Месенджер «Телеграм» став ключовою зброєю проросійських акаунтів у поширенні дезінформації, спрямованої на підрив підтримки України в ЄС. Нещодавно співробітники російської розвідки використовували телеграм для вербування дрібних злочинців для проведення диверсій у європейських столицях. 

Про це повідомляє Bloomberg. 

Як зазначає агентство, це викликає невдоволення європейських чиновників, які зробили боротьбу з фейковими новинами своїм головним пріоритетом напередодні загальноконтинентальних виборів у червні. Незважаючи на всі свої нові повноваження щодо регулювання інформації в інтернеті, вони практично безсилі обмежити телеграм. 

«Дезінформація поширюється в телеграмі відкрито та абсолютно безконтрольно», — заявила прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас. 

Запити на видалення тривожного контенту часто залишаються без відповіді.

«Ми знаємо, що інші держави-члени ЄС мають аналогічні проблеми», — сказала вона. 

Видання зазначає, що типова проросійська пропагандистська кампанія спирається на шквал онлайн-технік. До них належать публікації в соціальних мережах, статті в державних ЗМІ, сфабриковані новини, що імітують зовнішній вигляд законних вебсайтів, а також анонімні коментарі.

Телеграм функціонує як центральний вузол у цій екосистемі, своєрідний міст, який пропагандистські групи використовують для поширення свого контенту в активній соціальній спільноті з метою донести свою інформацію до більш широкої аудиторії. 

Нещодавно ЄС посилив свої повноваження щодо боротьби з незаконним та шкідливим контентом, намагаючись перешкодити зловмисникам поширювати дезінформацію напередодні європейських виборів. 

Та коли справа стосується телеграму, ці заходи не дуже ефективні — дієві інструменти можна застосовувати лише до платформ з більш ніж 45 млн активних користувачів у Європі, а за даними власників, телеграм має 41 млн. 

За словами Каллас, ці цифри не відображають усієї картини, і Європейська комісія має провести незалежну оцінку.

З великих платформ ЄС може стягувати штрафи в розмірі до 6% від річного обсягу продажу, якщо він виявить порушення, або заборонити повторним порушникам в'їзд до ЄС. Ці правила поширюються  на Facebook, YouTube і TikTok. 

Найменші платформи підпадають під дію національних агентств, у яких фірми мають юридичне представництво.  Для Telegram це Бельгія. Тим не менш, національна влада має обмежені повноваження вживати заходів. 

За словами Каллас, якби Telegram був визнаний «дуже великою онлайн-платформою» відповідно до DSA, він був би зобов'язаний вжити заходів проти поширення дезінформації та запровадити жорсткіші протоколи модерації контенту. 

«Це також забезпечить рівні умови гри на внутрішньому ринку, оскільки інші платформи доклали значних зусиль для дотримання закону про цифрові послуги», — додала прем'єр-міністерка Естонії. 

Колишній директор Центру протидії гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Словаччини Даніель Міло також розповів, що телеграм є популярним серед різних проросійських суб'єктів, а також серед окремих осіб, які вже давно поширюють дезінформацію, оскільки модерація контенту практично відсутня, а правила Telegram щодо цього дуже м'які. 

Згідно з внутрішньою оцінкою ЄС, з якою ознайомилося агентство Bloomberg, основними темами зусиль Росії щодо дезінформації є війна проти України, конфлікт на Близькому Сході, імміграція, зміна клімату та майбутні вибори до Європейського парламенту. 

За цими п'ятьма темами кількість повідомлень з неперевірених джерел на всіх платформах на початок травня збільшилася більш ніж удвічі порівняно з менш ніж 20 тисячами повідомлень на день на початку року. 

Нагадаємо, що в бета-версії месенджера «Телеграм» для операційної системи Android виявили функцію фактчекінгу (перевірки інформації. — Ред.).

Бельгійський інститут поштових послуг і телекомунікацій (BIPT) має стати наглядовим органом, який регулюватиме роботу Telegram на території всього ЄС.

25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу месенджера «Телеграм» в Україні. 

Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Читайте також:

• Telegram проводить інформатаку на Signal, щоб дискредитувати месенджер, — ЦЕДЕМ
• Анонімні телеграм-канали потрібно деанонімізувати, — Юсов

Фото: логотип месенджера «Телеграм» / Eyestetix Studio на Unsplash