Кібербезпека українців під час війни: що насправді захищає режим конфіденційності у браузері

Кібербезпека українців під час війни: що насправді захищає режим конфіденційності у браузері

18:41,
25 Липня 2022
1504

Кібербезпека українців під час війни: що насправді захищає режим конфіденційності у браузері

18:41,
25 Липня 2022
1504
Кібербезпека українців під час війни: що насправді захищає режим конфіденційності у браузері
Кібербезпека українців під час війни: що насправді захищає режим конфіденційності у браузері
Анонімний перегляд сайтів може статися у пригоді мешканцям окупованих територій, але треба знати деякі особливості його використання.

Попри те, що використання режиму конфіденційності додає певний рівень захисту в інтернеті, експерти кажуть, що він не запобігає повному відстеженню користувача. Про це повідомляє CNN.

Параметри конфіденційності мають різні назви — приватний перегляд у Safari та Firefox і режим анонімного перегляду в Chrome, — але функціональні можливості подібні. У цих приватних режимах вибраний браузер не веде журнал відвіданих сайтів, кешованих сторінок або збереженої інформації, наприклад номерів кредитних карток і адрес. Це також запобігає збереженню інформації про сеанси в хмарі.

«Ми повинні визнати, що часто просте вмикання приватного режиму дуже мало запобігає відстеженню сторонніх осіб, особливо відстеження правоохоронних органів», — сказав Альберт Фокс Кан, засновник і виконавчий директор Surveillance Technology Oversight Project і співробітник New Школа права Йоркського університету.

Що робить приватний режим браузера?

За словами експертів, режими приватного перегляду найкраще підходять для захисту інформації про вебактивність від інших людей, які використовують той самий пристрій, тому що це лише надання локального захисту.

Приватний режим також може допомогти зменшити відстеження на вебсайтах. У Chrome, наприклад, вебсайти сприймають вас як нового користувача та не дізнаються, хто ви, доки ви не ввійдете.

Зазвичай, коли людина переглядає веб-сторінки в Інтернеті, компанії використовують пристрої відстеження, відомі як файли cookie, щоб стежити за цифровою активністю від одного сайту до іншого для кращого націлювання реклами. Залежно від браузера та вибору користувача режим приватного перегляду може зменшити обмін інформацією між сайтами. Але в деяких браузерах користувачі повинні знати, як вибрати ці додаткові параметри, крім простого вибору приватного режиму.

Safari, наприклад, має стандартну функцію Intelligent Tracking Prevention, яка обмежує міжсайтове відстеження, але дозволяє сайтам продовжувати нормально функціонувати. Параметри «Запобігти міжсайтовому відстеженню» та «Блокувати всі файли cookie» є додатковими кроками для захисту користувачів, але ці функції відокремлені від приватного режиму. Тим часом Chrome радить користувачам блокувати сторонні файли cookie навіть у режимі анонімного перегляду. Минулого року Firefox додав нові функції за замовчуванням, у тому числі «повний захист файлів cookie», щоб запобігти відстеженню користувачів в Інтернеті, а також «розумне блокування», щоб дозволити стороннім авторизуватися через такі сайти, як Facebook або Twitter, і водночас працювати над запобіганням відстеження.

Приватні режими також обмежені у своїй ефективності, коли йдеться про IP-адреси, які прив’язані до пристрою та можуть використовуватися для геолокації користувача.

«Незалежно від того, перебуваєте ви в режимі конфіденційності чи ні, ваша IP-адреса завжди повинна бути відома одержувачу, тому що коли ваш браузер надсилає запит на отримання даних, сервер, який отримує запит, повинен знати, куди надіслати ці дані назад», – розповів Ендрю Рейферс, доцент інформаційної школи Вашингтонського університету. Постачальник послуг Інтернету також може записувати онлайн-активність користувача незалежно від налаштувань конфіденційності браузера.

Деякі браузери пропонують додатковий захист для розв'язання цієї проблеми. Safari має вибір «Приховати IP-адресу» окремо від режиму приватного перегляду, який, коли ввімкнено, надсилає інформацію двом різним об’єктам, причому один отримує IP-адресу користувача, але не вебсайт, який відвідується, а інший отримує вебсайт, але не IP-адресу. Таким чином, жодна з них не має всієї інформації про користувача. Інші браузери також мають параметри маскування IP-адрес, як-от розширення VPN або можливості «вимкнення Geo IP», які не дозволяють браузерам повідомляти вебсайт про місцеперебування користувача.

Що не захищають приватні режими браузера?

Інтернет-перегляд зберігається у двох місцях: на локальному комп’ютері та на відвіданих сайтах. Наприклад, коли користувач у режимі приватного перегляду переходить у Facebook, на його пристрої не зберігатиметься запис про це відвідування, але запис про це відвідування буде збережено в записах його облікового запису Facebook і в аналітиці реклами Facebook.

Крім того, якщо хтось працює на корпоративному чи шкільному ноутбуці, режим приватного перегляду не допоможе. «Якщо у вас є комп’ютер, де хтось інший керує ним, мати конфіденційність проти цієї особи насправді неможливо. Якщо роботодавець володіє вашим комп’ютером, він може встановити будь-яке програмне забезпечення для моніторингу на комп’ютері, яке забажає, і вимірювати все, що ви робите», — повідомив Ерік Рескорла, технічний директор Mozilla.

Google Chrome також попереджає користувачів, що режим анонімного перегляду не може забезпечити повний захист у цих випадках. «У режимі анонімного перегляду ваші дії все ще можуть бути видимі вебсайти, які ви відвідуєте, вашому роботодавцю, навчальному закладу чи вашому інтернет-провайдеру. Ми пояснюємо це, відкриваючи режим анонімного перегляду», — повідомила Паріза Тебріз, віце-президент Chrome Browser.

Користувачі також повинні пам’ятати, що засоби захисту, які пропонуються в приватному режимі, стосуються виключно перегляду вебсторінок, залишаючи вразливими будь-які дії в програмах для смартфонів. Незалежно від того, наскільки добре режим приватного перегляду працює для захисту активності користувачів, він не може допомогти ніде. «Багато програм, якими ми користуємося, не мають вбудованого режиму анонімного перегляду. Ви насправді не знаєте, що зберігає ця програма», — сказав Рейферс.

Які додаткові кроки ви можете вжити, щоб захистити себе в Інтернеті?

Окрім увімкнення режимів приватного перегляду та вибору додаткових параметрів конфіденційності, які пропонують компанії в їхніх налаштуваннях, є деякі додаткові кроки, які користувачі можуть зробити, щоб спробувати максимізувати цифрову конфіденційність,

VPN, або віртуальна приватна мережа, приховує IP-адресу, щоб зробити користувача більш анонімним в Інтернеті, ефективно захищаючи, хто і де знаходиться користувач. «Хорошим кроком було б використовувати режим приватного перегляду та VPN разом», — порадив Рескорла.

Але використання VPN потенційно надає оператору VPN доступ до ваших дій у вебпереглядачі, що може призвести до витоку даних.

За словами експертів з питань конфіденційності, користувачі Інтернету також можуть розглянути можливість звернення до браузера, такого як Tor, безпечного та анонімного варіанту, який використовує кілька проміжних серверів, щоб не дозволити будь-якому одному серверу повністю відстежувати діяльність.

Перш за все, експерти підкреслюють, що користувачі Інтернету повинні знати, що онлайн-активність принципово не є конфіденційною, незалежно від налаштувань браузера. І хоча очищення історії вебперегляду та спорожнення кеш-пам’яті файлів cookie ускладнює відновлення даних для третіх сторін, це все одно є можливим за допомогою певних інструментів.

Фокс Кан наголошує, що ті, хто турбується про конфіденційність даних, повинні вжити якомога більше заходів, навіть придбати новий пристрій, який не можна відстежити, або використовувати такі сервіси, як Tor. «Це громіздко, але забезпечує набагато більше захисту. Але ви повинні мати на увазі, що все, що ці речі можуть зробити, це зменшити кількість ризиків. Жодна з них не є абсолютно ідеальною», — підсумував експерт.

Раніше «MediaSapiens» повідомляв, що у Херсонській та Запорізькій областях російські окупанти обмежують доступ до Google і YouTube. Також  Google заблокували на окупованих частинах Донецької і Луганської областей.

Фото: Andrea Piacquadio/ Рexels

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду