Джинсовики втомилися писати. Тепер переписують

Джинсовики втомилися писати. Тепер переписують

00:00,
16 Квітня 2013
1805

Джинсовики втомилися писати. Тепер переписують

00:00,
16 Квітня 2013
1805
Джинсовики втомилися писати. Тепер переписують
Джинсовики втомилися писати. Тепер переписують
Піарникам Попова ліньки писати нові тексти – вони платять за матеріали річної давнини

Українська столиця «вагітна» виборами. Незважаючи на те, що 2 квітня парламент не зміг призначити вибори на 2 червня, опозиція не втрачає надії. Так само в стані готовності перебувають потенційні кандидати на посаду міського голови та депутатів Київради. Майже в кожному районі на білбордах можна побачити локальних князьків, що бажають мешканцям благополуччя, а також Миколу Катеринчука, чий головний політичний меседж – «жінки ‑ наше все», а заодно й «носій прогресу» (а також вони дисциплінованіше ходять на вибори, люблять гарненьких політиків і взагалі переважають чоловіків чисельно).

Не обходяться без крипто-реклами і шпальти газет, котрі – за моніторингом джинси Інституту масової інформації – постійно грішать на такі способи підробітку. Передусім це масові щоденки «Сегодня» (подають джинсу під виглядом розмитої рубрикації), «Комсомольская правда в Украине» та «Факты». Оскільки всі названі видання можна віднести до симпатиків влади та провладних політичних сил, знаходимо в них проплачені матеріали передовсім осіб та партій, пов’язаних із владою та провладною коаліцією в парламенті. За один тільки тиждень березня в газеті «Сегодня» пропіарилися такі «незаангажовані» люди, як Ігор Рибаков, Геннадій Виходцев, Віктор Нусенкіс. І звісно, нинішній глава Київської держміськадміністрації Олександр Попов.

Попов, імідж якого серйозно підупав після березневих снігопадів, мусить тепер активно переконувати киян у своїй працьовитості та незамінності. Засилля таких матеріалів ми вже спостерігали рік тому, й ІМІ неодноразово повідомляв про це: «Джинсовий мер столиці?», «Олександр Попов пішов джинсовим шляхом Королевської». Проте вже в червні 2012 року, коли стало відомо, що перевиборів у Києві не буде, джинсові матеріали на користь Попова зникли повністю і повернулися лише в лютому 2013 року, коли знову заговорили про вибори київського мера.

Невідомо, чи то нових досягнень в Олександра Павловича немає, чи його піарники вирішили не ускладнювати собі життя, але у свіжій заказусі рівно ті самі тези, що й рік тому. Так, приміром, у травні 2012 року столична влада активно просувала «Соціальну картку киянина» та звітувала про «покращення» в сфері комунального транспорту: «С помощью карточки киевлянина можно будет покупать лекарства со скидкой до 30 процентов» («Факты», №86, 18.05.12), «На улицы столицы дополнительно вишли 14 троллейбусов и 36 автобусов» («Факты», №81, 11.05.12). А ось це вже зовсім свіжі матеріали в ці ж таки газеті «Факты»: «Владелец “Социальной карточки киевлянина” сможет бесплатно пользоваться услугами метрополитена и получать 25‑30-процентную скидку на лекарства» («Факти», 12.03.13).

«Большой автобус ездит часто, проезд в нем дешевле, чем в маршрутке, да и на дороге чувствуешь себя в безопасности – без этих обгонов и резких торможений» (15.03.13).

До катастрофічного снігопаду піар-служба Попова намагалася також загравати із виборцем, подаючи «якісну джинсу». Так, газета «Сегодня», котра явну джинсу подає під цілим набором рубрик «на правах реклами», розмістила 15 березня в рубриці «Новости регионов» «аналітичну» статтю з коментарем від Костя Бондаренка під назвою: «Попов отказался от намерения баллотироваться на пост Киевского городского головы?». Вона про те, як Попову невигідно провадити масштабну реконструкцію доріг, котра разом із «вызванными ей неудобствами» «могут ударить по рейтингу человека, давшего отмашку начать весь этот бардак». Але сміливий та мужній Попов наперекір усьому таки реконструюватиме дороги:

Також київський градоначальник намагається подати себе як великого борця за інтереси столиці у «протистоянні» з урядом, а конкретніше із Миколою Азаровим. Фактично демонструє «відмежованість» від непопулярної у столиці влади. Це при тому, що українська влада централізована як ніколи й чиновники чхнути не можуть без дозволу керівництва. А Азарова, як відомо з темників Арбузова, тепер уже можна «мочити». Тим більше, що на рівні ВР комітети мають обговорити питання про недовіру уряду, й 7 комітетів уже визначилися зі своєю негативною оцінкою. Тож Попов може сміливо «воювати» з Азаровим, злиття якого вже не за горами («Сегодня» від 18 березня):

Натомість після снігопаду бавитися в «додумування» київським виборцем, який же у міста прекрасний керівник, піарники Попова перестали. Приклад маємо з тої ж таки «Сегодня» від 4 квітня: «Александр Попов: “Городские службы продолжают работать в режиме чрезвычайной ситуации”. Значит, в Киеве и у киевлян все будет нормально». Цього разу обійшлися навіть без рубрикації на кшталт «Новости регионов» чи «Официально».

Березень приніс також цілу зливу крипто-реклами від ректора Національного університету культури Михайла Поплавського. Співочий ректор є одним із незмінних фігурантів джинсових матеріалів, хоч після його програшу на виборах в одному з округів Київщини потік джинси тимчасово припинився. Ймовірно, Поплавський, поки не було точно відомо, відбудуться чи ні вибори до Київради та міського голови цьогоріч, вирішив про себе нагадати як про «великого українського патріота», поціновувача Шевченка.

Михайло Михайлович не звик розмінюватися на дрібниці, тому практично ідентичний матеріал за його участі було розміщено відразу в трьох друкованих виданнях, що моніторяться. У «Фактах» від 14.03.2013 матеріал під назвою «Михаил Поплавский: “Воспитывать молодежь на заповедях Тараса Шевченко – значит инвестировать в будущее Украины”» – не маркований ніяким чином.

А в «Сегодня» і «Комсомольской правде в Украине» матеріали під назвами: «Михаил Поплавский: “Тарас Шевченко – духовный лидер украинского народа”». («Сегодня», 15.03.2013, с.15) і «Михаил Поплавский: “Тарас Шевченко – символ украинской нации”» («КП» від 14.03.2013, с 12) розміщено в рубриках, які у вихідних даних видань значаться як рекламні й розцінюються експертами ІМІ як неналежне марковані. Та одними друкованими виданнями Михайло Михайлович не вдовольнився. На сайті «Обозреватель» вийшов матеріал: «Михаил Поплавский свой новый клип посвятил сыну».

Текст новини та фото на цьому ресурсі повністю збігаються з текстами й фото на інших сайтах. Gazeta.ua, наприклад.

Наостанок – трохи джинси від «найбільших захисників народу» – Компартії. КПУ виступає нібито проти пенсійної та медичної реформ і введення податку на депозит, що вона також декларувала у своїй джинсі перед виборами:

КПУ в той самий час збирається з партією олігархів 4 квітня поза межами ВР і голосує за зміни до Держбюджету, які фактично посилюють відомство Олександра Клименка – Міністерство доходів і зборів. Викидаючи гроші на власну крипто-рекламу, в стінах парламенту й поза ними КПУ працює на владу. Логіки, сорому та совісті шукати годі. До їх повної відсутності всі вже звикли.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: pravda.com.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду