Guilty pleasure: у чому ризики проходження розважальних тестів

Фото: horoscope.com

Відомий рекламіст і копірайтер Девід Огілві казав, що 80 % людей вирішують, будуть вони читати текст чи ні, лише прочитавши заголовок. А недооцінювати популярність «Гри престолів» не варто, тож так ми й опиняємось у круговерті тестів. Після першого клацаємо на другий, потім на третій і так далі. Тут на користувача чигає перша й найбільш очевидна небезпека — втрата часу. Але це ще не все.

Як пояснила маркетингова менеджерка Uamaster Анастасія Свиридюк, онлайн-тести в маркетингу використовують для збору даних про інтернет-користувачів для ефективнішого показу реклами, створення бази для спаму, збору контактів для реферальних програм онлайн-магазинів та збору статистичної інформації. Водночас тренер із цифрової безпеки Микола Костинян завертає увагу, що більшість тестів просять доступ до основної інформації про користувачів, яка й так є публічною, тож прямої загрози не несуть. Розберемо всі ці пункти по черзі.

Таргетування реклами

Одна із функцій онлайн-тестів — заохотити користувачів залишатися на сайті якомога довше. Наприклад, популярна платформа з розважальними тестами Playbuzz показує своїм відвідувачам рекламу й заробляє таким чином кошти. І чим довше люди залишаються на сайті й чим активніше з ним взаємодіють — тим дорожчою буде вартість оголошення тут. Сервіс пропонує й кілька готових шаблонів для створення тестів, при цьому вони можуть публікуватися як на самій платформі, так і вставлятися за допомогою коду на інші сайти. Playbuzz не єдиний такий майданчик — є ще Qzzr, Proprofs, Online Quiz Creator та десятки інших.

Що стосується реклами, то сайт із тестом «Який ваш IQ» пішов навіть далі — він не показує користувачам їхнього результату, перш ніж вони не переглянуть із десяток рекламних банерів. А серед завдань на логіку вставляє питання щодо вашого поштового коду, дати народження тощо.

Безкоштовний IQ-тест із сюрпризами.

 Тести можуть містити й менш безневинні питання, наприклад, про психологічні проблеми чи деталі про стан здоров’я. Це все подається під привабливими заголовками «Дізнайтеся, який ви тип особистості» або «Пройдіть цей тест і ми скажемо, як довго ви проживете».

На основі відповідей користувачів можуть таргетувати як цільову аудиторію для тих чи інших послуг і продуктів. Тож не варто дивуватись, якщо після того, як ви провели милий вечір на канапі з ноутбуком та розважальними тестами, за вами на всіх сайтах буде ганятися реклама психологічних курсів із саморозвитку чи пігулок, які допоможуть кинути курити. За тестом «Яка ви країна світу?» може ховатися цілком реальний туроператор, який вираховує таким чином свою цільову аудиторію, її вподобання та якими бюджетами на подорож люди в цій категорії володіють.

 Тест на сайті Playbuzz.

Декого небажана та набридлива реклама залишає незворушними, а в декого від неї починає сіпатися око. Як вихід — робити тести в анонімному режимі браузера та стежити, які дозволи ви надаєте сайтам із тестами.

Збір персональних даних

У стрічці Фейсбуку часто трапляються дописи з результатами екстравагантних тестів, які пройшли ваші друзі чи колеги. Можливо, ви й не хотіли знати, що ваш офіс-менеджер насправді сніжинка-дендрит, а сестра — сніжинка-зірочка. Але тепер знаєте, вам стає цікаво й ви клацаєте на посилання з тестом.

Тут відбувається найцікавіше — щоби перейти до тесту, вам потрібно надати дозвіл на збір деяких ваших даних зі сторінки у Фейсбуку. В 2015 році був відомий випадок із південнокорейською компанією Vonvon, яка запустила тест, що аналізував дописи користувачів і потім збирав в ілюстрацію хмаринку слів, які вони найчастіше використовували.

Тест від Vonvon, який аналізує найчастіше вживані слова на Фейсбуку.

 Компанія зібрала дані більше 17 мільйонів користувачів, причому дуже детальні: імена, фотографії профілю, вік, стать, дати народження, списки друзів, дані про освіту, всі дописи, які користувачі «лайкали». Тест із «найчастіше вживаними словами» поширили на Фейсбуку приблизно 120 мільйонів разів.

При цьому ризики розкриття персональних даних існують не лише для тих, хто безпосереднього клацнув на тест, але й для тих, хто опинився у списку друзів такого користувача.

«Після проходження тесту інформація профілю перестане бути конфіденційною.Можна очікувати, що ваші контакти потраплять у спам-розсилку, стануть лідом у реферальних програмах інтернет-магазинів, але ви ж дізналися, що ви виявилися Джеймі Ланістером у тому тесті про “Гру престолів”». — жартує Анастасія Свиридюк.

При цьому більшість тестів прямої загрози для особистого акаунту у Фейсбуку не становлять, заспокоює Микола Костинян. «Звісно, можна змайструвати такий тест, але в Україні ні масових, ні якихось окремих подібних інцидентів не було. В основному тести збирають дані, які й так здебільшого публічні, тож надзвичайно великих проблем не створюють. Якщо порівнювати з іншими ризиками, то цей — зовсім незначний», — розповів експерт.

Що можна зробити в такому випадку? Знову ж таки, читати уважно, на що ви погоджуєтеся, перш ніж перейти до тесту, й у налаштуваннях приватності у Фейсбуку переглянути, якою інформацією ви ділитеся з друзями (чим менше — тим краще).

Прихована плата

У Фейсбуку є низка платних функцій та сервісів, для яких необхідно прив’язувати банківську карту (наприклад, якщо ви використовуєте платне просування сторінки, рекламу чи майданчик Marketplace). Так само платні сервіси є й у Гугла й карта може бути прив’язана до гугл-акаунту.

Якщо ви переходите до онлайн-тесту через акаунти, до яких у вас є додані платіжні чи кредитні карти, теж варто бути обачними. Наприклад, тест Test-IQ.com бере плату в $7. Про це написано в користувацькій угоді обсягом більше 4 тисяч знаків, яка глибоко захована на сайті. На щастя, цей тест хоча би попереджуватиме вас про оплату, перш ніж спробує списати гроші з карти. Є й гірші варіанти — ви клацаєте «ОК» на сайті, не прочитавши кількох сторінок дрібного шрифту, чим даєте згоду на автоматичне списання грошей.

Спробуйте знайти пункт про оплату за проходження тесту в користувацькій угоді.

 Втім, для України цей ризик не є актуальним. «Якби щось подібне сталося, то розгнівані користувачі писали би про це у Фейсбуку. Це була би видима історія. Навіть якщо щось подібне траплялося, то це було в малих масштабах, а не списання всіх доступних грошей із картки», — пояснює Микола Костинян. Водночас експерт виділив і інший ризик, пов’язаний із тестами — репутаційний.

Зіпсувати свій імідж

Фейсбук став для певної когорти людей не лише соцмережею, в якій можна поділитися останніми сімейними фото чи новинами, але й майданчиком для професійної діяльності чи свого роду особистим блогом.

«Досить часто можна побачити, як досить поважні й солідні лідери думок, які, здавалося б, досвідчені в медійних справах і грамотно ведуть свої сторінки, публікують дурнуваті тести. Люди тоді збоку виглядають наївно, не в ногу з часом», — коментує пан Микола.

При цьому самостійно опублікувати результат користувача тест не може — для цього потрібно дати на це згоду, натиснувши відповідну кнопку.

***

Зваживши всі «за» і «проти», я таки пройшла тест про «Гру престолів». Він не просив доступу до величезного обсягу моїх даних, а для повноти експерименту я вирішила таки пройти хоч один тест. Погані новини — виявляється, я Серсея Ланістер.

comments powered by Disqus