«Цей закон як зобов’язує до чогось журналіста, так і розширює права інших громадян. І тут потрібно дивитися глобально і широко, а не тільки виокремлювати якийсь один момент. Наприклад, як зараз говорять і правозахисники, і журналісти, що він нібито буде заважати роботі журналіста. А ви взагалі про всіх громадян подумали, шановні правозахисники?», - сказала пані Бондаренко. За її словами, закон «стосується не тільки політиків, не тільки журналістів, він стосується будь-кого з нас, будь-якого громадянина нашої країни».

На думку народного депутата, права громадянина щодо захисту персональних даних в Україні дотепер не були захищені. «Гляньте, що в нас відбувається на будь-якому книжковому ринку великого міста: чи це Одеса, Київ, Донецьк, Харків, Львів. Ви можете прийти на книжковий ринок і у вільному доступі купити за 10, 20, 40 гривень будь-які бази персональних даних: чи то податкова база, чи то дані, які зберігаються в МВС, і так далі. Чомусь ці правозахисники, які дають коментарі, про це забули», - пояснила вона. Олена Бондаренко не виключає, що в законі є мінуси, але вважає, що «потрібно думати про плюси».

«Закон, який нібито дозволяє нам виконати європейські вимоги, щоб наблизитися до демократичних стандартів, суперечливий. І він, напевно, не буде виконуватися в той спосіб, у який належить, тому що важливий такий момент, як розділення поняття публічна інформація загалом і публічна інформація чутлива, вразлива. Вона стосується етнічних ознак, релігійних переконань, політичних позицій тощо. У законі незрозуміло, яким чином це захищається», - наголосила депутат.

На думку Ольги Герасим'юк, доступ до інформації про публічних осіб буде обмежено, оскільки дані про політика можуть бути наведені лише з його дозволу, і стосуватиметься це обмеження не лише ЗМІ, а й книг, хронік. «Це досить суперечливий момент, і після судових процесів, якщо вони, звичайно, будуть, ми знову повертатимемося до перегляду цих пунктів. Це виглядає достатньо кумедно. Звісно, у нас є така позиція як визнання певної інформації про особу суспільно важливою, і це перемагає право особи на захист цієї інформації. Тобто це стосується політиків, чиновників першого рангу. Але це ще треба довести, що журналіст правий, повідомляючи такі речі, оскільки вважає, що цю інформацію необхідно знати суспільству», - відзначила О.Герасим'юк.

У зв'язку з ухваленням закону «Про захист персональних даних», за словами нардепа, свобода слова матиме певні обмеження. Також вона пані Герасим'юк вважає, що цей закон ставить у двозначну ситуацію журналістів, істориків і науковців. «Як політик і чиновник вищого рангу, я розумію, що про мене і про моїх колег суспільству має бути відоме те, що становить справді важливу інформацію, оскільки ми виконуємо певні важливі державні функції. Тому я свідомо говорю про те, що така особливість для журналістів справді призведе до того, що вони змушені будуть говорити натяками, а я вже не знаю, як буде писатися історія, якщо політик заборонить давати про себе дані», - резюмувала Ольга Герасим'юк.

Нагадаємо, 1 січня набув чинності Закон України «Про захист персональних даних». Правозахисники вважають, що він обмежуватиме свободу діяльності журналістів. Водночас, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко запевнив, що на професійну діяльність журналістів дія закону не поширюється.  

«Медіаграмотність» за матеріалами ІнтерМедіаКонсалтинг