Студенти київського Інституту журналістики вважають безпідставним звільнення двох викладачів
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Студенти київського Інституту журналістики вважають безпідставним звільнення двох викладачів
Причиною стали результати засідання вченої ради, що відбулось 1 червня, під час якого шляхом таємного голосування було прийнято рішення не продовжувати контракт з двома викладачами вишу, а саме Вікторією Гридчиною та Володимиром Литвиненком.
Студенти Інституту журналістики обурені таким рішенням вченої ради і називають його безпідставним. Так, студент Інституту журналістики Ярослав Зубченко написав у своєму Facebook-профілі: «Поки студенти проходять практику, їх улюблених викладачів звільняють. На засіданні вченої ради, таємним голосуванням, без озвучення причин. Мабуть, так і треба у виші, де готують журналістів». Студент просить назвати причини непродовження контрактів із цими викладачами, оскільки «люди, з якими вони безпосередньо контактують, тобто студенти, жодних претензій до них не мають», а також зазначає, що студенти хочуть, аби вчена рада дотримувалася свого статуту, а викладачі «перестали вести лицемірні та ганебні підкилимні ігри й оцінювали своїх колег за професійними якостями, а не особистими стосунками».
«На засіданні, що звільнив викладачів, не було жодного з двох представників студентства. Нашу думку не врахували», - пише він. Як він повідомив MediaSapiens, минулого тижня студенти Інституту журналістики зібрали підписи старост груп на підтримку Вікторії Гридчини та Володимира Литвиненка й передали їх у ректорат КНУ.
Відповідно до витягу з протоколу №13 засідання вченої ради Інституту журналістики, копія якого опинилася у розпорядженні редакції MediaSapiens, члени ради заслухали виступи про обрання на посаду доцента кафедри періодичної преси Інституту журналістики кандидата наук з соціальних комунікацій Володимира Литвиненка. Обрати пана Литвиненка на цю посаду запропонувала сама кафедра періодичної преси. Щоправда, до протоколу засідання кафедри була додана особлива думка одного з викладачів кафедри - Раїси Радчик. Вона звинуватила пана Литвиненка в тому, що той нібито переманював її студентів, запропонувала заборонити перехід студентів між групами, навіть згадала статті ККУ. «Ви людина на кафедрі нова, але замість того, щоб входити в кафедру професійно і гідно, ви свою роботу розпочали з протиправних дій. А саме: ви грубо почали втручатися в мою роботу, перешкоджати моїй трудовій діяльності, підбурювати моїх студентів проти мене і переманювати їх у свою групу. … Чому ви мене провокуєте на корупційні дії і підводите під статтю 58 ККУ?», -зазначила пані Радчик.
У свою чергу член вченої ради та завідувачка кафедри преси Тетяна Приступенко позитивно охарактеризувала кандидатуру пана Литвиненка і запропонувала обрати його на посаду доцента терміном на 5 років, а конфлікт між ним та пані Радчик пояснила непорозумінням та вразливістю останньої.
Варто також зазначити, що решта членів ученої ради, чиї думки наведені у витязі, не мали критичних зауважень до Володимира Литвиненка, а відзначали його високі професійні якості. І хоч голова ради - директор Інституту журналістики Володимир Різун сказав, що «на жаль, некоректна поведінка притаманна викладачу Литвиненку», інша членкиня ради пані Шумарова зауважила, що не знає жодного випадку, коли би той повівся некоректно.
Зрештою за результатами таємного голосування пана Литвиненка вирішили «не рекомендувати на посаду доцента кафедри періодичної преси Інституту як такого, що не пройшов конкурс».
У листі до ректора Університету Леоніда Губерського Володимир Литвиненко просить його втрутитися у ситуацію, вмотивовуючи це тим, що «під час обговорення кандидатур перед голосуванням від членів ради не прозвучало жодного критичного виступу і жодного зауваження професійного характеру». Так, хоч викладач отримав позитивну рекомендацію кафедри, результат голосування був негативним.
Пан Литвиненко зауважує, що це є прямим порушенням пункту 3.1 Порядку конкурсного відбору на посади науково-педагогічних працівників у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (від 25 квітня 2016 року), у якому зазначається, що «доцент, старший викладач, викладач, асистент кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою факультету/інституту з урахуванням рішення кафедри».
Він також наголосив на тому, що мав місце грубий факт порушення процедури, оскільки в ході засідання, і, зокрема, під час імовірних критичних обговорень та голосування, не велась стенограма та не здійснювалось протоколювання засідання. «Зважаючи на вищевикладене, прошу Вашого втручання в ситуацію та захисту власних порушених прав як працівника з 16-річним стажем, який немає дисциплінарних стягнень і має низку відзнак, у тому числі за Вашим підписом. Я знаю і люблю свою роботу, а віддача від студентів, яких я мав щастя вчити, дають мені моральне право відстоювати свою позицію на такомувисокому рівні», - підсумував він.
Директор Інституту журналістики Володимир Різун на запитання MediaSapiens зауважив, що «мова іде не про звільнення, а завершення роботи викладачів згідно з контрактом чи строковою угодою», і що «питання продовження співпраці з тим чи іншим викладачем адміністраціями університетів не є настільки суспільно важливою інформацією, щоб її обговорювати публічно». «Ці питання є внутрішньоуніверситетськими і без згоди вченої ради та самих же викладачів я не маю права їх коментувати, бо це буде порушенням прав самих же викладачів, про яких іде мова. Тільки за їх письмовою згодою та їх дорученням мені я це можу робити», - сказав він.