Газети і журнали за законом перейшли на українську мову. Що, всі? А що буде з порушниками?

Газети і журнали за законом перейшли на українську мову. Що, всі? А що буде з порушниками?

10:20,
17 Січня 2022
2744

Газети і журнали за законом перейшли на українську мову. Що, всі? А що буде з порушниками?

10:20,
17 Січня 2022
2744
Газети і журнали за законом перейшли на українську мову. Що, всі? А що буде з порушниками?
Газети і журнали за законом перейшли на українську мову. Що, всі? А що буде з порушниками?
Пояснюємо, як працюють норми закону про мову друкованих видань, хто, на скільки і за що штрафуватиме порушників і куди можна поскаржитися в разі чого.

Із 16 січня всі загальноукраїнські та регіональні (ті, що поширюються в кількох областях) газети і журнали повинні обов’язково друкувати українськомовний наклад. Це значить, що виходити тільки російською ці видання не зможуть. «Детектор медіа» вже розповідав, як російськомовні друковані видання готувались до цієї події: одні перейшли на українську ще торік, інші — напередодні 16 січня. Одні спокійно, інші — з прокльонами. Хто і як стежитиме за виконанням вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ? Що буде з тими, хто порушить ці вимоги? Куди скаржитися, якщо знаєш про порушення? MediaSapiens пояснює.

 

Що це за закон про мову, який змусив газети і журнали перейти на українську?

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року в другому читанні. Його підтримали 278 народних депутатів. Тодішній президент Петро Порошенко підписав цей закон 15 травня, а вже за день його опублікували в газеті «Голос України». Закон передбачає, що єдиною державною мовою в Україні є українська, а її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови у сферах суспільного життя по всій території України. Це саме той закон, згідно з яким в Україні із 16 січня 2021 року сфера обслуговування мала повністю перейти на українську мову. Представники проросійської опозиції вимагали визнати закон неконституційним, мовляв, він дискримінує представників національних меншин за мовною ознакою. Проте суд визнав закон конституційним.

Від 16 січня цього року набувають чинності норми, прописані у 25-й статті закону, яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації. На думку Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, яку він озвучив в ефірі «Українського радіо», це дуже важливий інформаційний, політичний, конституційний крок до утвердження української мови як державної.

 

Чому ці норми починають діяти аж тепер?

Ринку дали час підготуватися до змін. «Із самого початку закон передбачав, що ця норма набере чинності для загальноукраїнських видань 16 січня 2022 року, а для друкованих ЗМІ місцевої форми поширення — з 16 липня 2024 року», — каже Алі Сафаров, юрист Інституту масової інформації.

Тарас Кремінь вважає, що в медіа було достатньо часу, щоби підготуватися до набуття чинності статті 25 мовного закону. «Ця стаття, яка зобов'язує друковані засоби масової інформації з 16 січня 2022 року виходити в першу чергу українською мовою, набуває чинності на 31-му році незалежності, на 26-му році Конституції, де 10-ю статтею визначено українську як державну, і на 30-му місяці функціонування мовного закону», — сказав він. Щоправда, за його словами, частина видань зволікала з переходом на українську або запровадженням українськомовної версії до останнього, сподіваючись, що вимоги закону скасують або відкладуть.

 

Отже, більше видавати російською чи іншими мовами, крім української, журнали й газети не можна?

Можна. Але є одне «але». «Закон зобов’язує редакції, які видають російськомовний випуск, у такому самому форматі й обсязі, з таким самим змістом і накладом випускати україномовний варіант друкованого видання, і так само його поширювати», — пояснює Алі Сафаров. Тобто якщо ви хочете друкувати тисячу примірників російською, ви маєте надрукувати не менше тисячі примірників видання такого самого змісту, з тією самою назвою, українською.

 

А якщо видання публікує тексти і російською, й українською?

Публікувати в одному виданні матеріали й українською, й іншою мовою закон не дозволяє, тому потрібно буде видавати окремі українськомовні та російськомовні версії. «Поки що є питання до того, як буде застосовуватися законодавство в цій частині до друкованих засобів масової інформації, які вже зареєстровані як двомовні і досі не перереєструвалися, — каже Алі Сафаров. — Але я припускаю, що якщо в нормативному акті чітко прописано, що державною мовою є українська, то використання в україномовному виданні іншої мови є підставою для штрафу». Деякі видання, втім, збираються публікувати принаймні частину контенту російською.

 

Ці вимоги поширюються на видання всіма мовами, крім української?

Вимоги статті 25 не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою або ж іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання.

Офіційні мови Євросоюзу — болгарська, грецька, данська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, німецька, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, хорватська, чеська і шведська. Російської в переліку немає.

 

Яких іще видань ці норми не стосуються?

Місцевих — тобто тих, які виходять і поширюються в межах однієї області. Їм закон дає ще два роки на підготовку — до 16 січня 2024 року. «Зрозуміло, що місцевим ЗМІ перейти на українську складніше через обмежену фінансову спроможність, тому вони мають більше часу», — пояснює Алі Сафаров. До речі, деякі видання, які раніше мали статус загальноукраїнських чи регіональних, перереєструвалися як місцеві, щоб мати змогу ще два роки виходити російською. Щоправда, це обмежує їхні можливості розповсюдження.

 

А як щодо сайтів чи онлайн-версій друкованих видань?

Закон не вимагає від редакцій приватних газет і журналів мати українськомовну версію сайта, тож вони теоретично можуть виходити в інтернеті російською. Щоправда, коли в них буде контент українською для друкованого видання, то мати українськомовну версію сайта цілком логічно.

 

Хто має стежити, чи дотримуються газети й журнали закону про мову?

Уповноважений із захисту державної мови, він же мовний омбудсман.

 

Що буде з порушниками?

Поки що — нічого, але за пів року їх почнуть штрафувати. «Штрафи на видання зможуть накладати з 16 липня 2022 року. До того моменту порушникам можуть видавати приписи, — каже Алі Сафаров. — Але я не виключаю, що до видань, які порушують норми, можуть виникнути додаткові господарські санкції».

 

Тобто, якщо вони не припинять порушувати закон, їх закриють?

Ні, припинити дію свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ через порушення мовної норми не можна. «Припинити дію свідоцтва про реєстрацію можна виключно у випадках, передбачених Законом про друковані ЗМІ, і порушення мовних вимог не входить до цього переліку», — пояснює Алі Сафаров.

 

Наскільки серйозними будуть штрафи?

За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ передбачена адміністративна відповідальність. Штраф за порушення вимог — від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6800–8500 гривень. Якщо ж порушників упіймають на недотриманні норм вдруге, штраф становитиме від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, тобто 8500–11900 гривень. «На першому етапі ми можемо попередити порушників. Якщо протягом року буде друге порушення й ми його зафіксуємо, звичайно, ми можемо скласти протокол і готувати матеріали, щоби накласти на них штраф», — розповів у коментарі «Детектору медіа» мовний омбудсман Тарас Кремінь.

 

Але ж це не так багато. Невже друковані ЗМІ не можуть платити штрафи і далі виходити російською?

Є інша вимога закону, яка в такому разі сильно ускладнить їм життя. У кожному місці продажу друкованих видань — чи то кіоску, чи то розкладці у супермаркетах, — українськомовні газети й журнали мають становити не менше 50 відсотків від усього асортименту. За словами Тараса Кременя, дотепер не менше 80% видань на розкладках були російськомовними. Тепер порушників цієї норми — продавців газет і журналів, крамниці, де є розкладки преси, — теж штрафуватимуть. Продавці преси не хочуть проблем, тому, як розповідають видавці, вже відмовляються брати російськомовні видання на розповсюдження.

 

Та чи можливо простежити за всіма газетними кіосками, чи не порушують вони закон?

«Я стежитиму за дотриманням цієї норми, але охопити всі точки продажу фізично неможливо, тому я розраховую на підтримку громадян. Якщо людина бачить порушення норми, вона може зробити фото розкладки, надіслати на нашу скриньку, і протягом десяти днів я прийматиму рішення, що робити далі», — відповідає Тарас Кремінь.

 

Цей закон дуже зашкодить виданням? Вони закриються?

Це важко передбачити. Видання, які перейшли на українську ще торік, не закрилися й виходять далі. Деякі видавці передбачають, що від їхніх видань відмовиться частина передплатників і роздрібних покупців, але сподіваються з часом компенсувати ці втрати. Але врахуйте, що мова — далеко не єдина проблема ринку друкованих видань: вони мають проблему з роздрібними продажами, з доставкою, з ціною на папір тощо. Тож навіть якщо газети й журнали закриватимуться у 2022 році (є й такі прогнози), то навряд чи лише через мову. Детальніше про побоювання та прогнози видавців та експертів читайте в матеріалі Наталії Данькової.

Фото: pro.te.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Запоріжжя
16:27 / 17.01.2022
Нарешті. Опісля 30 років мудрування в нас починають, принаймні на папері, шанувати українську та українського читача
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду