Чужими голосами: як держава, бізнес і анонімні канали формують образ ветерана в соцмережах

Чужими голосами: як держава, бізнес і анонімні канали формують образ ветерана в соцмережах

09:30,
20 Листопада 2026
95

Чужими голосами: як держава, бізнес і анонімні канали формують образ ветерана в соцмережах

09:30,
20 Листопада 2026
95
Чужими голосами: як держава, бізнес і анонімні канали формують образ ветерана в соцмережах
Чужими голосами: як держава, бізнес і анонімні канали формують образ ветерана в соцмережах
Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував понад 157 тисяч дописів про ветеранів у телеграмі, тредсі, тіктоку та X за червень-жовтень 2026 року, щоб виявити, хто і як пише про ветеранів

Ключові висновки дослідження:

  1. Про ветеранів говорять, але здебільшого не вони самі. З 1 червня по 15 жовтня 2026 року ми зібрали 157 282 україномовні дописи зі згадками ветеранів. Близько 85% із них припадає на телеграм (60,6%) і тредс (24,4%). У публікаціях про ветеранів найчастіше також фігурує ЗСУ (24 408 згадок) і державні інституції, значно рідше — публічно відомі ветерани та ветеранські організації. Ветерани у публікаціях часто лише одні із тих, хто отримує державну допомогу, або зручний приклад для ілюстрації у звіті посадовця про його роботу.
  2. Головні контексти — підтримка і робота. Близько третини дописів у вибірці (35%) стосується допомоги ветеранам, ще 19% — їхнього працевлаштування. Такі теми, пов’язані з ветеранами, як спорт, свята, реабілітація і здоров’я, участь у злочинах чи згадки міністра у справах ветеранів Віталія Кіма займають по 5—7% публікацій у вибірці.
  3. Найпоширеніший контент про роботу для ветеранів у телеграм-каналах — сумнівний. Рекламу «криптотрейдингу для ветеранів» у телеграмі поширили 21 160 разів. Ще 5 978 разів поширили оголошення рекрутерів про зарплату «до 150 000 грн/місяць», зокрема в каналах, які пропонують незаконний виїзд з України чи заробіток на наркотиках. У масиві траплялися і ймовірно фішингові дописи про «Фонд виплат ветеранам». Ветерани та їхні родини стають цільовою аудиторією шахраїв.
  4. Стигма щодо ветеранів проявляється передусім на ринку праці. Більшість вакансій для ветеранів написана прихильно, а частина прямо обіцяє ветеранам перевагу при наймі. Водночас історію військового медика, якому відмовили в роботі, бо ветерани нібито «всі контужені», поширили 84 рази. В оголошеннях ветеранів нерідко ставлять в один ряд зі студентами та переселенцями як категорію, яку «теж можуть взяти» на роботу, а не оцінюють за досвідом і кваліфікацією.
  5. Ветеранський статус став аргументом у політичних дискусіях. Найбільше згадок ветеранів у аналізованому масиві припало на липень (14 361 допис за тиждень 20—26 липня) і було пов’язане з відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони та призначенням новим міністром у справах ветеранів Віталія Кіма. Співорганізатора протестів Дмитра Козятинського згадували як ветерана у масиві даних 1 100 разів, а один із низки дописів із критикою Кіма («Міністром у справах ветеранів має бути ветеран!») поширено у тредс 65 разів. Статус ветерана використовують, щоб додати ваги вимогам, а інколи щоб дискредитувати опонентів. Найпомітніший приклад — звинувачення у анонімних телеграм-каналах-мільйонниках на адресу антикорупційних активістів від імені «ветеранського» руху.
  6. Масові поширення не завжди органічні. У масиві 38 повідомлень дослівно повторено понад 100 разів. З них 12 — історії про жорстокість ТЦК щодо ветеранів, ще 12 — вакансії. Одну таку історію про ТЦК у тредсі поширили 1,9 тисячі разів. Частина цих історій має реальне підґрунтя, але темп і спосіб їх поширення свідчать про можливе штучне розганяння.
  7. Позитивний образ тяжіє до героїзації. У дописах про спорт і про ветеранів як приклад для інших домінує риторика «незламності». Цей образ здебільшого формують посадовці, громади й медіа, а розповідей від першої особи, де ветерани говорять і про біль, і про потребу в підтримці, мало. Користувачі самі помічають розрив між ритуальною вдячністю і реальною підтримкою: іронічний допис «Дякуємо за службу. Гроші на вас закінчилися», який з’явився у тредсі після припинення виплат за державною програмою «Ветеранський спорт» з 1 жовтня, у масиві даних повторено 112 разів.
  8. Образ ветерана стає різноманітнішим. Ветерани постають у соцмережах як письменники, музиканти, підприємці й учасники ціннісних суперечок по різні боки, зокрема під час акцій «КиївПрайду». Ветерани дедалі частіше постають як ровесники значної частини користувачів соцмереж. Український бізнес частіше використовує ветеранську тематику для маркетингу. Найпомітніший приклад — магазини пропонували розрахуватися коштами програми «Ветеранський спорт» за товари, хоча її умови цього не дозволяли.

Вступ і контекст

В Україні вже понад 1,5 мільйона ветеранів і ветеранок російсько-української війни. Таке число наводив уряд у вересні 2026 року. Оцінки кількості ветеранів у Україні різняться залежно від джерела і категорій, які до них включають: за інформацією ексміністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, наприкінці 2025 року статус ветерана мали понад 1,3 мільйона людей, а у квітні 2026 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко називала 1,8 мільйона осіб. У медіа та соцмережах тривають дискусії про те, як людей, які вже зараз повертаються до цивільного життя, реінтегрувати у громади, на ринок праці, у публічну дискусію.

Правовою основою ветеранської політики досі залишається Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 1993 року. Його доповнюють Стратегія ветеранської політики на період до 2030 року, яку уряд затвердив у листопаді 2024 року, і Закон «Про ветеранське підприємництво», що набув чинності 26 лютого 2026 року. Ширшу реформу законодавства уряд пов’язує з необхідністю ухвалити Кодекс про захисників і захисниць: у вересні 2026 року прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив міністру у справах ветеранів Віталію Кіму внести його на розгляд Верховній Раді. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику передбачили 20,5 мільярда гривень — на 3 мільярди більше, ніж у 2026 році. Водночас аналітики звертають увагу, що зростання видатків не завжди означає покращення підтримки ветеранів. Наприклад, за підрахунками юриста й ветерана Олега Поліщука, потреба у житлі для ветеранів зростає, а частка, передбачена у бюджеті-2027 на житлові компенсації, зменшується з 60% до 48%. Правозахисний центр «Принцип», який разом із Veteran Hub, «Юридичною сотнею» та «Простором можливостей» розробив концепцію нової ветеранської політики, фіксує, що найчастіше ветерани звертаються з питаннями виплат, військово-лікарських комісій, статусів учасників бойових дій і житла.

Найсистемніше суспільне сприйняття ветеранів вимірює Український ветеранський фонд (УВФ) — державна установа при Міністерстві у справах ветеранів, яка працює з січня 2022 року. Згідно з його дослідженням «Портрет ветерана 2025», 77% респондентів вважають, що суспільство поважає ветеранів. Рівень поваги до ветеранів у соцопитуваннях стабільний з 2023 року, але нижчий, ніж у перший рік повномасштабної війни, коли таку думку висловлювали 91—93% опитаних. Самі ветерани оцінюють ситуацію стриманіше: про повагу суспільства говорять 60% із них, а 58% вважають, що суспільство погано поінформоване про їхні потреби у цивільному житті. Образ ветеранів у медіа 72% опитаних вважають переважно позитивним, а 66% — таким, що загалом відповідає реальності (за інформацією дослідження «Портрет ветерана 2025»).

Позитивний образ не скасовує існування та циркулювання стереотипів. Дослідження «Стигматизація ветеранів і ветеранок», яке УВФ провів разом із Сиракузьким університетом (США) та соціологічною групою «Рейтинг», виявило уявлення про нібито притаманну ветеранам агресивність, психоемоційну нестабільність, меркантильну мотивацію до служби та нездатність до самозарадності. Окремою формою стигматизації ветеранів автори назвали надмірну героїзацію: ідеалізований образ формує завищені очікування і може перекладати відповідальність за безпеку держави лише на плечі військових. Журналісти, за висновками дослідження, переважно дотримуються етичних стандартів, проте стереотипні формулювання трапляються, найчастіше у клікбейтних заголовках.

Свіжий моніторинг Інституту масової інформації (ІМІ) показує іншу проблему — «невидимість» ветеранів у медіа. У вересні 2026 року ветеранам було присвячено не більш ніж 0,2% матеріалів 23 популярних онлайн-медіа: 72 публікації з майже 40 тисяч за тиждень. Джерелом новин про ветеранів у 56% із них були органи влади, пряма мова ветеранів була лише у 39%, а найпоширенішою роллю ветерана виявилася роль отримувача допомоги (46%). Серед героїв матеріалів був 31 чоловік і лише одна жінка.

Утім, усі ці дослідження стосуються передусім медіа, тоді як дедалі значніша частина українців отримує новини з соціальних мереж. Саме в соцмережах образ ветерана формують не лише журналісти та посадовці, а й самі ветерани, їхні рідні, волонтери, блогери, анонімні канали і рекламодавці. Там же його найлегше використати для політичної мобілізації, шахрайства чи маніпуляцій.

Улітку й восени 2026 року ця тема стала особливо помітною. Зміна уряду, призначення Віталія Кіма міністром у справах ветеранів і протести після відставки ексміністра оборони Михайла Федорова, серед організаторів яких були ветерани, зробили їх не лише об’єктом уваги в соцмережах, але й активними учасниками політичних процесів.

Але соцмережі не завжди є ідеальним дзеркалом суспільних настроїв: голос у них мають найактивніші користувачі, канали й мережі, які можуть штучно розганяти окремі повідомлення. Тому в цьому дослідженні ми намагалися знайти відповідь на питання: у яких контекстах українські користувачі соцмереж згадують ветеранів і ветеранок.

Методологія

Джерельною базою для дослідження стали 157 282 публікацій у телеграмі, X, тредсі, тіктоку й мережі Bluesky від 1 червня 2026 до 15 жовтня 2026 року. Пошуковий запит у аналітичній системі YouScan включав похідні від слова «ветеран» у дописах, доповнених дописах і перепублікаціях, які постачальник даних маркував як ті, що створені українською мовою.

Абсолютну більшість матеріалів забезпечує телеграм: 95 267 публікацій, або близько 60,6% усього масиву. Друге місце посідає Threads із 38 414 публікаціями (приблизно 24,4%). Разом ці дві платформи дають понад 85% даних.

Структура публікацій у масиві зі згадками ветеранів, у телеграмі, тредсі, тіктоку, X і Bluesky, 1.06—15.10.2026. Центр досліджень «Детектора медіа» за даними YouScan

Решта джерел менші за обсягом. Кількість публікацій у тіктоці становить 15 018 публікацій (близько 9,5%), у X — 8 155 публікацій (приблизно 5,2%), а у блюскай — 428 публікаціями (менш як 0,3%). Крім того, дані охоплюють різні формати контенту, від дописів у мікроблогах і телеграм-каналах до коротких відео, які не завжди мали транскрипти, проте завжди містили текстові описи. Частка відео з транскриптами у тіктоці становить 8,9% від 15 018 публікацій.

Метою дослідження є визначення контекстів, у яких українські користувачі соцмереж згадують ветеранів і ветеранок, хто стає головними дійовими особами цих згадок і як образ ветерана перетворюється на інструмент маніпуляції чи дезінформації.

Обробка даних. Для обробки даних використовували два алгоритми. По перше, для первинної кластеризації публікацій, де є згадки ветеранів, використали алгоритм BERTopic до вибірки із 1 925 публікацій. Для генеральної сукупності публікацій теоретична похибка такої вибірки становить 2%, а довірчий інтервал — 90%. Для забезпечення точності групування публікацій за згадками ветеранів, перед обробкою текстів виокремили ті речення, де є похідні від слова «ветеран». У випадку відео з тіктоку основою для виокремлення речень із похідними від слова «ветеран» були описи і, за наявності, транскрипти відео.

По-друге, щоб виокремити з генеральної сукупності у 157 282 публікації ключових осіб і організації, які згадують у контексті ветеранів, до фрагментів цих публікацій зі згадками ветеранів застосовували модель «uk_core_news_md» бібліотеки мови програмування Python «spacy». Цей алгоритм використовують при обробці текстових публікацій українською. Зокрема, «Детектор медіа» за його допомогою аналізував тексти промов і звернень Володимира Зеленського на офіційному порталі президента України.

Варто зазначити обмеження такого підходу через неповноту даних. Транскрипти є лише у 8,9% публікацій із тіктоку. Дані містять лише публікації з частини соціальних медіа і не враховують публікації у інтернет-, традиційних медіа. 

Загальні характеристики масиву даних

Кількість публікацій про ветеранів за аналізований період (1.06—15.10.2026) становила приблизно 5—8 тисяч на тиждень. На цьому тлі виділяються кілька яскраво виражених піків.

Перший пік почався наприкінці червня. У червні 2026 року ключовими подіями у сфері ветеранської політики України стало затвердження Урядом програми підтримки ветеранського бізнесу та початок навчання фахівців із підтримки ветеранів у різних територіальних громадах. У липні ветеран Дмитро Козятинський став одним з організаторів протестів проти відставки Михайла Федорова, а Віталія Кіма призначили міністром у справах ветеранів. 16 і 17 липня у Києві відбувалися мітинги на підтримку Федорова. Плато згадок ветеранів, спричинене змінами в уряді та відставкою Михайла Федорова, обірвалося наприкінці липня. 22 серпня 2026 року у Києві відбувся IX Міжнародний ветеранський форум, що спричинило ще один сплеск згадок ветеранів.

У період від 20 до 26 липня ветеранів згадали 14 361 раз. У наступні сім днів кількість згадок ветеранів обвалилася на 42% — до 8 279 публікацій між 27 липня і 2 серпня. Проте кількість згадок ветеранів за тиждень залишилася на вищому рівні, ніж була у червні. Упродовж наступних чотирьох тижнів серпня кількість згадок ветеранів у масиві трималася на рівні 7,9—8,6 тисячі публікацій, що майже у 1,5 раза вище за червневий фон.

Публікації про ветеранів, потижнева динаміка. Центр досліджень «Детектора медіа» за даними YouScan

Ще один пік згадок ветеранів припав на останню декаду вересня та перші дні жовтня. За тиждень від 28 вересня до 4 жовтня кількість публікацій зі згадками ветеранів зросла з 4 744 до 8 639, а у тиждень від 28 вересня сягнула 11 013. Це зростання на 82% є найбільшим у відносному вимірі за весь період. Водночас пік приблизно на третину нижчий за липневий і тривав фактично два тижні. Це пов’язано з розробкою й обговоренням бюджету-2027 та дорученням прем’єр-міністра Сергія Корецького міністру у справах ветеранів Віталію Кіму внести на розгляд Верховної Ради Кодекс законів про захисників і захисниць державності та Незалежності України.

Серед усіх проаналізованих повідомлень є 38, які дослівно повторюються понад 100 разів. Із них шість були поширеннями повідомлень ексміністра Михайла Федорова після відставки. Вісім повідомлень стосувалися допомоги ветеранам, 12 були пропозиціями роботи ветеранам чи повідомленнями від ветеранів, які шукають роботу. Частіше пропонували роботу у сфері охорони та на виробництвах. Ще 12 повідомлень містили історії про жорстокість ТЦК щодо ветеранів.

В аналізованому масиві саме телеграм є джерелом, яке має найбільшу частку поширених понад 100 разів повідомлень. Таких повідомлень там 30%, із яких понад третина мали 5 і більше дослівних поширень. Поза тим, 55% із аналізованих повідомлень у телеграмі є унікальними (не повторювалися). Частка поширених 100 і більше разів публікацій у тредсі становить 16% (із яких частка поширених понад 5 разів — 60%). Частка жодного разу не повторених дослівно повідомлень у тредсі — 34%. Що робить структуру публікацій про ветеранів у тредсі найменш різноманітною, порівняно із усіма аналізованими соцмережами. Адже лише третина повідомлень у цій соцмережі є унікальними, не повтореними дослівно. Тоді як у телеграмі частка унікальних повідомлень становить 54,5%. У блюскай частка унікальних повідомлень становить 80%, а у Х і тіктоці — 95% і 96% відповідно.

Між дослівно поширюваними повідомленнями у телеграмі й тредсі є відмінності. У телеграмі найчастіше повторювані повідомлення в основному стосувалися роботи для ветеранів, які поширювались у каналах переважно як реклама. Ці канали мали типові назви та нікнейми, як «Кредитование и Банкротство» (TradeUADOPOMOGA13), «Проект Допомоги», під різними нікнеймами (TradeUADOPOMOGA11, Barkulia002,MenegerCrypto109,TradeUADOPOMOGA1,TaylordWords3,RabotaForYou01p,TradeUADOPOMOGA12).

Повідомлення у тредсі найчастіше поширювали від особистих облікових записів. І ці повідомлення переважно містили згадки ветеранів у контексті обговорень відставки уряду влітку 2026 року, рішень чи планів державної та місцевих влад, які впливають на ветеранів. І поширення повідомлень про проблеми ветеранів чи жорстокість щодо них з боку ТЦК.

Контексти згадок ветеранів: особи, інституції, словотвір

50 найчастіше згадуваних людей і організацій, у реченнях із похідними від слова «ветеран». Центр досліджень «Детектора медіа» за даними YouScan

Кольори на інфографіці вище позначають категорії: помаранчевий — представники держави, темно-синій — відомі ветерани, світло-синій — громадські організації та медіа, зелений — інше, фіолетовий — іноземні особи й організації. Найчастіше в реченнях, де були похідні від слова «ветеран», також згадували ЗСУ: 24 408 згадок, що приблизно вп’ятеро більше, ніж згадували Віталія Кіма (4 617). Більшість позицій у рейтингу займають представники держави: міністерства, посадовці й силові структури. Відомих ветеранів (Дмитро Козятинський, Любомир Дмитришин, Денис Янтар, Артур Дронь) або громадські організації й медіа згадують значно рідше. Серед іноземних осіб і організацій у рейтинг потрапили Володимир Путін, НАТО та Дональд Трамп.

50 найчастіше згадуваних іменників, прикметників і дієслів, які не входять до імен найчастіше згадуваних людей і чи назв організацій. Центр досліджень «Детектора медіа» за даними YouScan

Кольори на інфографіці вище позначають частини мови: помаранчевий — іменники, синій — дієслова, зелений — прикметники. Найбільше виділяються іменники «війна», «армія», «побратим» і «підтримка» та дієслова «допомагати» і «заробляти». Ветеранів найчастіше згадують у контексті служби, бойового братерства та потреби в допомозі. Слова «реабілітація», «інвалідність», «робота» і «родина» показують, що обговорюють і повернення до цивільного життя.

Характеристики ветеранів у аналізованих повідомленнях

Структура тематичних кластерів у вибірці публікацій із масиву даних. Центр досліджень «Детектора медіа» за даними YouScan

Розподіл публікацій зі згадками ветеранів за дев’ятьма тематичними кластерами, у відсотках від вибірки. Найбільше дописів стосувалися підтримки ветеранів (35%) і роботи для них (19%). Значно менше дописів було у кластерах «Спорт для ветеранів», «Ветерани як зразок», «Свята і урочистості», «Корупція і кримінал» і «Віталій Кім» (від 5% до 7% кожен). Найменші кластери — «Федоров і протести» та «Здоровʼя ветеранів» (близько 2,5%). Ще 11% публікацій не були віднесені алгоритмом BERTopic до жодного кластера та були описані в категорії «Інше».

Підтримка ветеранів

Як правило, повідомлення про допомогу ветеранам розміщували приватні особи. Проте був один випадок поширення повідомлення про виплати ветеранам, схожий на збір персональних даних чи фішинг. У повідомленні, яке у телеграмі поширили 102 рази, йшлося: «Сьогодні Міноборони разом з армією, політиками та небайдужими створили Фонд виплат ветеранам та учасникам бойових дій. У списках — понад 3,5 млн людей: медики, ДСНС, поліція, армія, держслужбовці та інші. Загальна сума фонду — понад $40 млн. Це рекорд за такий короткий строк. Ми запустили рекламу, щоб кожна виплата знайшла свого героя. Перейдіть за посиланням, перевірте себе у списках та отримайте виплату». Це повідомлення поширив телеграм-канал, який має 128 підписників. У одній із версій повідомлення було посилання на сайт, який нині неактивний.

Версія фішингового повідомлення у телеграмі з пропозицією ветеранам перевірити себе у списках на виплати. Скриншот — телеграм

353 поширення у тредсі мали повідомлення про допомогу ветерану з міста Вишневе, що на Київщині, та його родині, які втратили житло через російський обстріл. А 303 поширення — повідомлення з Чернівців про безплатне переобладнання авто для ветеранів з інвалідністю. Також 702 рази поширили публікацію, що при контакті з людьми з емоційними спалахами — а це можуть бути і ветерани — необхідно поводитися спокійно та неагресивно.

У тредсі також поширювали маніпулятивні повідомлення про випадки, коли ТЦК нібито застосували силу до ветеранів. Одне з таких повідомлень у аналізованому масиві дослівно трапилося 496 разів, а у тредсі його поширили 1,9 тисячі разів. Частина таких повідомлень мала реальні передісторії. Проте подальше поширення не обовʼязково було органічним.

Приклад поширення повідомлення про нібито знущання ТЦК над ветераном. Скриншот — тредс 

Робота для ветеранів

Серед повідомлень про роботу для ветеранів найпоширенішими є повідомлення, схожі на пропозицію долучитися до роботи без соціальних гарантій і офіційного працевлаштування. Повідомлення про таку роботу є найбільш поширеними у аналізованому масиві публікацій. У телеграмі 21 160 разів поширили пропозицію «роботи у трейдингу криптовалютами для ветеранів». Інколи ця реклама зʼявлялась у російських телеграм каналах.

Реклама роботи у криптотрейдингу, яку поширили у телеграмі 21 160 разів. Скриншот повідомлення у телеграмі

Пропозиції заробити на криптовалюті для ветеранів, військових і їх родичів можуть бути аферами заради виманювання їхніх грошей. Зокрема, 6 листопада 2026 року на сайті Київської міської прокуратури повідомили про скерування до суду справи чоловіка, який виманив у дочки загиблого військовослужбовця 1,6 млн грн під виглядом допомоги з заробітком на крипторинку.

5 978 разів поширили повідомлення з пропозицією звернутися до рекрутерів із телеграму, які рекламують свої послуги так: «Без досвіду. Навчання з нуля. ДО 150 000 ГРН/МІСЯЦЬ… Є місця для молоді, ветеранів та тих, кому зараз потрібен шанс. ПИШИ В ЛС». Це повідомлення також поширювали у різних телеграм-каналах. Зокрема і тих, де пропонують за гроші виїхати з України чи заробити на продажі наркотиків.

Решта публікацій про працевлаштування ветеранів стосуються пропозицій роботи на різних посадах: водіями, помічниками керівника, охоронцями, івент-менеджером. Як правило, у повідомленнях роблять акцент на повазі до ветеранів, віддаванні переваги ветеранам при працевлаштуванні та розумінні потреб ветеранів.

Приклад публікації про вакансію для ветеранів помічника керівника у Одесі. Скриншот — телеграм

Приклад повідомлення про ветерана, який відкрив барбершоп і наймає ветеранів. Скриншот — тредс

Приклад повідомлення з формулюваннями про надавання переваги ветеранам і ветеранкам при розгляді кандидатур на посаду івент-менеджера. Скриншот — телеграм

У вибірці публікацій тричі трапилося повідомлення від ветеранів, які в Х і тредсі писали про те, що шукають роботу. Ці повідомлення підхоплювали і поширювали інші користувачі соцмереж. Що можна одночасно трактувати як увагу до ветеранів від користувачів соціальних медіа та як брак підтримки у поверненні на ринок праці для частини ветеранів від місцевої влади чи держави.

У низці повідомлень ветеранів зараховують до категорії людей, які перебувають на початку карʼєри. Зокрема, у повідомленні про найм людей на виробництво писали, що ця робота «підходить студентам, готові працювати з ветеранами та переселенцями, можна без досвіду». Такі повідомлення не обовʼязково варто трактувати як стигматизацію ветеранів, адже чимало людей долучилися до військової служби до того, як встигли отримати кваліфікацію, а їхні військові навички можуть не мати відповідників у цивільному житті.

Повідомлення про відмову у працевлаштуванні ветерану. Скриншот — тредс

У двох повідомленнях у вибірці й у 84 повідомленнях у аналізованому масиві поширили дописи чоловіка, який понад 4 роки працював військовим медиком і йому відмовили у працевлаштуванні з формулюванням: «Ми клієнтоорієнтована клініка і боїмося, що можуть бути конфлікти, бо вони з війни контужені».

Таким чином, аналізовані повідомлення про ветеранів, як правило, містять ознаки прихильного ставлення до ветеранів як учасників ринку праці. Разом із тим у частині повідомлень прочитується стигматизація ветеранів, яку автори свідомо чи несвідомо повторюють. Найочевидніше ця стигма видна у повідомленнях про відмови ветеранам у роботі. Але також у оголошеннях про роботу, де про ветеранів згадують як про людей, яких можуть узяти на роботу як представників інших соціальних категорій чи вразливих груп, а не оцінюватимуть кандидатів за досвідом роботи та іншими критеріями, які стосуються робочих обовʼязків. Частина повідомлень містить формулювання про надання при наймі переваги кандидатам-ветеранам. Такі повідомлення ми вважаємо тими, що містять позитивну дискримінацію ветеранів. Тобто не відтворюють упереджень щодо ветеранів, а сприяють тому, щоб ветерани змогли знайти роботу.

Згадки відставки Михайла Федорова і протестів

Згадки ветеранів у контексті відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони мали два головні вжитки форм слова «ветеран». По-перше, в аналізованому масиві публікацій 1100 разів згадали співорганізатора мітингів проти відставки Федорова Дмитра Козятинського як ветерана. Згадки цього статусу Дмитра Козятинського використовували, щоб пояснити, ким є один із головних голосів протестів, які відбувались у липні-серпні 2026.

Зображення повідомлення Михайла Федорова з подякою. Скриншот — телеграм

По-друге, щонайменше 839 разів у тредсі та щонайменше 219 разів у телеграмі поширили повідомлення ексміністра Михайла Федорова від 18 липня 2026 року, яке він написав після відставки. Про ветеранів там були такі слова: «Дякую ветеранам та військовим за те, що тримаєте фронт і честь».

Допис Сергія Стерненка в телеграмі про переслідування Дмитра Козятинського. Скриншот — телеграм

Серед шести поширених понад 100 разів повідомлень, які стосувалися відставки Федорова, чотири були закликами приєднатися до мітингів. Їх поширювали, зокрема, у тредсі. А у ще одному повідомленні, яке поширили 238 разів, перед закликом вийти на протест писали, що ветерана Дмитра Козятинського начебто хотіли покарати за організацію мітингів. Першоджерелом повідомлення, ймовірно, було повідомлення у телеграмі блогера та волонтера Сергія Стерненка. Стерненко був радником Михайла Федорова, коли Федоров працював міністром оборони.

Приклад повідомлення із вимогою призначити ветерана міністром у справах ветеранів. Скриншот — тредс

Серед менш поширених згадок ветеранів у контексті відставки Михайла Федорова були вжитки форм слова «ветеран» у вимогах протестувальників, наприклад, призначити ветерана міністром у справах ветеранів і що до протестів долучаються військові та ветерани. Такі формулювання становлять 17% від усіх публікацій.

Згадки міністра у справах ветеранів Віталія Кіма і Мінветеранів

Віталія Кіма згадують у 3 124 записів масиву, з яких 1 769 припадають на липень. Цей підрахунок охоплює також репости. Частину згадок створюють переліки урядовців: наприклад, у повідомленні каналу «Лачен пише» від 16 липня прізвище Кіма стоїть поряд з іншими призначеними міністрами. Ветерани присутні тут лише в назві посади. Тож інформаційна видимість відомства може з’являтися лише у форматі згадок про нього, без обговорення потреб людей, заради яких воно працює.

У дискусії про призначення помітною була вимога особистого військового досвіду. Короткий допис у тредсі «Міністром у справах ветеранів має бути ветеран! Кіма геть!» має 65 дослівно однакових записів у масиві. Макс Колесніков, ветеран, який тривалий час перебував у російському полоні, у дописі в X наголошував, що серед великої ветеранської спільноти влада знову не знайшла людину для керівництва міністерством. Цей мотив переводить образ ветерана як авторитету у вимогу доступу до ухвалення рішень. Користувачка з ніком olchhhh сформулювала претензію так: «Кім хотів бути очільником міністерства ветеранів, але ветераном бути не хотів». У цьому зіставленні посада означає політичний статус, а служба — готовність особисто ризикувати. Символічне право представляти ветеранів виходить на перший план, тоді як конкретні управлінські рішення та їх виконання можуть залишатися поза дискусією.

Допис, присвячений вимогам відставки Віталія Кіма. Скриншот — тредс

Інституційна комунікація пропонувала іншу основу легітимності — обіцянку результату. У повідомленні про представлення колективу 22 липня Кім говорив про системну роботу, першочергові й довгострокові кроки, збереження напрацювань попередньої команди. У жовтні акаунт у тіктоку «Наш КІМ | Все для ветеранів» поширював тезу, що система має сама пояснювати, супроводжувати й доводити людину до результату. Ветеран є користувачем державних послуг, якого мають звільнити від необхідності самотужки долати бюрократію.

Були й повідомлення про конкретні напрями роботи. Наприклад, у вересні телеграм-канал «Труха» компліментарно та з посиланням на його особистий телеграм-канал писав про домовленості Віталія Кіма з ветеранським відомством США щодо обміну досвідом у реабілітації та протезуванні. У жовтні канал «Всевидящее ОКО» написав про плани запустити витяги з Реєстру ветеранів у «Дії». Ці дописи роблять політику предметнішою, але описують домовленості й майбутні дії, без демонстрації того, наскільки послуги доступні ветеранам та чи змінився їхній досвід взаємодії з державою.

Поряд із цим траплялася персоналізована похвала, разом із критикою попереднього керівництва міністерством. «Труха» 20 серпня переказувала звинувачення юристки, колишньої очільниці головного управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації президента за президентства Віктора Януковича Марини Ставнійчук на адресу попереднього керівництва Мінветеранів і завершувала повідомлення її оцінкою, що Кім розуміє управління та зможе виправити ситуацію. Композиція допису переводить увагу з потреб ветеранів на зіставлення «поганих попередників» і нового керівника. Здатність розв’язати проблеми йому приписують заздалегідь, до оцінки результатів.

Персоналізація працює й у критичних повідомленнях. Після розслідування Bihus.Info про можливе користування родиною Кіма незадекларованими активами «Лачен пише» переказав розслідування Bihus.Info у своєму телеграм-каналі. Очільник ветеранського відомства опинився в центрі репутаційного скандалу, в якому предметом публікації був спосіб життя посадовця.

Корупція та кримінал

У кримінальних і корупційних сюжетах ветерани постають потерпілими, учасниками конфліктів, підозрюваними або людьми, від імені яких висувають звинувачення. Негативний зміст новини далеко не завжди означає негативне ставлення до ветеранів. Повідомлення про напад може викликати солідарність із потерпілим, а про затримання — сприйматися як свідчення свавілля держави. Важливі роль людини в події та пояснення автора.

У повідомленнях про насильство над ветеранами військовий досвід посилює відчуття несправедливості. Тікток-акаунт «ТВ7+ Хмельницький» 4 вересня розповідав про побиття Дмитра Бородіна, посилаючись на слова його батька й описуючи тяжкі наслідки нападу. Згадка попереднього поранення з’єднувала фронтову й цивільну вразливість: людина, яка вже постраждала під час служби, знову зазнала насильства вдома. У такому контексті ветеранський статус підсилює моральну вимогу захистити потерпілого.

Ветеранська спільнота також зображується силою, здатною самостійно відновлювати справедливість. «Ветеранський корпус Вінниччини» в тіктоку 22 липня описував конфлікт із таксистами біля вокзалу: за версією автора, ветеранів, які вирішили підзаробити на таксуванні, проганяли з місця роботи, а на підтримку одного побитого побратима приїхало майже пів сотні ветеранів. Депутат Одеської обласної ради Андрій Бабенко у відео про одеський заклад Turkuaz представляв приїзд ветеранів і поламаний ними літній майданчик як відповідь на повідомлення про насильство щодо жінки з боку власника закладу.

В обох випадках участь ветеранів надає громадському втручанню ваги. Водночас така риторика може нормалізувати очікування, що справедливість залежить від можливості зібрати впливову групу підтримки, а сама участь ветеранів автоматично визначає, хто є правим у конфлікті.

Конфлікт між державними інституціями й ветеранським авторитетом виразно проявився у повідомленнях про Любомира Дмитришина, учасника протестів проти вирубки дерев на Теремках у Києві. Після обрання йому нічного домашнього арешту 7 жовтня Сергій Стерненко описував справу як переслідування громадських активістів і неповагу до ветеранів. За версією слідства, йшлося про організацію дій учасників акції та конфлікт із поліцією; захист і сам Дмитришин заперечували обґрунтованість підозри. У прихильних до нього дописах статус ветерана ставав аргументом проти офіційного образу порушника: людина продовжує захищати спільні інтереси, але тепер стикається з власною державою.

