Такими є результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа» фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Результати дослідження презентували 29 вересня аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський і директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

Петро Бурковський

За даними дослідження, близько двох третин громадян переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах: у 31% опитаних сумніви виникають часто, ще 34% визнають, що час від часу сумнівають у правдивості повідомлень. Зрідка сумніваються близько 12% респондентів, ніколи і майже ніколи ще майже 12%. Близько 11% не дали відповіді.

Найпоширенішим способом перевірки сумнівної інформації є пошук повідомлень в інших джерелах (таку відповідь обрали 41% опитаних). 29% розмірковують над тим, кому вигідне певне тлумачення події. Проте 23% можуть сприймати певну інформацію як можливу версію подій попри те, що вона може здаватися сумнівною.

Зовсім невелика частка громадян (8%) шукає більше про власника ЗМІ чи автора сумнівної інформації. Менше 3% звертається до організацій, які перевіряють факти. Чверть опитаних узагалі не знають, що робити в таких випадках.

Галина Петренко

Українці вважають власників та керівників соцмереж і державу однаково зобов’язаними боротися з поширенням дезінформації та вигадок у соцмережах. Ці варіанти набрали по 46% відповідей опитаних.

Зі значним відривом на другому місці розташувалися самі користувачі. Думку про свій власний обов’язок боротися з фейками поділяє лише 21% опитаних. Ще 11% респондентів покладають таке завдання на громадські організації.

Повні результати дослідження читайте тут.

Дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фото: Руслан Новосьол