Курсанти десяти українських військових вишів узяли участь у колегіальному навчанні з протидії російській агресії та дезінформації Peer-to-peer. Його провела американська агенція «EdVenture Partners» у співпраці з управлінням стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача Збройних сил України в межах роботи Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету. У межах проєкту майбутні військові вчилися перевіряти достовірність інформації, генерували ідеї щодо перевірки фактів та навчання з медіаграмотності. Керівник управління стратегічних комунікацій Андрій Островський розповів «Детектору медіа», як критичне мислення та медіаграмотність можуть допомогти українським військовим протистояти російській агресії.

— Такі проєкти втілені ще в сімдесяти п’яти країнах, — розповідає Андрій Островський. — Участь у навчанні, яке почалось у вересні 2020 року, взяли курсанти військових вишів та студенти, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу. Спершу для учасників провели тренінги з медіаграмотності та критичного мислення, а потім — змагання. В межах конкурсу десять команд, що представляли окремі виші, мали розробити медійні проєкти, продукти чи інструменти, спрямовані на розвиток критичного мислення, здобуття навичок перевірки фактів, що допоможуть чинити спротив російській гібридній агресії, дезінформації та пропаганді. Ці проєкти мали б мотивувати інших курсантів долучатися до протидії інформаційній агресії.

Щотижня команди, які брали участь у проєкту, звітували про роботу. Експерти з «EdVenture Partners» і ми постійно відстежували процес підготовки, супроводжували їх, щось їм радили. Із командами працювали ментори — викладачі чи офіцери з їхніх вишів. Аби реалізувати свої задуми, команди проводили справжні соціологічні дослідження, визначали й вивчали цільові аудиторії.

У грудні команди віддали свої презентації на розгляд журі, до якого ввійшли незалежні експерти та представники Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. До фіналу відібрали три команди: Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Врешті перемогла харківська команда «InChoice», а на другому місці опинилася команда «Offfake» Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

Три команди-фіналістки розробили принципово різні продукти. Одна — серію лекцій про медіаграмотність, друга — телеграм-бот, який допомагає перевіряти факти, третя — інструмент для фактчекінгу. Поки що ці розробки не опубліковані, адже вони були тестовими конкурсними завданнями, але, можливо, в майбутньому їх викладуть у загальний доступ, адже практичність була вимогою до робіт команд-учасниць. Ці інструменти мають працювати і по завершенні проєкту.

Такі проєкти дають змогу ефективніше протидіяти ворожим інформаційним впливам. Розвиток технологій і каналів комунікації розширює поле для можливостей маніпулювання громадською думкою. Нам протистоїть авторитарна держава, не обмежена рамками прав людини і свободи слова, тоді як Україна дбає про вільний доступ до інформації для своїх громадян. Тому протидіяти інформаційним загрозам потрібно передусім роблячи суспільство стійкішим до них. Медіаграмотні військовослужбовці не тільки вмітимуть краще чинити спротив інформаційним впливам, але й зможуть передати свої знання та навички в перспективі колегам і підлеглим.

Сучасна гібридна війна зміщує свій фокус в інформаційний простір, і військові — одна з цільових аудиторій ворога. Росіяни намагаються чинити інформаційно-психологічний вплив на наших військових, аби підірвати обороноздатність України. Ворог полює за «закритою» інформацією, намагаючись отримати доступ до поштових скриньок, месенджерів чи сторінок військових у соцмережах. Тому вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, перевіряти факти, критично оцінювати зміст повідомлень, виявляти неправдиву інформацію та цілеспрямовану дезінформацію для військовослужбовців дуже важливо. Особливо для військових на передовій, які перебувають у дещо обмеженому інформаційному просторі та під постійним впливом противника.

Ми побачили, що курсанти зацікавилися медіаграмотністю і протидією дезінформації, що вони були мотивовані, працюючи над проєктами. Дослідження, проведені командами, свідчать, що військові загалом знають про необхідність перевіряти факти, дотримуватись інформаційної гігієни тощо. Тепер ми ведемо переговори з партнерами, щоби зробити проєкт щорічним, а в майбутньому, можливо, долучимо до нього й цивільні навчальні заклади. Тим часом готуємо програму тренінгів із медіаграмотності для військових Збройних сил України.