Автори:

Юлія Поліковська

Галицький райсуд Львова виправдав викладача Національного університету «Львівська політехніка» Дмитра Зербіно, який у 2020 році під час тестування з дискретної математики показував студентам порнографічні зображення. Про це відомо з вироку суду від 12 січня.

Варто зазначити, що впливу порнографічних зображень на навчальний процес та права студентів суд не досліджував. Суд визнав невинуватим Дмитра Зербіно у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України, адже дійшов висновку, що розроблення викладачем згадуваної програми тестувань не було створенням шкідливого програмного забезпечення для несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж.

У грудні 2020 року, як повідомляли медіа Zaxid.net і Hromadske, стало відомо, що у програмі для тестувань, розробленій викладачем Інституту комп’ютерних наук Національного університету «Львівська політехніка» Дмитром Зербіно, студентам демонструвалися порнографічні зображення. Викладач називав свою методику викладання «релаксуючою» і заявляв, що подібну використовують у Японії.

На відеозаписі тестування, отриманому Zaxid.net, видно, що студенти скаржились на розповсюдження сексуальних картинок.

Після розголосу в медіа у «Львівській політехніці» створили комісію для розслідування інциденту, а Дмитра Зербіно відсторонили від викладання. Згодом комісія оголосила йому догану за використання неапробованих навчальних матеріалів.

Поліція кваліфікувала відео, які демонстрував студентам Дмитро Зербіно, як «шкідливе програмне забезпечення». Викладачу висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України.

У суді Дмитро Зербіно своєї провини не визнав та повідомив, що його навчальна комп’ютерна програма була використана для підсумкового тестування й розроблена таким чином, щоби унеможливити студентам доступ до сторонніх програм. Жодних скарг від студентів на роботу цієї комп’ютерної програми він не отримував, і студенти підтвердили це.

Було проведено дві перевірки файлів програми Зербіно через антивірусні бази, перша встановила, що файли програми є шкідливими, а друга — спростувала.

«Жодним належним та допустимим доказом не підтверджено ні наявність умислу у обвинуваченого,.., ні шкідливість програмного забезпечення, ні сам факт розповсюдження», — йдеться у вироку.

Згадуваний вирок ще можна оскаржити в апеляційному суді.

Фото: Національний університет «Львівська політехніка»