21-річна єгиптянка Фаррах ель Ессаві в кінці червня закінчує Американський університет у Каїрі (АУК). Хоч починала вона навчання із журналістики, після піврічного перебування в Данії  вирішила спеціалізуватися на міжнародному маркетингові. На її думку, ця галузь дає знання з різних сфер і відкриває багато можливостей у подальшому.

«Моя сім'я не хотіла мене відпускати на навчання з Єгипту, але я мала дуже велике бажання вчитися англійською мовою, тому й вирішила вступати в Американський університет у Каїрі, який дає чудову освіту та який вважають одним із найкращих на Близькому Сході», - каже Фаррах. Університет має гнучку систему навчальних курсів, і студент складає свій розклад сам, вибираючи зі списку ті предмети, які йому до душі. В інших єгипетських університетах студенти повинні вивчати чітко визначені курси зі спеціальності.

Її університет вважають престижним міжнародним вишем, де навчають тільки англійською мовою. Для вступу в нього необхідно складати фінальні шкільні іспити й платний американський іспит SAT, який є обов’язковим для вступу в навчальні заклади в Штатах. Цей тест повинен визначити рівень здібностей потенційних вступників, він триває три години поспіль, і додатково – 50 хвилин на есе. Він має дві частини. Це математика плюс критичне мислення та письмо. Максимально можна отримати 800 балів з кожної частини. Для вступу в АУК мінімум становив 1400 з 1600 можливих. Частина з критичного мислення передбачає аналіз тексту та перевірку розуміння тексту: потрібно дати відповіді на питання до нього, переказати зміст деяких абзаців.

«Конкурс на вступ в АУК є щороку, але зазвичай усі апліканти, які відповідають вимогам університету, вступають, - розповідає Фаррах. – Навчання в нас платне, і коли я вступала, восени 2012 року, то плата на рік становила 120 000 єгипетських фунтів – на той час близько 17 000 американських доларів. Мені пощастило отримати знижку, і ми платили 85 000 єгипетських фунтів. Тепер вони збільшили вартість навчання до 140 000 на рік». Знижку Фаррах отримала завдяки високим оцінкам зі шкільних іспитів і SAT.

Фаррах ель Ессаві 

Вибір навчальних курсів дуже широкий. Навчання на бакалавраті триває чотири роки – вісім семестрів. Перші п’ять семестрів Фаррах вивчала журналістику, проте курси вибирала з різноманітних галузей. Протягом першого семестру вона вивчала таке: «Креативний досвід», «Вступ до масової комунікації», «Філософське мислення», «Ефективність аргументації», «Вступ до геології», «Лабораторію геології». У другому семестрі – «Арабське суспільство», «Глобальну політику XX століття», «Вступ до психології», «Дослідницьке писання», «Наукове мислення». У третьому – «Бухгалтерський облік», «Створення сучасного арабського світу», «Друковані ЗМІ», «Етику» й «Відповідальність у ЗМІ», «Вступ до політології». Четвертий семестр – «Вступ до макроекономіки», «Мультимедіа», «Основи викладання англійської мови», «Основи маркетингу», «Нарації життя» (читання від письменників, риторика громадської пам'яті). У п’ятому семестрі вона вчилась у Данській школі медіа та журналістики, де вивчала «Мультимедійну журналістику», «Методи дослідження в журналістиці», «Аудіовиробництво» та робила індивідуальний мультимедійний проект.

Охочих учитися за кордоном немало, проте університет проводить внутрішній конкурс: лише студенти з високими оцінками та мотивацією проходять відбір. Навчання за кордоном безкоштовне, студенти тільки сплачують за семестр в АУК. А Фаррах навіть отримувала стипендію від міністерства закордонних справ Данії: Єгипет - у списку країн, з яких студенти за обміном у Данії отримують щомісячну стипендію в розмірі близько 1000 євро.

