Києва виступив американський сенатор Ліндсі О. Грем. Колишній ведучий Fox News консерватор Такер Карлсон навіть звинуватив Зеленського у скасуванні виборів. Та офіційні представники Заходу враховують безпековий контекст і не педалюють питання виборів, залишаючи його на розсуд України.

Воєнний стан як виправдання для відтермінування виборів: приклад 2018 року

Пригадаймо, як у 2018 році Верховна Рада схвалила Указ президента про запровадження воєнного стану у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. Це рішення стало реакцією на захоплення Росією кораблів ВМС України біля Керченської протоки та полону 24 українських моряків. За інформацією тогочасного начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, це була планова та законна морська операція, яка не передбачала жодних військових дій, але російські кораблі застосували зброю на ураження та захопили їх. Критики ідеї запровадження воєнного стану на 60 днів припускали, що воєнний стан є політично мотивованим кроком тодішнього президента Порошенка. Звучали побоювання, що відповідний указ — не що інше, як спроба відтермінувати вибори президента, які мали відбутися навесні 2019 року. Зокрема, перед відповідним засіданням Верховної Ради оприлюднили звернення від трьох президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, у якому ті закликали депутатів ухвалити обмеження, які не перешкоджатимуть проведенню виборів. Низка експертів вбачала у запровадженні воєнного стану «злий умисел». Зокрема, науковий дослідник аналітичного центру Atlantic Council Максим Еріставі так прокоментував ситуацію: «Порошенко хоче отримати перевагу у своїй виборчій кампанії. Він розігрує карту головнокомандувача, літаючи по країні у військовій формі та намагаючись продемонструвати, що він тримає все під контролем». Канадський фахівець із глобальної політики й колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків у коментарі для медіакомпанії CNN говорив, що «залишається побачити, чи зможе цей мільярдер, якого звуть “шоколадним королем”, постати якраз вчасно до виборів наприкінці березня як патріотичний силач, здатний одним поглядом дати відсіч російському ведмедеві».

Досі невідомо, чи справді Порошенко мав подібні політичні плани з відтермінування виборів, та коли безпекові умови дозволяли — громадська думка захищала інститут виборів і вони планово відбулися. Безпекові умови після повномасштабного вторгнення Росії принципово інакші. Та пропагандисти намагаються приписувати Зеленському схожість із менш популярним, згідно із соціологічними дослідженнями, попереднім президентом Порошенком. Мовляв, як і Порошенко колись, Зеленський через хиткість своїх позицій у владі змушений вдаватися до ескалації: «Падіння рейтингу Зеленського, виражене в поки що закритих соціологічних опитуваннях і опитуваннях у телеграмі, дозволяє спрогнозувати його подальші кроки. Цю ж стадію президентства проходив і Порошенко. Наприкінці 2018 року, розуміючи, що втрачає підтримку, Криголам відправив два катери та буксир у самогубний похід у Керченську протоку. Очевидно, що перехід до Маріуполя не був чимось життєво необхідним для країни. Але був приводом для запровадження воєнного стану у десяти областях. А військове становище за вдалого збігу обставин могло стати приводом не проводити вибори... Але партнери, як і олігархи, які контролювали ВР, фінт не оцінили, вибори довелося проводити. Зеленський, втрачаючи публічну легітимність та підтримку, робитиме те саме — ескалюватиме». Під ескалацією при цьому агітпроп має на увазі відмову погодитися на вимоги Москви визнати анексію українських територій і надати їй право втручатись у зовнішню та внутрішню політику України.

Є ціла низка факторів, які роблять демократичні вибори маломожливими в нинішніх безпекових умовах. Це і загроза повітряних ударів або можлива перманентна повітряна тривога через багаторазове підняття в повітря російських бомбардувальників в день голосування. Виборів наразі були б також позбавлені жителі окупованих територій, малореально організувати волевиявлення для мільйонів українських біженців за кордоном. Сотні тисяч військових, зокрема мобілізованих громадян, кожної миті виконують бойові завдання і також не можуть відволіктися на виборчу кампанію. До того ж повноцінні демократичні вибори передбачають плюралізм і дебати, які у випадку України будуть передусім стосуватися війни. Такі дебати можуть також вносити розкол у суспільство, підважувати рішення військово-політичної верхівки держави, чим точно буде користуватися кремлівська інформаційна машина. Росіяни чудово знають про ці аргументи, та все одно вдаються до тактики підміни понять. Мовляв, вибори неможливі не через повномасштабний напад Росії на Україну, а через особисту примху Зеленського. Буцімто він навмисно гальмує різні процеси, перешкоджає проведенню виборів, щоб залишитися при владі. Однак насправді відтермінуванню виборів в Україні сприяє якраз Росія, яка продовжує вести активні бойові дії проти неї.