Ціна дезінформації: науковці порахували збитки, спричинені фейками

EconomicCostOfFakeNews

Днями професор Роберто Кавазоса з Балтиморського університету разом з колегами провів підрахунки та опублікував великий звіт про те, що загальні збитки від фейкових новин перевищують $70 млрд і мають серйозні негативні наслідки для різних галузей. Вони впливають також і на фондові ринки, і на ЗМІ, і на репутацію окремих людей, виборчих кампаній, впливають на фінансову інформацію та на охорону здоров’я.

У MBR переклали й проаналізували звіт. Публікація описує основні висновки американських науовців про те, як фейки шкодять найрізноманітнішим сферам нашого життя.

Ціна фейків

Колишній віце-президент Єврокомісії Андрус Ансіп стверджує, що за рік Росія витрачає як мінімум $1,2 млрд на підтримку прокремлівської пропаганди. Зокрема, відома російська фабрика тролів «Агентство интернет-исследований» для провокації і поширення розбрату у США у період президентських виборів у 2016 році замовила 3,5 тисячі рекламних повідомлень. Їх авторами були нібито американські активісти. Загальна ціна реклами становила $100 тис. 

За схожим принципом сумнівний британський вебсайт Mainstream Network, що активно підтримував вихід Британії з ЄС, за 10 місяців витратив $336 тис. на дезінформацію та охопив нею близько 10,9 млн користувачів. 

У звіті кіберкомпанії Trend Micro пишуть, що всього за $2,6 тис. можна купити акаунт у соцмережі, на який підписані 300 тисяч користувачів. А саму у $55 тис. дозволить будь-кому успішно провести інформаційну кампанію проти когось. Наприклад, журналіста. Аби вплинути на зміну положень торгової угоди, виборів або результат референдуму доведеться викласти $400 тис.

Галузь фінансів

Наприкінці 2017 року в медіакомпанії ABC заявили, що радник з національної безпеки генерал-лейтенант Майкл Флінн свідчитиме про Дональда Трампа, який доручив йому співпрацювати з представниками російської влади під час виборів 2016 року. Ця інформація могла спричинити старт процесу імпічменту Трампа й затягнути країну у кризу. Через півгодини після публікації цього матеріалу S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США ThePage) впав на 38 пунктів. За приблизними підрахунками, таким чином американська економіка втратила $342 млрд. Тільки потім виявилося, що «сенсаційний матеріал» ABC виявився фейком. ЗМІ спростували інформацію лише після закриття біржових ринків, коли втрати знизилися до $51 млрд. 

Дослідникам вдалося визначити, що фейкові новини несуть потенційну втрату 0,05% глобальної фондової вартості, а це $39 млрд щорічних збитків по всьому світу. 

Крім того, фейки впливають і на фінансовий стан громадян напряму. Так, тільки  у США фінансова дезінформація впливає на $17 млрд пенсійних заощаджень. 63% респондентів опитування American Institute of Certified Public Accountants заявили, що поширення неправдивої інформації зробило ухвалення важливого фінансового рішення значно складнішим. Ця цифра лякає: якщо брати до уваги те, що люди, які приймають більшість серйозних фінансових рішень, та люди, які поширюють найбільше фейків, становлять одну соціальну групу м американці 65 років+. 

Вплив фейків на охорону здоров’я

Фінансові втрати є другорядними у порівнянні з ризиками для здоров’я, кажуть вчені. Наприклад, щороку у США доводиться витрачати майже $9 млрд на лікування недуг, яких можна доволі легко уникнути за допомогою вакцинації. Ні одна з країн не має імунітету до антивакцинаторської пропаганди, яка швидко може вийти з-під контролю, пишуть у звіті.

Поряд із некоректними медичними порадами та активними антивакцинаторськими настроями, фейки швидко поширюються у галузі захисту навколишнього середовища. Одне з досліджень виявило, що з 30 тисяч матеріалів про зміни клімату у відкритому доступі, лише 700 були фактологічно правдивими. Така тенденція також вплине на фінансовий сектор, адже неспроможність зупинити зміни клімату зменшать ВВП кожної країни на 7,2% до 2100 року, доходять сумного висновку науковці.

Вплив дезінформації на вибори

За результатами дослідженя Принстонського університету, під час виборів президента США у 2016 році, 2,6% від загальної кількості журналістських матеріалів становили фейки. У майбутньому ситуація навряд чи стане кращою, впевнені дослідники. Примітом, очікується, що лише під час президентських перегонів 2020-го у США на дезінформацію витратять щонайменше $200 млн.

Але глобальний ефект фейків не стосується виключно США, йдеться у матеріалі. Очікується, що відоток неправдивих новин щороку тільки збільшуватиметься. Зокрема, аналіз у Бразилії показав, що 42% вірусних повідомлень поширених громадянами під час виборів, фактчекери визнали неправдивими. 

Як фейки впливають на бренди

У звіті йдеться і про згубний вплив дезінформації на бренди. Вони можуть сильно страждати, якщо їхнє ім’я вказують поруч із брехливим, шокуючим або провокаційним контентом. Проте розміщення реклами бренду на сайтах, які поширюють екстреміську чи неправдиву інформацію, коштує набагато дешевше, ніж у інших місцях. Маркетинговим відділам брендів доводиться обирати: жертвувати репутацією або грошима. 

Приміром, компанія L’Oréal може втратити $8,6 млрд, якщо розмістить рекламу продукту на сайті, де активно обговорюється псевдонаукова й неправдива медична інформація. 

Брендам також доводиться вкладати доволі великі кошти у боротьу із наклепом та фейками. Влітку 2017-го на платформі 4Chan з’явилося повідомлення про те, що компанія Starbucks проводитиме «День мрійників» і безкоштовно видаватиме напої незадокументованим іммігрантам. Бренду довелося швидко провести кампанію проти дезінформації, на яку витратили немалі кошти. 

Як вирішити проблему?

Науковці нагадують, що Facebook вже запустила ряд ініціатив, покликаних боротися з дезінформацією у соцмережі. Наприклад, компанія почала співпрацювати з фактчекінговими організаціями та запустила проєкт News Integrity Initiative, спрямований на підвищення рівня медіаграмотності. Як каже сам Марк Цукерберг, кожного року компанія виділяє більше коштів на боротьбу з дезінформацією, ніж Twitter отримує за рік (тобто понад $3 млрд).

За боротьбу з фейками і дезінформацією також взялися уряди різних країн. Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США витратило $68 млн на дослідження технологічного способу виявлення маніпуляцій та дезінформації. Крім того, Велика Британія витратила понад $23 млн на Фонд фейкових новин Східної Європи. Також у таких країнах як Бразилія та Китй розробники створюють багато додатків, системи виявлення та IT-системи для боротьби з неправдивою інформацією.

Нагадаємо, раніше MediaSapiens писав, як глибинні фейки підривають правду й загрожують демократії.

comments powered by Disqus