Після повернення в Єгипет Фаррах змінила свою основну спеціалізацію на маркетинг і піар. У шостому семестрі вона вивчала «Основи фотографії», «Телевиробництво», «Статистику для бізнесу», «Фікшн-письмо», «Соціальне конструювання розбіжностей». У сьомому – «Освіту й реформи в Єгипті», «Вступ до візуальних комунікацій», «Вступ до реклами», «Дослідження масових комунікацій», «Креативні стратегії та рекламний копірайтинг». І у восьмому, фінальному, семестрі – «Теорію та методи зв'язків із громадськістю», «Інтегровані маркетингові комунікаційні кампанії», «Індивідуальні дослідження в масовій комунікації», «Споживач –покупець – поведінка», «Публічні виступи», «Історії із життя: письменницький воркшоп».

Іспитів як таких немає: для кожного предмета треба виконувати індивідуальні та колективні завдання, також немає обов’язкового стажування для студентів. Бакалаври не пишуть бакалаврських робіт, необхідно розробити продукт, сервіс або маркетингову кампанію й втілити це в життя.

Щодо майбутнього працевлаштування, то хоч сам університет і не допомагає в цьому, репутація АУК дає змогу випускникам легко знайти стажування після випуску. «Однак за кордоном роботу знайти дуже складно, особливо якщо ти араб», - підсумовує Фаррах.

Роже Аніс, 29-річний єгипетський фотограф, журналістику в університеті не вивчав: маючи освіту художника з розпису стін, йому завжди подобалося фотографувати, тож і почав відвідувати велику кількість семінарів, воркшопів із фотожурналістики як у Єгипті, так і за кордоном. Отримав стажування в газеті – і залишився в ній працювати. Також він працює для іноземних ЗМІ, а саме: TIME, New York Times, Newsweek, Guardian, LeMonde, The Daily Mail, Newsweek, Aftenposten, De Grone Amsterdammer - і був арт-директором та фотографом в UNICEF Єгипет (сайт Роже - тут). 

«Роботу в журналістиці знайти і складно, і нескладно, - каже Роже. - Для тих, котрі хочуть писати пропаганду, працювати в залежних від власника медіа чи отримувати копійки, знайти роботу неважко, але це радше рабство, як робота. У нас залишилося всього кілька незалежних газет, які намагаються втриматися на ринку, і я працюю в одній із них». За його словами, журналістика в Єгипті наразі переживає одні з найскладніших часів: немає свободи слова, а є постійний тиск на незалежні ЗМІ. Журналістам дуже складно працювати в таких умовах,  особливо якщо вони хочуть займатися справжньою журналістикою та не обслуговувати чиїсь інтереси.

«На жаль, фінансова ситуація також дуже складна: газета платить мені нерегулярно, тому доводиться працювати фрілансером на інші видання, здебільшого іноземні, - каже він. -  Середня зарплата журналіста в Єгипті – 250 – 300 євро, декотрі отримують 500, але це винятки».

Загалом ситуація зі свободою слова згідно зі звітом Freedom House за 2015 рік погіршилася: Єгипет посідає 73-тє місце зі 100 за рівнем свободи ЗМІ, за дотриманням права – 24-те з 30. Згідно з даними Комітету із захисту журналістів, 2015 року Єгипет став другою після Китаю країною-тюремником для журналістів. Президент Абдель Фаттах Ас-Сісі продовжує використовувати питання національної безпеки як привід для придушення інакомислення. Наразі за ґратами за професійну діяльність перебувають 23 журналісти, серед них й іноземні колеги. У в’язниці також близький друг Роже, фотожурналіст Махмуд Абу Зейд (знаний як Шавкан). Його заарештували в серпні 2013 року: він знімав, як спеціальні війська застосовують силу до мирних учасників вуличної акції в Каїрї. Йому загрожує смертна кара за звинувачення в убивствах, пов’язаних із забороненою в Єгипті організацією «Брати мусульмани», у носінні холодної зброї та вандалізмі.