Вежі й соцмережі: нова книжка Ніла Ферґюсона вийшла українською

«Наш формат»

Книжка «Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбука» вийшла українською мовою у видавництві «Наш формат». Влітку її автор, професор історії Гарвардського університету Ніл Ферґюсон, ділився своєю теорією площі та вежі як двох моделей комунікації на лекції в Києві, яку ми конспектували. У Львові його нове видання представив співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар.

«Площі та вежі» — книга про ієрархії та мережі, вертикалі та горизонталі. Валерій Пекар каже, що історія зазвичай точиться навколо ієрархій: корпорацій, держав і церков. Одначе горизонтальні зв’язки, наприклад, наукові товариства, групи випускників університетів або соціальні мережі, мають в історії не меншу вагу.

Ніл Ферґюсон пропонує порівняти сучасну епоху з першим століттям після того, як Ґутенберґ винайшов друкарський верстат. Цей період збігається з початком руху Реформації Мартіна Лютера у Німеччині. У Європі почали друкувати Біблію в перекладі рідними мовами, світські книжки та зрештою газети.

Американський політолог, автор монографії «Уявлені спільноти» Бенедикт Андерсон називає це явище «друкарським капіталізмом», адже буржуазії було вигідно друкувати багато книг та продавати їх, тому вони заохочували читати.  Людям треба було навчитися читати, тому виникали школи. В епоху книг пришвидшилось поширення інформації, а сама вона стала доступнішою. Це схоже на інтернет у наш час.

Книжка Ферґюсона про те, як у різні часи конкурували між собою горизонталі та вертикалі. Фейсбук показує, що не всі вузли у горизонтальній системі однакові: якісь люди мають набагато більше зв’язків, до когось більше прислухаються. Український Майдан, за словами Валерія Пекара, був поєднанням ієрархій і мереж, людей «на сцені» та «під сценою». Не можна сказати, що ієрархії важливіші за мережі чи навпаки – і ті, й ті мають свою функцію.

«В епоху стабільності ієрархії важливіші, бо вони мають більшу силу, а мережі вторинні. В епоху, коли починається фазовий перехід (термін, який розробив футуролог Елвін Тоффлер, на позначення змін стадій розвитку людства), ієрархії втрачають свій вплив, бо не можуть більше керувати. Коли відбувається фазовий перехід? Коли суспільство виросло технологічно, духовно, організаційно, економічно, й стара система не годиться. Ієрархії втрачають владу, а мережі набувають її. Відбувається прорив у суспільстві, зміна фаз розвитку, поступово все стабілізується, формується нова ієрархія, яка підкорює мережі і все повторюється знову»,  ̶  висуває свою гіпотезу Валерій Пекар. На його думку, старим ієрархіям – національній державі та індустрії – на зміну приходять соціальні мережі.

Мережі, втім,  теж можуть бути державними. Валерій Пекар наводить приклад системи державних закупівель Prozorro – мережі, яка об’єднує постачальників, закупівельників і громадських контролерів. «Українське державотворення більше відбувається в мережах, і українська армія також побудована завдяки ним. Ми живемо в час, коли мережі набувають великої сили, а це створює великі можливості для кожної та кожного з нас. У нас є страшенна сила – новітні технології, які створюють можливості», – каже Пекар. Хоча Ніл Ферґюсон наголошує, що соціальні мережі існували й до інтернету, а технології можуть лише посилити мережі або ієрархії. А найтривожнішою перспективою вважає те, що розвиток глобальної мережі може врешті зробити людину непотрібною.

«Детектор медіа» розповідав також про десять книжок-новинок до Book Forum, написаних журналістами, та три книжки про історії технологічних стартапів Кремнієвої долини.

comments powered by Disqus