Наприкінці 2021 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», згідно з якою штрафи за збір грибів, горіхів, вилов риби тощо у природо-заповідних фондах зросли в кілька разів. І рівень паніки в людей, які полюбляють збирати гриби в лісі, у зв’язку з цим також зріс. Адже окремі ЗМІ, телеграм-канали та журналісти поширювали в мережі інформацію, що ця постанова нібито забороняє українцям збирати гриби в лісі, тому за це відтепер доведеться платити чималий штраф. Наприклад, понад 70 гривень за один гриб. Чи так це? MediaSapiens пояснює, що ж відбулося насправді, чи можна в Україні збирати в лісі гриби, хмиз, горіхи та ягоди і чи доведеться за це платити тисячі гривень штрафу.

Що, серйозно заборонили збирати гриби і впровадили штрафи?

Не зовсім. Проте таке твердження поширювали в соціальних мережах та окремих українських і російських ЗМІ. Зокрема, що «уряд Зеленського заборонив людям самовільно випасати тварин, і збирати квіти, трави та гриби», написав на своїй фейсбук-сторінці ведучий 5 каналу і політичний активіст «Європейської солідарності» Віталій Гайдукевич — і запропонував політикам запровадити штрафи й за користування повітрям. 

Видання «Фокус» також повідомило читачів, що в Україні відтепер «штрафуватимуть за збирання ягід, грибів і горіхів». У тексті йдеться, що Кабінет Міністрів 23 грудня ухвалив постанову про затвердження розміру штрафів за такі дії, однак уточнюється, що штрафи виписуватимуть за заподіяну шкоду природно-заповідному фонду, про що забули чимало інших видань. Наприклад, що «українців дозволили штрафувати за збирання ягід та грибів у лісі», написали на сайтах «Наш», Today.ua, «Стопкор», «Перший діловий» та інших. Російське видання «Секрет» також написало, що в Україні штрафуватимуть за збір трав і грибів, і уточнило, що в постанові Кабміну нібито не вказано, «относятся ли эти меры к заповедным зонам или распространяются на всю территорию страны. Кроме того, неясно, кто должен давать разрешение на рыбную ловлю, сбор грибов и трав и охоту». 

В анонімних телеграм-каналах, зокрема на каналі «Темный рыцарь», також розмістили інформацію, що Кабмін дозволив штрафувати українців за збір грибів і ягід в лісі. У коментарях до допису люди обурюються таким рішенням і називають його «неєвропейським». Аналогічні коментарі українців можна побачити й під схожими дописами до цієї новини у фейсбуку. 

Проте всі ці твердження можна назвати маніпулятивними, адже штрафи за збір грибів, ягід, горіхів та іншого в Україні справді існують, і вони — зовсім не нові та й не стосуються будь-якого лісу.

А за що тоді штрафуватимуть і скільки доведеться платити?

Вперше так звані такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України, або ж простою мовою — штрафи за збір грибів, вирубку лісів, вилов риби тощо на території природо-заповідних фондів, Кабмін ухвалив ще у 1993 році. Після цього розмір такс переглядали кілька разів: у 1995-му, 1998-му, 2013-му, і зовсім нещодавно — у грудні 2021-го. Саме цього разу штрафи зросли в кілька разів, однак ухвалена постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Як роз’яснюють у Міндовкілля, йдеться про території, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. В Україні такі території становлять лише 6%. У таких місцях повинні бути таблички з попередженням, а охорона має повідомляти відвідувачів про обмеження. «Тож помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо», — йдеться на сайті Кабміну.

Згідно з постановою, порушники природоохоронного законодавства на заповідних територіях мають сплачувати за:

• незаконні рубки, пошкодження дерев та рослин;
• пошкодження лісових культур, сіянців і саджанців;
• пошкодження газонів та квітників;
• самовільну заготівлю сіна або випасання худоби;
• вилов чи знищення тварин, пошкодження їх житла, місць перебування і розмноження;
• незаконний збір або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів горіхів, грибів, ягід;
• проїзд транспорту, проліт та посадку літальних апаратів;
• самовільне зайняття земельних ділянок, забруднення територій тощо.

Штраф за збір грибів на території природо-заповідного фонду тепер становитиме 75 гривень за одну штуку. Для порівняння: у 2013-му цей штраф був 27 гривень за один гриб. За кілограм ягід у напівкущиках і трав’янистих ягідниках можна заплатити 378 гривень штрафу, у 2013-му було лише 137 гривень. Розмір усіх штрафів можна знайти за посиланням.

Для чого збільшили штрафи?

У Кабміні пояснюють, що це зробили, бо штрафи не переглядали з 2013 року, а індекс інфляції за цей час — понад 300%. «Також через суттєву різницю в розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території заповідників браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для зловмисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за весь 2020 рік», — йдеться на сайті Кабміну.

Також там додають, що підвищили розмір штрафів задля захисту заповідних територій та їх біорізноманіття, адже застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі.

Але гриби просто в лісі збирати можна, як і раніше?

Так. У документі від Кабміну сказано, що дія правила не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території природо-заповідних фондів. Представник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк каже: твердження, що українцям тепер не можна збирати гриби чи ягоди в лісах, — маніпуляція. «Ніяких нових обмежень не з’явилося. Із новацій — лише інша сума збитків за доведений факт порушення законодавства в об’єктах природо-заповідного фонду. Немає нових типів порушень, немає ніяких нових місць, на які поширюється ця постанова, — каже Олексій Василюк. — Тобто йдеться всього лише про 6% території України. В три рази менше, ніж у середньому по Євросоюзу, де суворість дотримання законодавства значно вища, ніж у нас».

Чи працюватимуть ці штрафи?

На думку Олексія Василюка, підвищення штрафів — добра ідея, адже в такий спосіб людей можна мотивувати не завдавати шкоду природі. Проте експерт каже, що й ті штрафи, що були, працювали лише певною мірою. «Ці штрафи могли спрацювати у випадку, якщо йдеться про національний парк або заповідник, де є адміністрація чи служба охорони. Вона потенційно може зупинити якесь порушення, якщо застане когось у момент скоєння. Якщо ж ідеться про заказники, де немає адміністрації й охорони, не зрозуміло, як можна впіймати когось під час скоєння порушення, адже робити це нікому, — розповідає Олексій Василюк. — Це могла б робити екологічна інспекція, але вона не патрулює природо-заповідні об’єкти. Тому потенційно реалізувати цю норму можна лише в заповідниках і нацпарках».

Експерт додає, що цю постанову можна використати лише у випадках, коли хтось справді вчинив зумисне правопорушення, завдав шкоди державі, це було зафіксовано й шкоду можна обрахувати у штуках чи гектарах. Проте чимало порушень, на його думку, наглядові органи ніколи не побачать. «Наприклад, вирубані дерева. Хто це робить? Або ж хто підпалює траву неподалік природоохоронних зон? Ми можемо нарахувати мільярди збитків, але як довести, хто це зробив? Ніяк. Тому в більшості випадків ця постанова не спрацює. Це проблема системи контролю, тобто вірогідність, що порушника хтось застане під час скоєння порушення, дуже низька», — пояснює Олексій.

Експерт наголошує, що охоронець у нацпарку чи заповіднику не може сам скласти протокол на порушника, навіть якщо впіймає його на гарячому. «Для цього йому потрібна поліція, адже суми штрафів, регламентована постановою, підпадають уже не під адміністративну відповідальність, як раніше, а під кримінальну, — каже Олексій Василюк. — Це недопрацювання, яке ставить під загрозу можливість узагалі зупиняти хоч якісь порушення».

Він додає, що система запрацює лише в разі, якщо службам охорони вдасться налагодити взаємодію з поліцією. «Якщо люди справді отримуватимуть ці штрафи, порушень стати менше. Адже порушник, який раніше міг заплатити 170 гривень, тепер у разі порушення платитиме 20–30 тисяч і вдруге таке робити не захоче, — розповідає експерт. — На сусідів чи друзів порушника цей факт також може вплинути. Якщо людина бачить, що її сусід заплатив великий штраф, теж не захоче такого робити».

Фото: unsplash.com