Дослідження USAID-Internews, проведене в кінці 2022 року, показало, що 37% українців вважають проблему дезінформації нагальною. Під час дослідження експерти запропонували респондентам відокремити фейкові повідомлення від справжніх на реальних прикладах: лише 14% опитаних упоралися з цим завданням без помилок. Тож наскільки б не зростав рівень медіаграмотності людей, розпізнати неправдиву інформацію складно. До того ж дезінформаційні схеми теж розвиваються. Саме тому підтримка «гігієни» є постійною потребою: лише систематичний аналіз новин і вдосконалення рівня медіаграмотності можуть убезпечити від впливу дезінформації та неприйнятного контенту.

• Читайте також: Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022

Чому інформаційна гігієна важлива

Дезінформація та маніпулятивні новини є деструктивними як на індивідуальному рівні (від впливу на психічне здоровʼя до поширення теорій змов серед знайомих), так і на суспільному (розвиток держави багато в чому залежить від установок суспільства: кожен фейк може змінити думку громадськості й негативно вплинути на перебіг подій). А інтернет стає чи не найродючішим джерелом таких фейків.

За час повномасштабного вторгнення українці стали прискіпливіше ставитися до новин і медіаконтенту: дослідження ГО «Детектор медіа» показало, що кількість респондентів, які перевіряють інформацію на правдивість, зросла з 24% до 47% (2020–2022). Водночас ворожі пропагандистські наративи, чутки, конспірологічні теорії продовжують ширитися мережею. Крім того, залишаються й недобросовісні користувачі, які навмисно поширюють неприйнятний чи фейковий контент.

• Читайте також: Медіаграмотність не робить із водія маршрутки, пенсіонерки чи старшокласниці інтелігентів і ерудитів. Медіаграмотність — це найпростіша техніка безпеки в інформаційному просторі

Піклування про безпеку та інформаційну гігієну — одні з основних цінностей Rakuten Viber. Тому команда розповіла, як фільтрується неприйнятний контент, а також порадила, як самі українці можуть допомогти «очистити» свій онлайн-простір.

Підтримка інформаційної гігієни: як Viber допомагає боротися з фейками й фільтрує неприйнятний контент

Безпека та приватність листування завжди були пріоритетом команди месенджера. Технічно чати та персональні дзвінки захищені від перехоплень за допомогою наскрізного шифрування.

Проте коли йдеться про боротьбу з дезінформацією, на перший план виходять канали та групові чати з великою кількістю людей. Команда модераторів може переглянути й перевірити, чи є неприйнятний контент у каналі, перед тим, як він стане доступний у пошуку. Однак Viber закликає користувачів подавати скарги на неприйнятний контент у каналах — це допомагає оперативно відреагувати й видалити його з платформи або навіть заблокувати сам канал.

• Читайте також: Українські медіа потребують прямих каналів комунікацій із офіційними представництвами соцмереж

Голова команди розвитку бізнесу Rakuten Viber в Україні Євген Боднар розповів, як команда допомагає боротися з дезінформацією на платформі:

«Канал може стати загальнодоступним у пошуку лише після проходження ручної модерації — він має відповідати Умовам та Політиці прийнятного використання Viber. Канали, що не відповідають правилам, будуть заблоковані та не потраплять у відкритий пошук — наприклад, такі, де є нелегальний контент, заклики до насильства тощо», — розповів Євген Боднар.

«Для підтримки доступу українців до першоджерела Viber надає безплатну підтримку офіційним джерелам інформації в Україні: органам державної влади, ключовим урядовим особам, ЗМІ», — сказав Євген Боднар. Зокрема, канали, які зростали найшвидше у 2022 році, — канал Центру протидії дезінформації при РНБО України та канал Володимира Зеленського.

Недопущення обурливого контенту так само є керівним принципом роботи платформи. У Viber заборонено поширення насильства в будь-якій формі, екстремістський, терористичний, порнографічний контент, пропагування незаконної діяльності тощо. Такий контент модерується вручну й видаляється з платформи.

Як скарги українців на неприйнятний контент допомагають Viber у модерації

Якщо користувач зіткнувся з образливим повідомленням або незаконним контентом у публічному каналі, він може подати на нього скаргу. До цього заохочує і команда Viber:

«Як і будь-яка система, наша система перевірки інколи не є на 100% точною. Тому ми завжди заохочуємо користувачів допомагати нам покращувати роботу платформи», — коментує Євген Боднар.

Декілька скарг на один і той самий контент сформують особливе повідомлення-алерт для модераторів у внутрішній системі для обробки скарг. Коли вони бачать такий алерт, це означає, що щось у каналі йде не так. У команді Rakuten Viber є спеціалісти з України, які переглядають ці алерти та можуть блокувати авторів або канали.

«Наразі розгляд таких алертів займає до 10–12 годин, зазвичай менше. Важливо розуміти, що ми покладаємося саме на репорти користувачів після відкриття їх для пошуку. До речі, з початком війни кількість скарг на канали значно зросла. Ми фільтруємо їх, не блокуючи українські новини про наслідки війни на відміну від інших платформ», — розповів Євген Бондар.

Поскаржитися можна на рекламу, канал, спільноту й окремі повідомлення в них, а також на авторські стикерпаки.

Як поскаржитися на канал або спільноту: відкрийте Viber → виберіть спільноту або канал, на який ви хочете поскаржитися → натисніть на (Android) або (iOS) у верхній частині екрана → виберіть «Поскаржитися на спільноту / канал» → виберіть причину скарги.

Як поскаржитися на повідомлення у спільноті, на каналі або в чатботі: відкрийте Viber → виберіть спільноту, канал або чат-бот, де розміщене повідомлення, на яке ви хочете поскаржитися → натисніть на (Android) або (iOS) у верхній частині екрана → виберіть «Поскаржитися на повідомлення» → виберіть одне або кілька повідомлень → натисніть знак оклику в нижній частині екрана → виберіть причину скарги.

Як поскаржитися на стикерпак: натисніть на неприйнятний стикер → виберіть «Отримати» → натисніть на стрілку → натисніть «Поскаржитися» → виберіть причину скарги.

Антифейкові інструменти

Rakuten Viber також заохочує користувачів детально вивчати інформацію на правдивість. У цьому можуть допомогти спеціальні «алгоритми». Науковці та медіаексперти пропонують власні схеми, які дозволяють відмежувати фейкові повідомлення від фактів.

Одним із таких інструментів є CRAAP Test, розроблений у Каліфорнійському університеті. Абревіатура вказує на основні характеристики, за якими варто оцінити повідомлення:

● C (Currency) — наскільки своєчасно подано інформацію;

● R (Relevance) — чи відповідає текст на ваше питання;

● A (Authority) — наскільки надійним є джерело інформації;

● A (Accuracy) — чи подано докази, чи є посилання на першоджерело, чи присутні помилки;

● P (Purpose) — чи є інформація неупередженою.

Другою популярною методикою є SIFT, розроблена американським дослідником Майклом Колфілдом. Алгоритм перевірки складається з чотирьох дій:

1. Stop (зупиніться) — не варто одразу довіряти заголовку: згадайте, що ви вже знаєте з теми, чи знайомі ви з цим ресурсом і чи довіряєте йому;

2. Investigate (дослідіть) — перевірте, чи надійне це джерело;

3. Find (пошукайте) — перевірте, чи є ця інформація в інших ЗМІ, чи подано докази;

4. Trace (простежте) — пройдіть за посиланнями на першоджерело або спробуйте знайти його.

«Опанувавши різні методики перевірки інформації та піклуючись про власний мережевий простір, ви убезпечите себе від небажаної тривожності чи роздратування, а також будете оперувати лише перевіреними даними», — підсумовує команда Rakuten Viber в Україні.