З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією

З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією

13:39,
23 Січня 2019
2114

З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією

13:39,
23 Січня 2019
2114
З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією
З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією
Автори:
У звіті від NATO StratCom COE автори зазначають, що у світі розвиваються нові підходи до подолання дезінформації, бо спроби маніпулювати громадською думкою стають актуальною проблемою.

Видання «EUvsDisinfo» розповідає про звіт StratCom під назвою «Відповіді урядів на зловмисне використання соціальних мереж».

Дослідження фокусується на десяти категоріях регулювання: видалення контенту онлайн-платформами; прозорість онлайн-реклами; захист даних; криміналізація дезінформації; розширення визначення незаконного контенту; медіаграмотність та спостереження; журналістський контроль; парламентські запити; створення підрозділів з кібербезпеки та ініціативи моніторингу.

До прикладу, Ірландія, Італія та Австралія серед країн, які вводять штрафи за продукування та поширення дезінформації чи організовані кампанії ботів.

Хорватія нещодавно запровадила нову ініціативу з медіаграмотності, а Конгрес США розслідує російські втручання у вибори. У свою чергу, країни G7 розробляють механізм для швидкої протидії інформаційним маніпуляціям.

«Головною проблемою є небажання онлайн-платформ йти на конструктивний діалог, оскільки технології стають все більш складним», — йдеться у дослідженні.

Аналітики зазначають, що засоби протидії, які були запроваджені в останні два роки є «фрагментарними, важкими у застосування та погано забезпечені» і не можуть перекрити злочинний контент.

Проблема в тому, що більшість урядів концентруються на регулюванні свободи слова та соціальних мережах і не заглиблюються в ширші проблеми — намагання маніпулювати громадською думкою. Крім того, деякі країни під лозунгами боротьби з дезінформацією ухвалюють закони, які сильніше регулюють цифрову сферу і запроваджують цензуру.

Автори закликають відмовитися від планів щодо широкого контролю онлайн-контенту, а натомість «розробити міжнародні стандарти та практики з захисту даних, прозорості алгоритмів та етики цифрових продуктів».

Нагадаємо, раніше голова європейської дипломатичної служби Федеріка Моґеріні закликала очільників міністерств закордонних справ 28 країн ЄС надати пропозиції, як боротися з дезінформацією під час виборів.

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду