«Новий канал» через ChatGPT поширив фейкову біографію Олеся Гончара
«Новий канал» через ChatGPT поширив фейкову біографію Олеся Гончара
3 квітня в інстаграмі «Нового каналу» з’явився допис до 105 річниці з дня народження українського письменника та громадського діяча Олеся Гончара. В тексті йшлося про «маловідомі факти» його життя, однак читачі виявили, що ці факти не маловідомі, а хибні. Першим помилки помітив автор блогу про Київ та фотограф Олексій Єкименко.
Пізніше в соцмережах «Нового» підтвердили використання ChatGPT та вибачились за поширення неправди.
Зокрема, автори посту написали, що народився письменник у місті Сосниця на Чернігівщині, але за офіційною біографією він народився в селі Ломівка на Дніпропетровщині. Потім в ранньому віці письменника перевезли на Полтавщину.
В пості було зазначено, що батько письменника був учителем, а за даними сайту НУШ, батько Олеся Терентій працював у колгоспі.
Також у постах Нового каналу зазначалося, що «у роки Другої світової війни Олесь Гончар пройшов шлях від примусового працівника в Німеччині до військовополоненого у США. Там він вивчав англійську мову та захоплювався американською літературою», що не відповідає дійсності. У 1941 році Олесь Гончар добровольцем пішов на фронт з філфаку Харківського університету, рік провів у полоні, з якого втік, потім з 1943 по 1945 роки був сержантом мінометної батареї та був удостоєний п’ятьох нагород. Тобто у полоні в Америці або примусовим працівником в Німеччині Гончар не був.
Також в дописі йшлося, що Гончара звинувачували у пропаганді сталінських ідей, за що навіть ув’язнили. Однак на той час Україна входила у склад радянського союзу, тож його ніяк не могли заарештувати за прихильність до ідей Сталіна. Натомість, за творчу діяльність Гончара було відзначено багатьма радянськими преміями.
ChatGPT вигадав, що Гончар був головою Української Гельсінської групи, що у 1960-х роках брав участь у зборах «Пласту», що неможливо, бо, діяльність «Пласту» в часи СРСР була зупинена і здебільшого діяла за кордоном. Лише наприкінці 1980-х років організація відновила роботу в Україні.
«Він був доктором мистецтвознавства та професором Київського університету. А його праці були перекладені на 8 мов», написали в пості Нового. І знову це неправда – Гончар був академіком Академії наук України, а його твори можна читати, за даними НУШ, 67 мовами світу.
На «нову» біографію письменника активно відреагували читачі:
«Новий канал, у вас не карусель, а вінегрет, ви не вчились в українській школі»
«У Сосниці народився Довженко!»
«Який примусовий працівник? Артилеристом через усю війну»
«Можна притомне посилання на дослідження про «Гончара, полоненого у США» та інформацію про арешт «за пропаганду сталінізму»? І детально як це відобразилось на романі «Собор»? Бо щось ці факти відомі тільки вам».
Як зазначив у своїх дописах Олексій Єкименко, це не перший випадок, коли медіа поширює неправдиві факти про українських діячів. Так, в день народження Тараса Шевченка повідомлялось, що він був одним з перших українців, що займалися фотографією. Цей допис з часом також видалили.
Команда SMM каналу відреагувала на обурення аудиторії та оприлюднила наступне:
«Новітні технології прийшли у нашу реальність швидше, ніж ми очікували. Тому, чат GPT для багатьох став справжнім другом-рятівником.
І я таким його вважала (дописи в соцмережах каналу ведуться від особи жіночого роду, - ред.). Але не тут було…Вчора я розповіла тобі факти з життя Олеся Гончара і вважала, що у нас з GPT стався match. Але, як кажуть: довіряй, але перевіряй, особливо, якщо це штучний інтелект.
Перепрошую за те, що ввела тебе цим постом в оману і дякую тим, хто зреагував й вказав на цю неправдиву інформацію.
Саме тому, роблю швидкий висновок та розповідаю тобі справжні перевірені факти із життя відомого українського митця. А ще вкотре підтверджую думку про те, що людину ніщо не замінить. Інформацію потрібно перевіряти, а довіряти лише надійними джерелами!»
Нагадаємо, що чатботом зі штучним інтелектом ChatGPT можна користуватися в Україні з 18 лютого. Користувачі чатботу неодноразово фіксували помилки або вигадані факти в текстах, які генерує чатбот.
Фото: dnipro.libr.dp.ua