Lviv Media Forum: «Порівнювати правду з пропагандою — це як порівняти документальний фільм із “Зоряними війнами”»

Lviv Media Forum: «Порівнювати правду з пропагандою — це як порівняти документальний фільм із “Зоряними війнами”»

09:08,
30 Травня 2016
3805

Lviv Media Forum: «Порівнювати правду з пропагандою — це як порівняти документальний фільм із “Зоряними війнами”»

09:08,
30 Травня 2016
3805
Lviv Media Forum: «Порівнювати правду з пропагандою — це як порівняти документальний фільм із “Зоряними війнами”»
Lviv Media Forum: «Порівнювати правду з пропагандою — це як порівняти документальний фільм із “Зоряними війнами”»
Інформування, контрпропаганда та створення нового наративу — саме такі способи протидії пропаганді назвали учасники дискусії на Lviv Media Forum.

На Львівському медіафорумі відбулася дискусія про вплив пропаганди в Європі та способи боротьби з нею, в якій взяли участь журналіст «Нового времени» Іван Яковина, Надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, представник Європейської служби зовнішніх справ Якуб Каленський та представник уряду Нідерландів Рууд Мейї.

Чому кремлівська пропаганда успішна в Європі

«Природа не толерує порожнечі, там, де немає правди, з’являється брехня», — це слова Андрія Куликова, що пояснюють природу успіху російської пропаганди в Європі.

За словами Івана Яковини, основною зброєю російської пропаганди й інших пропаганд у різних куточках світу є напівправда. В багатьох країнах постають «темні сили», які хочуть отримати владу. Наприклад, в Австрії, де перемогу на президентських виборах трохи не здобув представник майже фашистської ісламофобської партії. Схожі тенденції спостерігаються і в інших країнах — Данії, Фінляндії, Франції, навіть у Німеччині. Ці сили використовують одні й ті самі методи пропаганди. Не нахвалюють себе, але зауважують, що мейнстрімні політики постійно брешуть. Подібну зброю використовує в США і Дональд Трамп. Такі пропагандистські методи замилюють очі.

На думку Яковини, медійники перебувають у доволі незручному становищі, бо мусять надавати слово всім сторонам, а в нинішній ситуації це відбивається в першу чергу на самих медійниках. Люди втратили орієнтацію в медіасвіті й «темні сили» використовують такий стан справ на свою користь.

Іван Яковина, журналіст «Нового времени» 

Рууд Мейї схильний думати, що успіх пропаганди в Європі загалом і Нідерландах зокрема в тому, що європейці не хочуть вірити в те, що пропаганда застосовується й діє на них. «Говорячи про пропаганду в Нідерландах, ми говоримо про пропаганду в одній із найпрогресивніших, найзаможніших, найщасливіших країн світу», — наголошує він.

Мейї аналізує референдум щодо схвалення угоди про асоціацію України з Євросоюзом, що відбувся в Нідерландах 6 квітня 2016 року, й каже про нього як про успіх демократії, досягнення з неочікуваним фіналом. Правоцентристська громадська організація зібрала 400 тисяч підписів і звернулася з проханням провести референдум, але паралельно поширювався потужний наратив страху перед тим, що відбувається в Європі (кризою біженців, непевності щодо доцільності перебування в Євросоюзі тощо). «Ми мали всі причини сказати, що ми запрошуємо українців до Європи, але натомість сталося протилежне», — дивується він.

Втім, експерт віддає належне українській громаді, що боролася проти негативного наративу, відповідала на пропаганду правдивими фактами. Кампанія #TakIsJa («Так — це Ja»), яку організували громадські активісти, показала важливість історій, що можуть створити горизонтальні зв’язки між громадянами різних країн.

Якуб Каленський, представник Європейської служби зовнішніх справ 

На думку Якуба Каленського, Україна має найбільше досвіду боротьби з російською пропагандою. В Європі є проблема дисбалансу між зусиллями, спрямованими на подолання пропаганди, і низьким рівнем розуміння ситуації. В Україні всі знають, що діє пропаганда, дезінформація, на Заході це не так. Її досі не визнає велика кількість аудиторії по всьому Євросоюзу. «Якщо ви не усвідомлюєте існування пропаганди, ви не можете з нею боротися», — переконаний представник Європейської служби зовнішніх справ.

Про імідж України та методи донесення правди

Поради Івана Яковини доволі радикальні — намагатися використовувати якийсь із видів контрпропаганди: «В більшості випадків правда дуже нудна, її ніхто не хоче чути, а пропаганда апелює до цікавих, захопливих історій. Це як порівняти документальне кіно з “Зоряними війнами”. Нам потрібно придумати цікавіший спосіб боротьби з пропагандою, бо правда більше не працює».

На думку пана Каленського, визначальним є інформування. Він каже, що важливо підвищити рівень свідомості людей на Заході, що треба говорити з ними через конференції, книжки. «Ми створюємо пан'європейську мережу, потрібен загальноєвропейський сайт на кшталт StopFake, щоб показувати масштаб російської пропаганди», — наголосив він.

Пан Каленський вважає, що імідж України в західних ЗМІ є неточним, оскільки медії намагаються досягнути об’єктивності, висвітлюючи різні образи України. На його думку, європейці непослідовні й ліниві в боротьбі з пропагандистським контентом, мало говорять про брехню. За словами Каленського, 50 % населення Франції вважає, що війну на Донбасі розв’язала Україна — й це результат цієї непослідовності, а Росія докладає чимало зусиль, щоб поширювати подібні меседжі.

Рууд Мейї, представник уряду Нідерландів

Рууд Мейї, натомість, переконаний, що не можна боротися пропагандою проти пропаганди. Треба максимально використовувати потенціал медіа, зокрема нових медіа і соціальних мереж, для створення нового наративу й нової перспективи.

На його думку, є ризик того, що в Європі переможуть євроскептики. В суспільному просторі є певна прогалина, яку політики такого штибу намагаються заповнити. Чимало політичних сил є заручниками лівих, вони не артикулюють позитивних меседжів, тому громадяни європейських держав почуваються розгубленими. Треба успішно заповнити цей порожній простір позитивною інформацією, меседжами, сповненими надії. Україна є частиною позитивного меседжу, бо вона продемонструвала значний прогрес протягом останніх років.

Джеффрі Пайєтт наголошує, що найкраща зброя України в боротьбі з пропагандою — правда. Великою помилкою України буде вплутуватися у гру, яку веде Росія. Україна вже має приклад формування незалежних медій («Громадське» тощо), що мають говорити правду, і це найголовніша зброя.

На його думку, Україна поки що будує державу, формує власний наратив, а це вимагає часу. Потрібні історії про боротьбу з зовнішньою агресією, історії про таких людей, як Надія Савченко. Треба достукатися до сердець у різних країнах світу, але важливо не піддаватися спокусі використовувати ті ж інструменти, що їх використовують вороги. Російська інформаційна війна спрямована не на поширення якоїсь правди — дезінформація використовується для того, щоб спантеличити, відволікти увагу.

Джеффрі Пайєтт, Надзвичайний і повноважний посол США в Україні

Треба використовувати всі інструменти, щоб доносити правду не тільки за межами країни, наголосив Джеффрі Пайетт: на Донбасі має бути українське мовлення, над цим працюють і американські громадські організації; саме воно здатне створити протиотруту, що допоможе від російської пропаганди.

Посол відзначив іще один момент: в Україні тривають дебати про оприлюднення приватних даних журналістів на ресурсі «Миротворець». Він зауважив, що дії «Митроворця» завдали багато шкоди. Як західні, так і українські журналісти працювали на сході України з ризиком для власного життя Такий витік інформації не дозволить журналістам фіксувати випадки тортур, знущань, порушень прав людини. Пайєтт висловив сподівання, що українські урядовці засудять дії тих, хто опублікував цей список.

Україна прогресує, рухається вперед, але їй потрібна допомога західних медій, щоб доносити цю інформацію, каже Джефрі Пайєтт. «В російському наративі йдеться про те, що Україна суцільно корумпована держава під контролем олігархів тощо. Ми знаємо, що це не так, але треба працювати, щоб це пояснювати, зокрема західним журналістам. Європейські журналісти не розуміють, що тут відбувається, в них лишилося бачення України 2013 року», — додав дипломат. Одна з найбільших змін, що відбулася в Україні за останні роки, — становлення національної ідентичності. «Я подорожую Україною більше, аніж пересічні українці. Є відчуття нової національної ідентичності, що зараз постає», — каже посол. На його думку, українці з часом зрозуміють, хто є їхніми героями та символами.

Фото надані Львівським медіафорумом

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду