23 липня президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон «Про зміни до Кримінального кодексу Республіки Білорусь». Ним посилюється відповідальність за незаконний обіг наркотиків, підбурювання спортсменів до вживання допінгу, а також запроваджується кримінальна відповідальність за «реабілітацію нацизму». З текстом цього закону можна ознайомитися на офіційному сайті Pravo.by.

У ньому нацизму присвячено лише два речення про те, що до статті 130 Кримінального кодексу Білорусі про «розпалювання расової, національної або релігійної ворожнечі» треба ще додати слова про «реабілітацію нацизму». Більше ніяких уточнень. Покарання за порушення — штраф або арешт до п'яти років. Ці зміни мають набути чинності з 1 лютого 2020 року.

Медіа б’ють на сполох. І маніпулюють

Згодом на сумнівному сайті «Прессинформ» щодо нового закону виходить замітка. Тут зазначається, що тепер «до переліку забороненої символіки, яку краще не демонструвати під час перебування в Білорусі, входить бандерівська символіка, що включає в себе чорно-червоний прапор УПА, герб батальйону "Азов", портрети Бандери і Шухевича, а також різновиди свастик і рун, які використовували нацисти і їхні союзники. Швидше за все токсичною стане антикварна форма СС, УПА, шеврони, прапори та інші атрибути».

За даними відкритих реєстрів, сайт «Прессинформ» було створено буквально днями – 9 липня 2019 року, а ТОВ «Інформаційне агентство “Пресінформ”» зареєстровано 10 липня 2019 року. Власники інформагентства – Людмила Качко і Денис Садоха (він же – директор). Останній занесений до бази даних сайту «Миротворець» за «антиукраїнську пропаганду», «участь в інформаційній війні Росії проти України» та «маніпулювання суспільно значущою інформацією». Російський пропагандистський ресурс «Украина.ру» називає Садоху «українським журналістом, який переслідувався націоналістами та СБУ».

На самому сайті «Прессинформ» не зазначені ні контакти, ні члени редакції. Імені автора тексту «У Лукашенко будут сажать за символику УПА» теж не вказано. Проте це жодним чином не спинило десятки медіа в поширенні цих неправдивих тверджень. Вийшла чергова маніпулятивна сенсація, яка ввела читачів в оману.

Наприклад, це передрукував «Обозреватель» («За прапор УПА — у в'язницю: Лукашенко заборонив у Білорусі символіку українських патріотів»), «КП в Украине» (В Беларуси за использование и хранение нацистской символики, символов УПА и портретов Бандеры будут сажать).

Також про це написали медіа, які, за даними моніторингів «Детектора медіа», поширюють меседжі російської пропаганди: «Страна.ua» (Лукашенко разрешил сажать за нацистскую символику, символы УПА и портреты Бандеры – СМИ), сайт каналу NewsOne (Лукашенко подписал закон об уголовной ответственности за символику УПА и портрет Бандеры). І ще декілька десятків українських і російських медіа.

Для російських пропагандистів це не дивно: вони вже не перший рік намагаються усьому світу нав’язати міфічний зв’язок між нацизмом і українцями. Проте дуже розчаровують українські ЗМІ, які купилися на такий трюк. Варто зауважити, що більшість білоруських сайтів друкували саме інформацію з офіційного сайту президента Білорусі, а не з сумнівного «Прессинформа».

Таємні списки МВС

Окрім «Прессинформа» ми знайшли цю інформацію також на сайті «Деловая столица». У матеріалі «Угроза Беларуси. Почему в 2019-м Лукашенко испугался Бандеры» журналіст Денис Лавнікевич дає ту ж інформацію про перелік забороненої символіки, що й «Прессинформ». «Детектор медіа» зв’язався з ним, щоб дізнатися, звідки він це взяв. У відкритому «Республіканському списку екстремістських матеріалів» Міністерства інформації Республіки Білорусь є тільки про нацистські руни, російський фейк про «расспятого мальчика» і якесь відео під назвою «Звернення українських націонал-соціалістів».

Журналіст розповів, що ідею для матеріалу він узяв з вищенаведених публікацій, проте також «підняв коментарі МВС [Білорусі], більш ранні ініціативи і багато іншого». Пан Лавнікевич, який раніше живу у Білорусі а тепер мешкає в Україні, переконує: у списках білоруської МВС, яка й має займатися порушниками закону, він бачив інформацію про заборону символіки УПА, «Азова», портретів Степана Бандери, Романа Шухевича. Також у тих списках начебто є згадки про білоруського військового діяча Станіслава Булак-Балаховчича, про руни і «декілька десятків варіантів свастики, з акцентом на неоязичницькі».

Проте на момент виходу матеріалу Денис Лавнікевич, на жаль, так і не зміг надати «Детектору медіа» бодай якісь докази, які б підтверджували його слова.

Не той закон

А взагалі треба уточнити. По-перше, у законі «Про зміни до Кримінального кодексу Республіки Білорусь», на який посилаються медіа, взагалі ні слова нема ні про які списки. Про них ідеться в іншому свіжому законі «Про зміну Закону Республіки Білорусь «Про протидію екстремізму». Саме тут зобов’язують МВС, КДБ і Національну академію наук Білорусі створити переліки заборонених організацій та інших структур, символіка й атрибутика яких заборонена. Закон набирає чинності також з 1 лютого 2020 року.

Олег Агеєв, юрист Білоруської асоціації журналістів, сказав «Детектору медіа», що списки теж мають бути готові до лютого 2020 року. Раніше він критикував цей закон, називаючи його «запозиченням сумного досвіду Російської Федерації». Олег Агеєв наголошував: нові норми можуть використовуватися скоріше для обмеження свободи вираження поглядів, ніж для охорони моральності, прав і свобод інших осіб.

«Закон ще не вступив у силу, тому, на мою думку, такий список [забороненої символіки] ще не повинен бути ухвалений», — зазначив пан Агеєв у коментарі «Детектору медіа».

«Офіційно ніякого переліку точно нема. Білорусь дуже правильна країна, тут якщо щось забороняють, то влада про це чітко каже. Тим паче, коли йдеться про кримінальне покарання. Можливо, журналіст “Ділової столиці” бачив якісь проекти чи ідеї, але це зовсім не означає, що саме такий список і ухвалять», — сказав у коментарі «Детектору медіа» український експерт з прав людини Володимир Яворський, який нині живе в Білорусі.

Він додав, що в оновленнях до закону «Про протидію екстремізму» чітко йдеться про організації, що засуджені міжнародним Нюрнберзьким трибуналом. «Цим трибуналом не було засуджено ніяких українських організацій», — наголосив Володимир Яворський.

Отже, ніяких офіційних списків поки не існує. Тим паче невідомо, що в тих списках насправді буде міститися. І те, що медіа видали домисли й непідтверджену інформацію за доконані факти, — відверта маніпуляція й порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» вже писав, як перед Новим роком журналіст американського видання Newsweek вирішив полякати читачів Бандерою, Петлюрою й розквітом ультранаціоналізму в Україні. Тоді ми наголошували, що Україна як осередок праворадикалізму — це міф російської пропаганди. За час війни до Верховної Ради не пройшла жодна ультраправа партія, хоча в багатьох європейських парламентах такі партії представлені. Крім того, згідно з дослідженням американської організації Pew Research Center, в Україні найнижчий рівень антисемітизму в Центрально-Східній Європі.