Проект з медіаграмотності «Вивчай та розрізняй» розширюється на всю Україну. Перші результати надихають

Скриншот

50 шкіл Маріуполя, Дніпра, Тернополя та Чернігова вже взяли участь у пілотному варіанті проекту «Вивчай та розрізняй» (Learn to Discern, L2D). Організатори провели дослідження його ефективності. Учні восьмих та дев’ятих класів, які мали уроки з медіаграмотності та критичного мислення, в подальшому краще виконували всі завдання оцінювання. На 18 % вони були вправніші у виявленні фейкових історій, на 16 % у розрізненні фактів та коментарів і на 11 % мали ліпші навички з аналізу медіаконтенту.  Крім того, зросло критичне ставлення до медіа та поліпшились навички розрізнення мови ворожнечі.

Для оцінювання проводили опитування у 17-ти школах, які беруть участь у проекті, та 10-ти школах контрольної групи, які участі не беруть. Також треба розуміти, що програма запустилися з вересня минулого року, а опитування проводилися наприкінці вересня та на початку грудня. Тобто це результати з часу, коли викладання велося не так довго. Ймовірно, зараз ці показники вищі.

«Вправи та навички інтегровані у навчальні предмети. Дітям не наголошують, що «зараз вам викладатимуть навички з медіаграмотності чи критичного мислення», тому зосередьтеся. Це були звичайні уроки, але з новими елементами, підходами і методиками. Цікаво, що на питання в анкеті «Який шкільний урок вам подобається найбільше?» учні з наших шкіл переважно назвали ті предмети, де ми інтегрували навички з інфо-медійної грамотності. Вони їм найбільше полюбилися та запам’яталися з цілого семестру», — сказала «Детектору медіа» Любов Васильчук, програмна менеджерка Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), яка реалізує проект.

Що це за предмети?

Навички з медіаграмотності інтегрують у такі предмети: українська та світова історія, українська мова та література, мистецтво.

На уроках історії дітям пояснюють, як можуть маніпулювати різного роду наративами та історичними подіями. Під час оновлених занять школярам пропонують використовувати тематичні фільми, онлайн-джерела, історичні документи, статті тощо.

Ключовим під час уроків з української мови та літератури стає робота з текстами: тренують вміння розрізняти стиль, аналізувати тези, наративи у медіатекстах, визначати лінгвістичні маніпуляції. Натомість уроки з мистецтва більше сконцентровані на візуальному контенті: як тут автори можуть маніпулювати емоціями, змінюючи ракурси висвітлення подій, чи використовувати для цього музику.  

«Уроки з відео найкраще пішли для моїх учнів. Це просто «супер бомба», яка розірвала клас. Ми шукали фейки, пропаганду, емоційно забарвлені моменти. Діти стали перевіряти інформацію, пішли далі «Вікіпедії» — ура! — і тепер обов’язково зазначають джерело інформації», — розповідала у квітні вчителька чернігівської школи №30 Оксана Розумієнко.

Як проходить урок історії за оновленими методиками у київській школі №292 . Відео «Голосу Америки»

Що далі?

«Зараз вже є повноцінний проект на три роки. Ним передбачена така ж інтеграція інформаційно-медійних навичок в існуючі шкільні предмети, як це було за пілоту. Вже задіяні 150 шкіл та вісім нових міст. Невдовзі ми плануємо чергове масштабування — додаємо ще 250 шкіл і розширюємося на всі обласні центри», — пояснює Любов Васильчук.

В середньому буде по 15-18 шкіл в кожному з обласних центрів. У Донецькій та Луганській областях проект працюватиме у Маріуполі, Краматорську та Сєвєродонецьку. На фінальному етапі проекту планують залучити 650 шкіл.

Як відбирають школи для участі в проекті?

У підборі навчальних закладів допомагає Міністерство освіти та науки, яке є партнером проекту. Також до уваги береться мотивація, каже пані Васильчук. Для її визначення у міські школи надсилають інформаційні листи, де запитують, чи вони зацікавлені брати участь у проекті.

«У першу чергу ми звертаємо увагу на те, щоб це була загальноосвітня школа і бажано, щоб вона мала більше, ніж дві паралелі восьмих та дев’ятих класів. Хочеться, щоб вчитель, якого ми підготуємо, міг охопити більше дітей», — зазначає представниця IREX.

Як розповіла «Детектору медіа» координаторка проектів Академії української преси Юлія Гуза, вчителів для викладання предметів у новому форматі готують на спеціальних тренінгах.

В подальшому організатори хочуть виставити матеріали, які напрацьовані під час роботи у «Вивчай та розрізняй», в онлайн, щоб ті школи, які не потрапляють у проект, також мали можливість користуватись ними.  

Нагадаємо, проект «Вивчай та розрізняй» (LearntoDiscern) реалізує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у партнерстві з Академією української преси та StopFake. Його активно підтримує Міносвіти, а фінансують посольства США та Великої Британії. Окрім України, проект також розгортається в інших країнах світу, включаючи Йорданію, Сербію, Туніс та США.

Раніше «Детектор медіа» розповідав, як у березні в Києві пройшла міжнародна конференція з медіаграмотності. Теми тут виявилися вкрай варіативними: від міжнародних практик до медіахолдингу в запорізькій школі і тренінгів із критичного мислення в бібліотеці Херсона.

comments powered by Disqus