Як виробити імунітет проти грибка пропаганди

Як виробити імунітет проти грибка пропаганди

15:03,
1 Квітня 2015
3715

Як виробити імунітет проти грибка пропаганди

15:03,
1 Квітня 2015
3715
Як виробити імунітет проти грибка пропаганди
Як виробити імунітет проти грибка пропаганди
Досвід Латвії в інформаційній війні, відповідь на російську пропаганду в інтернеті та помилки чиновників — ці питання обговорювали в Українському кризовому медіацентрі Максим Саваневський, Євген Федченко, Ярина Ключковська, Сарміте Елерте та інші експерти

Дискусія «Відповідь на інформаційну агресію в інформаційному просторі» відбулася 30 березня. Захід організувавУкраїнський кризовий медіацентр спільно з латвійським фондом The Baltic to Black Sea Alliance. 

Голова латвійської організації, Сарміте Елерте (Sarmite Elerte), представила стратегічний документ «Відповідь російському озброєнню інформацією» (Responding to Russia’s weaponization of information). Вона наголосила, що головним засобом протидії інформаційній агресії з боку Росії може бути створення суспільних каналів для російськомовного населення, підтримка журналістських організацій, посилення здатності влади до ведення стратегічної комунікації (детальніше тут). Латвійська експертка також акцентувала увагу на тому, що відповідь на пропаганду має бути не симетричною, контрпропагандистською, а демократичною. Питання посилення демократичних медіа, за її словами, стає питанням національної безпеки, адже саме від джерел інформації залежить громадська думка.

Досвід Латвії

Торік, із початком активної інформаційної агресії з боку Росії, Латвія була розгублена, не знала, що робити — розповів представник Міністерства культури Латвії, керівник робочої групи з розробки медіаполітики Мартінс Капранс. Через деякий час було прийнято рішення посилювати медійну систему Латвії. Проблеми, за словами чиновника, були й залишаються на різних рівнях: як у російськомовних регіонах, де великий вплив мають російські ЗМІ, так і на національному рівні.

«Ми працюємо над російськомовним каналом, але стикаємося з проблемами щодо нашої мовної політики, — розповідає Мартінс Капранс. — Це певною мірою дилема. З одного боку, ми розуміємо, що єдиний спосіб досягти російськомовної аудиторії — створити для неї контент російською. З іншого боку, Латвія стурбована захистом латиської мови». Чиновник, однак, висловив думку, що розглядає створення каналу для російськомовного населення не як загрозу, а як можливість.

Неприпустимість контрпропаганди

Українські експерти учасники дискусії наголошували на необхідності не переходити в поле російської пропаганди й на тому, що уряд повинен зберігати в суспільстві довіру до себе.

«Треба розуміти, що є такі види діяльності, де уряд має дуже обмежену можливість для маневру, — каже директор Могилянської школи журналістики, співзасновник StopFake.org Євген Федченко. — Адже з погляду зовнішнього спостерігача, це може виглядати як одна пропаганда проти іншої пропаганди. Те, що робить StopFake, вочевидь, не міг би ефективно робити уряд, оскільки тоді виникає питання про довіру».

За словами експерта, в контексті розвінчування російської пропаганди довіряють професіоналам, громадським організаціям, оскільки це незалежний майданчик. Уряд натомість може користуватися досягненнями цих ініціатив. Прикладом такої співпраці волонтерів та влади є використання Міністерством закордонних справ інформації про найбільш резонансні фейки російських ЗМІ у своїх заявах.

Євген Федченко вважає, що замість симетричних відповідей слід передусім фіксувати цю пропаганду: «Ми не можемо зупинити процес, де працюють десятки тисяч людей, сотні мільйонів доларів. Ми повинні захронікувати це як явище і пояснювати світу, що пропаганда існує».

Відповідь на агресію в інтернеті

Керівний партнер агентства Plus One та співзасновник Українського кризового медіацентру Максим Саваневський висловив сумнів щодо доречності беззастережної демократичної відповіді на російську пропаганду в інтернеті.

Максим Саваневський

«Ми часто говоримо про те, що треба працювати демократично, не порушувати свободу слова. Але мені здається, що це трохи двояка ситуація, тому що ми зараз перебуваємо у стані війни. І я не знаю жодної крани світу, яка би, перебуваючи у стані війни, дозволяла на своїй території діяти засобам масової інформації країни-агресора», — каже Максим Саваневський.

Він наголошує, що у сфері інтернету Україна дуже залежна від російського контенту. «Думаю, що в якийсь момент ми таки задумаємося над тим, щоб закривати доступ до популярних російських соцмереж та російських новинних сайтів», — додає експерт.

За словами Максима Саваневського, хоч російська пропаганда працює на різних ринках, у галузі інтернету вона випереджає всі країни світу, в тому числі США. Основним фактором, що впливає на це, є висока технологізованість. Експерт розповідає: попри те, що Russia Today не є дуже популярним телеканалом, він є першим каналом, що здобув понад один мільярд переглядів у YouTube.

«Не тому що він дуже популярний, а через те, що маса фахівців працює над пошуковою оптимізацією», — пояснює фахівець. Перебуваючи в Берліні чи Нью-Йорку та намагаючись знайти в Гуглі інформацію про новини з України, людина обов’язково натрапить у перших рядках видачі на матеріал RT й дізнається про «чергове звірство хунти чи фашистів», каже Саваневський.

Єдина комунікаційна стратегія для держави

Щоби перемогти в інформаційній війні за межами України, треба спочатку перемогти в ній в Україні. Про це казала експертка з піару, співзасновниця Українського кризового медіацентру Ярина Ключковська  — маючи на увазі внутрішньо українські проблеми, зокрема в комунікації влади та народу.

«Що роблять зазвичай зарубіжні медіа? Дивляться, що пишуть українські медіа. Якщо українські медіа не дають правильної картинки з погляду того, що хоче сказати про себе держава, західні медіа не розуміють, що їм треба казати про нас», — каже експертка.

Спираючись на опитування громадської думки, вона констатує колосальні проблеми з довірою до влади та налагодженням стратегічної комунікації. «Державі потрібен голос для того, щоб вести дискусію, переконувати людей, доносити свою позицію й перемагати в цій війні», — вважає пані Ключковська.

Ярина Ключковська

Вона пропонує низку кроків для відновлення довіри, а саме: 1) відокремити політичну складову комунікацій від державної; 2) налагодити внутрішню комунікацію між гілками та органами влади, а також усередині органів влади; 3) розвинути комунікаційні компетенції органів державної влади на основі принципів громадяноцентричності та відкритого діалогу; 4) створити єдину інформаційну доктрину для держави та інформаційну політику для органів виконавчої влади.

Останню рекомендацію експертка вважає найголовнішою, адже «не може народ довіряти державі, коли він не розуміє, що ж та держава намагається йому сказати». Крім того, необхідно відокремити політичний піар від державного. Оскільки нині державні прес-служби переважно виконують політичні завдання: роблять так, щоб чиновник добре виглядав у пресі.

Кроки чиновників

Заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова, говорячи про кроки протидії пропаганді, розповіла про плани її відомства забезпечити мовлення на окупованих територіях та прифронтових зонах. Контент каналів, які мовитимуть там, готуватимуть або відомі російські журналісти, або журналісти з Донбасу та Криму, пояснила вона.

Представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Ільяшенко наголосив на проблемах, із якими стикається його відомство. Він розповів, що для Нацради нині єдиним способом відповісти на порушення теле- чи радіоканалом законодавства є винесення попередження. Щоб отримати більш ефективні важелі впливу на мовників, рада лобіює прийняття змін до законодавства, які б дозволили фінансово впливати на порушників.

Представник Міністерства закордонних справ, посол із особливих доручень Дмитро Кулеба вважає, що одним із важливих чинників протидії пропаганді, презентації України в позитивному руслі в західних медіа є створення якісного українського контенту: «Росія бере дуже простими речами: якісним контентом і налагодженими каналами його розповсюдження». В іншому, на думку дипломата, Росія шансів не має. Її пропаганду він порівнює з грибком на тілі: він завойовує нові сантиметри лише тоді, коли в людини слабкий імунітет.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: uacrisis.org/
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду