Українська енциклопедія – ніколи не пізно?

00:00,
7 Січня 2013
1776

Українська енциклопедія – ніколи не пізно?

00:00,
7 Січня 2013
1776
Українська енциклопедія – ніколи не пізно?
«Держава без енциклопедії – все одно, що без конституції», – директор видавництва «Українська енциклопедія» Михайло Зяблюк твердо переконаний, що Україні потрібен свій «інтелектуальний паспорт», пише BBC.

Розмови про таке видання оживив указ президента під номером 1, який вийшов у новому році – в документі Віктор Янукович зобов’язує уряд за участі науковців підготувати видання «Великої української енциклопедії» до 2020 року.

«Енциклопедія фіксує рівень досягнень, знань, культури, який має та чи інша держава, суспільство», – сказав ВВС Україна Михайло Зяблюк.

Він також порівняв енциклопедію із армією – хто не має своєї, платить чужій. В сусідніх країнах, за його словами, існують такі видання, і Україна в них не завжди описана із вигідних для держави позицій.

Вперше українські науковці запропонували зробити це у 1992 році, але тоді не склалося. На початку 2000-х років випуск 25-томної енциклопедії вже узгодили на папері. Втім через часту зміну урядів підписаний указ залишився в архівах. «Енциклопедію ніколи не пізно робити», – вважає Михайло Зяблюк, хоча й визнає, що в Україні цей процес починається із суттєвим запізненням.

Голова «Вікімедіа Україна», організації, яка розвиває українську версію Wikipedia, Юрій Пероганич зауважив, що авторитетну державну енциклопедію готувати потрібно – проте сумнівається, чи слід робити це у друкованому вигляді.

«Безперечно, державну, наукову, авторитетну енциклопедію готувати треба. Інше питання, чи потрібна вона у паперовому вигляді. Я не певен. Оскільки охоплення інтернетом дуже швидко зростає, в цьому, можливо, доцільності немає», – відзначив Юрій Пероганич.

Нагадаємо, у березні минулого року стало відомо, що найдавніша англомовна енциклопедія Encyclopaedia Brittanica, перший випуск якої було надруковано 1758 року, повністю переходить у діджитал-формат, і більше ніколи не з’явиться у друкованому вигляді.

Юрія Пероганича більше цікавить питання авторського права на статті у майбутній енциклопедії – за прикладом Казахстану, українська офіційна енциклопедія мала б виходити під тією ж ліценцією, що й Wikipedia, тоді матеріали звідти можна було б вільно поширювати, вважає він.

Михайло Зяблюк визнає, що попередні праці, які готувало його видавництво, друкували переважно за програмою «Українська книга». Це означає, що вони потрапляли лише у бібліотеки і в кабінети чиновників, а придбати їх у книгарнях було неможливо. Щоб такого ж не сталося із українською енциклопедією, паралелельно з друкованою версією, яку можна буде купити і в крамницях, і за передплатою, редакція має підготувати електронний варіант.

Незважаючи на проблеми із бюджетом, керівник видавництва вірить, що президент стримає слово і виділених коштів вистачить на зарплати колективу, технічне забезпечення та ремонт редакційних приміщень. Окремий пункт указу передбачає, що видавництво розташовуватиметься за нинішньою адресою.

Стурбованість науковців викликає і те, що останнім часом багато аспектів історії та державності України не мають однозначного трактування на рівні влади та суспільства. Науковці наполягають на тому, що видання має бути об’єктивним.

«Ризики є, і я особисто як майбутній читач і громадянин боюся їх. Тому що у нас, на жаль, політичний фактор сьогодні є досить впливовим – ми це бачимо в системі освіти, коли суб’єктивні думки, наприклад, якогось міністра стають начебто дороговказом для науковця чи автора підручника», – сказав ВВС директор Інституту літератури імені Шевченка Микола Жулинський.

«Стурбованість має сенс, – погоджується Михайло Зяблюк. – Але енциклопедія є виданням поміркованим і об’єктивним. І колегія не буде змінювати науково-історичний об’єктивний погляд на ті чи інші позиції, теми, терміни, постаті на догоду якоїсь кон’юнктури чи поглядам певного політичного діяча, який хоче нав’язати їх іншим».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
BBC.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду