Співзасновник Громадянської Платформи «Нова країна» Валерій Пекар відзначив, що проблема безпеки інтернету є комплексною проблемою і включає в себе три різні складові. Першою такою складовою є питання безпеки контенту, у першу чергу, для дітей та підлітків, «що означає можливість обмеження доступу до шкідливого для дітей контенту, а також можливість усунення різних небезпек, які існують в мережі». «Друга складова стосується безпеки та прав людини. Нині право на доступ до інтернету в усьому світі розглядається як одне з невід’ємних прав людини. Третя складова полягає у безпеці функціонування інфрастуктур, що стосується сервіс-провайдерів, контент-провайдерів, телекомунікаційних операторів — тобто всіх тих, хто забезпечує ці можливості», — пояснив пан Пекар.

Він також наголосив, що про безпеку інтернету особливо важливо говорити під час війни. «Сьогодні інтернет стає полем бою з точки зору гібридної війни Росії проти України, з точки зору інформаційної агресії, і це означає поширення величезної кількості фейкових новин, насилля, спроби розхитати ситуацію, посіяти паніку. Кіберпростір є таким самим полем бою, як суходіл, повітря і море. Ми розуміємо, що це стосується не лише кібератак на окремі інфраструктури: полем бою стає свідомість кожного українського громадянина — і дорослого, і дитини. Тож, говорячи про безпеку інтернету, ми не можемо не говорити про протидію інформаційній агресії Росії». 

Окрім цього, за його словами, Україна, яка посідає 162 місце у світі за рівнем економічної свободи, має проблеми з діяльністю силових структур, які втручаються у бізнес-процеси, а а також проблема монополізму. «Є велика кількість різноманітних силових структур, які послугувуючись власними мотивами, несанкціоновано, незаконно втручаються в діяльність суб’єктів господарської діяльності. Існує також проблема монополізму, пов’язана з діяльністю великих операторів, тобто проблема рівного доступу до базової інфраструктури так і не вирішена. В України досить слабка антимонопольна політика, яка не сприяє розвитку масового підприємництва», — підсумував Валерій Пекар. 

На критичній важливості належної реалізації права кожного громадянина на досуп до інтернету наголосив і голова Правління Інтернет Асоціації України Олександр Федієнко. Вінвідзначив, що «ІнАУ неодноразово виступала з пропозицією щодо внесення змін до КУ, де було би чітко гарантоване право людини на вільний доступ до мережі Інтернет». 

Разом з тим, він неодноразово наголошував, що «ІнАУ виступає проти впровадження будь-яких технічних механізмів інтернет-цензури, будь-яких законопроектів, які це передбачають». 

Голова комітету ІНАУ з питань ІКТ в освіті Іван Пєтухов зауважив, що поки організація у першу чергу займається захистом самого інтернету. 

«Більш ніж 50 законопроектів лежать у ВР, які на сьогоднішній день вимушують нас боротися за його існування. Майже всі країни світу (за винятком Північної Кореї, РФ, Китаю) імплементували в своїх законодавчих актах те, що доступ до інтернету є невід’ємним правом людини. І для цього не треба змінювати Конституцію, це просто треба визнати на рівні держави. Бо інформація - це найпотужніша зброя», - підсумував пан Пєтухов. 

Він також відзначив, що де-факто Україна вже подолала відмітку в 70% проникнення інтернету. Проте через війну вирахувати точний відсоток проникнення інтернету в усій країні поки неможливо. 

Нагадуємо, що сьогодні в усьому світі відзначається Всесвітній день безпечного Інтернету. 

Історія цього заходу почалася з ініціативи проекту ЄС SafeBorders в 2004 році й далі розвивалася мережею Insafe за підтримки Єврокомісії. Головна мета Дня - просувати ідеї відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів, особливо серед дітей та молоді. Нині цей день відзначають в близько 100 країнах світу.

Кожного року до Дня безпечного Інтернету обирається конкретна тема - гаслом цього року організатори обрали «Будь зміною: об’єднуємося для кращого Інтернету!» («Be the change: Unite for a better internet»). Організатори SID в Україні запропонували усім охочим долучитися до #saferinternetchallenge - створити та опублікувати свою власну обіцянку щодо безпечної поведінки в мережі. Наприклад, обдумано публікувати інформацію та фотографії, які стосуються інших людей. Або не використовувати гаджети як няню для дитини.