У повідомленні «Цензор.НЕТ» 1 серпня про затримання ветерана полку Kraken Гліба Новостройного канал цитував командира полку Костянтина Немічева, який підкреслював бойову біографію затриманого й нестачу достовірної інформації. Можливий зв’язок Новостройного зі справою про викрадення та вбивство громадянина України Ігоря Комарова на Балі передавався з посиланням на неофіційні джерела. Ветеранський статус тут стає ресурсом публічного захисту, хоча сам собою не доводить ані вини людини, ані безпідставності претензій правоохоронців.

Ризик стигматизації виникає там, де індивідуальний конфлікт пояснюють самим досвідом війни. У тікток-дописі про напад із ножем на Одещині автор пов’язував можливу імпульсивність військовослужбовця з контузією та протиставляв його людині зі «стабільною психікою». Намір привернути увагу до реабілітації поєднувався з припущенням про причини насильства, яких автор допису не міг установити. Перехід від конкретної події до узагальнення про травму військових здатен закріплювати образ ветерана як потенційної загрози, навіть коли автор закликає йому допомогти.

Кадр із відео, в якому описується побутовий конфлікт за участі військового. Скриншот — тікток

Корупційні сюжети часом будуються навколо порушеної обіцянки підтримки. «Труха» 27 серпня переказувала повідомлення про підозри депутатам Київської облради та їхнім родичам у справі щодо розкрадання коштів бюджетної програми «Турбота». У викладі каналу грошові виплати були отримані шляхом оформлення фіктивних довідок про статус ветеранів на родичів підозрюваних депутатів Київради, і витрачалися на дорогі автомобілі та косметичні операції. Ветерани в такому повідомленні є моральною точкою відліку: обурення підсилює не лише ймовірне зловживання, а й зображення того, що ресурси забирають у людей, перед якими суспільство має особливі зобов’язання.

Водночас посилання на ветеранів можуть використовувати для дискредитації інших людей. «Реальна Війна» у дописі про антикорупційного журналіста Юрія Ніколова звинувачувала його в ухиленні від мобілізації від імені руху під назвою «Чесна мобілізація» та згадувала про вигаданий «Національний реєстр ухилянтів», нібито створений ветеранами, до якого також начебто входить активіст Віталій Шабунін. У такій конструкції належність ініціаторів до ветеранської спільноти має додати звинуваченням переконливості. Однак вона не замінює доказів і не робить позицію конкретного руху думкою всіх ветеранів. Це приклад того, як суспільну повагу до служби переносять на оцінку сторонньої суперечки. 

Ветерани як зразок для наслідування

У повідомленнях, які представляють ветеранів як приклад для інших, досвід війни стає підставою для визнання суспільного авторитету. Автори таких дописів пов’язують його зі стійкістю, відповідальністю, здатністю підтримувати побратимів і навчати молодь. Водночас захоплення може накладати додаткові очікування: ветеран має залишатися сильним, успішно відновлюватися та надихати інших. Між визнанням заслуг і вимогою постійно демонструвати незламність не завжди є чітка межа.

Так, заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін у дописі про вечір ветеранського боксу 21 липня писав: «Ветеран — це про силу та приклад для інших». Змагання він описував як можливість для молоді переймати досвід «справжніх героїв сучасної України». Ветерани тут є носіями цінностей, які мають передавати наступному поколінню, а ветеранське об’єднання — середовищем виховання. Подібну логіку відтворював тікток-акаунт «База від Буданова», поширюючи формулу «Ветеран — це моральний авторитет нашої країни». Авторитет у такому формулюванні випливає із самого статусу, без уточнення позицій чи вчинків конкретної людини.

Інша група прикладів показує повернення до цивільних занять як продовження особистої боротьби. Користувач naumosnova у тредсі розповідав, як після втрати ніг сам кладе плитку та будує дім. Його теза — «Головне — не шукати виправдань, а шукати можливості». Телеграм-канал «Бахмутський Демон» представляв співзасновника ветеранського бізнесу 4BRAVE Назара Бокія як «приклад ветерана, який надихає інших». У цих історіях ветеран сам визначає подальше життя, створює щось і залишається діяльним. Це розширює образ за межі людини, якій потрібні виплати чи реабілітаційні послуги.

Проте важливо, хто саме розповідає історію успіху. Коли ветеран говорить про власні досягнення, він може водночас показати труднощі, втому й залежність від підтримки. Наприклад, Василь Крегул у тікток-дописі 15 червня поєднував мотив незламності з визнанням: «Не буду брехати — буває важко. Буває боляче». Попереду він бачив тривалу реабілітацію, а джерелом сил називав людей поруч. Такий голос від першої особи ускладнює спрощену героїчну схему, тобто наполегливість не означає відсутності болю, а потреба в допомозі не скасовує самостійності.

Окремий різновид позитивного образу у соцмережах — ветеран, який допомагає іншому ветерану. Телеграм-канал «Реальна Війна» 9 червня поширила історію Антона Кобильника й Олександра Дідура: перший урятував побратима під час боїв за Маріуполь, а згодом отримав від нього підтримку після полону. Дідур у дописі, що має ознаки замовності, поставав тренером із посттравматичного зростання. Власний досвід перетворюється на компетентність і здатність супроводжувати інших. Водночас розповідь докладно описує допомогу проєкту Ріната Ахметова «Серце Азовсталі», тож історія ветеранської взаємності також працює на репутацію організації, яка її підтримує.

Допис, у якому описується історія взаємодопомоги двох оборонців Маріуполя. Скриншот – телеграм

Видимість активних ветеранів заперечує уявлення про їхню безпорадність і показує можливі життєві траєкторії після служби. Але перетворення окремої історії на універсальний зразок може залишати поза увагою різницю в стані здоров’я, матеріальних можливостях і доступі до допомоги. Особливо коли в переказі зникають люди й інституції, завдяки яким досягнення стало можливим.

Самі користувачі також критикують розрив між героїзацією та практичною підтримкою ветеранів. У масиві є 112 записів із дослівно однаковим текстом блогерки Олени Мандзюк до Дня захисників і захисниць: «Дякуємо за службу. Гроші на вас закінчилися». Далі авторка іронізувала над урочистими словами про «незламність і вдячність». Наявність такої кількості репостів показує поширення критики ритуальної поваги, а захоплення ветеранами в таких повідомленнях оцінюють через відповідність конкретним діям. 

Свята й урочистості

До кластера «Свята й урочистості» було віднесено 107 публікацій, або 5,5% вибірки. Більшість із них є привітаннями та звітами про заходи до дат із нагоди державних і професійних свят: Дня скорботи 22 червня, Дня Незалежності, Дня пам’яті загиблих захисників України 29 серпня, Дня захисників і захисниць 1 жовтня. Ветерани в таких текстах здебільшого згадуються у переліку присутніх на святкових заходах. У таких публікаціях є згадки, як ветерани покладають квіти, піднімають прапор, «беруть участь», але власного голосу не мають.

Кластер має два сплески: 14 публікацій між 22 і 30 серпня та 19 публікацій між 28 вересня і 4 жовтня. Публікації у цій темі зберігали й інші значення слова «ветеран». Щонайменше 13 публікацій кластера стосуються не учасників війни, а «ветеранів галузі», педагогічної праці, фізичної культури, аграрної справи чи поліції. Тут також згадують ветеранів УПА, польської «Солідарності» і навіть «ветерана українського репу». 156-та ОМБр у тіктоку вітала з Днем ветерана й в описі до відео був такий текст: «У нашій бригаді ми знаємо: ветеран — це не лише про минуле. Це про вірність присязі, збережену крізь роки, і про цінний досвід, що допомагає нам боронити країну сьогодні».

Скриншот допису у телеграм-каналі про банер ВО «Ветеранський корпус» до 30-річчя Конституції, розміщений на Майдані Незалежності

Найбільш переглянута публікація кластера (183 тисячі переглядів на каналі «Інсайдер ЗСУ») — про банер ВО «Ветеранський корпус» на мосту Тисячоліття до 30-річчя Конституції: «Ветеран — це той, хто знає, як захистити Конституцію». У цьому ж дописі наводять слова керівника «Ветеранського корпусу» Ігоря Зайчука, який закликав перетворити права ветеранів із декларації на «щоденну реальність».

Бізнес натомість перетворює святкові дні, пов’язані з ветеранами та військовими, на привід для знижок й маркетингових кампаній. Так, ірпінські кав’ярні до Дня захисників безплатно пригощали військових і ветеранів, а застосунок для УБД рекламував себе через безплатну каву або додаткові літри пального для ветеранів на «Окко».

Приклад маркетингових кампаній для ветеранів у соцмережах

Російськомовний тікток-допис «Ветераны в Украине никому не нужны» (8,3 тисячі переглядів) протиставляв очікування «почестей» тезі, що системі не потрібні ветерани з інвалідністю чи «з проблемами з головою». Критика формальної поваги тут поєднується зі стигматизацією та мотивом, співзвучним російській пропаганді про «непотрібність» ветеранів. Автор акаунту проживає у Німеччині та випускає відео з критикою ЄС та України, які таргетуються на українську аудиторію.

Загалом святковий кластер переважно відтворює ритуальну вдячність без конкретики про потреби ветеранів. 

Спорт для ветеранів

До тематичного кластера «Спорт для ветеранів» у вибірці віднесено 133 публікації, або 6,9% від вибірки. Дві третини з них (88) опубліковані в телеграмі, ще 19 — у тіктоці, 18 — у тредсі, 7 — в X і одна — у блюскаї. Переважають анонси та звіти про змагання, які поширюють міські й обласні адміністрації, громади, поліція й місцеві медіа. Найчастіше йдеться про адаптивні види спорту — петанк, стрільбу з лука, сидячий волейбол, ампфутбол і парахокей (22 публікації), силові дисципліни на кшталт стронгмену й богатирського багатоборства (13) та бокс і єдиноборства (10).

Спорт у цих повідомленнях майже завжди подають як частину реабілітації та «повернення до активного життя» (реабілітацію згадують у 20 публікаціях), а ветеранів зображають як «незламних» і «нескорених». Так, Національна поліція опублікувала допис про фестиваль адаптивних видів спорту для поранених спецпризначенців «Сила нескорених», а Вінницька обласна рада й «Суспільне Вінниця» повідомляли про участь ветеранів області в Strong Spirit's Games 2026 в Австрії та 46 здобутих там медалей.

Ветеранський спорт посадовці використовують для самопрезентації: виконання бюджетних програм, зокрема у сфері ветеранської політики, вони подають як власні досягнення. Так, міський голова Тернополя Сергій Надал у своєму телеграм-каналі зарахував до особистого звіту за І півріччя 2026 року кількість учасників ветеранських змагань. Начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький вніс до переліку здобутків ветеранської політики області новий спортзал, три футбольні турніри та вісім змагань, поставивши їх в один ряд із виплатами та зубопротезуванням. Голова ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул анонсував «Veterans Family Games» із грошовими призами для переможців так, ніби це його особиста ініціатива. Найбільш переглянутий допис кластера — допис начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця (114 тис. переглядів), який згадує ветеранський спорт лише одним реченням у розповіді про спорт в області.

Скриншот допису ветерана В’ячеслава Кутʼїна у тредсі про перемогу на чемпіонаті України з боксу серед ветеранів бойових дій

Голос самих ветеранів у кластері чутно рідше, ніж голос організаторів спортивних подій для них. Одна з небагатьох публікацій від першої особи — допис ветерана В’ячеслава Кутʼїна у тредсі про перемогу на чемпіонаті України з боксу серед ветеранів бойових дій. Харківське медіа «Накипіло» у червні також розповідало про В’ячеслава Кутʼїна, який ще рік тому був у російському полоні, а тепер виборов чемпіонський пояс із боксу. Такі історії показують ветеранів через досягнення, а не через втрату.

Частина медіа виносить травму на перший план. Допис «Ветеран Медіа» у телеграмі про Антона Гладуна починається з того, що він «втратив на війні дві ноги та руку», і лише потім розповідає про стрільбу з лука та підготовку до марафону. Саме від зведення людини до поранення застерігають рекомендації для медіа щодо висвітлення ветеранської тематики.

Окрему групу публікацій становлять турніри пам’яті та вшанування загиблих захисників (11 публікацій) та змагання, де ветерани грають разом зі студентами, дітьми й професійними спортсменами. Спорт у цих повідомленнях стає простором зустрічі ветеранів із громадою.

Серед дописів, які безпосередньо стосуються ветеранського спорту, найбільше переглядів зібрала реклама. Державну програму «Ветеранський спорт», за якою ветерани щокварталу отримують 1 500 грн, згадують 12 публікацій кластера. Два найбільш переглянутих із них — тікток-відео магазинів дитячого й чоловічого одягу Mama.kupyla (73,8 тис. переглядів) і рибальських товарів «Рибалка Гурт» (61,2 тис.). Обидва пропонують ветеранам розрахуватися коштами програми за товари. Проте за умовами програми гроші можна витратити лише на послуги спортивних закладів — тренажерних залів, басейнів, секцій, — а інші покупки неможливі. З 1 жовтня 2026 року виплати за програмою ветеранського спорту призупинено.

Загалом згадки ветеранів у поєднанні зі спортом — це один із найпозитивніших контекстів згадок ветеранів у масиві: вони постають активними учасниками, переможцями й частиною громади. Втім, цей образ здебільшого формують інституції, а не самі ветерани, і такий образ тяжіє до риторики «незламності», яка, як і в кластері «Ветерани як зразок», може накладати на ветеранів певні суспільні очікування та відповідати їм. 

Інше (некластеризовані публікації)

Окремі повідомлення показують ветеранів як учасників культурного життя й авторів спільної пам’яті. Ім’я Артура Дроня в різних відмінках трапляється у 334 записах масиву. Зокрема, 12 жовтня «Суспільне Культура» оголосило у тредсі, що письменник і ветеран стане автором Радіодиктанту національної єдності. Тут військовий досвід поєднаний із професійною компетентністю: ветеран отримує можливість звернутися до широкої аудиторії як автор, а його голос стає частиною загальнонаціональної культурної події.

Подібну функцію має повідомлення «Культурних сил» про виконання Юрієм Іваськевичем пісні «Гей, соколи!» польською під час конференції з відновлення України у Гданську. У дописі його представляли як ветерана, учасника «Культурних сил» та амбасадора безбар’єрності. Військова біографія не поглинає інші ролі людини: вона є музикантом і учасником міжнародного культурного діалогу. Такі сюжети показують внесок ветеранів у життя суспільства за межами воєнних коментарів або розповідей про власні поранення.

Інша тенденція — суперечка про те, кого охоплює суспільний образ ветерана. «Радіо Свобода» у тікток-повідомленні про «КиївПрайд» 21 червня згадувало окрему колону військових, ветеранів, ветеранок і їхніх рідних. Водночас у тредсі поширювали допис, що схвально представляв ветерана Іллю Попкова, який топтав ЛГБТ-прапори. Його бойову біографію авторка використовувала як аргумент на користь продовження боротьби з тим, що називала «ЛГБТ-ідеологією». Належність до ветеранської спільноти була аргументом для обох сторін конфлікту.

Ці приклади не дають підстав оцінювати поширеність відповідних поглядів серед ветеранів. Натомість вони показують обмеженість уявлення про спільноту як про однорідну групу. Військовий досвід не визначає автоматично сексуальної орієнтації, релігійних переконань або ставлення до прав інших людей. Коли ветеранським статусом обґрунтовують лише одну позицію, ветерани з іншими поглядами чи ідентичностями можуть зникати з поля зору. Повідомлення про їхню участь у публічному житті повертають цю різноманітність у дискусію.

Змінюється й віковий образ ветерана. У тіктоку поширювалася фраза: «Коли ми були малими, нам казали, що ми останнє покоління, яке бачить ветеранів ЖИВИМИ...», після якої йшло: «Так вийшло, що тепер ми бачимо їх молодими...». Формула зіставляє дитяче уявлення про ветерана як людину з віддаленого минулого, з досвідом сучасної війни. Ветеранство перестає бути ознакою старості й постає досвідом ровесників, у яких попереду сімейне, професійне та суспільне життя. Емоційна сила такого повідомлення — у розриві минулого очікування, що війна належить попереднім поколінням.

Ветерани пишуть тексти, виконують музику, висловлюють різні політичні й ціннісні позиції. Їхня участь не завжди потребує окремої «ветеранської» події, а статус може бути лише однією з характеристик автора чи учасника. Така повсякденна присутність розширює суспільний образ спільноти, показуючи людей із різними заняттями, досвідом і власним голосом. 

Підсумки

Соцмережі говорять про ветеранів шанобливо, але переважно чужими голосами. Образ ветерана формують держава і місцева влада, бізнес, рекрутери й анонімні канали. Через це повага до ветеранів легко перетворюється на ресурс, який використовують інші актори. Їхній статус використовують, щоб рекламувати сумнівну роботу, виманювати персональні дані, звітувати про заходи або додавати ваги політичним вимогам. Водночас у масиві даних були помітні й інші тенденції. Користувачі критикують ритуальну вдячність ветеранам із боку влади без реальної підтримки. Ветерани дедалі частіше з’являються як автори, підприємці й учасники публічних соціально-політичних дискусій.

Соцмережі не є дзеркалом суспільних настроїв: у них найгучніші найактивніші користувачі та мережі каналів, масові дослівні поширення чи репости можуть бути штучно підживлюваними. Також окремі соцмережі, такі як фейсбук та інстаграм, до аналізованого масиву даних не ввійшли, а більшість відео з тіктоку ми аналізували лише за їх описами, без транскриптів самих аудіо. Окремого дослідження потребує питання про координацію поширення історій про ТЦК і про те, хто стоїть за мережами каналів із «вакансіями для ветеранів». 

Рекомендації 

Медіа:

● Перевіряти вірусні історії про ветеранів, зокрема про взаємодію ветеранів із ТЦК, перш ніж їх поширювати, і звертати увагу, чи не є поширення скоординованим.

● Частіше давати ветеранам «голос» у матеріалах про ветеранську політику: навіть коротку новину про рішення уряду можна доповнити коментарем ветерана чи ветеранської організації.

● Не зводити образ ветерана до людини з пораненням чи травмою й уникати різнополярної стигматизації — і образу жертви, і образу «супергероя».

● Писати про ветеранів не лише з нагоди свят і брифінгів, окремо балансувати історії про чоловіків-ветеранів історіями про ветеранок.

● Відстежувати, як виконуються рішення й обіцянки з боку органів державної влади у ветеранській політиці, а не лише анонсувати їх.

Органам державної влади та місцевого самоврядування:

● Мінцифри, Мінветеранів і кіберполіції варто попереджати ветеранів про шахрайські «вакансії» в криптотрейдингу та фішингові «фонди виплат» через державні канали, «Дію» та фахівців із супроводу ветеранів.

● Створити або просувати перевірені канали вакансій для ветеранів через центри зайнятості й громади як альтернативу анонімним телеграм-оголошенням.

● Пояснювати умови державних програм підтримки для ветеранів простою мовою і стежити за недобросовісною рекламою. Випадок із «Ветеранським спортом» показує, що бізнес може неправильно трактувати правила програми.

● Звітувати про результати ветеранської політики, але не лише про призначення, заходи й кількість учасників. Включати до комунікації голоси самих ветеранів і ветеранок.

● Реагувати на випадки дискримінації при наймі та нагадувати роботодавцям про неприпустимість відмов на підставі ветеранського статусу. 

Громадським організаціям і неприбутковому сектору:

● Моніторити й розвінчувати шахрайські оголошення та фішинг, орієнтовані на ветеранів і їхні родини. Проводити для них навчання з медіаграмотності та фінансової безпеки.

● Працювати з роботодавцями над подоланням стереотипів щодо ветеранів і допомагати перекладати військовий досвід на цивільні компетенції.

● Підсилювати голоси ветеранів від першої особи, зокрема ветеранок і людей, чий досвід не вкладається в образ «незламності».

● Ветеранським об’єднанням варто бути обережними, коли статус ветерана використовують у політичних кампаніях, і не допускати, щоб окремі рухи говорили від імені всієї спільноти.

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2026 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду