Що таке «Муніципальна варта» та які повноваження вона має під час карантину

Що таке «Муніципальна варта» та які повноваження вона має під час карантину

14:01,
13 Квітня 2020
4617

Що таке «Муніципальна варта» та які повноваження вона має під час карантину

14:01,
13 Квітня 2020
4617
Що таке «Муніципальна варта» та які повноваження вона має під час карантину
Що таке «Муніципальна варта» та які повноваження вона має під час карантину
У ЗМІ обмаль інформації про «Муніципальну варту», яка чергує на вулицях Києва. Ми спробували розібратися, які повноваження має ця організація, чим відрізняється від «Муніципальної охорони» та поліції, хто її створив і навіщо.

Нещодавно до редакції MediaSapiens звернувся читач із проханням написати про «Муніципальну варту» в Києві: «Знайшов стару новину про те, що варта проводила рейд на залізничному вокзалі та шукала викрадені гаманці. Під час рейду з вартою був Денис Казанський, написав про це у Facebook. Подібні новини бачу періодично, але неясно, чи може “Муніципальна варта” ловити злочинців. ЗМІ рідко пишуть про цю організацію. Хто ці чоловіки та дівчата у формі, яких ми часто бачимо на вулицях?».

Актуальності це питання набуло після посилення карантину для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19. Адже київська влада оголосила, що «Муніципальна варта» разом з поліцією патрулюватиме парки, перевірятиме громадський транспорт тощо.

MediaSapiens вирішив розібратися, які повноваження є в «Муніципальної варти» та яку діяльність можуть вести її представники.

Муніципальна варта має повноваження, майже як поліція?

Ні. Але припиняти злочин і тримати порушника до приїзду поліції — може. У тому числі — зупиняти тих, хто краде гаманці на вокзалі. Втім, це можуть робити й усі інші громадян України, пояснює MediaSapiens юрист, експерт асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Михайло Каменєв.

«У “Муніципальної варти” є тільки ті повноваження, які є у звичайного громадянина: побачив злочин — маєш зупинити правопорушника. Це обов’язок кожного громадянина держави. Представники “варт” ходять і дивляться, чи все добре. На цьому повноваження закінчуються». У випадку ж адміністративних порушень, як-от стихійна торгівля у заборонених місцях, «Муніципальна варта» може тільки комунікувати з винуватцями й намагатися переконати їх не продавати тут товар, але нікого не штрафує, додає він.

Учасники варти мають посвідчення громадського формування — підрозділу з добровільного сприяння громадському порядку. Така діяльність регулюється законом «Про участь громадян в охороні державного порядку і державного кордону».

«Ми можемо припинити злочин і затримати людину до приїзду поліції. Звісно, в рамках адекватного: крутити і заламувати — це не про нас. Також ми разом з поліцією або самі можемо ходити парками, дивитися, чи все в порядку», каже киянка Дар’я Васильченко. Вона вступила до «Муніципальної варти» разом із чоловіком — добровольцем першої хвилі й ветераном війни на Донбасі, котрий спільно з іншими ветеранами працював над ідеєю створення «Муніципальної варти» ще у 2016 році.

Фото: Муніципальна варта чергує у Подільському районі Києва під час карантину

Чергування на столичному залізничному вокзалі — один з пріоритетних напрямків спільної роботи варти з поліцією, каже вона. Тут щодня безліч крадіжок, а поліція просто не встигає за всім слідкувати, і ветерани допомагають. Дівчина запевняє, що ще жодного разу не стикалася з тим, щоб хтось із варти порушував закон чи перевищив повноваження: «Ми несемо таку саму відповідальність за правопорушення, як і інші. І я не пам’ятаю, щоб хтось із вартових порушив закон. Ми в постійному контакті з поліцією. Тому там всі знають, де ми і що робимо. У нас діє статут і суворі правила, а за їх порушення виключаємо з лав варти».

Хто може створити «муніципальну варту»?

Поява організацій на кшталт «Муніципальної варти», яка допомагає поліції стежити за порядком в різних містах та регіонах України — один із трендів останніх років, хоча й за СРСР діяли формування «дружинників», які допомагали правоохоронцям. Схожі формування діють у європейських країнах. Там вони часто мають статус органів місцевого самоврядування й утримуються з місцевих бюджетів. Наприклад, у Таллінні муніципальна поліція може охороняти публічні заходи, формує базу даних про порушників. У громадах Словаччини й Чехії волонтери контролюють дотримання чистоти й безпеки на вулицях. Створення муніципальної поліції входило до передвиборчої програми нинішнього міського голови Києва Віталія Кличка.

Можна ще сказати, що муніципальні варти — це й один з елементів децентралізації, коли на місцях в Україні намагаються здійснювати охорону громадського порядку, пояснює Михайло Каменєв. Подібні формування можуть створювати місцеві ради. Але закону, який би регулював їх діяльність по всій Україні, зараз немає.

Законопроєкт «Про муніципальні варти» був поданий до Верховної Ради у 2015 році, але пройшов тільки перше читання. Представник Київської міської державної адміністрації говорив LB.ua, що проти ухвалення закону був тодішній і нинішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, аби на місцях не було ризику створення локальних «армій» під контролем мерів. Та соратник міністра Антон Геращенко запевняв, що в МВС цю ідею підтримують, але у 2015-му у Раді на цю тему було багато спекуляцій.

«Тоді боялися, щоб формування не використали умовні Кернес, Труханов чи навіть Філатов. Бо всі знають, яка непроста ситуація наростала в той час на сході країни. Законопроєкт “заглух”. В умовах відсутності закону зараз такі формування переважно намагаються поводитись обережно і відповідно до законодавства, щоб не отримати кримінальне провадження за перевищення повноважень. Яких у них, як я вже казав, майже немає», — каже Михайло Каменєв.

Як з’явилася «Муніципальна варта» в Києві?

Дар’я Васильченко розповідає, що «варта» як громадське формування почала формуватися з голів ветеранських спілок. Її чоловік, Олександр, як голова Подільської районної спілки залучив ветеранів зі свого району, інші голови — зі своїх районів.

«Ми подумали, що було б добре залучати ветеранів до соціальної роботи. Це допомогло б їм краще інтегруватися в суспільство після передової й приносити користь людям. Дуже багато охочих зголосилися, — згадує членкиня «варти». — Потім подумали, що було б круто мати фінансування від міста, тому подалися на бюджет міста і почали переговори з депутатами міської ради. У 2017 році Київрада погодила співпрацю з нами. Місто закупило нам літню й зимову форму, кепки, шапки, засоби індивідуального захисту. Згодом у нас з'явилися й рації, і  тепер ми постійно на зв’язку з поліцією».

Фото: Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Муніципальна Варта Києва» засноване на базі ветеранських організацій міста

Керівники «Муніципальної варти» підписали Меморандум з КМДА, профільною комісією Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції, а також правоохоронними органами про спільну роботу, меморандуми з районними радами Києва. Аналогічні меморандуми підписали й з головами районних рад міста.

У «Муніципальної варти» є статут, згідно з яким його члени мають право здійснювати патрулювання вулиць Києва задля охорони правопорядку та попередження злочинності виключно спільно з працівниками поліції. Зараз організація на 90% складається з ветеранів війни з Росією. «Варта» співпрацює з усіма службами міста — ДСНС, патрульною поліцією, має зв’язок з лікарнями.

«Муніципальна варта» і «Муніципальна охорона» — у чому різниця?

Це дві різні організації, хоча є ті, хто задіяний в обох з них. «Муніципальна варта» — волонтерська ініціатива, у якій зарплату не отримують. «Муніципальна охорона» діє за правилами комунального підприємства, яке Київрада створила у вересні 2017 року.

У комунальному підприємстві наймають на роботу охоронців, де ті отримують зарплатню. У КП свій бюджет, посади й оклади. Працівникам видають жетон і посвідчення охоронця. Перед прийомом на роботу вони проходять курси. Їхні послуги замовляють муніципальні заклади міста — школи, дитсадки, медичні установи тощо. За словами міського голови Києва Віталія Кличка, підприємство має вийти на самоокупність, бо отримуватиме дохід за контрактами, укладеними на тендерній основі, а місто таким чином має зекономити кошти на охороні комунального майна.

Для «Муніципальної варти» місто закуповує лише форму, рації та засоби захисту. Її члени чергують разом з поліцією у вільний від роботи час. Графік чергувань складають на місяць уперед: кожен повідомляє, коли зможе вийти. За процесом стежать голови районних підрозділів «варти». 

Щоп’ятниці двоє членів «варти» виходять на спільне патрулювання з окремим підрозділом «Поліна», який виїздить на виклики, що пов’язані суто із сімейним насиллям. Один з вартових Подільського підрозділу, Олег Федоренко, пройшов повний курс «Посилення ефективності міжсекторалього реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознаками статі» й отримав сертифікат про успішне проходження тренінгу, в якому також брала участь Національна поліція.

Як вступають у київську організацію?

Охочі проходять співбесіду й приносять із собою необхідні документи, пояснює Дар’я Васильченко. Вони проходять медкомісію, отримують довідки психолога. Документи віддають на спецперевірку, де моніторять, чи має людина кримінальний досвід. Якщо має — до «варти» не приймають. Далі учасники проходять навчання в поліції. В управлінні поліції району призначають відповідального за них поліцейського, який начитує їм лекції та проводить навчання. 

Втім, Михайло Каменєв каже, що проводити таку перевірку закон не зобов’язує. Це означає, що факт проведення та ретельність перевірки залежить тільки від особистого бажання працівника поліції, який її здійснює.

Які права має «Муніципальна варта» в умовах карантину?

Із 6 квітня уряд значно посилив карантинні заходи. Під час карантину «варта» в Києві має більше завдань від КМДА. Згідно з протоколом №16 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, «Муніципальній варті» доручили «забезпечити громадський порядок та виконання обмежувальних заходів на території міста Києва».

Також доручили, щоб хоча б одна людина з «варти» чергувала разом із представником поліції в спецтранспорті, де ті разом перевірятимуть наявність перепустки для користування таким транспортом. 

Фото: Муніципальній варті у КМДА разом з поліцією доручили перевіряти перепустки у спецтранспорті

«На сьогоднішній день на нас поклали ще декілька завдань. Одне з них —  проводити інформаційну кампанію щодо умов і обмежень карантинних заходів. Відтак, щодня  на вулицях і в парках ми ознайомлюємо киян із розпорядженням КМДА про карантині обмеження і просимо дотримуватись їх. Зазвичай реагують ввічливо, дякують. Буває й різне. Іноді питають, чому не стежимо за тими, хто нещодавно повернувся з-за кордону», — каже Дар’я Васильченко.

Зараз частина працівників варти також розносить харчі літнім людям, які не можуть самі їх придбати.

Чи може «варта» штрафувати громадян за недотримання правил карантину?

«Муніципальна варта» — ні, а от КП «Муніципальна охорона» — може. На час карантину в Києві на КП поклали повноваження заповнювати протоколи в разі порушення норм карантину.

Про таке рішення йдеться в розпорядженні КМДА, виданому за результатами засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу КМДА (протокол засідання від 21 березня 2020 року). Протоколи передаються далі в суд.

Фото: Під час карантину частина працівників варти розносить харчі літнім людям, які не можуть самі їх придбати

Крім того, протокол №10 засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу КМР від 4 квітня свідчить про те, що Національну поліцію і «Муніципальну варту» також залучатимуть до забезпечення порядку під час роботи тимчасових мобільних пунктів (наметів), які розгортають для обстеження пацієнтів з підозрою на COVID-19.

До карантину згадки про «Муніципальна варту» в ЗМІ іноді стосувалися конфліктів. Наприклад, видання «Хмарочос» писало про рейд на вокзалі, під час якого члени «Муніципальної варти» нібито побили когось із підозрюваних у крадіжці. Після того, як тодішній речник «Муніципальної варти» Антон Колумбет пригрозив виданню позовом до суду, бо «ніхто насправді нікого не бив», редакція опублікувала часткове спростування

Беззаперечних доказів того, що хтось із членів «варти» того разу справді застосовував силу, у вільному доступі знайти складно. Є відео, на якому член «варти» затримує чоловіка, який нібито вкрав кілька гаманців. Відео можна інтерпретувати по-різному, але побиття на ньому немає. Є також фото з Instagram-сторінки bezdomnie.ua, автор якої сам знайомиться з безпритульними. Але і з цих фото теж незрозуміло, де вони зроблені та хто завдав безпритульним травм.

Найчастіше «Муніципальній варті» закидають те, що в її лавах є представники націоналістичної організації С14 (керівник підрозділу «Муніципальної варти» Сергій Бондар є членом С14). Широко відомим став випадок, коли спільно з «Муніципальною вартою» С14 проводили рейд у поселеннях ромів на Лисій горі, вигнали їх звідти та спалили їхні намети й речі. Але відомі й випадки нападів ромів і на правоохоронців.

У контексті зв’язку «Муніципальної варти» і С14 згадуються й відео про затримання ромів, яких звинувачували в скоєнні крадіжок, каже MediaSapiens Михайло Лебідь, член правління Правозахисної ініціативи. «Правоохоронні організації мають працювати над тим, щоб їхні співробітники випрацювали в собі гідну поведінку навіть щодо правопорушників і злочинців, якої б національної чи етнічної приналежності вони не були», — наголошує він.

Водночас проблематика цих ситуацій комплексна, додає правозахисник. На його думку, державні та громадські організації недостатньо працюють, щоб соціалізувати людей, які займаються вуличними крадіжками. «Небезпідставними є й підозри, що поліція "кришує" таку діяльність і має з неї відсоток прибутку», —  зауважує він. 

У репортажі «TheБабель» один з учасників «варти» каже, що вважає себе «правим без перебільшень»: дотримується думки, що ліві навʼязують правим свої цінності, а праві «програють». Існування упередженого ставлення до організації визнає й колишній речник київської «Муніципальної варти» Антон Колумбет. Але вважає, що таке ставлення можна побороти системною роботою й результатами: «Нам закидали, що ми — “приватна армія Кличка”. Але насправді — це просто реакція громади на проблему».

Який формат муніципальної поліції кращий?

На це питання однозначної відповіді немає, і в Україні ще треба розвивати громадську культуру делегування повноважень місцевим радам, каже Михайло Каменєв. За його словами, зараз люди мало знають, який депутат представляє їхні інтереси в місцевій раді та й мало орієнтуються в тому, які взагалі рішення приймає місцева рада. Коли буде сформована якісна культура місцевого самоврядування, ці процеси діятимуть краще, каже він. 

Але немає сумнівів, що треба мати механізм, коли б функції з охорони громадського порядку делегувалися від поліції іншим структурам, додає експерт: «Звісно, Національна поліція не справляється з тими обсягами повноважень, які на них покладені. Але не існує жодної держави, яка змогла реалізувати повністю схему, коли все працює за рахунок виключно централізованої поліції. Такого немає ніде. Парковки, стихійна торгівля —  усім цим у поліції просто немає сил займатись у повному обсязі. Такі повноваження мали би переходити до місцевого самоврядування. Питання в тому, як саме це будуть робити».

Що почитати про «Муніципальну варту» Києва

«Кілька років “Муніципальна варта” безкоштовно допомагає поліції на вулицях Києва, а активісти називають їх праворадикалами. Хто вони й чому так працюють — репортаж theБабеля» — журналістка видання Рита Дудіна провела один вечір з патрульними «варти» на центральному київському вокзалі. Вона розібралася, чим відрізняються і як повʼязані «Муніципальна варта» та «Муніципальна охорона», чому в цих підрозділів спірна репутація й навіщо люди йдуть туди працювати.

«Муніципальна варта Києва: хто вони і як працюють» — ютуб-канал UMN (Skrypin.ua) запросив на ефір командира підрозділу «Муніципальної варти» Києва Сергія Бондара. Той відповів на запитання про те, як влаштована робота цієї організації.

«Навіщо меру Києва муніципальна поліція і чи потрібно її запроваджувати. Пояснюють експерти» — стаття журналістки Наталії Міняйло у виданні «Хмарочос» про те, що таке муніципальна поліція, як вона працює в різних країнах світу і чи потрібна вона в Україні.

«Труханов, Кернес, Філатов. Навіщо мерам міст своя муніципальна варта?» — розслідування програми «Схеми». «Муніципальні варти» в Україні створюються з цілком благородною метою — вони виникають на місцевих рівнях, відповідають за благоустрій, йдеться у сюжеті. Але трапляються й винятки.

Фото: Facebook-сторінка Муніципальної варти Подільського району Києва

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Вася
20:35 / 20.04.2020
Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини від 5 до 10 років позбавлення волі
Вася
20:33 / 20.04.2020
Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду