Коронавірус не сходить із заголовків українських ЗМІ вже довго, але 20 лютого став темою «номер один» чи не в усіх медіа країни. Цього дня відбулося багато подій, пов’язаних з евакуацією українців та громадян інших держав з Китаю до України, їх перевезенням до медичного центру Національної гвардії «Нові Санжари» в однойменному селищі міського типу на Полтавщині та протестами місцевих мешканців. Багатьох ці події буквально шокували, а запит «Нові Санжари» 20 лютого став топ-темою в українському сегменті гугл-пошуку.

У зв’язку з інформаційним вибухом та появою фейків навколо коронавірусу пояснюємо, де дістати про нього достовірну інформацію.

Як і де вперше виявили коронавірус?

Спалах інфекції, яку спричинюють коронавіруси SARS-CoV-2, вперше виявили наприкінці грудня 2019 року в місті Ухань у китайській провінції Хубей. Тоді почали реєструвати перші випадки запалення легень серед мешканців, які ходили на місцевий ринок морепродуктів. У переддень нового року влада Китаю офіційно поінформувала Всесвітню організацію охорони здоров’я про спалах пневмонії невідомої етіології. Водночас перші клінічні прояви у тих, хто захворів, були виявлені ще 8 грудня 2019-го.

Коронавірус існує не один. Це «сімейство» вірусів. Вони викликають різні симптоми: від звичайної застуди до важких пневмоній зі смертельними наслідками. Китайські вчені виділили новий коронавірус CoV-2, який викликає симптоми пневмонії, високу температуру, слабкість. Інкубаційний період, коли людина є носієм вірусу, може складати від 2 до 20 днів. Але в цей час одна людина може заразити іншу.

Як поширюється коронавірус?

Вірус передається від людини до людини при тісному контакті. Наприклад, коли люди знаходяться певний час в одному приміщенні. При чханні та кашлі важливо прикривати ніс і рот серветкою, коли кашляєте і чхаєте. Це варто робити, навіть якщо у вас звичайна застуда, а не тільки тоді, коли ви боїтеся коронавірусу.

Чому люди панікують?

Наприкінці січня місто Ухань закрили на карантин, а по всьому світу розійшлися кадри пустих вулиць і відео, де люди просто падають посеред тротуарів, нібито вражені коронавірусом. Це нагнітало паніку в багатьох країнах. Нові випадки захворювання почали виявляти не лише в Китаї, а й в інших державах. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила надзвичайну ситуацію через розповсюдження вірусу поза межами Китаю.

У світі мало знають про новий вірус, від цього і занепокоєння, переконаний лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Юрій Жигарєв. Та масштабної паніки по всьому світу лікар не спостерігає.

«Це новий вірус. Відповідно, мало хто знає, що від нього можна очікувати. Є суперечливі дані. Наприклад, про те, що цей тип коронавірусу вражає тільки чоловіків, потім — що він вражає тільки курців, тільки китайців. Це перевірити складно. Якщо вірус почне активно розвиватись у європейських країнах, тоді буде щось більш зрозуміло. Поки ж справді в інших країнах хворіє більше китайців, ніж інших громадян. Але з чим саме це пов’язано — ще доведеться з’ясувати», — пояснює лікар.

Від коронавірусу неможливо вилікуватись?

Це — чергові маніпуляції. Якщо промоніторити офіційні дані, то стає зрозуміло: кількість тих, хто одужав, набагато перевищує кількість тих, хто помер. Тут важливо перевіряти офіційні джерела. Американські дослідники, спираючись на оперативні дані ВООЗ, розробили онлайн-карту поширення коронавірусу по країнах світу. Станом на 21 лютого підтверджених випадків захворюваності по світу — понад 76,7 тисяч. Померло від хвороби 2,2 тисяч людей, а повністю одужало — 18,5 тисяч. Недавно також писали, що за одну добу вилікувались майже дві тисячі осіб.

Чи існують специфічні ліки проти коронавірусу?

Проблема тут у тому, що особливих противірусних саме проти цього типу вірусу поки не існує, зауважує Юрій Жигарєв: «Тому лікування переважно симптоматичне. Якщо перебіг хвороби не тяжкий, то пацієнтів лікують як при ГРВІ, грипі, тощо. Застосовують широко відомі противірусні препарати».

Китайські ЗМІ повідомляють про ефективність методики переливання плазми тих, хто вилікувався від викликаного коронавірусом захворювання. Ведуться розмови і про розробку вакцини проти коронавірусу, але її ефективність ще треба довести, та й офіційних даних про це поки мало.

«Я досі не чув, щоб науковці та лікарі точно довели, що є певний препарат саме проти нововиявленого вірусу», — додає голова ГО «Інфекційний контроль в Україні» та керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Андрій Александрін.

Коронавірус лікують антибіотиками?

Одна з маніпуляцій пов’язана з тим, що коронавірус нібито можна лікувати антибіотиками. Але це зовсім не так, підкреслює Андрій Александрін: «Антибіотики можуть допомогти тільки від бактеріальних інфекцій, а не вірусних. Вони допомагають і від певних ускладнень. Наприклад, від пневмоній, які виникають як супутні хвороби. Хочу підкреслити: застосовувати антибіотики й при інших вірусних хворобах (наприклад, при грипі) — немає сенсу.  До того ж, діагноз спершу треба підтвердити лабораторно».

У якому кліматі поширюється коронавірус?

Через появу недостовірної інформації про коронавірус ВООЗ почала боротися з маніпуляціями. Наприклад, там пояснили, чи поширюється вірус при високих температурах повітря. «Так, 2019-nCoV поширюється в країнах із жарким вологим кліматом, а також із холодним та посушливим. Де б ви не жили і який би клімат там не був, важливо дотримуватися заходів безпеки», — заявили у ВООЗ.

Фейки, паніка й інформаційний хаос

Зовсім по-новому на коронавірус в Україні подивилися в період 19-20 лютого, коли вели підготовку до евакуації з Китаю українців та громадян інших держав, які мають провести два тижні на обсервації — тобто ізольовано, під посиленим медичним спостереженням. Інформаційний простір України в ці дні нагадував хаос. У Міністерстві охорони здоров’я довго не повідомляли, куди саме прибуде літак та де розмістять його пасажирів.

Чутки про приїзд евакуйованих і викликані ними протести ширилися різними регіонами України. Почалося із селища Шкло на Яворівщині Львівської області. Там 16 лютого біля селищної ради зібралися місцеві мешканці, стривожені чутками про те, що в місцевому санаторії «Шкло» начебто планують поселити на карантин евакуйованих українців з Китаю. Місцеві вимагали від влади «розказати правду».

18 лютого протестувати вийшли мешканці села Микулинці на Тернопільщині. Вони дізналися, що пасажирів літака з Уханя планують привезти в місцевий санаторій «Медобори» (заклад на Тернопільщині дійсно розглядався — це підтвердив президент), і боялися заразитися коронавірусом. Микулинчани продовжували протестувати і 19 лютого, обидва дні навіть проводили молебні, аби «захиститися від вірусу».

19 лютого на акцію протесту вийшли мешканці міста Винники на Львівщині. Вони теж боялися, що людей з Китаю можуть розмістити в тамтешньому закладі охорони здоров'я. У соцмережах писали, що нібито місцевим лікарям прийшов «указ» про термінове виселення двох поверхів медзакладу.

Коли стало відомо, що пасажирів літака доставлять у медичний центр селища міського типу Нові Санжари на Полтавщині, протести почалися й там. Літак із пасажирами з Китаю довго кружляв над Україною, а під кінець дня, коли людей нарешті доставляли автобусами у санаторій, заворушення досягли таких масштабів, що люди почали кидати каміння та побили вікна в одному з автобусів. Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов заявив про сторонній вплив на протести. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук вбачає в цих подіях наслідки інформаційної війни як ізсередини, так і ззовні країни.

Агресивні дії під час протестів викликали бурхливу реакцію в соцмережах, а стрічки новин Facebook були всіяні мемами і жартами. У мережі звертали увагу на світоглядну прірву між громадянами всередині держави, коли одні з останніх сил намагаються комусь допомогти, а інші кидають у людей каміння. Протести місцевих називали «середньовіччям». До такого ж порівняння вдався і президент Володимир Зеленський: «У деяких епізодах здавалося, що ми Європа епохи середньовіччя, на жаль. Давайте не забувати, що ми всі — люди».

«Паніка, яка поширюється в українському суспільстві у зв’язку з евакуацією з Китаю наших громадян, створюється штучно», — вважає міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. Вона навела приклад, коли зранку 20 лютого начебто від імені МОЗ та Центру громадського здоров’я поширили фейк про те, що в Україні нібито виявлено випадки зараження коронавірусом. Це виявилося неправдою.

«Паніка з'являється через брак достовірної інформації» — лікарі

Водночас опитані нами медичні фахівці схиляються до думки про те, що поява дезінформації щодо коронавірусу зумовлена браком інформації саме від органів влади.

«Паніка — це результат поганої комунікації з боку профільних відомств та органів влади. Такі настрої з’являються від нестачі інформації. Хоча даних про вірус мало, але певна інформація все ж є. Якби людям ці дані надали, було б набагато спокійніше. А так маємо ситуацію, коли кажуть, що літак прилетить то туди, то сюди. Що розмістять людей то там, то там», — каже Юрій Жигарєв.

Такої ж думки і Андрій Александрін: «Така паніка може виникнути у будь-кого та в будь-якій країні, де не мають перевіреної інформації. Можливо, у цих людей на Полтавщині немає інтернету і вони не читають достовірні ЗМІ. А можливо, ці акції цілком можуть бути кимось сплановані. Але це вже питання правоохоронних органів. Вони мають з’ясувати, хто кинув каміння та хто активізував ці протести».

На питання про те, чому подібної паніки немає в інших країнах, куди також доставляють літаки з пасажирами з Китаю, голова організації «Інфекційний контроль» відповів: «У таких країнах, як Велика Британія чи Німеччина, роками відпрацьована система прийому таких людей. В Україні за ці роки можна було підготувати хоча б кілька таких приміщень про всяк випадок, але замість цього в нас у паніці “закривають дірки”».

Дивуватися нема чому, бо в Україні подібних заходів не проводилося практично ніколи, зауважує пан Александрін: «Тільки уявіть: якщо раптом виявлять хоч один випадок зараження вірусом, практично жоден заклад охорони здоров’я країни не підійде для прийому таких пацієнтів. У нас немає боксів, які б відповідали всім вимогам ВООЗ, немає якісних вентиляційних систем, немає якісного зволоження повітря. Тому сказати, що хтось наведе в цьому порядок за місяць чи навіть за рік, неможливо».

Потреба в знаннях і професіоналах

Крім оперативного донесення інформації, в Україні також бракує підготовки фахівців у питаннях інфекційного контролю та госпітальної епідеміології, каже Андрій Александрін.

Хаос був ще й тому, що багато регіонів відмовилися приймати пасажирів літака, побоюючись протестів та посилаючись на неготовність лікарень, каже Юрій Жигарєв: «У нас довго казали, що всі подібні питання мають вирішуватись на місцевому рівні. МОЗ не має повноважень втручатись у рішення окремих лікарень. Так, вирішувати мають громади, але інфекційна безпека має бути питанням державного рівня. А зараз усі перекидають відповідальність одне на одного».

Чи варто панікувати через те, що пасажирів літака замість спеціалізованої лікарні розмістили у звичайному медзакладі?

У даному випадку зовсім не обов’язково розміщувати громадян у якихось боксах, адже підтверджених випадків зараження вірусом серед них немає, каже Юрій Жигарєв: «Запроторити цілком здорових людей у спеціалізовану лікарню, та ще й на 14 днів, та ще й у бокси — це неправильно».

Звісно, треба стежити, щоб ці люди не контактували з іншими, додає він: «Аби не було паніки на рівні регіонів, українцям мали покроково показати, як і що буде. А так ми поки змушені піднімати на вуха своїх знайомих, щоб дізнатися якусь достовірну інформацію».

«Ні в кого з доставлених в Україну пасажирів літака клінічних проявів коронавірусу немає. Тому казати, що там є якийсь страшний ризик, підстав поки нема», — додає Андрій Александрін.

Як протидіяти дезінформації про коронавірус?

Голова ГО «Інфекційний контроль в Україні» вважає, що потрібно мати механізм впливу на видання, які поширюють фейки про коронавірус, адже це — питання національної безпеки. Плюс — влада має детально проговорювати кожне проблемне питання із журналістами, доносити правдиву інформацію. Це якщо не вбереже від фейків, то хоча б мінімізує їх появу, каже він.

На думку Юрія Жигарєва, держава має зробити після цієї ситуації кілька висновків: «По-перше, інфекційний контроль має бути пріоритетом і питанням всеукраїнської безпеки, а відповідати за це мають на державному рівні. Ситуація з приїздом громадян з Китаю показала, що на місцевий рівень “перекидати” це не можна. По-друге, щоб не було паніки та фейків, чиновники мають давати громадськості максимально достовірну і повну інформацію».

По-третє, нагадує він, уже кілька років як санітарно-епідеміологічна служба в Україні ліквідована. Експерт пропонує створити «з нуля» нову структуру на прикладі західних. Але для побудови такої системи потрібні великі кошти, підготовка відповідних фахівців і тривалий час (щонайменше п’ять років), додає він.

Що почитати про коронавірус, щоб не панікувати і зробити власні висновки:

«Coronavirus: how media coverage of epidemics often stokes fear and panic» (Коронавірус: як висвітлення епідемій у ЗМІ часто розпалює страх і паніку) — в англомовній статті в виданні The Conversation йдеться про те, як медіа по всьому світу сіють паніку довкола коронавірусу, називаючи його «страшним» і «смертельним». «Страх — заразний та може швидко поширюватися», — пише Карін Валь-Йогенсен, професорка журналістики.

«Диагноз, вакцины, лечение. Все, что нужно знать о коронавирусе» — стаття відомого педіатра Євгена Комаровського у виданні NV.ua про те, як діагностують коронавірус, яка справжня статистика зараження ним та про те, чи є врешті шанси на подолання цієї кризи найближчим часом.

«Як світ божеволіє через коронавірус: розвінчуємо чутки та міфи» — стаття «Української правди», яка допоможе розвіяти різні страхи щодо коронавірусу. Наприклад, відразу на початку статті спростовують міф про те, що його нібито створили спеціально задля випробування нової вакцини.

«Китайський синдром: як епідемія коронавірусу позначиться на економіці України і всього світу» — стаття «РБК-Україна» про вплив коронавірусу на світову та українську економіки. «Китайський фондовий ринок лихоманить на тлі новин про поширення коронавірусу. Ціни на сировинних ринках продовжують падіння, а економісти по всьому світу намагаються спрогнозувати наслідки епідемії», — пише заступник головного редактора видання Ростислав Шаправський.

«Нові Санжари: ЗМІ пишуть про успіх маніпуляторів і провал влади» — «BBC Україна» промоніторили англомовні ЗМІ та описали, що пише про протести у Нових Санжарах іноземна преса. Не дуже хороша «картинка для ЗМІ» виходить.

«В країні немає дорослих. 10 думок після евакуації українців з Уханю» — блог та кілька тез радниці з комунікацій агенції E’COMM Зої Казанжи на NV.ua про тему, яка «перекрила все інше і поставила країну на паузу».

Фото: Артем Шевченко, facebook.com/mvs.gov.ua